---

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29 сесія 23 скликання

РІшенНЯ

Від 28.02.2002 р.

м. Харків

Про затвердження «Програми розвитку молодіжного житлового кредитування на будівництво (реконструкцію) житла в м. Харкові на 2002-2004 роки»

На підставі ст. 10 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» і ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити «Програму розвитку молодіжного житлового кредитування на будівництво (реконструкцію) житла в м. Харкові на 2002-2004 роки» (додається).

2. Доручити головному управлінню з гуманітарних та соціальних питань і головному управлінню бюджету та фінансів міської ради за підсумками 9-ти місяців 2002 року підготувати пропозиції про можливість фінансування «Програми розвитку молодіжного житлового кредитування на будівництво (реконструкцію) житла в м. Харкові на 2002-2004 роки» та внести їх на розгляд сесії міської ради.

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови - начальника головного управління з гуманітарних та соціальних питань, постійні комісії Харківської міської ради з питань планування, бюджету та фінансів, з освіти, справ молоді та гуманітарних питань, з охорони здоров'я, та соціального захисту, з питань містобудування та земельних відношень і секретаря Харківської міської ради.

Міський голова М.Д. Пилипчук

ДОДАТОК

до рішення ХХІХ сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання «Про затвердження «Програми розвитку молодіжного житлового кредитування на будівництво (реконструкцію) житла у м. Харкові на 2002-2004 роки»

від 28.02.2002 р.

Програма

розвитку молодіжного житлового кредитування

на будівництво /реконструкцію/ житла

у м. Харкові на 2002-2004 роки

м. Харків - 2002 р.

1. Вступ

Забезпечення житлом мешканців м. Харкова є однією з найгостріших проблем. З одного боку, спостерігається низький рівень забезпеченості населення міста житлом. Впровадження ринкових реформ залишило у минулому механізм надання квартир за рахунок державних коштів, і одночасно зменшився рівень доходів населення, який не дозволяє самостійно вирішувати це важливе питання. З іншого боку, в складній ситуації опинилась будівельна галузь. У зв'язку з відсутністю державного замовлення на будівництво та платоспроможного попиту з боку населення, практично не використовуються потужності підприємств будівельної індустрії, що призводить до їх поступового занепаду. Як наслідок, у Харкові зменшується рівень виробництва, загострюються соціальні проблеми.

Напруженість у соціальній сфері, кризові демографічні процеси вимагають, якнайшвидшого вирішення цього питання, особливо стосовно поліпшення житлових умов молоді. Для створення сім'ї молоді необхідно мати власне житло, що за сучасних умов для переважної більшості молодих громадян практично неможливо.

Досвід Харківського регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву наочно продемонстрував працездатність, соціальну та економічну привабливість системи, яка є зразком не тільки впровадження в дію державної житлової політики, але й зразком раціонального та ефективного використання бюджетних коштів. Визначною рисою цієї системи є її втілення в межах діючого законодавчо-правового поля сучасної ринкове зорієнтованої економіки.

Президент України та Кабінет Міністрів України приділяють послідовну увагу питанню молодіжного житлового кредитування, про що свідчить низка прийнятих останніми роками нормативних та розпорядчих актів. Молодіжне житлове кредитування на державному рівні розглядається як «локомотив» у питаннях запровадження зразків іпотечного кредитування в країні. Саме тому є можливість його поширення і подальшого вдосконалення.

За останні 4 роки Харківським регіональним відділенням Фонду було залучено до житлового будівництва 12,35 млн. грн., з яких 1,05 млн. грн. - кошти населення та 11,3 млн. грн. - кредитні ресурси, у тому числі 4,0 млн. - за рахунок обласного бюджету, а 7,3 млн. грн. - за рахунок державного бюджету. Це дало змогу надати 181 кредит молодим сім'ям, частина з яких (131) вже отримала житло та повертає бюджетні кошти.

З урахуванням актуальності зазначених проблем та позитивного досвіду роботи Харківського регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, одним із шляхів втілення міської житлової політики повинно стати прийняття на рівні Харківської міської ради міської Програми розвитку молодіжного житлового кредитування на будівництво (реконструкцію) житла у м. Харкові на 2002-2004 роки.

2. МЕТА ПРОГРАМИ

Програма орієнтована на інноваційну модель розвитку, її основною метою є підтримка та модернізація будівельної галузі, створення умов для покращання соціально-економічного стану міста, при вирішенні житлових та соціальних проблем молоді, а також інших верств населення.

Реалізація Програми дозволяє:

- залучити заощадження та не легалізовані доходи населення у житлове будівництво;

- зберегти існуючі та створити нові робочі місця в будівельному секторі промисловості міста;

- покращити фінансово-економічний стан міста завдяки підвищенню рівня виробництва будівельної та суміжних галузей, які обслуговують будівництво;

- підвищити обсяги надходжень до бюджету за рахунок зростання бази оподаткування;

- поліпшити житлові умови молоді та інших верств населення;

- покращити демографічне становище міста;

- знизити соціальну напруженість в місті та підвищити авторитет органів міського самоврядування, які будуть сприяти втіленню Програми розвитку молодіжного житлового кредитування на будівництво (реконструкцію) житла.

3. ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ

3.1. Розпочати та поступово збільшувати молодіжне житлове кредитування за рахунок коштів міського бюджету згідно з умовами «Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2001 р. № 584.

3.2. Кошти, залучені до Програми, спрямувати, насамперед, на ліквідацію недобудов, реконструкцію під житло об'єктів соцкультпобуту, які вже не діють.

4. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Виходячи із програмних завдань, позитивними наслідками реалізації Програми слід вважати таке:

4.1. Збільшення обсягів житлового будівництва та вводу до експлуатації житла у місті за рахунок залучення з цією метою коштів державного та обласного бюджетів, інших інвесторів, а також населення.

4.2. Прискорення завершення будівництва недобудованого житла та, як наслідок, зменшення видатків на його демонтування або добудову в майбутньому.

4.3. Забезпечення замовленнями будівельних підприємств, виробників будматеріалів, транспортних та інших суміжних підприємств, збільшення таким чином обсягів сплати видатків та обов'язкових відрахувань.

4.4. Створення додаткових робочих місць у вказаних вище галузях.

4.5. Поліпшення житлових умов населення, як безпосередньо позичальників, що отримують житло за рахунок кредитів, так і членів їх сімей (наприклад, батьків), а також «черговиків», які отримують житло у введених до експлуатації будинках.

4.6. Стимулювання виробничої та підприємницької діяльності молоді, що отримала кредити, формування відповідальної життєвої позиції.

4.7. При відповідному обсязі фінансування реальна можливість позитивних перетворень у сфері житлово-комунальних відносин, оскільки виникають умови створення кондомініумів, враховуючи однорідність майнового, вікового та сімейного стану учасників процесу.

4.8. Суттєве поліпшення демографічних процесів та показників збільшення народжуваності, зменшення кількості розлучень.

4.9. При подальшому розвитку і поширенні спектру засобів та механізмів житлового кредитування населення (залучення можливостей вторинного ринку житла, використання у повному обсязі потенціалу іпотечного кредитування) через поступову підтримку з боку державних та місцевих органів влади досягнення суттєвого поліпшення житлових умов населення при зменшенні бюджетних видатків на зазначені цілі.

4.10. Кількісні показники очікуваних результатів реалізації цілком залежать від фактичного обсягу та ритмічності надходження коштів на фінансування програми. Треба враховувати динаміку зростання вартості будівництва 1 кв. м житла, пропорційне фінансування з бюджетів вищого рівня, сезонність будівельного виробництва тощо. Для довгострокових прогнозів ще треба взяти до уваги тенденції розширення джерел фінансування. Розрахунок прогнозних показників, приведених у таблиці 1, здійснено на базі аналізу практичного досвіду роботи Харківського регіонального відділення Фонду за програмою молодіжного житлового кредитування.

При поширенні діяльності на інші верстви населення ефективність використання бюджетних коштів суттєво зростає за рахунок зменшення пільг, збільшення залучених коштів населення та скорочення обігу кредитних ресурсів.

5. СИСТЕМА ПРОГРАМНИХ ЗАХОДІВ

5.1. Поширення обсягів надання довгострокових пільгових кредитів на будівництво (реконструкцію) житла за рахунок коштів міського бюджету та залучення на зазначені цілі коштів Державного та обласного бюджетів.

ХРВ ДФСМЖБ

2002-2004 роки

5.2. Організація та проведення роз'яснювальної роботи серед населення, в засобах масової інформації та мережі «Internet» про хід виконання Програми.

ХРВ ДФСМЖБ

Комітет у справах сім'ї та молоді,

Міський центр соціальної служби

Прес-служба міськвиконкому

2002-2004 роки

5.3. Залучення до співпраці з регіональним відділенням Фонду громадських організацій, підприємств та установ усіх форм власності з метою додаткового залучення коштів на житлове кредитування для надання матеріальної допомоги багатодітним сім'ям, молодим спеціалістам бюджетної сфери, представникам пільгових категорій для сплати першого внеску або часткового погашення кредиту.

Комітет у справах сім'ї та молоді,

Галузеві управління, відділи

2002-2004 роки

5.4. Моніторинг та аналіз досвіду інших територіально-адміністративних утворень Харківської області, регіонів України та країн СНД у галузі житлового кредитування з метою втілення кращих зразків аналогічних програм у м. Харкові.

ХРВ ДФСМЖБ

2002-2004 роки

5.5. Дослідження та аналіз споживчого попиту та можливостей населення на пропозиції у сфері житлового кредитування з метою розробки нових ефективних програм покращання житлових умов із залученням коштів населення при підтримці з боку міської влади.

ХРВ ДФСМЖБ

2002-2004 роки

5.6. Формування нормативно-правової та методичної бази щодо забезпечення розробки та впровадження найбільш ефективних форм реалізації державної житлової політики в місті.

ХРВ ДФСМЖБ,

Юридичний відділ міської ради

З 2002 р. постійно

5.7. Розробка, узгодження та втілення пілотних проектів житлового кредитування молоді та інших верств населення із залученням вторинного ринку житла /у часткове погашення кредитної заборгованості/.

ХРВ ДФСМЖБ

2002 р., постійно

5.8. Передбачення та виділення коштів на житлове кредитування молоді та інших верств населення.

Головне управління бюджету та фінансів

з 2002 р. постійно

5.9. Розробка на підставі аналізу реалізації Програми системи пріоритетів у подальшому удосконаленні Програми. Розробка Комплексної програми розвитку житлового кредитування населення у Харкові як складової частини Комплексної програми соціально-економічного розвитку міста Харкова.

ХРВ ДФСМЖБ,

Управління соціально-економічного

розвитку, планування та обліку,

IV кв. 2002 р. постійно

5.10. Забезпечення через засоби масової інформації широкого інформування населення про шляхи розв'язування житлової проблеми за участю коштів громадян та про хід виконання цієї програми.

ХРВ ДФСМЖБ,

Прес-служба міськвиконкому

2002-2004 роки

6. КООРДИНУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

6.1. Надання довгострокових пільгових кредитів та координація роботи з розробки та впровадження перспективних напрямків, передбачених у Програмі, покладається на Харківське регіональне відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.

6.2. Контроль за своєчасним надходженням та використанням кредитних ресурсів покладається на фінансове управління Харківського міськвиконкому.

Таблиця 1

Прогнозні показники

при фінансуванні програми молодіжного

житлового кредитування з усіх можливих джерел