---

УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33 сесія 4 скликання

РІШЕННЯ

Від 22.02.2005 № 10/05

м. Харків

Про затвердження Міської програми «Корпоративна мережа міських масових бібліотек. 2005-2006 рр.»

На виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України», з метою розвитку та модернізації масових бібліотек міста Харкова, а також більш ефективного використання їх інформаційного потенціалу, згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону та ст. 29 Статуту територіальної громади міста Харкова, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Міську програму «Корпоративна мережа міських масових бібліотек. 2005-2006 рр.» (додається).

2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Харківської міської ради з освіти, справ молоді та гуманітарних питань та секретаря Харківської міської ради Воронова М.М.

Міський голова В. Шумілкін

Додаток

до рішення XXXIII сесії Харківської міської ради

IV скликання «Про міську програму «Корпоративна мережа

міських масових бібліотек. 2005-2006 рр. »

від 22.02.2005 № 10/05

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ З ГУМАНІТАРНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПИТАНЬ

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ

МІСЬКА ПРОГРАМА

«Корпоративна мережа міських масових бібліотек.

2005-2006р.р.»

м. Харків - 2005р.

ПАСПОРТ

Міської програми «Корпоративна мережа міських масових бібліотек.

2005-2006р.р.»

1. Назва: Корпоративна мережа міських масових бібліотек. 2005-200бр.р.

2. Підстава для розроблення: Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Національна програма інформатизації на 1999-2001 р.р.», «Програма збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 рр.». Державна Програма розвитку культури на період до 2007 р. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України».

3. Замовник або координатор: Управління культури Головного управління з гуманітарних та соціальних питань Харківської міської ради.

4. Співвиконавці: Харківська державна академія культури.

5. Мета: формування єдиного інформаційного простору корпоративної мережі міських масових бібліотек, що забезпечує вільний і рівний доступ до інформації на основі повноцінно сформованого ресурсу.

6. Початок 2005р., закінчення 2006 р.

7. Етапи виконання:

2005 р. - підготовчий - модернізація бібліотек міста;

2006 р. - конверсійний - втілення корпоративних технологій.

8. Загальні обсяги фінансування: 600000 (шістсот тисяч) грн.

9. Очікувані результати виконання: (стисло викладена загальна характеристика очікуваних результатів)

- інформаційно-технологічне переобладнання бібліотек;

- ефективне використання кадрового потенціалу бібліотек;

- підвищення соціальної ролі бібліотек щодо підтримки безперервної освіти; полегшення громадянам міста доступу до інформації та знань, обслуговування бізнесу та підприємництва, допомоги у створенні краєзнавчих та історичних баз даних міської спільноти та регіону.

10. Контроль за виконанням: (орган, уповноважений здійснювати контроль за виконанням, строки проведення звітності)

Харківська міська рада

1. Загальні положення.

В скорому майбутньому світова спільнота буде являти собою суспільство яке базується на знаннях та інформації. Передові позиції в цьому напрямі вже займають країни і регіони які створили умови для своїх громадян відносно коннективності, нарощуванні електронних ресурсів, місцеві управління інформацією. В багатьох інформаційно розвинутих країнах, в тому числі країнах Європейської співдружності, сформовані бібліотечні електронні (цифрові) колекції, скоординовані в регіональному, національному і міжнародному масштабах. В цій колекції науково-інтелектуальний нащадок Харкова має зайняти достойне місце.

У процесах інформатизації бібліотекам відводиться одне із ведучих місць. Ця позиція стає все більш міцною і отримує підтримку на різних рівнях міжнародної співпраці: 4-й Європейський колоквіум «Бібліотеки і видавці як основні учасники інформаційного суспільства» (10-12 лютого 1998 р. м. Білефельд, Германія), конференції «Співпраця публічних бібліотек, музеїв та архівів у електронній Європі» березень 2003 р. м. Ойраша (Португалія), «Бібліотека - серце інформаційного суспільства», 3-4 листопада 2003 р., Женева (Швейцарія), у 1994 р. прийнята програма ЮНЕСКО «Інформація для всіх».

Для того щоб втілити бачення м. Харкова як інтелектуального, науково-технічного, освітнього та інноваційно-виробничого, сучасного культурного центру необхідно підтримувати роль бібліотек міста у своїй інформаційній інфраструктурі, виважений підхід до інформаційної політики на місцевому рівні, ініціативу по покращенню коннективності і нарощуванню електронних ресурсів; універсальний доступ до інформації і навчання населення правильному її використанню, забезпечення рівного доступу людям зі спеціальними потребами (обмеженими можливостями).

Публічна бібліотека за всіх часів була і в наш час залишається як найбільш доступний, недорогий і успішний вид суспільного обслуговування. Але за останні 10-12 років вони значно відстали від інших структур інформаційного спрямування через брак фінансування та інших причин суспільно-політичного, та економічного характеру. Склалася ситуація в умовах якої, якщо не здійснити відповідно до вимог часу модернізацію бібліотек, прискоряться процеси деградації масових бібліотек як соціальних організацій і депрофесіоналізація бібліотекарів міста набере катастрофічних обсягів. Харків значно відстає від інших регіонів і обласних центрів України по інформатизації бібліотечно-інформаційного сектору.

Склад проблеми. Існують різні підходи до розробки і впровадження проектів інформатизації бібліотек. Вони діють на національному, регіональному та місцевому рівнях. Практика показала необхідність досягнення чітких орієнтирів по визначенню організаційних, технічних, програмно-технологічних, лінгвістичних, стратегічних принципів і моделей. Неузгодженість, фрагментарність рішень, спроби локального вирішення питань автоматизації бібліотечних процесів, приводять до зайвих фінансових витрат і меншого соціального ефекту, ніж очікується. Застосування різних операційних систем (різні версії Windows, Linux, Nowell, UNIX) різного програмного забезпечення - ІРБІС, ЛІБЕР, ASIS) та ін. гальмують розвиток взаємодії бібліотек в межах міських, регіональних та національних мереж.

Програмне моделювання дій по модернізації бібліотек і створенню єдиного інформаційного простору в м. Харкові дозволить:

- створити необхідні техніко-технологічні умови в бібліотеках;

- підготувати бібліотечні кадри до роботи в мережі;

- підготувати обгрунтований проект корпоративної мережі масових бібліотек міста;

- розробити модель входження корпоративної мережі масових бібліотек міста до інших мереж;        

- створити відповідну електронну базу управління бібліотечним ресурсом міста.

Багатоаспектність, характер вирішуваних задач потребує цільової програмно-проектної і фінансової підтримки з боку Харківської міської ради. Програма може бути реалізована поетапно через втілення міні-проектів протягом 2 років.

Розроблення зазначеної програми здійснюється відповідно до Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Національної програми інформатизації на 1999-2001 р.р.», «Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 рр.», Державної Програми розвитку культури на період до 2007 р., Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України» та інших нормативно-правових актів.

2. Ініціювання розроблення програми.

Ініціаторами розроблення Міської програми «Корпоративна мережа міських масових бібліотек. 2005-2006р.р.» є управління культури Головного управління з гуманітарних та соціальних питань Харківської міської ради, факультет бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури.

3. Мета програми.

Програма має на меті покращення та розширення можливостей доступу до інформаційних продуктів урядових, громадських, бізнесових, добровільних та міжнародних організацій, що за допомогою нових цифрових технологій повинно забезпечити більш широку поінформованість населення, дати певні соціально-економічні переваги як окремим харків'янам, так і різноманітним громадянсько-соціальним об'єднанням та спільнотам.

Досягненню цієї мети має сприяти створення єдиного регіонального інформаційного ресурсу та представництво місцевої інформації у національних та міжнародних інформаційних системах. Це є запорукою участі громадськості в демократично-інтегрованих процесах.

4. Шляхи і засоби розв'язання проблеми:

- створення на партнерських засадах надійних та стабільних мереж між бібліотеками, з одного боку, та організаціями і соціально активними групами, потенційними постачальниками інформації, з іншого;

- розробка моделі громадської системи розподілення інформації з метою полегшення прямої взаємодії між її користувачами і постачальниками через запровадження нових інтерактивних послуг і комунікаційних засобів. Масові бібліотеки відіграватимуть роль координаторів і посередників;

- формування комплексної системи надання інформаційних послуг, яка була б органічно інтегрована в пошукові системи масових бібліотек і могла забезпечити інформаційні потреби громадян, а також підняти рейтинг бібліотек як постачальників інформаційних послуг;

- створення моделі об'єднання інформації регіонального, національного і міжнародного значення, а також її розповсюдження через електронні мережі та масові бібліотеки шляхом безпосереднього і опосередкованого надання послуг;

- розробка моделі вільного публічного доступу учасників інформаційного поля до електронних мереж безвідносно до їхніх економічних, соціальних та персональних ознак, що також передбачає створення пакета стандартних послуг для груп людей зі спеціальними потребами.

Відповідність державній інформаційній політиці. Роботи в цьому напрямі підтримуються на найвищому державному рівні і мають відповідний статус та підтримку. Країни «Великої сімки» включили проект створення мережі електронних бібліотек до числа 11 найбільш важливих науково-технічних проектів. У Росії аналогічні роботи розпочато в рамках міжвідомчої програми «Електронні бібліотеки Росії», що стала складовою частиною федеральної цільової програми «Електронна Росія».

На підставі Постанови Президії НАН України від 17 травня 2000 р. № 133 «Про виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України» розгорнута робота по створенню Національної електронної бібліотеки на базі Національної бібліотеки України ім.. В.Г. Вернадського. В ряді обласних центрів України (Донецьк, Миколаїв, Кіровоград, Луганськ, Рівно) за підтримки регіональної і міської адміністрації здійснюються роботи по інформатизації бібліотек на основі програм-проектів різного рівня і характеру.

Враховані: основні положення Законів України: «Про інформацію» № 2657-ХІІ від 02.10.92 р.; «Про науково-технічну інформацію» № 3322-12 від 25. 06.93 р.; «Про національну програму інформатизації» № 74/98-ВР від 04.02.98 р.; «Про бібліотеку та бібліотечну справу»; прийняті на державному рівні документи: «Національна програма інформатизації на 1999-2001 р.р.», «Програма збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 рр.» Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України», Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» та ін. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16 січня 2003 р. №433-IV; Державна Програма розвитку культури на період до 2007 р., 6 березня 2003 р. № 1235, де є відповідний розділ «Модернізація закладів культури».

Крім того, у програмі соціально-економічного розвитку Харківської області до 2010 року від 26.05.99 р. №409 особлива увага звернута на пошук шляхів досягнення позитивних соціально-економічних та культурних змін в регіоні. В основі програми «Харківщина - 2010» лежить ідея людини, як найвищої мети суспільного розвитку. Для бібліотечної галузі участь в процесах позитивних змін пов'язана з реалізацією потенцій особистості через застосування результатів інноваційних наукових розробок і досвіду створення інформаційного простору для громадян; зміну технологій використання сукупного документально-інформаційного ресурсу суспільства.

Врахований також Наказ Президента «Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя» (2003р.), для бібліотек це залучення дітей та юнацтва до читання, виховання інформаційної культури населення, просвітницька діяльність по розкриттю найкращих досягнень вітчизняної і світової спадщини.

На території Харкова знаходиться більше ніж 500 бібліотек різних систем і відомств. Із них до системи масових бібліотек входять 88 бібліотек, які за територіальною ознакою об'єднані у 9 централізованих бібліотечних систем (за кількістю районів міста). Кожний адміністративний район має свої специфічні риси, обумовлені соціально-економічною, виробничою структурою, культурною, культурно-дозвіллєвою та освітньою базою, житловою зоною. Населення адміністративного району обслуговує мережа бібліотек, основу яких складають масові бібліотеки, що обслуговують як тих, хто проживає, так і тих, хто працює в районі.

Найбільше навантаження по обслуговуванню населення несли профспілкові та науково-технічні бібліотеки. Зміни, які відбулися на той час, привели до ліквідації мережі профспілкових бібліотек і фактичної ліквідації науково-технічних бібліотек на підприємствах і установах Харкова.

Із діючих в наш час загальнодоступними являються Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка, обласна наукова універсальна бібліотека, дитяча та юнацька обласні бібліотеки, які сконцентровані у центрі міста, та мережа публічних бібліотек.

З 2000 р. почала кардинально змінюватися ситуація в освіті, трансформувалися шкільні та вузівські програми. Шкільні бібліотеки мають перешкоди в обслуговуванні, бо комплектуються переважно програмною навчальною літературою і не можуть задовільнити потребу професіонально-спеціальної і позапрограмної підготовки учнів. Вузівські бібліотеки не обслуговують сторонніх читачів, тільки своїх викладачів, студентів; структура їх фондів орієнтована на професійно-спеціальну літературу. Тільки масові (публічні) бібліотеки призначені обслуговувати все населення міста.

Звісно, за останні 5 років дещо змінилось у 4 центральних бібліотеках Централізованих бібліотечних систем з'явилися комп'ютери. У 2003-2004 рр. у Дзержинському районі міста вдалося реалізувати перший етап Програми «Реорганізації бібліотечної системи Дзержинського району м. Харкова». Створені Web-сайти ЦМБ ім. В.Г. Бєлінського та МСТМБ ім. Станіславського.

Але ці випадки не є типовими у місті і не забезпечують відповідних темпів інформатизації бібліотек та створення відповідного потенціалу Харкова в інформаційній інфраструктурі. Необхідна єдина політика підтримки розвитку бібліотек як інформаційних, освітніх та культурних установ.

5. Строки та етапи виконання програми.

Початок виконання програми планується у 2005 році.

Закінчення виконання програми - у 2006 році.

Термін виконання програми реалізується в один етап - 2 роки згідно технологічних циклів:

підготовчого - 2005 р.

- обстеження бібліотек як об'єктів автоматизації;

- придбання техніки (комп'ютеризація);

- установка робочих станцій в ЦБ ЦБС міста та підключення до Інтернет, основи взаємодії у локальній мережі масових бібліотек міста;

- навчання кадрів ЦБ ЦБС;

розробка комплекту проектувально-планової документації.

конверсійного - 2006 р.

- ремонтно-будівельні роботи (за оцінкою першого циклу);

- технічне переобладнання бібліотек-філій;

- втілення корпоративної технології;

- створення єдиного електронного каталогу держави масових бібліотек міста;

- підключення до інших мереж;

- відпрацьовування корпоративних технологій;

- оцінка функціонування;

- визначення напрямів вдосконалення функціонування та розвитку.

6. Фінансування.

Ресурсне забезпечення програми містить обсяги фінансових витрат, необхідних для виконання програми в цілому - 600,0 тис. грн. і диференційовано за роками за рахунок коштів місцевого бюджету згідно Орієнтовних обсягів і джерел фінансування (Додаток №1) та кошторису витрат на 2005 рік (Додаток №2).

7. Очікувані результати.

У разі виконання цільової програми очікувані кінцеві результати нададуть змогу:

- забезпечити інформаційно-технологічне переобладнання бібліотек;

- підвищити якість застосування внутрішніх бібліотечних ресурсів;

- створити і використовувати сукупний документально-інформаційний ресурс міста, що зберігається і накопичується у масових (публічних) бібліотеках;

- налагодити ефективне використання кадрового потенціалу бібліотек;

- доповнити традиційні послуги і колекції новим змістом і обслуговуванням на базі цифрових та мережевих технологій;

- підвищити соціальну роль бібліотек щодо підтримки безперервної освіти; полегшення громадянам міста доступу до інформації та знань, обслуговування бізнесу та підприємництва, допомоги у створенні краєзнавчих та історичних баз даних міської спільноти та регіону.

8. Соціальні наслідки впровадження програми:

- покращання доступу (мається на увазі широта і демократизація) до регіональних ресурсів, а також забезпечення гармонійних і рівних можливостей як в межах місцевих громад, так і поза ними;

- нова платформа комунікації та надання послуг повинна забезпечити більш тісну співпрацю між місцевою владою, організаціями громадського сектору, бізнес-структурами і незалежними громадянами як в межах окремих спільнот, так і поміж ними;

- система громадської інформації забезпечить співпрацю і обмін знаннями між всіма постачальниками інформації та учасниками інформаційного поля;

- інформаційні ресурси регіональних спільнот буде об'єднано і представлено у вигляді національних ресурсів.

Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради -

начальник Головного управління з гуманітарних та соціальних питань Л. Сорока

Додаток № 1

до Міської програми «Корпоративна мережа

міських масових бібліотек. 2005-2006рр.»

ОРІЄНТОВНІ ОБСЯГИ ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

Міської програми «Корпоративна мережа міських масових бібліотек.

2005-2006рр.»

(тис.грн.)

Додаток № 2

до Міської програми «Корпоративна мережа

міських масових бібліотек. 2005-2006рр.»

КОШТОРИС ВИТРАТ

на 2005 рік