---

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18 сесія 24 скликання

РІШЕННЯ

Від 24.12.2003 № 266/03

м. Харків

Про затвердження Програми інформатизації міста Харкова на 2004-2006 роки

З метою створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації конституційних прав громадян, органів державної влади і місцевого самоврядування, організацій, підприємств, громадських об'єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів і сучасних інформаційних технологій, враховуючи положення Законів України «Про Національну програму інформатизації», «Про інформацію», «Про Концепцію національної програми інформатизації», на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 29 Статуту територіальної громади міста Харкова, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Програму інформатизації міста Харкова на 2004-2006 роки (додається).

2. Виконавчому комітету Харківської міської ради, іншим виконавчим органам ради, підприємствам, установам та організаціям, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, вжити необхідних заходів, що передбачені Програмою інформатизації міста Харкова.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Харківської міської ради та секретаря Харківської міської ради Воронова М.

Міський голова В. Шумілкін

Додаток

до рішення XVIII сесії Харківської міської ради XXIV скликання

Про затвердження Програми інформатизації міста Харкова

на 2004-2006 роки

від 24.12.2003 р. № 266/03

Програма

інформатизації міста Харкова

на 2004-2006 роки

ЗМІСТ

ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ І СКОРОЧЕННЯ

КОНЦЕПЦІЯ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА ХАРКОВА

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО КОНЦЕПЦІЇ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ М. ХАРКОВА

1.1. ПРИЗНАЧЕННЯ КОНЦЕПЦІЯ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ М.ХАРКОВА

1.2. ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ М. ХАРКОВА

2. АНАЛІЗ СТАНУ ІНФРАСТРУКТУРИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ТА ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ М.ХАРКОВА

2.1. ОСНОВНІ НАПРЯМИ АНАЛІЗУ СУЧАСНОГО СТАНУ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ М. ХАРКОВА

2.2. АНАЛІЗ СТАНУ ІЮРМАТИВНО-ПРАВОВОГО, ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ТА МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

2.3. АНАЛІЗ СТАНУ СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.3.1. Аналіз стану технічного забезпечення органів місцевого самоврядування

2.3.2. Аналіз стану програмного та інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування

3. ВИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНОЇ МЕТИ, ЗАВДАНЬ ТА ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ М. ХАРКОВА

3.1. МЕТА, ПРИНЦИПИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

3.2. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ЗА НАПРЯМОМ «ОРГАНІЗАЦІЙНЕ, НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

3.2.1. Механізми та органи управління інформатизацією

3.2.2. Нормативно-правове та методичне забезпечення інформатизації

3.3. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ЗА НАПРЯМКОМ «СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ»

3.3.1. Основні складові інфраструктури інформатизації та принципи побудови інформаційного простору міста

3.3.2. Основні принципи і задачі формування телекомунікаційного середовища

3.3.3. Основні принципи і завдання по створенню інформаційних ресурсів міста

3.3.3.1. Основні визначення

3.3.3.2. Принципи створення системи інформаційних ресурсів міста

3.3.3.3. Право власності на інформаційні ресурси

3.3.3.4. Рівні доступу до інформаційних ресурсів

3.3.3.5. Користування інформаційними ресурсами

3.3.4. Основні завдання по використанню сучасних інформаційних засобів і технологій

3.3.5. Кадрове забезпечення інформатизації міста

3.4. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПО ІНФОРМАЦІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МІСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ

3.4.1. Принципи побудови системи управління міським господарством

3.4.1.1. Обліковий рівень

3.4.1.2. Рівень оперативного управління і контролю за розвитком територіальних процесів

3.4.1.3. Інтегральний рівень стратегічного управління (системна модель міста)

3.4.2. Основні завдання по інформаційному забезпеченню діяльності органів місцевого самоврядування

3.5. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ МІСТА

3.6. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ТА ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ

4. ВИЗНАЧЕННЯ ЗАХОДІВ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА

4.1. СТВОРЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ОСНОВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ ПРОГРАМИ

4.2. СТВОРЕННЯ ФІНАНСОВИХ УМОВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ ПРОГРАМИ

5. ОЧІКУВАНІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧШ РЕЗУЛЬТАТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА

6. ЕТАПНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

ДЖЕРЕЛА РОЗРОБКИ

ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ М. ХАРКОВА НА 2004-2006 Р. Р

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА ХАРКОВА

Програма інформатизації міста Харкова

на 2004-2006 роки

розроблена авторським колективом у складі:

Бондаренко Михайло Федорович - д.т.н., професор, ректор Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ) - науковий керівник

Шумілкін Володимир Андрійович - Харківський міський голова - керівник програми

Бабаєв Володимир Миколайович - Перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради

Нечипоренко Олександр Сергійович - заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради - керуючий справами виконавчого комітету міської ради

Ткаченко Володимир Пилипович - к.т.н., професор, завідувач кафедри ІКГ ХНУРЕ - відповідальний виконавець

Григор'єв Олександр Вікторович - к.т.н., доцент кафедри ІКГ ХНУРЕ

Губа Микола Іванович - с.н.с., доцент кафедри ІКГ ХНУРЕ

Попов Олександр Володимирович - директор КП «Міський інформаційний центр»

Тєвяшев Андрій Дмитрович - д.т.н., професор, завідувач кафедри ПМ ХНУРЕ

Чайніков Сергій Іванович - к.т.н., доцент кафедри системотехніки ХНУРЕ

Чегринець Олег Олексійович - к.т.н., начальник департаменту інформатизації КП «Міський інформаційний центр»

ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ І СКОРОЧЕННЯ

ATM (Asynchronous Transfer Mode) - Асинхронний метод передачі даних по мережі

CASE - засоби - Засоби автоматизації проектування програмного забезпечення.

CASE - технологія - Сукупність методологій аналізу, проектування, розробки і супроводу складних систем програмного забезпечення, який підтримується комплексом взаємозалежних засобів автоматизації.

Ethernet - Локальна обчислювальна мережа на основі коаксіального кабелю.

FDDI (File Distribution Digital Interface) - Кільцева топологія та маркерний метод доступу до середовища, який має ряд принципових відмін від Token Ring та робить її більш швидкісним протоколом.

Firewall (Брандмауер)- Асиметричний фільтр, що здійснює блокування спроб доступу ззовні до Інтранет, захищеної їм, і прозорий для внутрішніх систем Інтернет, що працюють в Інтранет.

FTP-сервер - Сервер, що забезпечує доступ до файлів для скачування/накачування по протоколу FТР (file transter protocol)).

HTML (Hyper Text Markup Language) - Мова опису (формат) гіпертекстових документів, що містять: посилання на інші документи (файли), текст оформлений різними шрифтами, статичні і динамічні графічні зображення, звук і деяке функціональне наповнення. Використовується для створення Web-сторінок.

HTPPS (Hyper Text Transmission Protokol, Secure) - Протокол захищеної передачі HTML-файлів.

HTPPS (Hyper Text Transfer Protokol) - Протокол передачі HTML - файлів по мережі Інтернет.

Ip - адреса - Унікальний 4-х байтовий ідентифікатор пристрою, підключеного до ІР-мережі (наприклад, ПК, маршрутизатора і т.п.). Не допускається мати пристрої в мережі з однаковими ІР - адресами.

Ip -протокол - Базовий протокол мережі Інтернет. Одержав широке поширення завдяки його інваріантості до середовища передачі, апаратних платформ, характеру переданих даних. Відповідно до ІР - протоколу інформація передається пакетами, кожен пакет має адресу призначення (ІР - адреса одержувача пакета).

ISDN (Intergrated Services Digital Network) - Варіант підключення до Інтернету, створюваний Інтернет - провайдером. Цифрова двоканальна , телекомунікаційна лінія віддаленого доступу, побудована на базі звичайної телефонної лінії. Допускає одночасну передачу голосових повідомлень і даних. Вимагає наявності спеціальних ISDN - модемів у провайдера і клієнта. Може працювати зі швидкодією до 128000 біт/с (по 64000 біт/с на канал).

SDH (Sinchronous Digital Hierarchy) - Волоконно-оптичні системи передачі даних в мережах

TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol) - Протокол управління передачею інформації через Інтернет.

Web- портал - Web - сайт орієнтований на ту чи іншу галузь, або інформаційну область.

Web -сторінка - (Web - page) - Файл із гіпертекстовим документом у форматі HTML

Wireless Aceess Protocol (WAP, протокол безпрорвідного доступу в Internet) - Протокол для забезпечення доступу в Інтернет власників стільникових телефонів і інших мобільних терміналів. Завдяки вбудованому в телефон WAP - браузеру користувачі можуть звертатися до різних додатків Інтернет безпосередньо з трубки без допомоги комп'ютера.

WWW (World Wide Web, Всесвітня павутина) - Сукупність WWW - серверів Інтернет і їхнє інформаційне насичення. Посилання (логічні зв'язки) гіпертекстових сторінок Web, що вказують на сторінки інших Web - серверів, як би «обплутують» Землю у вигляді павутини.

WWW -сервер (Web- сервер, Web - сайт, HTTP - сервер) - Сервер, що забезпечує розміщення Web - сторінок (гіпертекстової інформації у форматі HTTP). Може містити від декількох  до тисяч Web - сторінок, що посилаються одна на одну і на інші сервери.

Автоматизована система (АС) - Організаційно - технічна система, що складається із засобів автоматизації певного виду діяльності людей та персоналу, що здійснюють цю діяльність.

Адміністративне керування системою - Функції прикладного рівня, що зв'язані з адміністративним керуванням різними ресурсами відкритих систем і їх станом на всіх рівнях архітектури відкритих систем.

Адміністрування базою даних - Виконання функцій визначення, організації, керування та захисту у базі даних системи.

База даних - Іменована сукупність даних, що відображає стан об'єктів та їх відношень у визначеній предметній області.

Банк даних - Сукупність баз даних, а також програмні, мовні й інші засоби, призначені для централізованого накопичення даних і їх використання за допомогою електронних обчислювальних машин.

Безпека мережі - Засоби, які забезпечують захист ЛОМ від несанкціонованого втручання в її роботу чи спроб порушення нормальної роботи її елементів.

Браузер (Browser) - Програма-клієнт, що дає можливість користувачу переглядати Web-сторінки, скачувати файли і т.п. Найбільш популярні браузери - Internet Explorer i Netscape Navigator.

Ведення бази даних - Діяльність спрямована на оновлення та відведення БД, а також на перебудову її структури.

Взаємодія систем - Обмін даними, командами і сигналами між системами, що функціонують.

Взаємозв'язок відкритих систем (ВВС - OSI) - Взаємодія між реальними системами. Організована відповідно до стандартів міжнародної організації з стандартизації ISO.

Власник інформаційних ресурсів, систем, технологій і засобів їхнього забезпечення - Суб'єкт, що здійснює володіння і користування зазначення об'єктами і реалізуючий повноваження розпорядження в межах, установлених законами.

Гіпертекст - текс в електронному виді, що містить видимі посилення (гіперпосилання) на інші документи. Користувач може вибрати слова чи фрази в одному документі, що дозволять автоматично перемістити його з одного документа в іншій.

Дані - Інформація, подана у формалізованому вигляді, придатному для пересилання, інтерпретації чи обробки за участю людини або автоматичними засобами.

Документ - Зафіксована на матеріальному носії інформація з певними ознаками (реквізитами), що дозволяють її ідентифікувати. Документ, записаний на носії з електричною, магнітною чи оптичною природною, називається електронним.

Екстранет (Extranet) - Мережа Інтернет стосовно корпоративної мережі підприємства - Інтранет.

Електронний документообіг - Система програмно-технічних, організаційних та нормативно-методичних засобів для автоматизації роботи з електронними документами на основі інформаційних технологій у процесі здійснення управлінських дій.

Локальне середовище системи - Функції реальної системи, що не відносяться до середовища взаємозв'язку відкритих систем.

Маршрутизатор - Приклад, що здійснює вибірковій напрямок ІР - пакетів з одного каналу в іншій у відповідності з ІР- адресою призначення пакету.

Мета - Суб'єктивне відображення об'єктивних потреб, проект дій, що визначає характер і системну упорядкованість різних актів і операцій.

Метадані - Повний опис даних і засобів їх подання кінцевим користувачам.

Надійність - Властивість об'єкта зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах та умовах застосування, технічного обслуговування, зберігання та транспортування.

Персональна поштова скринька - Дисковий простір на поштовому сервері, виділений для збереження листів користувача (що приходять на його адресу або призначених для відправки). Після підключення до поштового сервера користувач працює з потовою скринькою: поміщає в нього листи для відправки, забирає ті що прийшли до нього і т.п.

Підключення в Інтернет - Інтернет - провайдери можуть надати як телефонний доступ, так і доступ на виділеній ліній. Найпростіший спосіб доступу - «дозвін» до провайдера (dial-up підключення). При цьому швидкість одержання інформації з Інтернету невисока. Більш швидкості доступу забезпечують виділені лінії.

Поштова адреса - Ідентифікатор поштової скриньки користувача. Утворюється, як правило, з імені користувача і доменного імені поштового сервера, розділених символом @.

Поштовий сервер - Сервер, що забезпечує прийом - передачу персональних листів користувачів, а також їхню маршрутизацію. Для організації поштового сервера необхідно установити на ПК відповідне ПО.

Сервер - ~Програма, що надає деякі послуги іншим програмам (клієнтам). Зв'язок між клієнтів і сервером звичайно здійснюється за допомогою передачі повідомлень, часто по мережі, і використовує деякий протокол для кодування запитів клієнта і відповідей сервера.

~ Комп'ютер, що надає деякі послуги іншим комп'ютерам, підключеним до нього через мережу.

Середовище взаємозв'язку відкритих систем - Сукупність функцій, яка дає можливість реальним відкритим системам здійснювати обмін даними відповідно до стандартів OSI.

Система національних інформаційних ресурсів - Розподілене за галузевою, регіональною чи іншою ознакою інтегроване інформаційне середовище, яке об'єднує існуючі та створені інформаційні ресурсі в єдиний інформаційний простір, призначений для забезпечення комплексної й об'єктивної оцінки ситуації в усіх сферах державного управління і громадського життя.

Сховища даних - Предметно - орієнтовані, інтегровані, усталені набори даних, що підтримують хронологію і здатні бути комплексним джерелом достовірної інформації для оперативного аналізу та прийняття рішень.

Трафік (інформаційний) - Кількість інформації, що пройшла через канал зв'язку за певний період часу.

Хостинг - Здача в оренду користувачу частини свого серверного простору «під ключ».

АТС - Автоматизована телефонна станція

БД - База даних

ГІС - Геоінфомаційна система

ЄІС - Єдина інформаційна система

ІАС - Інформаційно - аналітична система

ІС - Інформаційна система

КМУ - Кабінет Міністрів України

КП - Комунальне підприємство

ЛОМ - Локальна обчислювальна мережа

МВС - Міністерство внутрішніх справ

МІЦ - Міський інформаційний центр

МОЗ - Міністерство охорони здоров'я

НДДКР - Науково - дослідні та дослідно-конструкторські роботи

НТР - Науково - технічна рада

ОДА - Обласна державна адміністрація

ОДВ - Органи державної влади

ОМС - Органи місцевого самоврядування

ПЕОМ - Персональна електронна обчислювальна машина

ПЗ - Програмне забезпечення

СРІД - Спеціальний режим інвестиційної діяльності

СУБД - Система управління базами даних

СКС - Структурована кабельна система

ТЗ - Технічне забезпечення

ТЗІ - Технічний захист інформації

ТПВ - Тверді паливні відходи

Єдиний інформаційний простір - Являє собою сукупність баз і банків даних, технологій їх ведення і використання, інформаційно-телекомунікаційних системних мереж, що функціонують на основі єдиних принципів і за загальними правилами, що забезпечує інформаційну взаємодію організацій і громадян, а також задоволення їх інформаційних потреб.

Життєвий цикл системи - Весь період існування системи від початку розробки до закінчення її використання.

Забезпечення автоматизованих інформаційних систем і технологій - Програмні, інформаційні, технічні, лінгвістичні, правові, організаційні засоби, використовувані чи створювані при проектуванні інформаційних систем.

Захист даних - Оберігання даних від несанкціонованого, навмисного чи випадкового їх розкриття, модифікації або знищення.

Інтернет (Internet) - Глобальна загальнодоступна комерційна мережа, що поєднує комп'ютери по усьому світі.

Інтернет - провайдер (ISR, Internet Service Provider) - Організація, що надає послуги доступу в Інтернет і ряд додаткових послуг, наприклад таких як реєстрація персональної доменної адреси, хостинг і т.п.

Інтранет (Intranet) - Внутрішня корпоративна мережа компанії або групи компаній. Зв'язок з Інтернет здійснюється через маршрутизатор.

Інформатизація - Сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально - економічних, науково - технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікативної техніки.

Інформаційна технологія - Цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використання засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

Інформаційна безпека - Захищеність інформації, що має циркулювати в системі, та підтримуючій інфраструктурі від випадкових або навмисних впливів природного або штучного характеру, здатних нанести збитки власникам або користувачам інформації або підтримуючій інфраструктурі.

Інформаційна діяльність - Сукупність дій, спрямованих на задоволення, інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Інформаційна система - Програмно-технічна і організаційна система надання інформаційних послуг з використанням інформаційних технологій.

Інформаційний ресурс - Сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо).

Інформаційні послуги - Дії суб'єктів (власників) по забезпеченню користувачів інформацією згідно з їх запитами.

Інформаційні процеси - Процеси створення, збору, обробки, нагромадження, збереження, пошуку, поширення і споживання інформації.

Інформаційно-аналітична діяльність - Сукупність дій та заходів на основі концепцій, методів і засобів, нормативно-методичних матеріалів для збору, накопичення, обробки та аналізу даних на основі інформаційних технологій з метою обґрунтування прийняття рішень.

Інформаційно - аналітична система - Суспільна структура, що включає інформаційні технології, інформаційні системи й інформаційні ресурси для здійснення інформаційно-аналітичної діяльності.

Інформація - Документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Кадастр - Методично організований публічний реєстр даних щодо нерухомої власності в межах країни або регіону, який базується на даних зйомки меж цієї власності, або - систематизований набір даних про визначені об'єкти, який складається у встановленому порядку і підлягає періодичному відновленню.

Комп'ютерна мережа - Сукупність територіально-розподілених систем обробки даних, засобів та систем зв'язку і пересилання даних, що забезпечує користувачам дистанційний доступ до її ресурсів і колективне використання цих ресурсів.

Конфіденційність - Властивість, що робить інформацію доступною чи недоступною для індивідуальних користувачів, об'єктів рівня або процесів, які не наділені санкціонованим доступом.

Користувач (споживач) інформації - Суб'єкт, що формує запит до інформаційної системи чи посередника для одержання необхідної йому інформації і користування нею.

КОНЦЕПЦІЯ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

МІСТА ХАРКОВА

ВСТУП

Концепція програми інформатизації м, Харкова створена на основі Концепції Національної програми інформатизації, Концепції Програми інформатизації Харківської області, матеріалів обстеження м. Харкова як об'єкту інформатизації у відповідності з «Методичним положенням по розробці регіональних програм інформатизації» та згідно технічного завдання на НДР 03-28 «Розробка Програми інформатизації м. Харкова» затвердженого 15 липня 2003 року.

В умовах сучасного динамічного розвитку суспільства, яке крокує шляхом ринкових перетворень, ускладнення технічної і соціальної інфраструктури, інформація стає таким же стратегічним ресурсом, як і традиційні - матеріальні та енергетичні. Сучасні інформаційні технології, що дозволяють створювати, зберігати, переробляти і забезпечувати ефективні способи представлення інформації споживачу, стали важливим фактором життя суспільства і засобом підвищення ефективності керування усіма сферами суспільної діяльності. Рівень інформатизації стає одним з істотних факторів успішного економічного розвитку і конкурентноздатності міста як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

Розробка Концепції здійснювалася з урахуванням сучасних світових тенденцій в інформаційних технологіях, а також відповідно до потреб і можливостей міста та його органів місцевого самоврядування. При розробці Концепції автори ставили за мету наступне:

• проаналізувати сучасний стан інфраструктури інформатизації м. Харкова;

• визначити місце і роль інформатизації в вирішенні проблем міста;

• виділити основну мету, принципи і пріоритети інформатизації;

• сформувати основні завдання по пріоритетним напрямкам інформатизації міста;

• забезпечити координацію робіт з інформатизації в окремих сферах діяльності, здійснюваних у м. Харкові по різним державним і галузевим цільовим програмам;

• визначити заходи організаційного та ресурсного забезпечення виконання

Програми інформатизації м. Харкова та вплив результатів її реалізації на подальший соціально-економічний розвиток міста.

Світовий досвід розвитку інформаційних систем показав - без участі органів державної влади та місцевого самоврядування створити єдиний інформаційний простір неможливо. Тому автори при розробці Концепції інформатизації міста Харкова виходили з того, що Харківська міська рада, її виконавчі органи в першу чергу повинні виступати організуючою, консолідуючою і направляючою силою у цій сфері, як того і вимагає Концепція Національної програми інформатизації України.

В цілому Концепція програми інформатизації м. Харкова і розвитку його інформаційної інфраструктури як основи єдиного інформаційного простору міста є система уявлень про стратегічні цілі, пріоритети і завдання довгострокової інформаційної політики, що визначає скоординовані дії органів місцевого самоврядування, всіх господарських суб'єктів і громадян міста по досягненню соціально-значущих результатів відповідно до планів соціально-економічного розвитку м. Харкова, як одного з найбільших міст України. Концепція є основою Програми інформатизації м. Харкова.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО КОНЦЕПЦІЇ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ М. ХАРКОВА

1.1. Призначення Концепції програми інформатизації м. Харкова

Інформація усвідомлена сучасним суспільством як необхідна умова для будь-якої доцільної діяльності. Сьогодні вона стає найважливішим стратегічним ресурсом. Найбільший економічний і соціальний успіх притаманний сьогодні тим країнам, що активно використовують сучасні засоби комунікацій, інформаційних технологій і їх мережні додатки: електронну пошту, дистанційне навчання, мультимедіа, телебачення, телеконференції, візуалізацію, моделювання, комп'ютерну графіку, геоінформаційні технології, телемедицину і багато чого іншого. Усі ці додатки і зв'язані з ними прикладні задачі вимагають створення нового класу телекомунікаційних мереж і систем управління інформаційними ресурсами. Перенесені на електронні носії інформаційні ресурси здобувають якісно новий стан, стають активними, тому що в цій якості стають доступними за допомогою комп'ютерних засобів і систем, мереж зв'язку загального користування, у тому числі і дистанційних. Доступна для оперативного відтворення засобами комп'ютерної обробки інформація перетворюється в найважливіший фактор соціального розвитку суспільства.

В даний час найбільш розвинені країни світу знаходяться на завершальній стадії індустріального етапу розвитку суспільства і переходу до наступного етапу, що названий інформаційним. В Україні цей процес переходу від індустріального суспільства до інформаційного дістав назву «інформатизація».

Концепція Національної програми інформатизації визначає інформатизацію як сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, які спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб та реалізації прав громадян та суспільства на основі створення, розвитку та використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Концепція програми інформатизації є пояснювальним документом, який в стислій формі розкриває шлях обраного для м. Харкова підходу до вирішення проблем інформатизації мегаполісу і призначена для конкретизації і реалізації положень Законів України «Про Національну програму інформатизації», «Про Концепцію Національної програми інформатизації» та Програми інформатизації Харківської області.

Концепція програми інформатизації м. Харкова повинна визначити політику органів місцевого самоврядування в галузі розробки, ведення та використання інформаційних ресурсів міста, принципи побудови єдиного інформаційного простору та стратегію інформаційно-аналітичного забезпечення розв'язання соціально-економічних, екологічних, науково-технічних, національно-культурних та інших проблем у сферах діяльності органів місцевого самоврядування на засадах широкого застосування сучасних інформаційних технологій.

1.2 Особливості та проблеми інформатизації органів місцевого самоврядування м. Харкова

На сучасному етапі розвитку суспільства одним з найважливіших показників рівня економічної та інтелектуальної міці є рівень його інформатизації.

Інформатизація суспільства - комплексна програма, що вміщує велику кількість взаємопов'язаних досліджень і розробок: від створення сучасної елементної комп'ютерної бази і засобів зв'язку, до технології побудови прикладних інформаційно-обчислювальних систем. Створення національних інформаційних ресурсів на машинних носіях даних є найважливішою тенденцією сучасних інформаційних технологій.

Інформатизація, що почалася з комп'ютеризації, поступово набуває характеру соціально-технічного явища, коли інформація, знання - стають і визнаються виробничою силою.

За таких умов, управління таким великим містом як Харків повинно бути інформатизовано до рівня, який є достатнім для управління динамічним міським господарством.

Інформатизація міста ускладнюється ще й тим, що місто це складна еволюціонуюча система, в моделі якої переважає просторовий аспект - розподілені по території міські ресурси і процеси. Тому найважливішим елементом міського інформаційного середовища повинна бути автоматизована геоінформаційна система (ГІС) міста, яка дозволяє працювати з різномасштабними комп'ютерними картами території і призначена для підготовки ефективних управлінських рішень. ГІС забезпечує зберігання, обробку та відображення у графічній формі об'єктів, які займають фіксоване положення на місцевості. Для кожного об'єкта в базі даних зберігаються його координати, розміри, правила відображення, найменування і код для зв'язку з іншими базами даних, які містять додаткову інформацію про об'єкт. Відомо, що в даний час 80% рішень, що приймаються, пов'язано з просторовою прив'язкою об'єктів. Встановлено, що більш як 50% всіх геоінформаційних систем світу використовується для вирішення муніципальних задач.

Згідно експертних оцінок в м. Харкові в даний час в різних організаціях та у громадян знаходиться декілька сотень тисяч комп'ютерів. Найбільш успішно та ефективно комп'ютери використовуються в банківських та великих комерційних структурах.

Більша частина комп'ютерів використовується в режимі локального автоматизованого робочого міста, й тільки близько 25-30% комп'ютерного парка з'єднано в локальні та корпоративні обчислювальні мережі, в тому числі з виходом в Internet.

В даний час в виконавчих органах міської та районних у місті рад м. Харкова знаходиться близько 600 комп'ютерів різних класів. Комп'ютери об'єднуються в локальні обчислювальні мережі. Однак, всі ці мережі майже не пов'язані поміж собою, що не дозволяє службам обмінюватися даже тією інформацією, що існує в електронній формі. Виняток складає електронна пошта, котрою доволі активно користуються співробітники виконавчих органів міської та районних у місті рад.

Положення справ ускладнюється тим, що інформаційні системи в багатьох службах в значній мірі морально застаріли, часто розроблялися кустарно без використання сучасних проектних технологій, без технічних завдань, поза рамок єдиної Концепції та при значному опорі деяких установ роботам по інтеграції систем до єдиного загальноміського комплексу. Колективи розробників в деяких міських закладах і сьогодні ще діють розрізнено і створюють малоефективні програмні системи.

В той же час, на сьогоднішній день в місті розгорнуті високошвидкісні оптоволоконні та радіоканали зв'язку, що дозволяє перейти до створення високоефективних розподілених інформаційних систем.

Крім цього, потрібно виділити наступні особливості, які притаманні сьогодні м. Харкову як об'єкту інформатизації:

• створення спеціальної структури, яка не має аналогів в інших містах України, що займається питаннями інформатизації міської ради та ії виконавчих органів. Це комунальне підприємство «Міський інформаційний центр», яке здійснило ряд заходів в області інформатизації (будівництво єдиної інформаційної структури, розробка єдиних вимог до СКС, розробка єдиних вимог до технічних завдань щодо функціонального програмного забезпечення, централізоване обслуговування обчислювальної техніки, розробка ряду нормативних документів, створення унікального Інтернет - ресурсу з рішеннями міської ради і її виконавчого комітету та ін.). Це підприємство може стати організаційно-методичним центром по координації та реалізації процесів інформатизації всього міста;

• не довершений процес територіального визначення підрозділів міської ради та її виконавчих органів, тому немає можливості побудови до них високошвидкісних каналів передачі даних і сучасних локальних комп'ютерних мереж;

• значна відомча роз'єднаність серед підрозділів міської ради та її виконавчих органів, що перешкоджає вільному обміну інформацією і створенню єдиних баз даних;

• відсутність на регіональному і місцевому рівнях єдиних методологічних, технологічних і організаційних принципів і підходів, до створення інформаційних систем, закріплених відповідними нормативно-правовими документами;

• відсутність взаємодії з міськими підприємствами й організаціями-власниками актуальної для керування міською територією інформації (підприємства комунального господарства й енергетики, підприємства міського транспорту, медичні установи та ін.) по створенню систем інформаційних ресурсів міста;

• перевага відомчого функціонально-орієнтованого підходу до побудови інформаційних баз даних, що приводить до дублювання інформації та розпилення фінансових ресурсів;

• практично не використовуються ГІС - технології, тому що не визначені джерела фінансування, відповідальні за створення й актуалізацію реєстрів вулиць і будинків, порядок створення й актуалізації топографічної основи;

• відсутність координації в розробці функціонального програмного забезпечення, через що неможливо здійснити перехід до моделей єдиних або розподілених баз даних;

• незавершеність робіт з будівництва технологічної основи єдиного інформаційного простору міста - високошвидкісної мережі передачі даних;

• відсутність етапу проектування оптимальної схеми високошвидкісної мережі передачі даних. Тому, при її будівництві не використовується потенціал багатьох підприємств міста, які мають свої телекомунікаційні мережі, що спричиняє додаткові витрати;

• не затверджені єдині вимоги до порядку проектування, будівництва та обслуговування локальних комп'ютерних мереж;

• не затверджені єдині вимоги до порядку створення функціонального програмного забезпечення і вибору баз даних;

• відсутня єдина політика в області інформаційної безпеки;

• відсутні єдині вимоги створення й актуалізації офіційних інформаційних Інтернет - ресурсів підрозділів міської ради та її виконавчих органів та ін.

Існуюча тенденція розвитку процесу інформатизації веде до завищення витрат на створення засобів інформатизації, їхній наступний супровід і розвиток, а також повної несумісності розроблюваних засобів та інформаційних ресурсів і, як наслідок, принципової нездійсненності комплексного (багатоаспектного) інформаційного забезпечення органів міської влади і управління різних рівнів, а також інших сфер інформатизації міста.

До цього треба також додати відсутність розвиненої аналітичної бази, систематизованого і вичерпного інформаційного фонду з потужним довідковим апаратом. Окремі приклади успішного застосування ІАС ще розрізнені, не складають взаємопов'язаного єдиного комплексу, характеризуються різноманітністю у підходах, темпах розвитку і оснащенні, а тому недостатні для задоволення нового рівня вимог до ОМС.

На шляху вдосконалення цієї діяльності в ОМС має місце низка об'єктивних чинників, які ускладнюють здійснення інформаційно-аналітичної роботи. До таких чинників належать:

- масштабність і відкритість цих систем для динамічних змін у складі ; підпорядкованості та цілеспрямованості функціонування управлінських структур;

- недостатнє розмежування сфер відповідальності ОМС, що означає часткове перекриття цих сфер і певне дублювання;

- неповнота і неточність інформації, з якою працюють співробітники ОМС, породжувані як недостатністю ресурсів для її одержання, так і недостатністю взаємодії служб ОМС поміж собою;

- обмеження реального часу, в яких повинні бути прийняті управлінські рішення незалежно від складності вирішуваних питань і обсягів інформації, що обробляється;

- нерівномірність розвитку різних сфер управління та неоднакова ступінь підготовленості служб до втілення засобів автоматизації управління;

- об'єктивне відставання засобів правового регулювання від потреб життя для забезпечення однакового тлумачення норм і правил управління;

- багатокритеріальність задач управління містом;

- інерційність управлінських механізмів.

Інформатизація повинна бути спрямована на забезпечення умов для подолання негативного впливу вищезазначених чинників і ефективної роботи ОМС через організацію різних форм їх інтеграційної діяльності: телекомунікаційне середовище, електронний документообіг, інформаційні ресурси, організацію геоінформаційних і метабаз даних загального користування тощо.

На даному етапі головними проблемами, які потрібно вирішити для створення і інтеграції інформаційно-аналітичного забезпечення ОМС слід вважати:

- створення централізованих механізмів по організації та координації процесів інформатизації ОМС та міста в цілому;

- розробку низки нормативно-правових актів щодо функціонування інформаційного простору міста: раціональна організація загальноміських та відомчих інформаційних ресурсів; методичні, технологічні та організаційні принципи розробки та функціонування муніципальної інформаційної системи та інтеграції її з відомчими системами; принципи розвитку й використання телекомунікаційного середовища;

- систематизацію предметної області (по галузям міського господарства), розробку єдиної системи класифікаторів і кодифікаторів міської інформаційної системи;

- створення системи базових інформаційних ресурсів міста у вигляді кадастрів, реєстрів та регістрів з інформацією про земельні ресурси, об'єкти нерухомості, населення, юридичні особи тощо;

- розвиток інформаційно-аналітичної діяльності та засобів її підтримки в різних сферах управління містом;

- доведення рівня технологізації процесів управлінської діяльності ОМС до сучасного рівня розвитку інформаційних технологій;

- регулярне щорічне бюджетне фінансування процесів Програми інформатизації міста окремим рядком, як того вимагає Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації» від 12.04.2000 р.

На основі викладеного можна зробити висновок, що роздрібненість користувачів, відсутність єдиної методології розвитку інформатизації в місті, міському управлінні потребують переходу до якісно нового стану інформатизації в місті - формуванню на основі узгодженої методологічної та технологічної бази єдиного інформаційного простору, який повинен будуватися на базі інтеграції інформаційних ресурсів міста, застосування сучасних телекомунікаційних і програмно-апаратних технологій та систем. На реалізацію цієї задачі і зорієнтована Програма інформатизації м. Харкова.

2. АНАЛІЗ СТАНУ ІНФРАСТРУКТУРИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ТА ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ М. ХАРКОВА

2.1. Основні напрями аналізу сучасного стану інформатизації м. Харкова

Цей розділ складено на основі обстеження органів місцевого самоврядування міста відповідно до «Методичних рекомендацій до проведення обстеження стану інформатизації м. Харкова». Він включає наступні основні підрозділи:

• аналіз стану нормативно-правового, організаційного та методичного забезпечення інформатизації;

• аналіз стану створення та розвитку інформаційної інфраструктури органів місцевого самоврядування та міста в цілому (засобів обчислювальної техніки, локальних комп'ютерних мереж, програмного забезпечення та інформаційних технологій, що забезпечують діяльність органів місцевого самоврядування, телекомунікаційних мереж та основних інформаційних ресурсів міста);

2.2. Аналіз стану нормативно-правового, організаційного та методичного забезпечення інформатизації

У своєї повсякденній діяльності при вирішенні завдань інформатизації м. Харкова органи місцевого самоврядування м. Харкова користується Законами України:

• «Про Національну програму інформатизації» від 04.02.98 р. № 74/98-ВР;

• «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 04.02.98 р., М75/98-ВР;

• «Про інформацію» від 02.10.92 р., № 48/92-ВР.

Указами Президента України:

• від 14 липня 2000 року № 887/2000 «Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади»;

• «Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 2000-2002 роки»;

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації» від 12.04.2000 р., № 644.

Програмою інформатизації Харківської області, що затверджена сесією Харківської обласної ради 10 грудня 2002 року.

З метою централізації та координації зусиль по автоматизації процесів інформаційної підтримки прийняття рішень органами місцевого самоврядування і активізації процесів інформатизації м. Харкова рішенням VI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 25.09.2002 р. створено комунальне підприємство «Міський інформаційний центр» (КП «МІЦ»).

Для вирішення поставлених сесією завдань на підприємстві створено департамент інформатизації. До складу департаменту входять наступні відділи: відділ обслуговування користувачів; відділ розвитку та адміністрування комп'ютерних мереж; відділ аналізу та розробки програмного забезпечення; відділ геоінформаційних систем. На сьогодні вони укомплектовані кваліфікованими фахівцями у галузі інформаційних систем.

З метою організації заходів щодо інформатизації міської ради, її виконавчих органів, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності та міста в цілому підприємство розпочало роботи по розробці Програми інформатизації міста Харкова. В рамках цих робіт проведено паспортизацію обчислювальної техніки та наявних комп'ютерних мереж.

КП «МІЦ» за рік свого функціонування, провело значну роботу з питань впорядкування та розвитку інформаційно-технічного забезпечення постійних комісій міської ради та її виконавчих органів:

• втілюється до життя проект об'єднання в єдину комп'ютерну мережу локальних мереж виконавчих органів Харківської міської ради і районних у місті рад;

• налагоджено поточне та планове обслуговування обчислювальної техніки, заміна витратних матеріалів та ремонт;

• ведуться роботи по створенню та впровадженню функціонального , програмного забезпечення;

• створено інформаційний Інтернет - сервер міської ради на якому розміщено базу даних нормативних актів та рішень міської ради та міськвиконкому;

• ведеться розробка нормативних актів щодо інформатизації ОМС та міста в цілому.

На сьогодні підготовлені та прийняті положення про Єдину інформаційну систему та про порядок користування електронною поштою.

Положення про Єдину інформаційну систему визначає порядок побудови Єдиної інформаційної системи Харківської міської ради та її виконавчих органів (надалі ЄІС ОМС), використання інформаційних ресурсів ЄІС, реєстрації інформаційних ресурсів в ЄІС; включення інформаційних ресурсів в обіг; взаємодії суб'єктів ЄЇС, режим доступу до інформаційних ресурсів, інші питання функціювання ЄІС ОМС.

Але, поряд з цим, на сьогоднішній день є ще цілий ряд проблем, які виникають в управлінні містом та при взаємодії з іншими органами влади внаслідок неврегульованості інформаційних відносин:

• відсутність Програми інформатизації м. Харкова;

• відсутність правової бази загальних типових стандартів, щодо впровадження програмних та технічних засобів побудови інформаційних систем в системі органів державної влади та місцевого самоврядування;

• відсутність систематизації та контролю наявних, координації створення нових інформаційних ресурсів міста, відсутність необхідної кількості цифрових картматеріалів потрібних масштабів;

• неможливість впровадження потужних аналітичних процедур у процес прийняття керівних рішень з причини відсутності інформаційно-аналітичної системи підтримки прийняття рішень керівництвом органів місцевого самоврядування міста;

• недостатня можливість використання електронних форм документів;

• відсутність координації в розробці та використанні інформаційних (в т. ч. картографічних) ресурсів міста, тому, що розвиток відомчих інформаційних систем спрямований в першу чергу на задоволення внутрішніх потреб та інтересів управлінь і організацій - замовників таких систем. Це приводить до розпорошення фінансових ресурсів;

• не створена загальноміська комп'ютеризована система базових інформаційних ресурсів;

• відсутня стратегія побудови єдиної телекомунікаційної мережі передачі даних та комп'ютерного зв'язку в місті;

• практично повністю відсутнє систематизоване нормативно-правове забезпечення процесу інформатизації - насамперед щодо розподілу прав власності та користування інформаційних ресурсів, які формуються, зберігаються та наповнюються різними суб'єктами діяльності, що присутні на території міста;

• недостатній рівень розробки та впровадження програмних засобів підтримки вирішення функціональних задач управлінь та відділів міськвиконкому та райвиконкомів.

2.3. Аналіз стану створення та розвитку інформаційної інфраструктури органів місцевого самоврядування

2.3.1. Аналіз стану технічного забезпечення органів місцевого самоврядування

До технічного забезпечення органів місцевого самоврядування, що підлягало обстеженню та аналізу відносяться персональні комп'ютери, робочі станції та телекомунікаційне обладнання. Крім того аналізу підлягала наявність у підрозділах виконавчої влади локальних комп'ютерних і телекомунікаційних мереж.

Результати обстеження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про стан їх технічного забезпечення наведені в таблиці 1.3.

Отримані дані дозволяють встановити наступне:

1) Наявність комп'ютерів та робочих станцій:

• загальна кількість комп'ютерів в органах місцевого самоврядування складає 538 одиниць;

• у розпорядженні районних виконавчих комітетів 228 одиниць;

• в управліннях, комітетах і відділах виконкому міської ради - 310 одиниць;

• середні показники оснащеності відділів районних виконавчих комітетів і управлінь, комітетів, відділів відповідно: 2,62 комп'ютери на відділ і 3,1 комп'ютери на відділ;

2) Розподіл комп'ютерів та робочих станцій між підрозділами:

У райвиконкомах з урахуванням наявних відділів:

• Дзержинський райвиконком - 59 одиниць на 6 відділів;

• Київський райвиконком - 39 одиниць на 22 відділи;

• Ленінський райвиконком-12 одиниць на 4 відділи.

В управліннях:

• Управління комунального майна і приватизації - 63 одиниці на 7 відділів;

• Головне управління бюджету та фінансів - 31 одиниць на 9 відділів;

• Головне управління житлово-комунального господарства - 28 одиниць на 7 відділів;

• Управління охорони здоров'я - 14 одиниць на 8 відділів.

3) По типу процесорів розподіл наступний:

Таблиця 1.3 Наявний парк комп'ютерної техніки в виконавчих органах міської ради

- Celeron, Duron - 306 одиниць;

- Intel Pentium IV, АМВ К7 - 80 одиниць;

- Intel Pentium II, АМВ К6, Суrіх - 54 одиниці;

- Intel Pentium - 40 одиниць;

Цілком відсутні такі категорії як: RISК-процесори й інші комп'ютери виробництва фірм Аpple та ін.

Близько 70% комп'ютерів ОМС об'єднані за допомогою комп'ютерних мереж. Однак, на жаль, при цьому домінують найпростіші однорангові мережі, які дозволяють лише спільне користування принтерами та дисковими просторами.

Функціонуючі комп'ютерні локальні мережі мають, в основному, протокол обміну типу ТСР/ІР. Швидкість передачі даних у таких мережах складає до 100 Мбіт/с.

Повнофункціональні комп'ютерні мережі, в яких можливо організувати колективну роботу користувачів з базами даних та встановити засоби захисту інформації мають:

- міськвиконком;

- управління споживного ринку;

- управління житлового господарства;

- управління комунального майна та приватизації;

- управління містобудування та архітектури;

- головне управління бюджету та фінансів.

Це складає близько 22% від кількості всіх виконавчих органів міської влади, що явно недостатньо для побудови сучасних інформаційних систем. Однак, завдяки діяльності КП «МІЦ» спостерігається тенденція активного розвитку комп'ютерних мереж.

Так у 2003 році було закінчено об'єднання за допомогою оптичної високошвидкісної магістралі передачі даних підрозділів міськвиконкому, та ряду управлінь, що розташовані у будівлях номер 7, 12 та 16 на площі Конституції (Мал. 1).

Також, за рахунок коштів КП «МІЦ», побудовані сучасні СКС, що поєднують мережі передачі даних, телефоні мережі та мережу живлення для управління містобудування та архітектури, та для управління споживчого ринку.

Для функціонування цих мереж встановлене високошвидкісне активне обладнання від провідного світового виробника фірми Сisco. Всі компоненти цих СКС відповідають вимогам нормативної документації з ТЗI щодо використання у захищених мережах державних установ.

Закінчено будівництво ще однієї оптичної високошвидкісної магістралі передачі даних, що поєднує між собою управління містобудування та архітектури з другими підрозділами міськвиконкому (Мал. 2).

Введення в дію цього каналу надасть змогу розгорнути та використовувати сучасну ГІС, а всім підрозділам, що планують використання картографічних даних і схем міста надасть доступ до єдиних картографічних та довідкових баз даних. Уже сьогодні, це будівництво підштовхнуло низку управлінь на замовлення сучасного функціонального програмного забезпечення (Управління споживного ринку, управління соціально-економічного розвитку, планування та обміну та ін.).

На черзі проектування нових ділянок високошвидкісних магістралей передачі даних:

- від міськвиконкому на пл. Конституції, 7 до управління споживного ринку, вул. Чернишевського, 26, та до Київського райвиконкому міста, вул. Чернишевського, 55;

- від міськвиконкому на пл. Конституції, 7 до будівлі управління земельних ресурсів (вул. Мар'їнська, 18);

- від міськвиконкому на пл. Конституції, 7 до нового приміщення відділу реєстрації та єдиного міського реєстру (пр. Московський, 96А).

Разом з побудовою нових мереж та магістралей ведеться реконструкція та розширення існуючих. Так, у 2003 році з залученням спеціалістів Харківської компанії «СМІТ» проведено аналіз кабельних систем передачі даних, телефонних та електричних мереж у будівлі міськвиконкому. На підставі цього аналізу виконано перебудову та розширення мережі першого поверху (організаційний відділ, відділ по роботі зі зверненнями громадян, відділ реєстрації та єдиного міського реєстру, канцелярія, прес-група та ін.). Також частково перебудовані мережі 4-го поверху (головне управління енергетики та інженерного забезпечення міста). Ведеться будівництво мережі на 5 поверсі.

Виконано проектування та закінчено будівництво сучасної серверної та кімнат адміністраторів систем. Сьогодні міськвиконком має сучасну серверну обладнану системами захисту інформації та створення постійного мікроклімату при любих зовнішніх погодних умовах. Рівень адміністрування дозволяє використовувати сучасні програмні засоби та операційні системи у процесах інформаційної підтримки прийняття рішень.

Поряд з побудовою високошвидкісних оптичних каналів передачі даних у 2003 році побудовано 15 некомутованих з'єднань на базі мідних телефонних кабелів. На жаль ці роботи ще не закінчено за браком коштів для придбання кінцевого обладнання.

Сьогодні міська рада, її виконавчі органи та районні у місті ради активно використовують мережу Інтернет щодо листування та отримання різноманітної інформації. Таким чи іншим чином понад 50% всіх робочих станцій мають вихід до мережі Інтернет. Більшість станцій підключені у 2003 році за допомогою КП «МІЦ».

У цей час для виходу у мережу Інтернет використовуються послуги декількох провайдерів (таблиця 1.4).

Таблиця 1.4 Провайдери Інтернет, що обслуговують міськвиконком

Таке підключення надає змогу постійно мати резервний канал на випадок пікових навантажень або технічних аварій на одному з каналів. Укладено угоду з ТОВ «УкрНет» на послуги хостінгу офіційних серверів та доступу до української та Харківської точок обміну трафіком (UA-ІХ та kh-ІХ - відповідно). Зараз ведуться підготовки роботи з отримання своєї автономної системи (АS) що надасть змогу автоматичного роумінгу каналів до мережі Інтернет.

Виходячи з аналізу стану технічного забезпечення органів місцевого самоврядування, можна зробити висновки:

1) загальну кількість комп'ютерів та робочих станцій можна вважати достатньою, хоча їх розподіл досить нерівномірний;

2) більше половини комп'ютерів побудовані на процесорах початкового рівня (Celeron, Duron, АМD К6, Суrіх);

3) у 30,0 % підрозділів виконавчої влади відсутні локальні мережі;

4) більшість локальних мереж є одноранговими, що не підлягають адмініструванню;

5) відсутня загальна корпоративна мережа органів місцевого самоврядування, яка могла б об'єднати локальні мережі окремих підрозділів.

2.3.2. Аналіз стану програмного та інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування

Програмне забезпечення поділяється на загальносистемне і прикладне (функціональне). До загальносистемного програмного забезпечення відносяться операційні системи, службові (сервісні) програми, які призначені для обслуговування комп'ютерного обладнання та операційних систем, системні оболонки, в'ювери тощо.

До прикладного програмного забезпечення відносяться пакети програм, окремі програми, призначені для вирішення окремих завдань та функціональних комплексів завдань.

До інформаційного забезпечення відносяться системи баз даних, бази даних та системи управління базами даних, а також інформаційні та інформаційно-аналітичні системи, призначені для автоматизації діяльності в окремих галузях.

Результати обстеження органів органів місцевого самоврядування про наявність типів операційних систем (ОС), систем управління базами даних (СУБД), кількість наявних інсталяцій на застосовуване програмне забезпечення наведені в таблицях 1.5 та 1.6.

Отримані дані дозволяють встановити наступне:

- з наявних інсталяцій програмного забезпечення (ПЗ) - 242;

- СУБД використовується усього одна;

- в райвиконкомах існує наступний розподіл ОС: ОS Windows 98 SЕ - 44 одиниці, ОS Windows 98 - 40 одиниць і ОS Windows 2000 - 21одиниця, а також МS Office ХР - 42 одиниці, МS Оffice 98 - 26 одиниць, МS Office 2000 - 24 одиниці, МS Office 97-21 одиниця;

- в управліннях та відділах існує наступний розподіл ОС: ОS Windows 98 -126 одиниць, ОS Windows ХР - 59 одиниць, ОS Windows 98 SЕ - 40 одиниць, МS Office ХР - 109 одиниці, МS Office 98-71 одиниць, МS Office 97 - 50 одиниць.

Таблиця 1.5 Наявність загального програмного забезпечення районних у місті рад

Таблиця 1.6 Наявність загального програмного забезпечення в управліннях міської ради

Дані про наявність функціонального програмного забезпечення (ФПЗ) наведені в таблиці 1.7. У таблиці відображено кількість програмних продуктів. Аналіз даних дозволяє встановити наступне:

- прикладного функціонального програмного забезпечення не мають 30,8 % обстежуваних підрозділів;

- середнє забезпечення даним видом ФПЗ серед підрозділів, що його використовують, складає близько 3,7 одиниці ФПЗ на підрозділ;

- ступінь застосування ФПЗ нерівномірна: від 16 одиниць (управління комунального майна і приватизації) до 1-2 (Дзержинський, Ленінський, Фрунзенский райвиконкоми, управління споживчого ринку, управління з питань підприємництва й інвестицій, управління житлового господарства та ін.).

Якісна характеристика ФПЗ пов'язана з родом діяльності того чи іншого відділу:

- райвиконкоми: «Ведення заробітної плати», «Канцелярія - контроль виконавської дисципліни», «Реєстр юридичних осіб», «Реєстр фізичних осіб», ПЗ «Кіоски», програма «Картка обліку», програма «Реєстр»;

- програма «Контроль за виконанням листів, звернень громадян, документів, що надійшли з вищих органів»;

- програма «Пенсійний фонд України», програма «Парус», довідкова інформаційна система «НАСЕЛЕННЯ»;

- управління, комітети та відділи: законодавча база, програма «Інвентаризація», програма «Харківська нерухомість (оренда)», програма «Облік договорів комунального майна», програма «Облік приватизованих об'єктів», програма «Облік службових листів управління», програма «Облік кадрового складу закладів освіти», програма «Законодавство України інформаційно-пошукова система «Ліга», програма «Автоматизована система складання і виконання бюджету - «АССіВБ-2000» та інші.

Виходячи з аналізу стану програмного та інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування, можна зробити висновки:

1) Спостерігається багатосистемність (наявність операційних систем різних типів) у рамках одного підрозділу: Дзержинський райвиконком - 9 типів ОС, Ленінський райвиконком - 7 типів ОС, управління споживчим ринком - 7 типів ОС, управління праці і соціального захисту - 7 типів ОС, управління комунального майна і приватизації - 6 типів ОС. Це негативно впливає на технічне обслуговування ОС та їх адміністрування.

2) В деяких підрозділах органів місцевого самоврядування не застосовується прикладне програмне забезпечення.

3) Прикладне та інформаційне забезпечення застосовується в підрозділах органів місцевого самоврядування на локальному рівні. Відсутні засоби інтеграції прикладного та інформаційного забезпечення.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНОЇ МЕТИ, ЗАВДАНЬ ТА ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ М. ХАРКОВА

3.1. Мета, принципи та основні напрями інформатизації

Головною метою інформатизації м. Харкова є створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації конституційних прав громадян, органів державної влади і місцевого самоврядування, організацій, підприємств, суспільних об'єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів і сучасних інформаційних технологій.

Головна мета інформатизації досягається через створення цілісної взаємопов'язаної системи інформаційних та інструментальних засобів для вирішення завдань пов'язаних з задоволенням всіх визначених метою потреб і прав, а також для інформаційно-аналітичного забезпечення управління господарським комплексом міста. Це повинно значно підвищити керованість процесів соціально-економічного розвитку м. Харкова для покращення якості і рівня життя населення та привести до трансформації соціального середовища в інформаційне суспільство.

Розробка цілісної взаємопов'язаної системи інформаційних та інструментальних засобів включає:

• розвиток матеріально-технічної бази КП «МІЦ» як міського інформаційно-аналітичного центру органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, який призваний забезпечити сучасними засобами аналітичну підтримку їх поточної діяльності;

• розробку методичних та програмних засобів аналізу та прогнозування соціально-економічних показників розвитку міста та його районів, практичне використання даних та програм для вирішення функціональних завдань управлінь та відділів органів місцевого самоврядування;

• забезпечення безперешкодного доступу громадян, підприємств та організацій до інформації загального користування за допомогою сучасних інформаційних систем та засобів телекомунікації.

Основними принципами політики органів місцевого самоврядування міста в області інформатизації є:

а) системна організація інформаційно-технологічного середовища.

Інформаційно-технологічне середовище повинне забезпечити усі процеси збору, зберігання, обробки, захисту і подання вірогідної, повної і вчасної інформації, а також сумісність програмно-технічних засобів;

б) інтеграція і систематизація інформаційних ресурсів.

Інтеграція і систематизація інформаційних ресурсів міста повинні забезпечити адекватні об'єкту управління зміст і форми надання інформації, а також вимоги інтеграції кадастрів різноманітних рівнів (район-місто) для спільного користування;

в) керівництво та координація процесів інформатизації.

Керівництво розробкою та впровадженням процесів інформатизації повинно виконуватися з єдиного центру, що забезпечує формування необхідних програм та проектів інформатизації міста, координує розробку, забезпечує концентрацію фінансових ресурсів та їхнє ефективне використання.

Виходячи з головної мети інформатизації і враховуючи сучасний соціально-економічний стан, першочерговими завданнями інформатизації для м. Харкова, є:

• створення централізованих механізмів по організації та координації процесів інформатизації ОМС та міста в цілому;

• розробка та затвердження нормативних документів щодо функціонування єдиного інформаційного простору м. Харкова та щодо систематизації і правового режиму інформаційних ресурсів міста;

• розробка та поетапна реалізація системного проекту єдиної інформаційної системи органів місцевого самоврядування (ЄІС ОМС) м. Харкова, яка буде каркасом або системоутворюючою компонентою створення єдиного інформаційного середовища міста. ЄІС ОМС м. Харкова повинна забезпечувати:

- інформаційно-аналітичну підтримку поточної діяльності органів місцевого самоврядування;

- оперативну оцінку економічної, соціальної і політичної ситуації;

- контроль виконання законів, інших нормативних актів, постанов, указів і розпоряджень, направлених, в першу чергу, на розвиток економіки і на соціальний захист населення;

- прогнозування і оцінку наслідків рішень, що приймаються та ін.

Виходячи з того, що ресурси міського бюджету обмежені, в першу чергу створюваної ЄІС ОМС м. Харкова необхідно включати автоматизацію управління тими галузями міського господарства (земельні ресурси, комунальне майно і нерухомість, транспорт, енергетика та ін.), де впровадження комп'ютерних технологій контролю і управління дасть економічний ефект і суттєвий приріст доходної частини міського бюджету.

Досягнення вказаних цілей повинно йти з врахуванням типового складу основних напрямків інформатизації регіонів і міст України, який включає:

- формування нормативно-правового, організаційного та методичного забезпечення інформатизації в регіоні;

- створення та розвиток інформаційної інфраструктури міста;

- інформаційне забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;

- інформаційне забезпечення потреб населення, підприємств, установ та організацій.

Враховуючи зміст і спрямованість «Методичного положення по розробці регіональних програм інформатизації» і дотримуючись в цілому типових напрямів інформатизації, які викладені в цьому документі і визначених типових завдань, подальший виклад буде вестись з урахуванням реального фінансово-економічного становища м. Харкова, рівня його інформатизації.

3.2. Основні завдання за напрямом «Організаційне, нормативно-правове та методичне забезпечення інформатизації

3.2.1. Механізми та органи управління інформатизацією

Для забезпечення ефективного виконання програми інформатизації, проведення державної політики в цій важливій сфері, на виконання Постанови КМУ № 644 від 12.04.00 р. «Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації» необхідно створити систему управління інформатизацією міста, в яку входять суб'єкти програми з чітко розмежованими правами та обов'язками.

Основні механізми управління суб'єктами Програми в умовах ринкових відносин повинні базуватися на нормативно-правовій основі.

Система управління, яка регулює поведінку суб'єктів інформатизації в інформаційному, телекомунікаційному та економічному просторі м. Харкова, повинна бути адекватною діючим структурам органів місцевого самоврядування міста, гнучкою та спроможною достатньо швидко реагувати на мінливу ситуацію, залишаючись гарантом стабільності основних прогресивних тенденцій в міській інформаційній політиці.

Організаційна структура управління процесом інформатизації, в якості необхідних елементів, повинна включати структурні підрозділи органів міського самоврядування, які виконують функції замовника, і мати представництво суспільних організацій та підприємницьких кіл.

Функції генерального замовника, виконавця проектів і завдань Програми інформатизації обумовлені в Постанові КМУ № 644, функції ж міського інформаційного центру (КП «МІЦ») з питань інформатизації м. Харкова потребують додаткового врегулювання.

При цьому до компетенції КП «МІЦ» пропонується віднести, по перше - функції координуючого органу по реалізації Програми інформатизації м. Харкова та проекту ЄІС ОМС з повноваженнями підготовки пропозицій з питань інформатизації м. Харкова; по друге - залишити за ним традиційні функції інформаційно-технологічної підтримки ОМС:

- забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень керівництвом органів місцевого самоврядування на районному та загальноміському рівнях;

- впровадження та експлуатація програмно-технічних модулів ЄІС ОМС міста;

- обслуговування та експлуатація програмно-апаратних засобів, мережевого обладнання, засобів зв'язку та ін.

До основних завдань КП «МІЦ» потрібно віднести також наступне:

- розробка та реалізація політики ОМС м. Харкова в сфері інформатизації у відповідності з законодавством України;

- моніторинг стану інформатизації в м. Харкові на основі обліку наявності ресурсів і ступеню задоволення інформаційних потреб підприємств, організацій і населення;

- визначення пріоритетів, планування і контроль розвитку всього комплексу інформаційного забезпечення потреб ОМС та міста в цілому;

- організація і координація діяльності суб'єктів, які займаються рішенням проблем інформатизації;

- розробка пропозицій та координація фінансування робіт по інформатизації;

- координація взаємодії користувачів інформації;

- координація зовнішніх зв'язків інформаційних систем регіону;

- організація та контроль захисту інформації на базі сучасних інформаційних технологій;

- розробка проектів методичних та нормативних актів ОМС м. Харкова з питань інформатизації та з питань інформаційної взаємодії між суб'єктами єдиного інформаційного простору;

- проведення на території міста експертизи інформаційних систем та мереж, баз та банків даних (окрім спеціальних та захищених), а також забезпечення контролю за їх створенням та використанням;

- розробка та реалізація пропозицій по забезпеченню єдиної міської політики сертифікації засобів, систем та ліцензування діяльності у сфері інформатизації (у відповідності з законодавством України);

- координація діяльності та узгодження програм та проектів інформатизації основних галузей міського господарства (нерухомість, земельні ресурси, інженерні мережі та ін.);

- розробка пропозицій з удосконалення механізму регулювання ринку інформаційних послуг;

- здійснення функцій замовника (за дорученням Генерального замовника) по стратегічно важливим для м. Харкова інформаційним системам і організація конкурсного відбору проектів;

- забезпечення співробітництва із закордонними організаціями у сфері інформатизації;

- удосконалення системи (включаючи замовлення та розробку учбових програм та посібників) навчання громадян основам інформаційно-правової грамоти, а також розвиток інфраструктури з підготовки та перепідготовки спеціалістів для забезпечення функціонування та розвитку інформаційного середовища міста та ін.

3.2.2. Нормативно-правове та методичне забезпечення інформатизації

Більшість нормативно-правових, організаційних та методичних питань регіональної інформатизації мають вирішуватися на загальнодержавному рівні. Це у першу чергу стосується вирішення таких задач, як:

• захист державних інформаційні ресурсів;

• використання електронних документів та електронного документообігу;

• придання офіційного статусу електронному цифровому підпису;

• захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах регіонального управління;

• стандарти з питань проектування та впровадження інформаційних систем;

• захист персональних даних;

• здійснення контролю за станом безпеки у мережах передачі даних України;

• узгодження інформаційної діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

• організація міжнародного інформаційного обміну в регіональних системах;

• організація міжнародного обміну масовою інформацією;

• узгодженість інформаційної політики регіонів та центру та розвиток національного інформаційного простору;

• забезпеченість правової охорони комп'ютерних програм;

• захист авторських та суміжних прав, тощо.

До Програм інформатизації регіонів та великих міст України мають включатися в основному такі завдання щодо розробки нормативно-правових, організаційних та методичних документів на регіональному рівні, що не можуть бути вирішені на загальнодержавному рівні і забезпечують процеси створення та функціонування міських інформаційно-аналітичних систем та інформаційних ресурсів, а також формування та виконання конкретних Програм по розвитку складових інформатизації міста та галузей міського господарства. Так, необхідно у першу чергу включити до Програми завдання щодо розробки таких типових нормативно-правових та методичних документів:

• визначення загальної організації виконання програми (розпорядження міського голови по затвердженню Програми інформатизації);

• визначення джерел та обсягів фінансування виконання Програми;

• проведення конкурсів виконавців завдань Програми;

• розробка та впровадження комплексу нормативно-правових документів щодо діяльності системи управління інформатизацією міста та її ядра - міського інформаційного центру;

• розробка та впровадження документу «Положення про склад, порядок створення, володіння, розпорядження та користування інформаційними ресурсами міста»;

• розробка техніко-економічного обгрунтування на оновлення програмних та технічних засобів інформатизації для органів місцевого самоврядування м. Харкова;

• розробка реєстру міських інформаційних ресурсів;

• розробка комплексу нормативно-технічних документів щодо цифрової моделі міста для потреб розробки ЄІС ОМС;

• розробка комплексу нормативно-технічних документів щодо організації підготовки кінцевих користувачів засобів інформатизації (у першу чергу з числа персоналу органів місцевого самоврядування);

• розробка комплексу нормативно-технічних документів щодо організації єдиного електронного документообігу та захисту інформації в ЄІС ОМС міста;

• регламент правових відносин між користувачами ЄІС ОМС (права, обов'язки, відповідальність);

• пропозиції щодо категорій обчислювальної техніки в органах місцевого самоврядування і ступенях захисту інформації, що обробляється;

• нормативні акти щодо юридичної сили інформації на різноманітних носіях і документів, що циркулюють в міській інформаційній системі та ін.

3.3. Основні завдання за напрямком «Створення та розвиток інформаційної інфраструктури»

3.3.1. Основні складові інфраструктури інформатизації та принципи побудови інформаційного простору міста

Згідно концепції Національної програми інформатизації інфраструктура інформатизації міста включає:

1. Технологічні складові інформатизації:

• телекомунікаційне середовище;

• інформаційні ресурси;

• пріоритетні інформаційні технології, інформаційні системи і механізми надання послуг на їх основі;

• методи й системи інформаційної безпеки і захисту інформації;

• систему науково-дослідних установ з проблем інформатизації.

2. Організаційну складову інформатизації, яка включає систему управління інформатизацією міста.

3. Кадрову складову інформатизації, яка включає міську систему підготовки висококваліфікованих кадрів для потреб інформатизації.

Таким чином міський інформаційний простір утворюють:

• базові міські інформаційні ресурси;

• інформаційна система органів місцевого самоврядування (ЄІС ОМС);

• інформаційні системи підприємств та установ міста;

• системи інформаційного забезпечення населення;

• телекомунікаційне середовище міста, яке забезпечує коректний обмін інформацією між наведеними вище складовими інформаційного простору по узгодженим протоколам і регламенту.

Структура міського інформаційного простору наведена на мал. 3.

Головною метою в рамках інформатизації є створення організаційної та технологічної основи для формування в м. Харкові єдиного інформаційного простору з врахуванням таких вимог та принципів:

• створення умов для забезпечення органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб міста інформаційними продуктами та інформаційними послугами;

• сприяння впровадженню сучасних технологій, що забезпечують ефективну участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб в інформаційному обміні;

• забезпечення захисту державних інформаційних ресурсів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, приватних інформаційних ресурсів, засобів міжнародного інформаційного обміну та дотримання правового режиму обміну інформацією;

• створення умов для захисту власників документованої інформації, інформаційних ресурсів, засобів інформаційного обміну, захисту користувачів від неякісної та невірогідної інформації, та від несумлінної конкуренції з боку фізичних і юридичних осіб в інформаційній сфері.

• вертикальна і горизонтальна інтеграція наявних і знов створюваних міських, корпоративних і проблемно-орієнтованих інформаційних систем; єдність організаційних, технічних і технологічних принципів побудови інформаційних мереж міста;

• існування єдиного транспортного середовища передачі даних на основі різних фізичних носіїв (оптоволоконні, супутникові, радіорелейні та ін. канали зв'язку) як основи для горизонтальної і вертикальної інтеграції телекомунікаційних середовищ і комп'ютерних мереж;

• дотримання міжнародних стандартів в області інформаційно-обчислювальних мереж, протоколів і засобів зв'язку, інформаційних ресурсів і систем;

• забезпечення доступу користувачів до відкритих і захищених баз даних різного призначення'

• забезпечення інформаційної безпеки і багаторівневого захисту інформації від несанкціонованого доступу, включаючи гарантії достовірності переданої інформації в телекомунікаційних системах;

• створення обчислювальних ресурсів колективного доступу в складі міської комп'ютерної мережі;

• розвиток інформаційних ресурсів і проблемно-орієнтованих систем на основі ідеології інформаційних сховищ і відкритих систем, що забезпечують можливість спільного використання різних апаратних платформ і операційних систем;

• використання модульного принципу при проектуванні центрів і вузлів збереження і обробки інформації, абонентських пунктів і робочих місць користувачів;

• використання сертифікованих програмно-технічних рішень і уніфікованих компонентів систем і мереж;

• моніторинг інформатизації, облік, реєстрація і сертифікація інформаційних ресурсів;

• розвиток геоінформаційних технологій, створення міських багатоцільових кадастрів і удосконалення на цій базі систем моніторингу і управління; , формування міського банку топографічних тематичних електронних карт та планів, побудова на їхній основі системи взаємопов'язаних автоматизованих предметно-орієнованих кадастрів (земельного, містобудівного, інженерних мереж, водного та інших природних і матеріальних ресурсів);

• розвиток механізмів і засобів надання інформаційного сервісу кінцевим користувачам, сертифікації і ліцензування інформаційних послуг;

• використання організаційних і методичних матеріалів, системних вимог, стандартів і рекомендацій з інтеграції мереж, систем, баз даних і автоматизованих кадастрів.

3.3.2. Основні принципи і задачі формування телекомунікаційного середовища

Телекомунікаційне середовище служить для транспортування інформації. Воно повинно адекватно відповідати потребам, сприяти раціональній організації і забезпечувати ефективне керування інформаційними потоками на території міста. Розвиток існуючих і створення нових телекомунікаційних мереж м. Харкова повинно забезпечити можливість їхнього функціонування в рамках єдиного інформаційного простору. Для цього обов'язковим є дотримання наступних принципів:

- мережа м. Харкова як складова частина державної і світової мережі телекомунікацій повинна розвиватися й удосконалюватися в суворій відповідності з документами Міжнародної Спілки Електрозв'язку і національних вимог;

- загальний напрямок розвитку телекомунікацій повинен відповідати загальноприйнятій технології цифрової мережі інтегрального обслуговування (ЦМІО);

- телекомунікаційна інфраструктура повинна розвиватися, доповнюючи і розвиваючи можливості існуючих телекомунікаційних ресурсів області;

- стратегія впровадження нових технологій в телекомунікаційних мережах реалізується на створених дослідних зонах з наступним їх розширенням;

- безпека телекомунікаційного середовища реалізується на основі інтеграції засобів фізичної безпеки, безпеки апаратних засобів, безпеки програмно-математичного забезпечення і безпеки зв'язку та організаційно-технічних заходів.

Враховуючи обмеженість коштів, розвиток телекомунікаційних мереж доцільно проводити методом створення експериментальних пілотних зон з наступним їх розширенням.

Рішення задач інформатизації пред'являє до телекомунікаційних мереж наступні вимоги:

- подальше розширення складу і підвищення якості традиційних послуг зв'язку;

- впровадження і розвиток нових телекомунікаційних служб, таких як електронна пошта, телефакс та ін.;

- інтеграція всіх існуючих мереж зв'язку та служб у єдине телекомунікаційне середовище на базі цифрових методів передачі й обробки сигналів і створення єдиної гетерогенної корпоративної мережі;

- створення виділених цифрових мереж передачі даних;

- забезпечення масштабованості, мультисервісності та відмовостійкості мережі;

- взаємний обмін інформацією між інформаційними системами загальнодержавного та регіонального рівнів.

Діяльність у сфері телекомунікацій повинна здійснюватися на основі:

• рівності прав фізичних і юридичних осіб на діяльність у сфері зв'язку і використанні її результатів;

• спільності інтересів України, окремих її суб'єктів, а також структур, що надають послуги зв'язку;

• свободи передачі повідомлень по мережах і засобам електрозв'язку на всій території міста, області, України та інших країн в межах існуючого законодавства;

• дотримання інтересів усіх користувачів систем телекомунікацій;

• розвитку підприємницької діяльності та обмеження монополізму в умовах існування різних форм власності на мережі і засоби зв'язку;

• впровадження світових досягнень в області зв'язку, залучення і використання іноземних матеріальних і фінансових ресурсів, передової закордонної техніки та управлінського досвіду;

• сприяння розширенню міжнародного співробітництва.

Основою інфраструктури мережевого сервісу є:

• первинна мережа, що забезпечує послуги по наданню виділених магістральних каналів зв'язку;

• служба базового телекомунікаційного сервісу, що включає забезпечення вузлів маршрутизації даних і комутації повідомлень;

• служба кінцевого користувача, реалізована за допомогою стандартного програмного забезпечення і устаткування зв'язку.

Безпека в регіональній телекомунікаційній мережі є однією зі складових національної безпеки України, тому питання її забезпечення повинні розглядатися, зважуватися і контролюватися на державному рівні. При цьому необхідне забезпечення захисту від таких факторів:

• комплексний вплив, спрямований на порушення функціонування безпосередньо телекомунікаційного середовища;

• несанкціонований доступ до технологічної (службової) і іншої інформації, пов'язаної з роботою мережі;

• руйнування вбудованих засобів захисту.

Пріоритетні напрямки розвитку телекомунікацій і послуг зв'язку.

Програма в контексті розвитку телекомунікаційного середовища м. Харкова повинна включити в себе заходи:

- створення телекомунікаційного середовища, яке мало б змогу повністю задовольнити потреби органів місцевого самоуправління, комунальних підприємств, соціальної сфери та сфери послуг міста з визначенням перспективних напрямків розвитку складових елементів телекомунікаційного середовища - первинних каналів, вузлів комутації і мережевих технологій;

- виявлення пріоритетних напрямків і формування вичерпного комплексу послуг для всіх категорій кінцевих користувачів;

- створення єдиної бази сервісу, витратних матеріалів, замінних та запасних частин;

- координація державних, відомчих та комерційних програм розвитку телекомунікаційної мережі міста для виключення непотрібного дублювання і розпилення ресурсів.

Перспективними напрямками розвитку первинних каналів зв'язку є:

- використання оптоволоконних кабелів;

- використання цифрових радіорелейних ліній;

- використання технологій синхронної цифрової ієрархії SDH для більш ефективного використання існуючих кабелів;

- використання АТМ і FDDI - технологій;

- широке використання на абонентській ділянці засобів радіодоступу. Пріоритетними мережевими технологіями є:

- поступове створення цифрової мережі інтегрального обслуговування - одного з ключових елементів формування єдиного інформаційного простору;

- створення дослідних зон широкополосної цифрової мережі інтегрального обслуговування і подальше їхнє розширення;

- використання технологій АТМ.

Особливо актуальні проблеми створення інтелектуальних мереж як основи побудови сучасних інформаційно-довідкових служб і розширення сервісних функцій цифрових телефонних станцій шляхом злиття комп'ютерних технологій із засобами масової інформації. Важливим кроком у цьому напрямку буде забезпечення можливості абонентам первинної телефонної мережі входити в комп'ютерні мережі і користуватися їхніми інформаційними ресурсами: соціального, навчального, наукового, медичного, екологічного, розважального й іншого характеру.

Велике значення має подальший розвиток мереж сотового зв'язку існуючих і тих, що розроблюються, стандартів, що сполучать можливості цифрових станцій, функцій ЦМІО з представленням цих послуг мобільним абонентам. Розширення сфер дії систем персонального радіовиклику дозволить розширити можливості існуючих телефонних мереж та інформаційно-довідкових служб.

Найважливішою задачею процесу інтеграції інформаційного простору є створення взаємопов'язаної комунікаційної інфраструктури всередині м. Харкова, з виходами в зовнішні глобальні телекомунікаційні та інформаційні системи, що забезпечить для абонентів на всій території міста повний набір комунікаційних послуг та сервісів. Це дозволить оптимізувати місцевий інформаційний трафік і збільшити ефективні швидкості обміну інформацією в межах м. Харкова.

3.3.3. Основні принципи і завдання по створенню інформаційних ресурсів міста

3.3.3.1. Основні визначення

Інформаційні ресурси є найвищою категорією структурних одиниць інформації, що об'єднуються в систему міських інформаційних ресурсів і утворюють основу для інформаційного забезпечення міста.

Система міських інформаційних ресурсів, розподілена за галузевими, територіальними чи іншими ознаками, являє собою інтегроване інформаційне середовище, що об'єднує існуючі чи створювані інформаційні ресурси в єдиний інформаційний простір, призначений для забезпечення комплексної і об'єктивної оцінки ситуацій та прийняття раціональних управлінських рішень у всіх сферах міського управління і громадського життя.

Розробка міського реєстру інформаційних ресурсів повинна враховувати, що в комплексі управління містом існують такі об'єкти, первинна інформація про які є найважливішою для більшості підрозділів органів місцевого самоврядування. До таких базових об'єктів належать:

• множина мешканців міста (фізичних осіб);

• множина організованих для сумісної діяльності груп мешканців (юридичних осіб);

• множина будинків, споруд, множина земельних ділянок та інших об'єктів нерухомості, які в сукупності утворюють множину об'єктів нерухомості на території міста.

Базовими інформаційними ресурсами міста є дані, що ідентифікують об'єкти нерухомості, а також права власності та інші майнові права на нерухомість. Базові інформаційні ресурси формуються в процесі реєстрації об'єктів, суб'єктів і правових відносин між ними і мають бути типовими за складом і структурою для всієї території міста. Структура базових інформаційних ресурсів наведена на мал. 4.

Базові інформаційні ресурси задовольняють не всі інформаційні потреби органів управління, але є необхідною первинною основою, яка забезпечує побудову відповідних функціональних ресурсів, які описують різноманітні залежності та відносини між різними групами суб'єктів і об'єктів, які в реальному житті можуть мати нові типи відносин: при цьому з'являються (або змінюються) властивості, які можна описати відповідними функціональними ознаками або характеристиками, які належать до функціональних інформаційних ресурсів.

Таким чином, функціональні інформаційні ресурси, які використовуються при вирішенні управлінських задач, утворюються додаванням необхідних функціональних ознак об'єктів або суб'єктів до відповідного базового інформаційного ресурсу.

На відміну від базових інформаційних ресурсів, які інваріантні до організаційної структури управління, склад функціональних інформаційних ресурсів залежить від потреб і функцій органів місцевого самоврядування міського та районного рівнів.

Система взаємопов'язаних інформаційних ресурсів, використовує як традиційні інформаційні технології і носії інформації, так і автоматизовані бази і банки даних.

Ця система повинна бути відкрита для включення в неї знову створюваних інформаційних ресурсів в міру необхідності.

3.3.3.2. Принципи створення системи інформаційних ресурсів міста

Створення систем формування, поширення і раціонального використання інформаційних ресурсів здійснюється на основі комплексного підходу, що включає:

• виділення і створення в місті ключових організаційних, управлінських і соціальних структур, що активно сприяють інтеграційним процесам і виконують роль міжвідомчих систем, здатних стати рушійною силою інформатизації міста;

• організація в цих структурах процесу системної інтеграції існуючих і інформаційних об'єктів, що розроблюються;

• адаптація існуючих локальних систем формування, поширення і раціонального використання інформаційних ресурсів до сучасних інформаційних технологій і нових вимог соціально-економічного розвитку;

• використання різних інформаційних технологій на основі збалансованої нормативно-правової, фінансової і соціальної підтримки різнорідних технологій формування;

• поширення і раціональне використання інформаційних ресурсів з активним зближенням їх у процесі системної інтеграції.

При створенні єдиного інформаційного простору, що включає у себе статистичну, банківську, фінансову, митну і інші види економічної статистики, необхідно передбачити впровадження державних статистичних стандартів і класифікаторів, використання Єдиного державного реєстру підприємств і організацій, як основи обліку суб'єктів господарювання усіх форм власності. Ядром міських інформаційних ресурсів є Державні реєстри (регістри) населення, платників податків, юридичних осіб (підприємств і організацій), землі і користувачів надр, нерухомості та ін.

Створення міської системи інформаційних ресурсів передбачає розробку: загальної архітектури та окремих її підсистем; регламенту інформаційної взаємодії органів місцевого самоврядування, норм та правил функціонування міської системи інформаційних ресурсів; баз даних загального призначення (ТЕРИТОРІЯ, НАСЕЛЕННЯ, ДІЯЛЬНІСТЬ підприємств, організацій та установ міста).

В рамках єдиного інформаційного простору в пріоритетному порядку необхідно формувати і вести державний інформаційний реєстр, що містить відомості про організації - утримувачі державних, недержавних і змішаних інформаційних ресурсів, а також види інформаційної продукції і послуг. Першочерговим завданням в цьому напрямку є інвентаризація, систематизація існуючих на території міста інформаційних ресурсів та їх власників (у відповідності з законодавством) з метою створення реєстру та міської системи інформаційних ресурсів.

Правовий режим інформаційних ресурсів визначається нормами, що встановлюють порядок документування інформації, її захисту, право власності на документи та доступу до них.

Обов'язковою умовою включення інформації в інформаційні ресурси міста є її документування на матеріальних носіях з реквізитами, що дозволяють її ідентифікувати (документована інформація). Основними матеріальними носіями інформації в органах місцевого самоврядування міста є паперові і машинні. Порядок документування інформації службового характеру повинний бути встановлений актами структурних підрозділів органів місцевого самоврядування міста. Документ, отриманий з автоматизованих інформаційних систем, здобуває юридичну чинність після його підписання посадовою особою у встановленому законодавством порядку.

Юридична чинність документа, збереженого, оброблюваного і переданого за допомогою автоматизованих і телекомунікаційних систем, може підтверджуватися електронним цифровим підписом у встановленому порядку.

3.3.3.3. Право власності на інформаційні ресурси

У відповідності з законом України «Про інформацію» право власності на інформацію - це врегульовані законодавством суспільні відносини щодо володіння, користування, і розпорядження інформацією.

Інформаційні ресурси можуть бути державними, недержавними і, як елемент складу майна, знаходитися у власності громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій і суспільних об'єднань. Власниками інформаційних ресурсів на території міста можуть бути:

• держава;

• регіональні органи державної влади;

• органи місцевого самоврядування;

• фізичні і юридичні особи;

• фізичні і юридичні особи іноземних держав,

В залежності від форми власності інформаційні ресурси поділяються: на державні, комунальні і приватні. Чітко визначеної структуризації інформаційних ресурсів на території м. Харкова наразі немає. Виключення складають державні ресурси, які формуються у відповідності зі сферами призначення. До державних інформаційних ресурсів відносяться:

• ресурси, які створюються для забезпечення діяльності органів державної

влади і виробляються в результаті їх діяльності;

• ресурси, які створюються недержавними організаціями на замовлення і в інтересах органів державної влади.

Державні інформаційні ресурси є основою єдиного інформаційного простору України і м. Харкова. Підставою для включення недержавних інформаційних ресурсів у єдиний інформаційний простір повинна бути їхня відповідність вимогам єдиного порядку формування і використання інформаційних ресурсів різних видів.

Суб'єкт міського інформаційного простору, що надає інформацію для реєстрів міської інформаційної системи, несе відповідальність за вірогідність і своєчасність її передачі у відповідності з затвердженими нормативно-правовими актами.

3.3.3.4. Користування інформаційними ресурсами

Структурні підрозділи виконавчої влади, комунальні установи і підприємства міста забезпечують користувачів (споживачів) інформацією про наявні інформаційні ресурси на підставі законодавства, нормативної бази і власних положень, а також договорів на послуги по інформаційному забезпеченню.

Порядок одержання користувачами інформації (визначення місця, часу, відповідальних посадових осіб, необхідних процедур і т.д.) визначається відповідними нормативними актами органів місцевого самоврядування м. Харкова.

Інформаційні системи, засоби їхнього захисту, сховища даних, призначені для інформаційного обслуговування громадян і організацій, підлягають сертифікації і реєстрації відповідно до законодавства України.

3.3.3.5 Основні завдання по створенню інформаційних ресурсів міста

Першочерговими завданнями створення системи інформаційних ресурсів міста є:

• розробка та затвердження нормативної бази щодо створення, володіння, користування та розпорядження інформацією в єдиному інформаційному просторі м. Харкова;

• створення Єдиної інформаційної системи органів місцевого самоврядування м. Харкова для забезпечення інформаційної підтримки їх діяльності з використанням загальнодержавних, регіональних та міських баз даних, класифікаторів і довідників;

• створення геоінформаційної системи як інтегруючої основи ЄІС ОМС;

• інвентаризація, створення і ведення реєстру баз даних інформаційних ресурсів міста, як державних, так і комерційних;

• створення у місті розподіленої системи баз даних, які повинні бути узгоджені в усіх своїх частинах за системними інтерфейсами, класифікаторами, повнотою інформації, технологічними засобами обробки інформації з Державними реєстрами;

• систематизація інформаційних ресурсів на основі формування системи показників і впровадження єдиних класифікаторів;

• створення картографічної основи та геобаз даних для ведення загальноміських кадастрів;

• розробка і створення багатоцільового міського кадастру на базі геоінформаційних систем;

• формування електронної енциклопедії м. Харкова; розвиток системи WWW-засобїв користувачів (Web-сайти, Web-засоби комунікації), в тому числі створення навігаційних - пошукових (тематично орієнтованих) систем у цьому просторі.

3.3.4. Основні завдання по використанню сучасних інформаційних засобів і технологій

Враховуючи світові тенденції у сфері інформатизації міст і регіонів, пропонується при реалізації Концепції опиратися на сучасні інформаційні технології, які повинні відповідати національним та міжнародним стандартам.

Виходячи з принципів побудови інформаційного простору міста, Програма інформатизації має формуватися виходячи з таких типових завдань в цьому напрямку:

1) Розвиток технічного та загальносистемного програмного забезпечення інформатизації міста. Передбачається оснащення органів органів місцевого самоврядування комп'ютерами та необхідним периферійним обладнанням (принтерами, сканерами, плотерами тощо), мережевими засобами (модемами, маршрутизаторамии тощо), джерелами безперебійного живлення тощо; ліцензійними операційними системами, оболонками, антивірусними програмами тощо.

2) Розвиток системи інформаційного сервісу у галузі інформатизації. Передбачається створення міської інфраструктури сервісу засобів інформатики для обслуговування, зокрема, органів місцевого самоврядування (встановлення, ремонт, модернізація комп'ютерної та мережевої техніки, підтримка ліцензійних та спеціалізованих програмних продуктів) тощо.

3) Впровадження технологій Іnternet/Іnternet при створенні корпоративних інформаційних систем. Передбачається створення реальних умов для практичної роботи користувачів (зокрема, персоналу органів місцевого самоврядування) у мережевому режимі в корпоративних системах, які створюються за архітектурою «клієнт-сервер» для сумісної праці, за рахунок встановлення та освоєння засобів, що реалізують нові інформаційні технології обміну даними на основі протоколів ТСР/IР, Х.25, Frame Relay, АТМ тощо.

4) Впровадження технології доступу до ресурсів Internet. Передбачається реалізація умов для практичної роботи користувачів (зокрема, персоналу органів органів місцевого самоврядування) з ресурсами всесвітніх відкритих мереж Internet за технологіями:

• WWW - гіпертекстовий доступ;

• Е-Маіl - електронна пошта;

• USENET - телеконференції;

• FТР - протокол передачі файлів;

• ТЕLNЕТ - протокол віддаленого доступу тощо.

5) Впровадження технологій локальної роботи з документами.

Передбачається реалізація умов для практичної роботи користувачів (зокрема, персоналу органів місцевого самоврядування) з новими інформаційними технологіями, що забезпечують різке скорочення термінів випуску документів та значне підвищення їх якості:

• сканування паперових документів;

• пошук та корекція помилок;

• автоматичний переклад (українська, російська, англійська та інші мови);

• створення електронних мультимедійних документів;

• індексація документів;

• оперативний пошук і відображення документів тощо;

• підготовка доповідей, презентацій та їх публікація.

6) Використання СASE-технологій проектування інформаційних систем і баз даних.

7) Впровадження технологій створення та ведення великих баз даних в середовищі розподілених систем управління базами даних. Передбачається реалізація умов для практичної колективної роботи користувачів (зокрема, персоналу органів місцевого самоврядування) з базами даних в середовищі розподілених СУБД (ОRACLЕ, ІNFORМІХ, SYBASE, МS SQL Server тощо).

8) Впровадження інформаційних технологій (систем) щодо надзвичайних ситуацій. Передбачається практична колективна робота користувачів (зокрема, персоналу органів місцевого самоврядування) в умовах інформаційно-аналітичного забезпечення процесів підготовки, прийняття та контролю управлінських рішень шляхом своєчасного збору, накопичення, обробки та аналізу інформації про надзвичайні ситуації при ліквідації їх наслідків, прогнозуванні, моделюванні та розробці проектів рішень з метою упередження виникнення надзвичайних ситуацій.

9) Впровадження геоінформаційних технологій. Передбачається практичне використання ГІС-технологій для вирішення задач:

• створення комплексного (земельного, інженерних мереж, водного, екологічного, надр та ін.) кадастру міста;

• задач обліково-інвентаризаційного типу;

• просторового моделювання та аналізу;

• управління та прийняття рішень;

• візуалізації даних про територію міста тощо.

10) Впровадження єдиної системи документообігу місцевого самоврядування міста. Передбачається практична реалізація автоматизованого документообігу в місті з регламентацією прав доступу до загальнооб'єктової інформації; плануванням колективної роботи міжоб'єктового масштабу; можливістю колективної роботи над документами; організацією захисту інформації від несанкціонованого доступу для забезпечення: приймання, реєстрації, розгляду, передачі, відправки, інформаційно-довідкової роботи, оперативного зберігання, контролю виконання, систематизації і класифікації, формування справ, складання описів та передачі в архів документів.

11) Створення єдиної міської системи інформаційно-аналітичного забезпечення з інтеграцією інформаційних ресурсів. Передбачається створення серверу (серверів) інформаційних ресурсів органів місцевого самоврядування для забезпечення їх інформацією.

12) Впровадження технологій створення та розповсюдження інформації на носіях у цифровому вигляді, а також мультимедіа-технологій та технологій віртуальної реальності.

Найближча перспектива передбачає в першу чергу виконання завдань, що стосуються:

• розробки розділів системного проекту присвячених створенню інформаційного середовища для органів місцевого самоврядування (телекомунікаційної мережі, документообігу, розподіленої та локальних баз даних);

• розробка проектів інформаційно-аналітичної системи органів місцевого самоврядування та геоінформаційної системи міста;

• впровадження ГІС-технологій (створення електронних карт м. Харкова різних масштабів та єдиного цифрового плану міста);

• створення комплексного (земельного, інженерних, водного, екологічного, надр та ін.) кадастру міста;

• створення міської інфраструктури сервісу засобів інформатизації;

• розробку та впровадження системи документообігу органів місцевого самоврядування та опрацювання пілотного варіанта єдиної системи документообігу організацій та установ.

3.3.5. Кадрове забезпечення інформатизації міста

Місто Харків є одним з найбільших і провідних наукових та вузівських центрів України.

В Харкові розташовані і плідно працюють багато галузевих науково-дослідних інститутів та інститутів АН України, які цілком здатні вирішити проблеми інформатизації міста з використанням сучасних підходів та технологій.

Десятки державних та приватних вузів, що працюють в м. Харкові, на сучасному рівні готують фахівців (в тому числі і вищої кваліфікації - докторів та кандидатів технічних наук), які можуть ефективно працювати і працюють над розробкою, впровадженням та експлуатацією сучасних інформаційних технологій і систем та їх програмних і апаратних компонентів.

Концепція передбачає ефективне використання цих ресурсів шляхом конкурсного відбору виконавців конкретних проектів інформатизації та залучення провідних наукових установ та фахівців в якості експертів при реалізації тих чи інших проектів і проблем.

Вузівську інфраструктуру міста передбачається залучити до вирішення проблем підготовки фахівців для роботи по розробці і обслуговуванню міських інформаційних систем, а також для перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів органів місцевого самоврядування в галузі використання сучасних інформаційних технологій для вирішення проблем ефективного управління міським господарством.

3.4. Основні завдання по інформаційному забезпеченню діяльності органів місцевого самоврядування. Принципи побудови системи управління міського господарства

3.4.1. Принципи побудови системи управління міським господарством

Система управління міською територією повинна створюватись як багаторівнева система, кожен рівень якої вирішує свої завдання, діє на основі власних критеріїв - відповідно до нормативно встановлених функцій.

У міському управлінні виділяються три рівні організації системи управління міською територією:

• нижній рівень - обліковий, експлуатаційний;

• середній рівень - оперативного управління;

• верхній рівень - інтегральний (координаційний, стратегічний).

Кожен рівень, представлений організаціями, що входять у систему управління територією і виконують функції обліку, експлуатації об'єктів управління та управління територіальними процесами.

3.4.1.1. Обліковий рівень

Підрозділи цього рівня міського управління найбільше «наближені» до території. До них відносяться організації, завданням яких є безпосередній облік об'єктів господарювання, розташованих на території міста, а також їх експлуатація.

В облікових організаціях повинно здійснюватися компетентне ведення інформації, професійно грамотне і відповідальне з юридичної точки зору. Тут же повинна здійснюватись прив'язка всієї сукупності об'єктів інфраструктури до просторової моделі території (цифрової карти в рамках геоінформаційної системи).

Таким чином, на обліковому рівні системи управління міським господарством виробляється основний обсяг інформації, що потім використовують у своїй діяльності вищі рівні організації системи міського управління.

3.4.1.2. Рівень оперативного управління і контролю за розвитком територіальних процесів

На рівні оперативного управління представлені в основному управління і відділи органів місцевого самоврядування міста.

Задачею цих установ є аналіз процесів, що протікають в великих комплексних предметних областях нижнього - облікового рівня, а також регулювання цих процесів. Тут здійснюється прийняття основної маси конкретних управлінських рішень, і найважливіше на даному рівні - ефективне узагальнення даних, їхній аналіз і представлення в зручній (компактній, наочній) для керівників формі.

В єдиній системі моделей, що описують міське господарство і територію, можна умовно виділити дві «вертикалі» - структурно-функціональну модель території й обліково-правову модель управління територіальними ресурсами.

Структурно-функціональна модель території є основою для різних комплексних моделей території, не обов'язково пов'язаних з нерухомістю. Структурно-функціональну модель формує і використовує у своїй діяльності ГУ управління містобудування та архітектури та земельних відносин. Містобудування орієнтоване на забезпечення гармонічного міського розвитку на основі складної системи критеріїв.

Структурно-функціональну модель території утворюють наступні моделі:

• генплан міста;

• проекти планування;

• цифрова модель місцевості (цифрові карти, топоплани);

• модель кадастрового розподілу території міста;

• модель межування земель;

• модель резервування територій для суспільних і державних потреб;

• транспортна модель території;

• екологічна модель території;

• геологічна і тектонічна моделі території та ін.

Таким чином, містобудівна модель містить інформацію про міське середовище, у якому «розміщені» об'єкти нерухомості.

Другу вертикаль утворює обліково-правова модель території, що формує і використовують у першу чергу ГУ управління містобудування та архітектури та земельних відносин та Управління комунального майна та приватизації. Тут представлена інформація про облікові одиниці в аспекті правових процесів, пов'язаних з передачею прав власності на об'єкти нерухомості. Основу цієї моделі складає інформація про майнові властивості об'єктів нерухомості, про права на ці об'єкти та про суб'єкти прав.

Зазначені вище обліково-правова і структурно-функціональна моделі території, доповнені моделлю системи життєзабезпечення, соціально-економічною і демографічною моделями, інтегруються в єдину системну модель міста, що є основою для роботи наступного інтегрального керуючого рівня. Моделювання територіальних процесів за допомогою комплексної системної моделі дозволить органам управління територією перевіряти наслідки своїх рішень - до того, як такі дії будуть реалізовані на практиці. Фактично робота системної моделі дозволяє органам місцевого самоврядування обґрунтовано й оперативно реконструювати нормативну базу, що визначає правила поводження суб'єктів міського господарювання.

Створення єдиної системної моделі є задачею всіх аналітичних служб органів місцевого самоврядування. Системна модель реалізується в при створенні єдиної інформаційної системи ОМС.

ЄІС ОМС в аспекті обліково-правової задачі покликана забезпечити органи місцевого самоврядування достовірною інформацією про переміщення прав на майнові об'єкти й аналіз шляхів розвитку ринку нерухомості в м. Харкові.

3.4.1.3. Інтегральний рівень стратегічного управління (системна модель міста)

Завданням інтегрального рівня управління є комплексний аналіз процесів, що протікають на міській території, прогноз їхнього розвитку і формування погодженої нормативно-правової бази, що визначає «правила поведінки» на території міста всіх суб'єктів господарювання.

Інтегральний рівень міського управління утворюють Харківський міський голова, виконавчий комітет Харківської міської ради, Головні управління Харківської міської ради, комунальне підприємство «Міський інформаційний центр», деякі інші підрозділи органів місцевого самоврядування міста.

З урахуванням завдань створення ЄІС ОМС виникає важлива задача для комунального підприємства «Міський інформаційний центр» по безпосередній роботі із системною моделлю міського господарства, системний аналіз процесів, що розгортаються на міській території, і розробка прогнозів розвитку всіх сфер міського життя (роль такого може виконувати комунальне підприємство «Міський інформаційний центр»). Таким чином, на інтегральному рівні формується системна модель території, що інтегрує просторову модель, обліково-правову, економічну модель, соціальну демографічну модель міста, модель життєзабезпечення й ін.

Аналіз проблем міського управління показує, що управління зводиться до реалізації декількох відносно самостійних, але взаємопов'язаних завдань:

на етапі прогнозування: визначення мети та пріоритетів соціально - економічного розвитку міста - формування соціально-економічної та фінансової політики, розробка генерального плану розвитку міста;

на етапі планування: планування соціально - економічного розвитку, розробка річних планів і програм розвитку міста, в яких намічаються конкретні терміни виконання заходів;

на етапі оперативного управління: управління соціальною сферою життєдіяльності населення; управління діяльністю суб'єктів господарювання міста; управління використанням ресурсів міста; забезпечення задач управління і розвитку.

Кожне з перелічених завдань управління, в свою чергу, об'єднує у своєму складі багато різноманітних за змістом, складністю, характером предметної області конкретних функцій управління, потребуючих рішення великої кількості різних задач.

Внаслідок існуючої вертикальної структури управління окремих відомств і недостатньо розвиненої системи горизонтальних зв'язків виникають певні труднощі при управлінні комплексним соціально-економічним розвитком міста, при вирішенні складних критичних проблемних ситуацій.

Розв'язання таких ситуацій вимагає комплексного управління складними розподіленими структурованими об'єктами на території міста (фінанси, транспорт, енергетика, соціальна допомога, охорона здоров'я населення та інше), в тісній взаємодії з різноманітними відомчими органами управління. Виникає проблема інтеграції цих органів у процесі управління складним об'єктом. Це, в свою чергу, визначає виділення даної групи органів управління до функціонального комплексу, який має генеральну (загальну для усього комплексу) цільову функцію, на відміну від локальних цільових функцій локальних систем. До складу функціонального комплексу можуть входити як органи місцевого самоврядування, так і місцеві органи виконавчої влади, які беруть участь або, які можуть брати участь у реалізації генеральної функції комплексу.

Таким чином, функціональний комплекс являє собою складну комплексну систему управління - сукупність локальних систем управління складним об'єктом, об'єднаних єдиною цільовою функцією. В структурі управління містом можна виділити такі основні функціональні комплекси:

• соціально-економічного розвитку;

• міжнародної економічної діяльності;

• енергозабезпечення;

• фінансово-бюджетний;

• управління майном;

• управління використанням природних ресурсів;

• інвестиційний;

• освіти, культури, спорту, справ молоді;

• охорони здоров'я;

• екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища;

• заходи цивільної оборони та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання та оперативного реагування на них;

• управління житлово-комунальним господарством;

• дорожньо-транспортний та зв'язку;

• охорона громадського порядку.

Оскільки усі ці комплекси використовують бази даних підприємств, населення, нерухомості, землі, то до складу міського інформаційного простору повинні також увійти на першому етапі:

• система обліку нерухомості, землі та інших природних ресурсів;

• система ведення реєстрів юридичних і фізичних осіб.

Пріоритетними для органів міського самоврядування системами баз даних (СБД) є:

• СБД про населення (фізичні особи);

• СБД про підприємства (юридичні особи);

• СБД про земельні ресурси;

• СБД про об'єкти нерухомості.

Ці СБД забезпечують найважливіші інформаційні потреби органів місцевого самоврядування і входять до базових інформаційних ресурсів міста.

3.4.2. Основні завдання по інформаційному забезпеченню діяльності органів місцевого самоврядування

Однією з важливих задач, яку необхідно вирішити при формуванні інформаційного простору, є задача реалізації ефективної взаємодії інформаційних систем. Вирішення цієї задачі дозволить забезпечити інформаційну підтримку роботи органів місцевого самоврядування, інформаційно-аналітичних міжгалузевих функціональних комплексів, а також підвищити повноту і вірогідність інформації у створюваних інформаційних системах у районах міста. Так, до основних технологій вирішення проблем комплексного розвитку міста з урахуванням наявних ресурсів, інженерних комунікацій, зелених зон і та ін. віднесено:

• геоінформаційні технології підтримки системи ведення міських кадастрів;

• геоінформаційні технології ведення генерального плану розвитку міста та організації його виконання;

• геоінформаційні технології плану капітального будівництва і контролю за його виконанням;

• геоінформаційні технології ведення земельних кадастрів;

• інформаційні технології розробки планів раціонального використання земельних ресурсів.

Склад функціональних комплексів охоплює основні сфери діяльності органів місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, а також з урахуванням напрямку розвитку міста та інтегрованих інформаційних систем щодо основних сфер міського життя.

Інформатизація процесів управління в соціальній сфері орієнтована насамперед на впровадження економічних механізмів і інформаційних технологій, спрямованих на істотне поліпшення рівня життя і соціального захисту населення, середовища його проживання, здоров'я та відпочинку.

Органи управління соціальним забезпеченням на території міста представлені управлінням праці та соціального захисту населення ГУ з гуманітарних та соціальних питань Харківської міської ради і територіальними (районними) відділами соціального забезпечення.

Виходячи з аналізу законодавчої бази по соціальному забезпеченню можна виділити наступні напрямки інформатизації відділів соціального забезпечення:

• нарахування пенсій і допомог;

• призначення й оформлення пільг;

• бухгалтерський облік та документообіг.

Єдиною інформаційною основою цих видів діяльності є інформація про пенсіонерів, багатодітні родини, інвалідів, важковиховуваних підлітків і т.і. Вирішенню багатьох проблем соціального забезпечення малозабезпечених шарів населення у значній мірі повинна сприяти інформатизація діяльності територіальних служб соціального захисту населення.

Основними задачами цих підрозділів є:

• забезпечення соціальної захищеності категорії малозабезпечених родин з дітьми, підтримки гарантованого рівня життя багатодітних сімей, неповнолітніх і дітей - інвалідів, що не мають родин, у перехідний період ринкових відносин;

• розробка разом з державними органами, зацікавленими відомствами, програм соціальної допомоги населенню, спрямованих на рішення проблем родини, жінок і дітей.

Відповідно до вищевикладеного можна виділити наступні проекти інформатизації по даній проблематиці:

1) Індивідуальний облік малозабезпеченого населення міста.

2) Оперативний облік і аналіз фактичних виплат і інших видів соціальної допомоги по містах і районам.

3) Ведення інформаційно-довідкового каталогу про систему мір (пільг) соціального захисту населення по категоріях, визначених законодавством.

4) Розрахунок нормативних показників мінімального споживчого бюджету.

5) Створення банку даних по соціально-демографічних, матеріально-житлових, соціально-психологічних умовах життя малозабезпечених родин .

6) Облік, аналіз і розподіл ресурсного фонду для реалізації мір соціального захисту населення.

7) Ведення і контроль заходів перспективних і річних програм соціального захисту населення по містах і районам для окремих категорій малозабезпеченого населення.

Для інформатизації діяльності служб зайнятості і міграції населення необхідно створити ряд інформаційних систем. Основні функціональні можливості цих систем складаються з наступних взаємозалежних технологій (проектів):

• інформаційні технології обліку вакансій;

• інформаційні технології обліку осіб що звернулися до служб зайнятості;

• інформаційні технології обліку громадських робіт;

• інформаційні технології стану учбово-курсової мережі;

• інформаційні технології обліку безробітних і виплати посібників;

• інформаційні технології формування і витрати фонду зайнятості;

• інформаційні технології аналізу ринку праці;

• інформаційні технології діяльності Центрів зайнятості;

• інформаційні технології формування статистичної інформації.

Специфіка організації організованого працевлаштування об'єктивно вимагає реалізації цих проектів у виді розподіленої системи обробки даних.

Істотно менше уваги в даний час приділяється інформатизації діяльності служб міграції.

Основними функціями служби міграції є:

• захист прав мігрантів відповідно до чинного законодавства;

• організація контролю за міграційними процесами й аналіз цих процесів;

• статистична звітність про міграційні процеси.

• Інформатизація управління споживчим ринком міста орієнтована насамперед на інформаційну підтримку захисту прав споживачів і своєчасне і якісне забезпечення їх товарами і послугами першої необхідності.

Функціонально задачі по інформатизації даного напрямку повинні розглядатися насамперед на рівні органів місцевого самоврядування і полягають у веденні баз даних про підприємства й організації, що надають послуги населенню (роздрібна торгівля, побутове обслуговування, суспільне харчування), комунальних договорів на представлення послуг, реєстрах діючих ліцензій і паспортів на право надання послуг; обліку, контролю й аналізу діяльності підприємств і організацій, що роблять послуги населенню; розробці, обліку, контролю й аналізу соціальних програм по захисту прав споживачів.

Враховуючи вищевикладене, при реалізації даного напрямку можна виділити наступні технології

• інформаційні технології обліку підприємств що надають послуги населенню (оптова та розрібка торгівлі, ринки, побутове обслуговування);

• інформаційні технології розрахунку мінімального споживчого бюджету населення;

• інформаційні технології формування муніципального замовлення по забезпеченню населення міста товарами і послугами й організації контролю його виконання;

• інформаційні технології ведення баз даних за цінами на товари і послуги й організації контролю їхнього виконання;

• інформаційні технології обліку, контролю й аналізу наявності товарних ресурсів;

• інформаційні технології оперативного виявлення попиту на товари і послуги.

Інформатизація процесів освіти і професійно-технічного навчання повинна бути орієнтована насамперед на підвищення інтелектуального рівня шкіл міста. У цьому зв'язку в розробках по цьому напрямку повинні знайти відображення наступні проекти:

• вибір і обгрунтування інструментальних засобів по розробці електронних підручників, практикумів;

• розробка електронних підручників по базових шкільних дисциплінах;

• типові інформаційні технології органів управління освітою;

• типові інформаційні технології управління учбовим процесом.

Роботи з інформатизації системи охорони здоров'я міста можна проводити в наступних напрямках:

• інформаційні технології по організації медичного моніторингу здоров'я населення;

• інформаційні технології управління аптечним господарством;

• інформаційні технології оперативного управління роботою швидкої допомоги;

• типові інформаційні технології органів управління охороною здоров'я на міському і районному рівнях;

• типові інформаційні технології підтримки діяльності медичними установами (лікарнями, поліклініками).

Більш детальна розробка функціональних підсистем ЄІС ОМС для всіх органів місцевого самоврядування повинна бути запропонована при розробці проекту основних технічних рішень щодо ЄІС ОМС м. Харкова.

3.5. Основні завдання з інформаційного забезпечення потреб населення, підприємств, установ та організацій міста

Інформаційне забезпечення потреб населення, підприємств, установ та організацій має своєю задачею надання цим категоріям користувачів органами місцевого самоврядування, другими власниками інформаційних ресурсів різноманітних інформаційних послуг.

Власники інформаційних ресурсів забезпечують користувачів (споживачів) інформацією з інформаційних ресурсів на основі законодавства, статутів зазначених органів і організацій, положень про них, а також договорів на послуги по інформаційному забезпеченню.

Інформація, отримана на законних підставах з державних інформаційних ресурсів громадянами і організаціями, може бути використана ними для створення похідної інформації з метою її комерційного поширення з обов'язковим посиланням на джерело інформації. Джерелом прибутку у цьому випадку повинний бути результат вкладених праці і засобів при створенні похідної інформації, але не вихідна інформація, отримана з державних ресурсів.

Перелік інформації і послуг по інформаційному забезпеченню, відомості про порядок і умови доступу до інформаційних ресурсів власники інформаційних ресурсів і інформаційних систем надають користувачам безкоштовно.

Відносини, зв'язані з правом власності, що виникають у результаті надання чи одержання інформаційної послуги, визначаються договором між власником інформаційних продуктів і користувачем. Надання інформаційної послуги не створює для користувача право авторства на отриману документовану інформацію.

Гарантії і права надання, доступу громадян і організацій до інформації, обов'язки і відповідальність власників інформаційних ресурсів, захист інформації і права споживачів визначаються чинним законодавством.

Інформаційне забезпечення потреб населення, підприємств, установ та організацій забезпечується створенням та використанням в місті інформаційних систем на основі Інтернет - технологій та інформаційних продуктів на основі магнітооптичних носіїв (СD-RОМ, DVD-RОМ), що містять в собі вибіркову інформацію з баз даних загального користування та спеціалізовану інформацію для цієї категорії користувачів, а також спеціалізованих інформаційних систем, що мають відношення до міського управління.

Програма інформатизації повинна реалізовувати такі типові напрямки інформаційного забезпечення потреб населення, підприємств, установ та організацій, що тісно пов'язані з управлінням міським господарством:

• інформування про життя міста;

• інформування про транспорт та транспортне обслуговування;

• підтримка малого та середнього бізнесу в місті;

• підтримка закладів культури в місті;

• підтримка освіти в місті;

• підтримка охорони здоров'я в місті;

• підтримка соціального захисту населення міста;

• підтримка охорони довкілля в місті та ін.

Інформаційна підтримка діяльності суб'єктів господарювання, установ і організацій міста орієнтована, перш за все на надання інформаційних послуг за усіма видами діяльності (виробничої, економічної, комерційної) господарюючих суб'єктів, формування (узгодження) схем розміщення і розвитку кожного з галузевих комплексів, визначення податкової та кредитної політики по відношенню до них.

Суб'єктів цього напрямку, можна умовно розбити на дві групи:

• товаровиробники;

• суб'єкти господарювання, які підтримують виробничу і соціальну інфраструктуру міста.

До першої групи відносяться суб'єкти господарювання паливно-енергетичного, промислового і машинобудівного комплексів.

Органи виконавчої влади приділяють увагу цим структурам з різних причин:

• ці суб'єкти господарювання є основними джерелами поповнення державного та місцевого бюджетів;

• ці суб'єкти господарювання , як правило, є акціонерними товариствами, при цьому інтерес державних і місцевих органів управління виражений через можливість управління своєю часткою власності.

У зв'язку з тим, що постійно змінюються відносини між органами державного управління та місцевого самоврядування і цими суб'єктами господарювання, можна виділити наступні напрямки їх інформаційної підтримки:

• розробка економічних механізмів взаємин суб'єктів господарювання і органів місцевого самоврядування ;

• розробка інформаційних технологій підтримки виробничої, економічної і комерційної діяльності суб'єктів господарювання (надання інформації з ринку праці, товарному ринку, фондовому ринку, законодавчим актам і т.і.);

• розробка інформаційних технологій формування схем розміщення та розвитку виробничих комплексів.

Другу групу складають підприємства транспортного, житлово-комунального, містобудівного комплексів.

Ці підприємства працюють, як правило, на визначених територіальних утвореннях і більше взаємодіють з місцевими органами влади і управління, органами місцевого самоврядування.

Інформатизація містобудівного комплексу орієнтована насамперед на рішення проблеми комплексної забудови міста з урахуванням наявних ресурсів, інженерних комунікацій, зелених зон і т.д. До основних проектів цього напрямку інформатизації можна віднести:

• геоінформаційні технології підтримки системи ведення містобудівного кадастру;

• геоінформаційні технології ведення генерального плану розвитку міста й організації його виконання;

• геоінформаційні технології плану капітального будівництва і контролю його виконання.

Інформатизація житлово-комунального господарства міста призначена для інформаційної підтримки діяльності міських служб житлово-комунального господарства і орієнтована також на взаємодію з інформаційними технологіями, які використовуються підприємствами, що забезпечують розвиток і підтримку інженерних комунікацій міста.

До основних напрямків інформатизації цієї сфери можна віднести:

• геоінформаційні технології ведення міських кадастрів житлового та нежитлового фонду;

• геоінформаційні технології ведення міського кадастру теплових мереж;

• геоінформаційні технології ведення міського кадастру водопровідних мереж;

• геоінформаційні технології ведення міського кадастру каналізаційних мереж;

• геоінформаційні технології ведення міського кадастру електричних мереж;

• геоінформаційні технології ведення міського кадастру газопроводів;

• геоінформаційні технології ведення міського кадастру вулично-дорожньої мережі;

• інформаційні технології формування замовлення на комунальні послуги і організації контролю за його виконанням;

• інформаційні технології формування замовлення щодо транспортного обслуговування населення і організації контролю за його виконанням;

• інформаційні технології підтримки прийняття рішень в умовах надзвичайних ситуацій на об'єктах комунального господарства.

Населення міста, активно залучаючись до процесу використання інформаційного простору, з одного боку споживає інформацію, з другого є постачальником різної інформації, інтерес до якої проявляється в першу чергу на цьому ж рівні, а в другу на рівні підприємств та організацій.

Таким чином, необхідно створити ряд інформаційних порталів, що задовольнили б споживання та обмін інформацією серед максимально широкого кола суб'єктів інформаційного простору, в тісному взаємозв'язку і опираючись на інформаційні ресурси органів місцевого самоврядування.

Створення таких сайтів (порталів) дозволить ефективніше вирішувати економічні проблеми міста в питаннях не тільки пропозицій, але і попиту на обмін з іншими регіонами товарами, послугами, сировиною тощо. Це особливо допоможе малим та середнім виробникам, які внаслідок обмеженості коштів не мають достатньої інформаційної підтримки в Україні, включаючи рекламну та виставкову діяльність. Програма інформатизації має передбачити виконання таких типових завдань, що пов'язані з інформуванням про міське життя:

• створення довідкової геоінформаційної системи міста та картографічного сервера в мережі Іnternet;

• створення довідкової геоінформаційної мультимедійної системи «Віртуальні екскурсії по Харкову» (для туристів та гостей міста).

Програма інформатизації має охоплювати виконання таких типових завдань, що пов'язані з інформуванням про транспорт та транспортне обслуговування (спеціалізована підтримка водіїв та пасажирів на території міста);

• створення Web-сайту про пасажирський транспорт;

• створення Web-сайту про транспортні послуги та перевезення вантажів в місті

Програма інформатизації міста має охоплювати виконання таких завдань, що пов'язані з підтримкою малого та середнього бізнесу:

• створення міської служби інформаційного забезпечення бізнес-структур через Інтернет;

• створення Web-сайту про інвестиційні пропозиції;

• створення системи інформування про попит та пропозиції товарів та послуг в місті;

• створення єдиного міського реєстру регіонального бізнесу для підтримки підприємництва;

• створення системи (Web-сайту, Web-порталу) підтримки виробників міста на електронних ринках;

• створення Web-сайту про розвиток міського бізнесу;

• створення Web-серверу щодо аналізу ефективності діяльності та консультативної допомоги підприємствам міста;

• створення інформаційно-довідкової системи (з використанням електронних карт) про місцеположення, товари і послуги, підприємств міста (на СD-RОМ).

Програма інформатизації має охоплювати виконання таких типових завдань, що пов'язані з підтримкою культури в місті:

• система віддаленого доступу до поєднаних ресурсів бібліотек міста;

• створення Web-сайту про міське культурне життя;

• створення СD-RОМ «Історичні пам'ятки та культурні цінності м. Харкова».

Програма інформатизації має включати виконання завдань, направлених на підтримку освіти:

• створення системи дистанційної домашньої освіти для населення («Навчання на протязі всього життя»);

• створення електронних посібників для дистанційної освіти школярів;

• створення системи дистанційної освіти для студентів в вищих учбових закладах та вдома - як нова форма заочної освіти;

• створення систем дистанційної підготовки користувачів комп'ютерної техніки на робочому місці (у першу чергу, для підвищення кваліфікації персоналу виконавчої влади та органів місцевого самоврядування);

• створення системи електронних технічних бібліотек та депозитаріїв.

Програма має також передбачати завдання, що пов'язані з підтримкою охорони здоров'я:

• розробка інформаційної мережі медичних послуг міста (Web-сайт);

• створення інформаційної мережі з телемедицини для лікарів;

• створення інформаційної мережі з телемедицини для населення.

Програма інформатизації має охоплювати виконання завдань, що пов'язані з підтримкою соціального захисту населення міста:

• створення Web-сайту зайнятості населення міста;

• створення Web-сайту ринку праці та працевлаштування;

• створення системи інформаційної підтримки дітей і охорони материнства та дитинства в місті.

Програма інформатизації має передбачати завдання, що пов'язані з підтримкою охорони довкілля в місті.

• створення Web-сайту та СD-RОМ про навколишнє природне середовище міста для населення;

• створення Web-сайту про непередбачені ситуації в галузі навколишньої середовища (пожежі, повені, землетруси та ін.) з рекомендаціями про усунення наслідків

Що стосується завдань, які наведені вище, то черговість їх виконання, обсяги та джерела фінансування і виконавці можуть бути встановлені в межах системного проекту інформатизації міста або в межах позабюджетного фінансування програми інформатизації.

В цілому основою механізму реалізації цього комплексу завдань повинен стати відповідний інвестиційний клімат і залучення власників технічних засобів (телекомунікаційних мереж, Web-серверів) та інформаційних ресурсів до процесу формування, фінансування та виконання таких завдань.

Важливим фактором самоорганізації і розвитку інформаційної індустрії є прикладні інформаційні системи, необхідні для формування і забезпечення стабільності ринкової інфраструктури. Створення таких систем буде здійснюватися переважно за рахунок коштів самих суб'єктів ринкових відносин.

Технічну політику створення єдиної системи надання інформаційних послуг на території м. Харкова повинно координувати КП «Міський інформаційний центр».

3.6. Інформаційна безпека та захист інформації

В зв'язку з високим статусом операцій по обміну інформацією в міській інформаційній системі інформаційна безпека та захист інформації набувають особливої ваги. Під інформаційною безпекою мається на увазі захищеність інформації та підтримуюча інфраструктура захисту від випадкових або навмисних впливів природного або штучного характеру, здатних викликати нанесення збитку власникам або користувачам інформації.

Концепція інформаційної безпеки ЄІС ОМС м. Харкова базується на реалізації наступних основних принципів:

• централізоване управління системою;

• послідовність рубежів безпеки;

• рівноміцність і рівнопотужність рубежів безпеки;

• адекватність та ефективність захисту;

• простота системи захисту;

• мінімальні привілеї;

• збереження захисту при відмові;

• захист засобів безпеки;

• безперервність захисту;

• невидимість захисту.

Таким чином, результатами виконання проекту створення ЄІС ОМС в частині підтримки інформаційної безпеки мають стати:

• внутрішні стандарти ІАС щодо захисту інформації в телекомунікаційному середовищі;

• принципи і форми для уніфікованого подання інформації про рішення щодо захисту інформації в ЄІС ОМС;

• методики підтримки процесів прийняття рішень відносно можливостей і наслідків безпечної інтеграції в ЄІС інших систем, які існують, або створюються на територіальному і галузевому рівнях.

4. ВИЗНАЧЕННЯ ЗАХОДІВ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА

Успіх виконання Програми інформатизації в великій мірі залежить від переліку, змісту, узгодженості з поточною ситуацією в місті організаційних заходів направлених на її реалізацію. Загальна організація виконання програми повинна відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 644 «Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації» та Методичному положенню по розробці регіональних програм інформатизації.

Основними заходами організаційного забезпечення виконання програми інформатизації м. Харкова слід вважати:

- створення організаційних основ для реалізації завдань програми;

- створення фінансових умов для реалізації завдань програми;

- організація контролю ходу виконання якості робіт;

- організація приймання та впровадження результатів робіт.

Заходи організаційного забезпечення реалізації програми інформатизації здійснюються в рамках законодавчого та нормативно-правового поля, яке існує на сьогоднішній день в Україні. Перелік основних державних нормативно-правових актів з питань інформатизації представлено в таблиці 1.8.

Таблиця 1.8 Основні державні нормативно-правові акти з питань інформатизації

4.1. Створення організаційних основ для реалізації завдань програми

Організаційну основу реалізації завдань програми інформатизації міста складають суб'єкти Програми, визначені у розділі 3.2.1.

Для організації успішного виконання Програми інформатизації м. Харкова потрібно вирішити наступні першочергові питання:

- розробити механізми створення та функціонування системи управління виконанням Програми інформатизації.

- розробити та затвердити проект основних технічних рішень щодо муніципальної ЄІС ОМС м. Харкова.

- розробити план заходів щодо забезпечення підготовки та перепідготовки спеціалістів в галузі інформатизації для потреб ОМС м. Харкова.

- розробити план залучення для потреб інформатизації міста позабюджетних коштів (інвестицій, товарних кредитів світових виробників продукції для інформаційних технологій, позик та ін.) на самоокупній основі (приклади - міста: Перм, Таганрог, Оренбург та ін.).

- розробити та затвердити інші нормативно-правові та методичні матеріали, що рекомендовані Програмою (розділ 3.2.).

Ці документи повинні узгоджуватись з чинним законодавством України.

4.2. Створення фінансових умов для реалізації завдань програми

Створення фінансових умов для реалізації завдань програми полягає в вирішенні питання щодо інвестиційної політики в сфері інформатизації і передбачає використання таких джерел:

• кошти міського бюджету, передбачені окремим рядком для фінансування програми;

• кошти комерційних структур, що залучаються на вигідних для них умовах (пільгові умови доступу до інформації, пільгові економічні умови і таке інше);

• частина прибутку від продажі інформаційних продуктів та послуг стороннім організаціям;

• інші джерела, не заборонені законодавством.

Бюджетні кошти спрямовуються у першу чергу на створення ядра інфраструктури інформатизації (інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної мережі, міської системи інформаційних ресурсів). Для вирішення інших завдань широко залучаються кошти комерційних структур на взаємовигідних умовах.

При визначенні порядку та джерел фінансування робіт по Програмі інформатизації треба виходити з її самоокупності. Джерелами прямого та непрямого шляхів повернення вкладених коштів є:

- прибуток від надання інформаційних послуг фізичним та юридичним особам;

- створення нових підприємств та робочих місць інформаційної галузі суспільного виробництва міста;

- пряма економія засобів при проведенні аварійних, ремонтних та відбудовчих робіт в міському господарстві;

- зниження вартості робіт з проектування об'єктів міського господарства;

- збільшення прибуткової та раціоналізація витратної частини бюджету за рахунок використання апробованих методів аналізу фінансових потоків;

- суттєве збільшення, з впровадженням інформаційних систем, прибуткової частини міського бюджету за рахунок упорядкування збору земельного податку, плати за оренду нежитлового фонду та ін. місцевих податків і зборів.

5. ОЧІКУВАНІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧШ РЕЗУЛЬТАТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА

В даний час нові інформаційні технології, інформаційно-аналітичні системи, інформаційні ресурси міста мають розглядатися як ефективні засоби соціально-економічного розвитку, створення нових форм підприємницької діяльності, демократизації громадського життя, удосконалення системи управління. Інформація, нові інформаційні технології, інформаційно-аналітичні системи різноманітного рівня та призначення виступають як найважливіші чинники, що визначають в сучасному світі рівень та якість життя всіх членів суспільства.

Процес інформатизації є наукомістким, трудомістким, фондоємним та тривалим, причому початкові етапи інноваційного циклу створення засобів інформатизації (проведення наукових досліджень та розробка проектів інформаційних систем, придбання і створення техніки, придбання ліцензійних загальносистемних програмних засобів та розробка прикладних програмних засобів, баз даних та інформаційно-аналітичних систем) є витратними і обсяги таких витрат є значними.

Ефективність інформаційних технологій залежить як від їхнього вмілого застосування, впливу на підвищення продуктивності та якості праці управлінців, так і від зменшення витрат на інформатизацію, яке досягається оптимальною організацією проектування, створення та функціонування комп'ютерно-телекомунікаційних систем та інфраструктури інформатизації території.

Але нові інформаційні технології, інформаційно-аналітичні системи та комп'ютерно-телекомунікаційні системи, що будуть створені у рамках Програми інформатизації безпосередньо підвищать продуктивність праці, насамперед, у сфері розумової праці і у сфері управління, а основний ефект досягається в сфері матеріального виробництва і у соціальній сфері міста.

В даний час у розвинених країнах біля половини валового національного продукту створюється в інформаційному секторі економіки, і у ньому ж зайнято більш половини працюючих. Тому створення та функціонування інфраструктури інформатизації відіграє ключову, авангардну роль у процесах структурної перебудови економіки міста, а застосування нових інформаційних технологій, серед відомих та ефективних заходів підйому економіки і прискорення соціального розвитку міста, відіграє особливу роль.

Реалізація усіх визначених в рамках Концепції Програми напрямків інформатизації органів місцевого самоврядування міста повинна забезпечити:

- впровадження на єдиній методичній основі автоматизованих інформаційно-управляючих систем, які включають до свого складу електронно-обчислювальні машини, автоматизовані робочі місця, бази і банки даних, об'єднані телекомунікаційними мережами зв'язку і передачі даних на основі існуючих і створюваних державних і відомчих систем і каналів зв'язку;

- впровадження в практику роботи сучасних засобів і методів збору, обробки накопичення, зберігання, використання і обміну інформацією, яка необхідна для прийняття обгрунтованих рішень на всіх рівнях ОМС м. Харкова;

- впровадження автоматизованих систем і новітніх інформаційних засобів і технологій, що дозволить підвищити ефективність роботи органів місцевого самоврядування, як у сфері соціального захисту населення, так і у сфері аналізу і рішення проблем управління і проведення економічних реформ;

- стимуляцію ринків інформаційних продуктів і послуг, інформатизацію сфери матеріального виробництва, умови для підвищення продуктивності праці і ефективності капітальних вкладень в сферу інформаційних технологій;

- впровадження єдиної системи електронного документообігу ОМС на основі захищеної телекомунікаційної мережі передачі даних;

- участь м. Харкова в міжнародних державних і міжрегіональних проектах і програмах, за рахунок цього збільшення числа зовнішніх контактів і ділових зв'язків, залучення зовнішніх інвестицій в розвиток економіки, інші сфери життя м. Харкова;

- правовою, нормативною, статистичною, аналітичною і кадастровою інформацією органи місцевого самоврядування і їх підрозділи, установи і служби, що дозволить підвищити оперативність і достовірність прийняття управлінських рішень;

- підвищення ефективності використання природних та соціально-економічних ресурсів;

- збільшення оподаткованої бази платежів в місцевий бюджет та створення сприятливого клімату для збільшення притоку інвестицій в розвиток економіки;

- підвищення ефективності функціонування підприємств всіх галузей і форм власності за рахунок створення за допомогою інформатизації сприятливого бізнес-середовища в регіоні, а також за рахунок впровадження комп'ютеризованих технологій управління виробництвом;

- сприяння працевлаштуванню та зменшенню безробіття у місті за рахунок створення та впровадження автоматизованої системи обліку, аналізу та моделювання зайнятості населення;

- підвищення ефективності медичного обслуговування та зниження рівня загальної захворюваності населення;

- розширення доступності інформаційних ресурсів для широкого кола споживачів;

- підвищення якості навчання на всіх рівнях освіти і підготовки та перепідготовки кадрів;

- підвищення рівня ефективності боротьби з правопорушеннями, корупцією, організованою злочинністю та ін.

Крім цього очікуваними джерелами економічного ефекту від впровадження інформатизації можна розглядати наступне:

- економія від упорядкованого, раціонального використання бюджетних коштів усіх рівнів;

- підвищення якості управлінських рішень і комерційних угод за рахунок раціонально підготовленої і більш достовірної та оперативної вихідної інформації;

- перехід від паперової інформатики до електронної;

- реалізація інформаційних і комунікаційних послуг;

- продаж інформації як комерційного продукту;

- створення і комерційна реалізація програмно-технічних засобів і технологій;

- збільшення податкових та інших видів відрахувань у місцевий бюджет.

Таким чином, інтегральний ефект, який місто має отримати від реалізації програми інформатизації, полягає в суттєвому підвищенні якості та ефективності управління у соціально-економічній сфері міста в цілому за рахунок впровадження сучасних комп'ютеризованих систем підтримки прийняття рішень, узгодженості та підвищенні якості, оперативності інформаційних процесів та послуг, що в свою чергу повинно привести до покращення соціально-економічних, науково-технічних, культурних та інших показників життя територіальної громади, що буде внеском м. Харкова у процес переходу України від індустріального до інформаційного суспільства.

6. ЕТАПНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

При розробці та реалізації проектів інформатизації органів місцевого самоврядування кожному з них повинні передувати роботи, визначенні державними стандартами 34 групи.

1. Формування вимог до системи. Тут виконується техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) проекту, яке розроблюється на основі обстеження об'єкту інформатизації. За результатами обстеження складається інформаційно-логічна і організаційна структура об'єкту, на основі аналізу яких розроблюються пропозиції по можливій модернізації організаційної структури, зміні схеми інформаційної взаємодії, визначення глибини інформатизації, проводиться оцінка необхідних витрат ресурсів і очікуваного підвищення якості управління та пов'язаних з цим соціально-економічних наслідків. За отриманими даними приймаються рішення про раціональність реалізації проекту.

Результатом виконання цієї стадії є вхідні данні для розробки системи, які представляються у вигляді таких документів:

- технічний опис об'єкту інформатизації та вимог до створюваної системи;

- вхідні дані до системи (згідно з РД50 - 34.698-90), узгоджені та затверджені протоколом наради по результатам обстеження об'єкту.

2. Розробка технічних вимог. На цій стадії виконуються такі роботи:

- розробка технічних вимог, які визначають ймовірні варіанти реалізації системи;

- вибір варіанту, який задовольняє вимогам користувача.

Результатом робіт на цієї стадії є випуск документу «Технічні вимоги».

3. Розробка технічного завдання. На цій стадії виконується розробка технічного завдання (ТЗ) на систему згідно з ГОСТ 34.602-89. В технічному завданні повинні знайти відображення вимоги до складу системи, до всіх компонент системи та суміжних частин проекту, склад та зміст робіт по створенню системи, порядок контролю та приймання системи, вимоги до документації.

В разі необхідності можуть бути розроблені часткові технічні завдання на самостійні компоненти системи, які можуть розроблюватися сторонніми організаціями.

В технічному завданні та в часткових ТЗ визначаються склад проектної та робочої документації, яка створюється на стадіях технічного та робочого проектування. Склад робіт, які виконуються на стадіях технічного та робочого проектування визначаються технічним завданням на систему та частковими ТЗ.

Таким чином, розробка функціональної структури, структури баз даних та структури телекомунікаційної мережі для конкретних об'єктів інформатизації є предметом стадій технічного та робочого проектування систем для таких об'єктів.

- підвищення якості управлінських рішень і комерційних угод за рахунок раціонально підготовленої і більш достовірної та оперативної вихідної інформації;

- перехід від паперової інформатики до електронної;

- реалізація інформаційних і комунікаційних послуг;

- продаж інформації як комерційного продукту;

- створення і комерційна реалізація програмно-технічних засобів і технологій;

- збільшення податкових та інших видів відрахувань у місцевий бюджет.

Таким чином, інтегральний ефект, який місто має отримати від реалізації програми інформатизації, полягає в суттєвому підвищенні якості та ефективності управління у соціально-економічній сфері міста в цілому за рахунок впровадження сучасних комп'ютеризованих систем підтримки прийняття рішень, узгодженості та підвищенні якості, оперативності інформаційних процесів та послуг, що в свою чергу повинно привести до покращення соціально-економічних, науково-технічних, культурних та інших показників життя територіальної громади, що буде внеском м. Харкова у процес переходу України від індустріального до інформаційного суспільства.

ДЖЕРЕЛА РОЗРОБКИ

1. Закон України «Про Національну програму інформатизації»

2. Закон України «Про концепцію Національної програми інформатизації».

3. Закон України «Про інформацію».

4. Закон України «Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 1998-2000 роки».

5. Закон України «Про місцеве самоврядування».

6. Постанова Кабінету Міністрів України № 644 від 12.04.2000 р. «Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації».

7. «Програма інформатизації Харківської області». Харків, 2001 р. - 111с.

8. «Методичні рекомендації до проведення обстеження стану інформатизації м. Харкова». Харків, ХНУРЕ, 2003 р.

9. «Програма інформатизації м. Києва». Київ, 2002 р.

10. Програма економічного і соціального розвитку м. Харкова на 2003 рік, Бюджет м. Харкова на 2003 р. «Слобода» № 13/1 (додаток до спецвипуску), - 96 с.

11. Матеріали обстеження м. Харкова для підготовки Програми інформатизації. Харків, ХНУРЕ. - 120 с.

12. Технічне завдання до НДР 03-28 «Разработка Программы информатизации г. Харькова». Харків, ХНУРЕ, 2003 р.

13. Методичні положення по розробці регіональних програм інформатизації. - Київ, ДКЗІ, 2000 р. - 76 с.

14. Перелік засобів забезпечення технічного захисту інформації загального призначення, на які ДСТСЗІ СБ України погоджено технічні умови». - Web-сайт ДСТСЗІ СБ України www.dstszi.gov.ua

ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

М. ХАРКОВА

НА 2004-2006 Р. Р.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗАХОДИ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА ХАРКОВА

НА 2004-2006 р.р.

Паспорт програми інформатизації міста Харкова

на 2004-2006 роки

Заступник міського голови з питань

діяльності виконавчих органів Ради -

керуючий справами виконкому міської ради О. Нечипоренко