---

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14 сесія 23 скликання

РІШЕННЯ

Від 29.03.2000 р.

м. Харків

Про затвердження «Комплексної програми підтримки та розвитку підприємництва в м. Харкові на 2000-2002 рр.»

З метою забезпечення подальшого розвитку малого та середнього бізнесу і виконання комплексу заходів, спрямованих на підтримку та сприяння підприємництву в м. Харкові, на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Харківська міська рада

УХВАЛИЛА:

1. Затвердити «Комплексну програму підтримки та розвитку підприємництва в м. Харкові на 2000-2002 рр.».

2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з промисловості, економічного розвитку та власності Харківської міської ради та секретаря міськради Петренка М.Я.

Міський голова М.Д. Пилипчук

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА

підтримки і розвитку підприємництва

у м. Харкові на 2000-2002 рр.

ЗМІСТ

1. ГОЛОВНІ ДАНІ ПРО ПРОГРАМУ

1.1. Паспорт програми

1.2. Законодавчо-нормативні основи реалізації Програми

1.3. Ціль і задача програми

2. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

3. ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ ПРОГРАМИ І МЕХАНІЗМ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОГРАМИ

3.1. Існуючі тенденції в питаннях економічного розвитку з боку органів місцевого самоврядування

3.2. Класифікація можливих методів економічної участі органів місцевого самоврядування в підтримці і розвитку підприємництва

3.3. Використання майна територіальної громади і пропозиції по його раціоналізації

3.4. Активізація використання власних ресурсів територіальної громади для розвитку підприємництва

3.4.1. Створення муніципального заставного фонду і підприємства по управлінню корпоративними правами

3.4.2. Підприємства по довірчому управлінню корпоративними правами і борговими зобов'язаннями

3.4.3. Залучення інвестицій

3.5 Можливості міського бюджету

3.5.1 Надання бюджетних пільг

3.5.2. Використання цільових бюджетних коштів і підтримка місцевих підприємств

3.5.3. Пошук альтернативних фінансових джерел підтримки підприємництва

3.5.4. Регулюючі функції органів місцевого самоврядування

4. ПІДПРОГРАМИ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ І РОЗВИТКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА У м. ХАРКОВІ НА 2000-2002 р.

4.1. Підпрограма «Нормативно-правове забезпечення»

4.2. Підпрограма «Фінансово-кредитної підтримки»

4.3. Підпрограма «Матеріально-технічної підтримки»

4.4. Підпрограма «Інформаційно-довідкова підтримка»

4.5. Підпрограма «Підготовка кадрів підприємництва»

4.6. Підпрограма «Економічної безпеки і захисту підприємців»

4.7. Підпрограма «Розвиток інфраструктури малого і середнього підприємництва»

4.8. Підпрограма «Наукового обґрунтування розвитку і підтримки малого і середнього бізнесу»

4.9. Підпрограма «Організація та управління міською програмою»

5. ЦІЛЬОВІ ПІДПРОГРАМИ КОМПЛЕКСНОЇ МІСЬКОЇ ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА У м. ХАРКОВІ НА 2000-2002 р.

5.1. Підпрограма «Розвиток інноваційної діяльності»

5.2. Підпрограма «Підтримка розвитку страхового ринку»

5.3. Підпрограма «Підтримка участі молоді в розвитку підприємництва»

5.4. Підпрограма «Розвиток міжнародного співробітництва»

1. ГОЛОВНІ ДАНІ ПРО ПРОГРАМУ

1.1. Паспорт Програми

1. Назва Програми:

«Комплексна програма підтримки і розвитку підприємництва в м. Харкові на 2000-2002 рр.».

2. Рішення про розробку Програми:

Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.08.98 р. № 832 «Про стан підприємництва в м. Харкові і невідкладні завдання його розвитку і підтримки».

3. Замовник програми:

Виконавчий комітет Харківської міської ради.

4. Головні розробники:

Головне управління економіки та комунального майна Харківської міської ради, Управління з питань підприємництва Харківської міської ради.

5. Виконавці Програми:

Управління з питань підприємництва Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради, суспільні, державні і комерційні заклади по напрямках діяльності.

6. Головні заходи Програми:

Мобілізація можливостей і резервів територіальної громади для підтримки і розвитку підприємств реального сектору економіки міста Харкова.

7. Запропоновані в Програмі заходи мають ціль

активізацію діяльності органів місцевого самоврядування в області економічних методів сприяння підприємництву.

8. Головні джерела фінансування заходів Програми:

Засоби, одержані в результаті діяльності чинної та утворюваної структури комунальних підприємств, засоби комерційних фондів, організацій і банків, підприємницьких структур.

9. Управління Програмою:

при зміні законодавства робити необхідне коригування підпрограм і щорічно вносити зміни і доповнення підпрограм для затвердження на сесії Харківської міської ради

1.2. Законодавчо - нормативні основи реалізації Програми

1. Конституція України, ст. 42, прийнята 28 червня 1996 р.

2. Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. № 698-ХІІ.

3. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/-ВР.

4. Указ Президента України «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності» від 3 лютого 1998 р. № 79/98.

5. Указ Президента України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 12 травня 1998 р. № 456/98.

6. Указ Президента України «Про спрощену систему оподатковування, урахування і звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 р. - № 727/98.

7 Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23 липня 1998 р. № 817/98.

8. Концепція державної політики розвитку малого підприємництва. Постанова КМУ від 3 квітня 1996 р. № 404.

9. Рішення Ради регіонів при Президентові України від 19.06.98 р. № 33/98 «Про стан підприємництва в Україні і невідкладні завдання органів виконавчої влади по його розвитку і підтримці».

10. Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 21 липня 1998 р. № 624 «Про стан підприємництва в області і невідкладні завдання місцевих органів виконавчої влади по його розвитку і підтримці».

11. Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.08.98 р. № 832 «Про стан підприємництва в м. Харкові і невідкладні завдання його розвитку і підтримці».

12. Програма «Україна - 2010», розроблена у виконання розпорядження Президента України від 26 лютого 1998 р. № 43.

13. Регіональна комплексна програма соціально-економічного розвитку Харківської області «Харківщина - 2010», затверджена рішенням VII сесії Харківської обласної ради XXIII скликання 20 серпня 1999 р.

14. «Регіональна комплексна програма підтримки розвитку малого підприємництва в Харківській області на 1999-2000 р.», затверджена головою Харківської обласної державної адміністрації 17 лютого 1999 р. № 94.

1.3. Ціль і структура Програми

Підприємства різноманітної спрямованості, їхній ріст, розвиток і конкурентноздатність на внутрішньому і зовнішньому ринку є основою росту добробуту населення територіальної громади.

Підтримка і сприяння розвитку підприємництва, як то промисловості, торгівлі і сфери послуг, комунального сектора міської економіки силами державних і місцевих органів влади здійснюється в непростій ситуації, що характеризується:

- з одного боку які знаходяться переважно в кризовому стані значними промисловими (не тільки державними, але і приватизованими) підприємствами;

- з іншого боку - край слабким ступенем розвитку приватного сектора виробництва в умовах мінливого і нестабільного законодавчого, економічного і політичного середовища, і, отже., що не має достатніх фінансових можливостей брати участь у процесі відтворення.

Ціллю дійсної Програми є активізація підтримки і розвитку підприємництва на рівні органів місцевого самоврядування, у рамках державної концепції і регіональної програми, а також усебічне використання самостійних можливостей територіальної громади в економічній сфері і мобілізація неефективно використовуваних ресурсів.

Програма має двоповерхову структуру

Перший рівень поданий Головними концептуальними напрямками підтримки і розвитку підприємництва в м. Харкові на 2000 - 2002 рр., що виражають міську політику в області підтримки суб'єктів реального сектора міської економіки у відповідність із законодавчими повноваженнями органів місцевого самоврядування в області розвитку підприємництва.

Другий рівень поданий конкретними підпрограмами, які виходять із міської політики розвитку підприємництва, у яких конкретизовані заходи, терміни і виконавці заходів, спрямованих на організаційну, правову, інформаційну й економічну підтримку суб'єктів підприємництва міста Харкова.

Об'єктом Програми є суб'єкти підприємництва різноманітних форм власності, сфер діяльності й організаційної форми, що розташовані в рамках адміністративно-територіальних межах міста Харкова.

2. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Пріоритетами міської політики підприємництва є:

- життєвозабезпечуючі і бюджетостворюючі підприємства;

-експортоорієнтовані виробники товарів і послуг;

- виробники конкурентноспроможної продукції;

- підприємства харчової і переробної промисловості;

- надання платних послуг населенню;

- виготовлення сучасних будівельних матеріалів і будівництво;

- інноваційна діяльність по впровадженню наукомістких технологій і науково-технічних розробок із високим експортним потенціалом;

- виробництво товарів, що заміняють критичний імпорт,

- використання вторинних ресурсів і впровадження екологічно чистих технологій,

- розробка технологій дистанційного навчання і надання послуг у сфері освіти.

3. ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Головної складової Програми є активізація участі міської ради в розвитку економіки міста шляхом раціонального використання (або делегування в рамках законодавства виконавчому комітету) повноважень, пов'язаних із місцевим бюджетом, притягнення позабюджетних засобів а також цілеспрямованого використання майна територіальної громади.

3.1. Існуючі тенденції стимулювання підприємництва органами місцевого самоврядування

Практичні дії і позиція органів місцевого самоврядування в сфері розвитку економіки міста визначаються обмеженістю економічних важелів і прямих фінансових можливостей бюджету територіальної громади, як то:

- правом робити відповідні втрати з видаткової частини бюджету міста (фінансування суб'єктів підприємництва пріоритетних напрямків міського розвитку можливо за рахунок формування і використання бюджету розвитку.

- правом надавати пільги за рахунок зменшення дохідної частини бюджету міста (в умовах усе більшої централізації бюджетних надходжень і зменшення частини податків і збори, що залишається в розпорядженні міста, міський бюджет постійно зменшується в дохідній частині, що не дозволяє повною мірою фінансувати міські витрати. Тому надання податкових пільг як міра протекціоністської політики стосовно пріоритетного для міста суб'єктам підприємництва обмежується відсутністю статей, що компенсують ці втрати, дохідної частини бюджету

- здійснювати пряме фінансування або пільгове кредитування підприємницьких структур за рахунок засобів фінансових закладів. Практика показує, що вказані прямі фінансові можливості територіальної громади в управлінні і підтримці підприємництвом зменшуються з року в рік, через зменшення бюджету.

Головною причиною скорочення дохідної частини бюджету міста є гостра нестача засобів для виконання органами місцевого самоврядування прямих функцій - підтримки соціального сектора і сфери життєзабезпечення міста, і державна межбюджетна політика, викликана кризовим станом державного бюджету та економіки країни.

3.2. Класифікація можливих методів економічної участі органів місцевого самоврядування в підтримці і розвитку підприємництва

На сьогоднішній день територіальна громада є найбільшим власником майна в місті і має найбільший фінансовий оборот (у виді прибутків і витрат бюджету). Органи місцевого самоврядування мають значні повноваження і можливості по розпорядженню майн територіальної громади, активне використання який може значною мірою сприяти становленню підприємницьких структур, переходові на ринкові основи ведення господарювання, і, у кінцевому рахунку, цілісному усебічному розвитку соціальної сфери та економіки міста.

До таких можливостей виконавчих органів міської ради територіальної громади ставляться:

- Регулюючі повноваження;

- Економічні повноваження (виняткові і делегировані);

- Права здійснення контролю діяльності комунальних підприємств;

- Організаційні функції.

Економічні можливості територіальної громади можна класифікувати в такий спосіб:

1. Можливості формування і використання міського бюджету:

- Можливість фінансування з міського бюджету програм міського розвитку (включаючи їхнє підготування, експертизу, а також притягнення інвестицій) і підприємницьких структур життєзабезпечуючої сфери міста, комунальної власності (витрати бюджету);

- Надання пільг по податках і зборам (обов'язковим платежам) у частині, що надходить у бюджет міста

2. Керування нерухомим комунальним майном:

- Приватизація;

- Передача в оренду;

- Використання як застави під засоби, які залучаються для міських програм;

- Використання шляхом створення на його базі комунального підприємства;

3. Немайнові права:

- Дозвіл на відкриття транспортних маршрутів;

- Дозвіл на розміщення об'єктів (промислового, торгового і т.п.);

- Дозвіл на розміщення реклами;

- Дозвіл на використання території для проведення окремих заходів;

- Інші немайнові права, пов'язані з дозволом на використання міських територій (паркування, торгова діяльність і ринки і т.п.).

4. Виробнича, торгівельна діяльність і сфера платних послуг:

- Створення комунальних підприємств;

- Активне керування комунальними підприємствами, визначення цілей підприємства;

- Реорганізація діяльності неприбуткових комунальних підприємств;

5. Притягнення інвестицій в економіку міста.

6. Банківські і страхові послуги:

- Використання тимчасово вільних засобів бюджету, комунальних підприємств, бюджетних організацій;

- Розвиток страхового ринку;

- Використання об'єктів комунальної власності в якості застави при мікрокредитуванню суб'єктів підприємницької діяльності, визначених міською радою як пріоритетні для міста.

7. Альтернативні методи фінансових взаємовідносин:

- Використання облігацій муніципальної позики в якості альтернативного і додаткового джерела фінансування бюджетних витрат і міських програм.

8. Використання конкурсних механізмів (тендери) для зниження витрат і підтримки місцевих підприємств шляхом розміщення міських замовлень.

Таким чином, крім прямих фінансових методів існують значні непрямі можливості участі органів місцевого самоврядування в підтримці і розвитку міського підприємництва.

3.3. Використання майна територіальної громади і пропозиції по його раціоналізації

Процес реформування власності, як то перехід від державної системи володіння і, відповідно, управління економікою до ринкових принципів недержавного володіння засобами виробництва є важливим політичним завданням України і природної вимоги переходу держави до демократії та економічної системи, що базується на ринкових принципах.

Задача реформування власності є найважливішою складовою державної політики демократизації і становлення ринкових відносин. Сьогодні відсутні найважливіші передумови успішності й ефективності передачі прав у приватні руки, як то:

• відсутність ринку інвестицій (у тому числі фондового ринку, ринку довгострокового банківського кредитування),

• відсутність внутрішніх і зовнішніх інвесторів і інвестиційних ресурсів,

• відсутність інституту ефективного довірчого керування.

Найважливішою задачею органів місцевого самоврядування в дійсний період стає таке управління комунальною власністю, що відповідає вимозі її максимально ефективного використання. Обов'язковою умовою використання міської власності є зберігання і збільшення ефективності діяльності господарських об'єктів, утворюваних на її базі. У такий спосіб існує об'єктивна необхідність управління комунальною економікою території з боку органів місцевого самоврядування. Можливість впливу на некомунальні сфери міської економіки випливає з повноваження міської ради по збалансованому розвитку територіальної громади і недопущенню негативних наслідків. Здатних виникнути в результаті діяльності суб'єктів підприємництва.

Найважливішим елементом процесів роздержавлення державної власності, переходу її в комунальну, змішану і приватну в результаті приватизації, управління цією власністю, зокрема оренди, повинна стати оцінка ефективності наступного використання міського майна. У зв'язку з цим у рамках дійсної Програми перед процесом приватизації і передачі в оренду комунального майна ставляться наступні задачі:

1. Забезпечення оптимальної приватизації комунальної власності, проведеної винятково з умовою зберігання і збільшення ефективності використання приватизованих об'єктів. Контроль за ефективністю може здійснюватися як шляхом постановки відповідних умов при приватизації, так і шляхом зберігання в приватизованому підприємстві частки міської власності.

2. Забезпечення ефективного розпорядження власністю територіальної громади, у тому числі і створення комунальних підприємств і підприємств із змішаним капіталом.

3. Активізація інвестиційної політики, у тому числі активізація притягнення іноземних інвестиційних засобів при приватизації, створення підприємств змішаної власності, забезпечення гарантій повернення інвестицій.

4. Формування інституту ефективного управління комунальним майном і корпоративними правами в підприємствах із змішаним капіталом.

У такий спосіб пріоритетом при визначенні напрямку використання комунального майна повинний стати питання забезпечення його якісного й ефективного використання, тобто довгострокова економічна ефективність, а не поточний обсяг приватизаційних надходжень, у тому числі активне залучення комунального майна у виробничий оборот.

3.4. Активізація використання власних ресурсів територіальної громади для розвитку підприємництва

Найважливішою сферою підтримки і розвитку підприємництва повинна стати діяльність комунальних підприємств і підприємств із змішаною формою власності (за участю комунальної частки).

Доцільність розвитку комунальних підприємств визначається:

- Можливістю визначення стратегічних задач, спрямованих на досягнення довгострокової перспективи розвитку міста;

- Можливістю цільової підтримки пріоритетних напрямків і областей розвитку промисловості і сфери послуг міста;

- Можливістю і законністю здійснення координації діяльності підприємств, залучених до сфери діяльності Програми.

3.4.1. Створення міського заставного фонду комунального майна

У рамках концепції активної участі органів місцевого самоврядування в економічному розвитку міста в якості економічного центру Програми планується формування і використання в якості гарантії виконання зобов'язань по кредитах, що залучається за рішенням міської ради об'єктів Заставного міського фонду;

Правові питання:

- Розробка механізму передачі комунального майна в оренду, що передбачає можливість заставного використання переданого в оренду майна;

Розробка умов передачі майна Харківською міськрадою у фонд;

- Визначення можливості й умов прийому до заставного фонду майна боржників;

- Визначення складу майна, переданого в міський заставний фонд:

- Інвентаризація й економічний аналіз використання комунального майна. Визначення складу комунального майна, переданого в заставний фонд.

- Оцінка майна, що входить у заставний фонд.

Використання заставного фонду може здійснюватися:

- Під забезпечення залучаємих кредитів (як комунальними підприємствами, так і іншими підприємницькими структурами міста);

- Як частина власності в підприємствах із пайовою участю комунальної власності;

- Як гарантії повернення зовнішніх інвестицій при відчуженості об'єкта інвестування;

- Як забезпечення зобов'язань по цінних паперах підприємств, визначених вирішенням міської ради.

Залучаємі під гарантії фонду засоби повинні в обов'язковому порядку використовуватися на підтримку і розвиток промисловості і сфери послуг міста, тобто обов'язковою вимогою роботи заставного фонду передбачається кінцева економічна ефективність і самооплатність.

3.4.2. Підприємство по довірчому управлінню корпоративними правами і борговими зобов'язаннями

Міською радою ініціюється передача державних корпоративних прав підприємств, що знаходяться на території міста Харкова, у довірче управління органом територіальної громади міста. У цьому випадку для здійснення довірчого керування борговими зобов'язаннями і корпоративними правами в рамках Програми планується проведення комплексу відповідних заходів щодо передачі відповідних прав територіальної громади, комунальних підприємств, а також інших підприємств, у яких є частка комунальної власності.

Задачами цього комплексу заходів є:

1. Проведення аналізу підприємств, корпоративні права і боргові зобов'язання якого знаходяться в управлінні;

2. За узгодженням із власниками введення механізму «антикризового управління» у випадках складного фінансово-економічного становища;

3. Ініціювання і проведення процедури запобігання банкрутства підприємства, а в разі потреби - здійснення процедури банкрутства.

4. Проведення фінансової санації підприємств.

5. Перерозподіл майна і споруджень (продаж, передача в оренду, внесок у спільну діяльність зайвого і незадіяного майна);

6. Притягнення на основі планових завдань «управляючих» для здійснення поточного, антикризового управління і управління підприємствами в процесі банкрутства.

7. Організація (пряме здійснення і гарантія) лізингових операцій.

3.4.3. Залучення інвестицій

Можливість залучення інвестицій в економіку міста в першу чергу пов'язано з умовами інвестиційної принадності регіону і країни в цілому.

Необхідно створити механізм економічних гарантій повернення інвестицій (особливо кредитів, що залучаються) на місцевому рівні.

Це дозволить з'явитися внутрішньому інвестору.

1. За рахунок активної економічної підтримки на міському рівні необхідно створити вигідний і привабливий імідж міста для зовнішніх інвесторів.

2. За рахунок використання об'єктів заставного фонду з'явиться можливість централізованого залучення і цільового перерозподілу кредитних засобів, а також гарантії цільовим закордонним інвесторам.

У рамках робота з притягнення інвестицій планується продовжити роботу з впровадження Указу Президента України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова» від 27.06.99 р.

Указ Президента України «Про спеціальний режим Інвестиційної діяльності на території міста Харкова» прийнятий із метою зберігання і відродження унікального виробничого і науково-технічного потенціалу міста в пріоритетних областях, до яких, у першу чергу, відносяться промислові підприємства і наукові заснування сільськогосподарського, транспортного, електротехнічного й енергетичного машинобудування, оборонної, аерокосмічної, авіаційної і фармацевтичної промисловості. Ціллю реалізації Указу є підтримка виробників товарів і послуг підприємств, розташованих на території міста.

Джерелами фінансування інвестиційних проектів є інвестиції, кредити і власні ресурси суб'єктів підприємництва, що ставляться до пріоритетних видів економічної діяльності, обумовленим Кабінетом Міністрів України.

3.5. Можливості міського бюджету

3.5.1. Надання бюджетних пільг

Відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» 8 сесією 23 скликання прийняті вирішення і затверджене Положення «Про упорядкування надання пільг по сплаті податків і зборів, що надходять у бюджет міста». Дане рішення має велике соціально-економічне значення в питанні підтримки міських підприємств.

3.5.2. Використання цільових бюджетних засобів і підтримка місцевих підприємств

Відповідно до Указу Президента України від 12.05.98 р. № 456,98 «Про державну підтримку малого підприємництва» необхідно передбачити в міському бюджеті кошти в розмірі 0,5 % від річних прибутків бюджету, на розвиток підприємництва в м. Харкові.

Важливою задачею є раціоналізація використання цільових засобів, передбачених у міському бюджеті.

Головні принципи і механізми раціонального використання фінансових засобів міста закладаються в механізм Міського замовлення. У рамках дійсної програми передбачається введення в механізм Міського замовлення принципів підтримки місцевих виробників. Дані принципи в першу чергу базуються на прямій економічній доцільності створення пріоритетів для місцевих виробників, що визначається наступним:

- місцеві виробники є платниками в місцеві бюджети;

- збільшення оборотів місцевих підприємств пов'язано з підтримкою і збільшенням прибутків місцевого населення, що крім збільшення прямих податкових надходжень несе важливу соціальну функцію і сприяє зниженню бюджетних витрат на компенсацію пільг і виплату субсидій.

У такий спосіб у рамках Програми планується розробка принципів і механізмів визначення і надання місцевим виробникам відповідного пріоритетного розвитку, обумовленого, економічної доцільністю і відповідності напрямкам міського соціально-економічного розвитку.

3.5.3. Пошук альтернативних фінансових джерел підтримки підприємництва

Одним з альтернативних джерел притягнення коштів і напрямок їх на цілі розвитку суб'єктів підприємництва, розташованих на території міста, є емісія облігацій. Для цих цілей емітентами (позичальниками) можуть виступати: виконавчий комітет Харківської міської ради (цільове фінансування підприємств із міського бюджету), комунальні підприємства (розвиток комунальної сфери), суб'єкти підприємництва (фінансування підприємств за рахунок притягнутих засобів).

Загальна схема позик для покупців облігацій (кредитори): юридичні і фізичні особи купують облігації в банку - агенти по обслуговуванню позики за гроші і регулярно (за кожний інтервал терміна обертання облігацій: півріччя, квартал) одержують процентні прибутки (визначені емітентом у процентах до номіналу). Після закінчення терміна обертання погашається номінал облігацій і проценти за останній інтервал терміна обертання.

Обсяги й умови емісії облігацій погоджуються з Міністерством фінансів України і реєструється в Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку

Можна виділити чотири прийнятні моделі проведення місцевих облігаційних позик.

Моделі різняться

- цілеспрямуванням,

- ступенем складності юридичного оформлення;

- економічною ефективністю.

Перша модель - традиційна - міські облігації. Діє за аналогією з державними облігаціями - засоби направляються на покриття дефіциту міського бюджету або надання цільової фінансової підтримки пріоритетним підприємствам із міського бюджету.

Відповідно до Указу Президента України «Про упорядкування внутрішніх і зовнішніх позик, проведених органами місцевого самоврядування» № 655 від 18.06.98, що вступили в дію з 19.07.98 р., змінене правове поле для емісії таких облігацій. Погашення номіналу облігацій, проценти по ним і обслуговування позики здійснюється за рахунок бюджету міста.

Друга модель - облігації комунального підприємства під гарантії міської ради. Гроші залучаються для реалізації міських програм або розвитки місцевих підприємств. Облігації позики самоокупаємі. Прибутковість облігацій - середньовзважена за період ставка рефінансування НБУ.

Проценти нараховуються і виплачуються щокварталу. Засоби від розміщення облігацій поміщаються на банківський депозит. Банк - генеральний агент обслуговування позики під свою відповідальність або за договором з емітентом розміщає засоби, що акумулюються на депозитному рахунку, на самоокупаємі пріоритетні міські або підприємницькі проекти.

Третя модель - комунальний зайом.

Ціль - фінансування комунальної сфери міста за рахунок засобів, зібраних від розміщення облігацій. Облігації самоокупаємі.

Модель може бути реалізована двома шляхами:

1) Товарні облігації.

Номінал і проценти по облігаціях погашаються не грошима, а житлово-комунальними послугами. Орієнтований обсяг - 10 млн. грн. Гадана прибутковість 20 % річних, процент фіксований без урахування інфляції.

2) Цільовий зайом. Модель передбачає грошову форму притягнення і погашення облігацій. Частково можливо погашення облігацій послугами. Обсяг емісії декількома траншами, загальна емісія 20-30 млн. грн. Прибутковість - ставка НБУ, прибутки виплачуються щокварталу.

Четверта модель - «Житлова позика».

У умовах дефіциту бюджетних ресурсів і необхідності продовжувати будівництво житла в місті виникає необхідність пошуку джерел ресурсів. Одним із таких джерел може бути «житлова позика», що передбачає відношення позики між містом, що будує житло і потенційних власників житла.

У залежності від появи міських програм і пріоритети міського розвитку, що потребують фінансування, може бути реалізована одна або декілька моделей місцевих облігаційних позик.

3.5.4. Регулюючі функції органів місцевого самоврядування

Головними напрямками в області регулюючих повноважень місцевих органів самоврядування в рамках Програми є:

- Зменшення регулюючих функцій в областях підприємницької діяльності, що не торкаються істотні інтереси територіальної громада. Перехід у цих областях на економічні методи взаємодії з підприємницькими структурами;

- Використання регулюючих функцій у високоприбуткових галузях підприємницької діяльності з метою перерозподілу капіталу в перспективні області, що забезпечують довгостроковий економічний розвиток міської інфраструктури (методами ліцензування, аукціонної продажу немайнових прав).

- Координація діяльності фінансових інститутів міста з метою недопущення негативних соціально-економічних наслідків у результаті їхньої діяльності (відповідно до вирішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 273 від 24.03.99 р. «Про реалізацію виконавчим комітетом Харківської міської ради повноважень, передбачених ст. 27, 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», щодо банківських і інших фінансових заснувань»);

- Використання немайнових прав.

Головні концептуальні напрямки підтримки і розвитки підприємництва в м. Харкові на 2000 - 2002 рр., що виражають міську політику в області підтримки суб'єктів реального сектора міської економіки у відповідність із законодавчими повноваженнями органів місцевого самоврядування в області розвитку підприємництва, реалізуються у виді відособлених підпрограм, сформованих по ключових напрямках.

У підпрограмах, що тісно кореспондуються з міською політикою розвитку підприємництва, конкретизовані заходи, терміни і виконавці заходів, спрямованих на організаційну, правову, інформаційну й економічну підтримку суб'єктів підприємництва, розташованих на території міста Харкова.

4. Підпрограми комплексної програми підтримки і розвитки підприємництва в м. Харкові на 2000-2002 рр.

4.1. Підпрограма «Законодавчо-нормативне забезпечення»

Ефективність підпрограми «Законодавчо-нормативне забезпечення» у структурі міської Програми підтримки підприємництва на 2000-2002 можлива тільки за умови об'єктивної констатації правових проблем, що існують у цій сфері, і сприяння розробці відповідних заходів у поліпшенні чинного законодавства України.

Темпи розвитку підприємництва залежать від адекватності нормативно-правового забезпечення потребам його сучасного стана, а також відповідності критеріям раціональності, послідовності і стабільності чинних законів. Також чинниками розвитку підприємництва виступають рівень інформаційно-правового обслуговування суб'єктів ринку і ступінь задоволення потреб, рівень розвитку інфраструктури ринку і ступінь надання консалтингових послуг. Важлива задача реформування економіки - формування стратегії і тактики правової бази підприємництва, що проводиться разом із розвитком інформаційно-правового супроводу діяльності підприємців на місцевому рівні.

Ціль підпрограми:

Сприяння створенню адекватної правової бази для повноцінної діяльності, захисту і розвитку підприємництва в місті, шляхом активної участі в розробці нормативно-правової бази підприємництва і підвищення інформованості підприємців.

Задача підпрограми:

- створення умов по формуванню стратегії і тактики реформування організаційно-нормативної бази на рівні міста;

- забезпечення зворотного зв'язка з органами державної влади в частині підготування законопроектів і аналізу чинного законодавства в області підприємництва;

- розробка й апробація концепцій і проектів по реформуванню умов здійснення підприємницької діяльності, розвитку окремих областей економіки в місті Харкові.

Очікувані результати виконання підпрограми:

- створення ефективного механізму взаємодії міської влади, науковців і підприємців із приводу нормативно-правового забезпечення підприємницької діяльності;

- підвищення оперативності одержання інформації, збільшення спектра наданих послуг підприємцям;

- сприяння формуванню ефективної правової бази, що буде стимулювати розвиток підприємництва як у місті, так і в країні.

4.1. Головні заходи щодо реалізації підпрограми «Законодавчо-нормативне забезпечення»

1Субєкти підприємницької діяльності - заклади та організації, які не є комунальною власністю, залучаються до виконання заходів Програми за згодою. Робочі групи формуються із фахівців по кожному законодавчо-нормативному акту чи блоку проблем в галузі підтримки підприємництва

4.2. Підпрограма «Фінансово-кредитної підтримки»

У сфері фінансово-кредитної підтримки підприємництва разом із банками та інвестиційними компаніями в місті діють відділення Українського фонду підтримки підприємництва, інноваційний фонд, лізинговий фонд, Регіональний фонд підтримки підприємництва і т.д. Попередні програми розвитку підприємництва вирішили першу частину проблеми: створили елементи інфраструктури, що потребують подальшого розвитку для надання суб'єктам підприємництва фінансово-кредитної допомоги.

Ціль підпрограми:        

• створити систему кредитно-фінансової підтримки, яка б діяла відповідно до загальної, узгодженої всіма учасниками, програми;

• консолідувати фінансові ресурси, необхідні для цієї цілі, із державного бюджету і бюджети органів місцевого самоврядування й інших джерел.

Задача підпрограми:

Головна задача підпрограми складається в об'єднанні фінансових можливостей усіх джерел підтримки підприємництва в місті, створення оптимальних напрямків і механізми використання фінансової підтримки, контролю за її використанням і посилення фінансової бази Програми.

Очікувані результати виконання підпрограми:

Впровадження нових механізмів визначення проектів, що потребують підтримки; їхнє фінансування, контроль і оптимізація використання засобів. Впровадження нових джерел притягнення засобів на фінансову підтримку підприємництва

4.2. Головні заходи щодо реалізації підпрограми «Фінансово-кредитної підтримки»

4.3. Підпрограма «Матеріально-технічної підтримки»

Розвиток підприємництва неможливо без його матеріально-технічної підтримки. Для цього необхідно зосередження матеріально-технічних ресурсів, що знаходяться в комунальній власності або власності підприємств, що зупинили свою роботу. Крім того, важливим аспектом є можливість забезпечення МП новим обладнанням і засобами виробництва, виготовленими як в Україні, так і за межею. До участі в підпрограмі слід залучити вже створені і чинні в місті організації, що здійснюють матеріально-технічну підтримку підприємництва.

Ціль підпрограми:

Створення умов для всебічного матеріально-технічного забезпечення суб'єктів підприємництва

Задача підпрограми:

- сприяти створенню нових робочих місць на базі МП і СП;

- збільшити кількість і обсяги виробництва МП і СП, зайнятих у сфері матеріального виробництва;

- забезпечити доступ підприємців міста до матеріальних ресурсів і сучасних високопродуктивних технологій і устаткуванню;

- забезпечити ефективне використання незадіяної наявної матеріально-технічної бази міста, у т.р. об'єктів комунальної власності, державних підприємств і підприємств - банкрутів;

Очікувані результати виконання підпрограми:

Притягнення до процесів відтворення економічного потенціалу міста у виді незатребуваних головних фондів, як то: обладнання промислових і офісних помешкань, що не використовуються власниками. На цій базі - створення нових сучасних виробництв, підвищення продуктивності праці і ріст внутрішнього продукту.

4.3. Головні заходи щодо реалізації підпрограми «Матеріально-технічної підтримки»

4.4. Підпрограма «Інформаційно-довідкова підтримка»

Інформація є ресурсом, що спроможний заощаджувати та ефективно використовувати в суспільному виробництві інші ресурси: матеріальні, фінансові, людські і т.д. Підприємництво не є винятком і потребує комплексної інформаційно-довідкової підтримки своєї діяльності.

Ціль підпрограми:

Створення умов для всебічного інформаційного забезпечення діяльності суб'єктів підприємництва, їхнє становлення і розвиток.

Задача підпрограми:

• сприяння систематизації наявних інформаційних ресурсів для найбільш ефективного й оперативного їхній використання в підприємницькій діяльності;

• розвитки інформаційної інфраструктури міста, котра спроможна оперативно надавати достовірну і повну інформацію про економічні, правові і соціальні чинники розвитку малого підприємництва, стану і перспективах розвитку внутрішнього і зовнішніх ринків;

• сприяння діяльності по підготуванню нових для малого і середнього бізнесу фахівців із роботи з інформаційними ресурсами: аналітиків і дослідників іноземних технологій, координаторів проектів і загальної діяльності;

• сприяння розвитку експортних можливостей підприємництва.

Очікувані результати виконання підпрограми:

Продовження формування інформаційного простору міста, що забезпечать інформаційні потреби суб'єктів підприємництва, а також стане основою для їх подальшого економічного становлення і розвитку. Інформаційно - довідкові ресурси стануть основою розвитку експортного потенціалу міста. Дані про ціни і кон'юнктуру ринків зможуть сприяти більш ефективному розміщенню підприємницького капіталу.

4.4.Головні заходи щодо реалізації підпрограми «Інформаційно-довідкова підтримка»

4.5. Підпрограма «Підготування кадрів підприємництва»

Особливістю трудових ресурсів міста Харкова є їхній високий рівень освіти і кваліфікації, але підприємницька діяльність потребує специфічних знань і навичок, що викликає необхідність додаткового підготування і перепідготовки фахівців, що починають самостійну підприємницьку діяльність або вже працюють у сфері малого і середнього бізнесу. Вирішення проблем розвитку підприємництва в місті Харкові неможливо без створення розгалуженої системи підготування, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для цього важливого сектора економіки.

Ціль підпрограми:

Сприяння створенню протягом 2000-2002 р. системи підготування, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів підприємництва в місті.

Задача підпрограми:

Забезпечення постійного доступу чинних підприємців до джерел необхідних фахових знань через створення на місцях мережі спеціалізованих навчальних центрів початкового підготування підприємців, упровадження постійно чинних курсів і постійних спеціалізовані семінари, системи дистанційного навчання і т.д.

Очікувані результати виконання підпрограми:

Впровадження заходів цієї програми дозволить протягом двох років створити організаційно-матеріальну базу системи підготування, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів малого і середнього підприємництва в місті, а також налагодити канали постійного доступу потенційних і чинних підприємців до джерел необхідних фахових знань.

4.5.Головні заходи щодо реалізації підпрограми «Підготування кадрів малого підприємництва»

4.6. Підпрограма «Економічної безпеки і захисту підприємців»

Дрібні підприємці залишаються найбільше уразливими, незахищеними суб'єктами сучасного економічного середовища. Пограбування, рекет, вимоги з боку кримінальних структур перешкоджають, гальмують розвиток цивілізованого підприємництва, відштовхують чинних і потенційних підприємців від виконання своєї діяльності, підштовхують багатьох із них до переходу в тіньову економіку.

Ціль підпрограми:

Створити передумови для надійної системи економічної безпеки і захисту прав підприємців.

Головна задача:

Проаналізувати і визначити головні проблеми і перешкоди по забезпеченню економічної безпеки підприємництва і бізнесу, а також сформувати необхідний перелік заходів щодо їхнього подолання.

Очікувані результати виконання підпрограми:

- розвиток підприємництва, у тому числі за рахунок захищеності підприємців, наведення порядку на ринку малого підприємництва і посилення взаємодії, координації контролюючих органів, об'єднань підприємців, профспілок;

- притягнення до економічного і юридичного захисту підприємництва високопрофесійного потенціалу агентств і службовців недержавних служб безпеки;

- зміна відношення державних службовців до суб'єктів підприємництва

4.6. Головні заходи щодо реалізації підпрограми «Економічної безпеки і захисту підприємців»

4.7. Підпрограма «Розвиток інфраструктури малого і середнього підприємництва»

Вирішення проблем розвитку підприємництва неможливо без створення ринкової інфраструктури. У місті вже діє 13 бірж, 131 банківське заснування, у тому числі 14 комерційних банків, що мають статус юридичної особи, 18 страхових компаній, більше 200 аудиторських фірм, 16 кредитних спілок, 3 бізнеси-центри, 3 бізнеси-інкубатори, 1 лізингова компанія, регіональний фонд підтримки підприємництва, 35 інвестиційних фондів і компаній

Ціль підпрограми:

• створення інтегрованого інформаційно-консалтингового середовища і бази даних по цих питаннях для широкого доступу підприємців. Успішний розвиток підприємництва неможливо без створення інформаційної Інфраструктури для одержання й обміну необхідною інформацією, банків даних і консультаційних послуг.

Ця підпрограма передбачає створення єдиної мережі інформаційного забезпечення підприємців у таких напрямках:

- організація комплексної консультативної помочі підприємцям;

- формування банку даних про суб'єктів підприємницької діяльності.

Задача підпрограми:

створення комплексного інфраструктурного забезпечення розвитку підприємництва в місті Харкові

Очікувані результати виконання підпрограми:

Впровадження заходів цієї підпрограми дозволить створити банк даних про діючі підприємства міста, їхньої діяльності, по комплексному обслуговуванню підприємців по всіх питаннях, а також широку інфраструктурну мережу, що буде діяти для підприємців і загального розвитку міста

4.7. Головні заходи щодо реалізації підпрограми «Розвиток інфраструктури малого підприємництва»

4.8. Підпрограма «Наукового обґрунтування розвитку і підтримки малого і середнього бізнесу»

Особливості розвитку економіки визначаються в головному структурою її областей. У зв'язку з цим виникає об'єктивна потреба в науковому обґрунтуванні пріоритетів розвитку міста, заходів щодо підтримки і підвищення ефективності функціонування малих і середніх підприємств у місті.

Ціль підпрограми:

Створення теоретичного, методичного і науково-практичного комплексного забезпечення розвитку підприємництва в місті Харкова, що дозволить найбільше повно використовувати науково-виробничий комерційний і культурний потенціал міста.

Задача підпрограми:

- теоретичне узагальнення досвіду роботи підприємств малого і середнього бізнесу по видах діяльності;

- теоретичне узагальнення і класифікація форм участі малого і середнього бізнесу в промисловому виробництві, аналіз перспектив їхнього розвитку, передумов удосконалення підтримки підприємництва на місцевому рівні.

Очікувані результати виконання підпрограми:

Реалізація заходів підпрограми дозволить створити теоретичну і методичну бази розвитку підприємництва в місті, підвищити рівень наукової обґрунтованості економічних рішень, що приймаються при визначенні напрямків підтримки розвитку малих підприємств.

4.8. Головні заходи щодо реалізації підпрограми «Наукового обгрунтування розвитку і підтримки малого і середнього підприємництва»

4.9. Підпрограма «Організація і управління міською програмою»

Створення міської системи підтримки підприємництва потребує чіткого визначення механізмів і способів управління процесами розвитку підприємництва, а також суспільного впливу на поліпшення справ у цій сфері.

Ціль підпрограми:

створення міської системи координації і взаємодії органів місцевого самоврядування, об'єднань підприємців учбово-наукових закладів для підтримки підприємництва

Головна задача підпрограми:

здійснення заходів щодо планування, організації, мотивації і контролю за виконанням міської Програми.

Напрямки підпрограми:

- об'єднання зусиль представників ділових, наукових кіл, органів місцевого самоврядування у вирішенні цих питань;

- взаємодія із суспільними об'єднаннями підприємців, міжнародними організаціями.

Очікувані результати виконання підпрограми:

Впровадження заходів цієї підпрограми дозволить створити гнучку систему впливу на процеси в сфері підприємництва, значно підвищити ефективність державного управління шляхом організації взаємодії органів влади і підприємницьких структур.

4.9. Головні заходи щодо реалізації підпрограми «Управління міською програмою»

5. Цільові підпрограми Комплексної міської програми підтримки підприємництва на 2000-2002 роки»

5.1. Підпрограма «Розвиток інноваційної діяльності»

Розвиток новаторської діяльності є базовим чинником економіки міста. При наявності в області біля 200 вищих навчальних закладів, науково-дослідних і проектних інститутів, лабораторій і КБ у Харкові на сьогодні діє тільки три бізнеси-інкубатори, що ніяк не може повною мірою задовольнити потреби технологічного прогресу в місті.

Ціль підпрограми:

Найближчою ціплю є сприяння відродженню виробництва

Задача підпрограми:

- формування активної потужної сильної новаторської діяльності і фахівців по інноваціям;

- виробництво конкурентоспроможної для внутрішнього і зовнішніх ринків продукції і послуг як матеріальної основи розвитку товариства;

- створення сприятливої екологічної ситуації в місті.

Очікувані результати виконання підпрограми:

Впровадження заходів цієї підпрограми дозволить закласти основи механізму виховання, утворення, науки і виробництва в ринкових умовах.

Створення і функціонування показаних у підпрограмі структур дозволить сконцентрувати досвід, і дасть можливість у майбутньому приступити до створення мережі новаторських структур різноманітних по складності і технологічних напрямках. Відпрацювати методи досягнення цілей у чинному правовому полі і реальних ресурсних можливостях міста.

5.1. Головні заходи щодо реалізації підпрограми «Розвитки інноваційної діяльності»

5.2. Підпрограма «Підтримка розвитку страхового ринку»

Підтримка соціальної стабільності товариства неможлива без ефективного функціонування ринку страхових послуг. В даний час на страховому ринку міста працює 19 Харківських страхових компаній і 22 філії страхових компаній інших регіонів України. У місті й області практично не розвиті соціальні види страхування (медичне, особисті види страхування тощо).

Ціль підпрограми:

Створення чинної системи захисту інтересів підприємців, у тому числі суб'єктів малого і середнього підприємництва міста.

Задача підпрограми:

- забезпечити надання страхового захисту суб'єктів підприємницької діяльності і соціального захисту населення;

- підвищити довіру з боку населення до страхування;

- залучити додаткові кошти для вирішення соціально-економічних питань міста.

Очікувані результати виконання підпрограми:

Впровадження заходів цієї підпрограми дозволить створити чинну систему страхового захисту суб'єктів господарювання і населення і залучити для реалізації соціально-економічних програм міста внутрішні інвестиційні ресурси.

5.2. Головні заходи щодо реалізації підпрограми «Підтримка розвитку страхового ринку»

5.3. Підпрограма «Підтримка участі молоді в розвитку підприємництва»

Подальший розвиток підприємництва неможливо без державної підтримки і гнучкого регулювання формування соціально-економічного середовища і належної ментальної бази молодіжного бізнесу. Основою для цього може стати: масове притягнення молоді до підприємницької діяльності на підставі створення робочих місць, цільове комплексне підготування широких прошарків молоді в напрямку практичної діяльності в ринкових умовах; постійна підтримка і супровід її діяльності. Вирішення проблеми розвитку підприємництва в умовах трансформаційного періоду неможлива без поступового програмно-цільового формування сприятливого соціально - економічного середовища і належної ментальної бази.

У місті діє більше чим 20 вищих навчальних заснувань, зареєстровано біля 60 молодіжних організацій і об'єднань, багато з яких мають підприємницький, комерційний і економічний напрямок, значна участь у роботі комерційних структур малого і середнього бізнесу.

Ціль підпрограми:

Сприяння заснуванням державної адміністрації по формуванню належних умов для підготування молоді до практичної діяльності в ринкових умовах.

Очікувані результати виконання підпрограми:

Впровадження заходів цієї підпрограми дозволить розробити механізми притягнення молоді до підприємницької діяльності в умовах ринку. Виконання цієї програми сприяє поступовому формуванню інноваційного інфраструктурного забезпечення розвитку і постійного супроводу молодіжного підприємництва.

5.3. Головні заходи щодо реалізації підпрограми «Підтримка участі молоді в розвитку підприємництва»

5.4 Підпрограма «Розвиток міжнародного співробітництва»

Місто Харків має великий економічний і науковий потенціал, привабливу інвестиційну і комерційну інфраструктуру. Крім того, у стратегічному плані місто Харків є важливою сполучною ланкою між «Заходом і Сходом» у ході економічної інтеграції, одним із центрів економічно вигідного вкладення капіталу для регіонів Східної Європи і країн колишньої Спілки.

Ціль підпрограми:

створення умов для встановлення бізнес-контактів з іноземними партнерами по колу інтересів дія загальної підприємницької діяльності, створення спільних підприємств, здійснення заходів щодо притягнення суб'єктами підприємницької діяльності міжнародної фінансової і технічної помочі.

Очікувані результати виконання підпрограми:

Реалізація заходів підпрограм дозволить підвищити результативність роботи підприємств малого і середнього бізнесу, створювати нові робочі місця, сприяти росту прибутків і загальної якості життя населення, а також і збільшенню загальної інвестиційної принадності міста.

5.4 Підпрограма розвитку міжнародного співробітництва