---

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14 сесія 23 скликання

РІШЕННЯ

Від 29.03.2000 р.

м. Харків

Про затвердження Комплексної програми поліпшення санітарно-епідемічного стану м. Харкова

З метою виконання вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 вищезазначеного Закону, Харківська міська рада

УХВАЛИЛА:

1. Комплексну програму поліпшення санітарно-епідемічного стану м. Харкова затвердити.

2. Виконавчому комітету міської ради створити координаційну раду з забезпечення реалізації Комплексної програми поліпшення санітарно-епідемічного стану м. Харкова.

3. Комплексну програму поліпшення санітарно-епідемічного стану м. Харкова направити до Харківської обласної державної адміністрації та Харківської обласної ради з метою отримання підтримки в її реалізації.

4. Головному управлінню міського господарства (Савенко С.Г.) забезпечити виконання цього рішення.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань транспорту, зв'язку, житлово-комунального господарства та екології та секретаря міської ради Петренка М.Я..

Міський голова М.Д. Пилипчук

УКРАЇНСЬКИЙ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ

КОМУНАЛЬНИХ СПОРУД МІСТ

ПОЛІПШЕННЯ

САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО СТАНУ МІСТА ХАРКОВА

КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА

Основні положення

Індекс 8162

У «Основних положеннях» Програми викладено стратегію та шляхи реалізації заходів, що здійснюються в підгалузях міського господарства з метою підвищення рівня санітарно-епідеміологічного стану Харкова.

Ініціатори:

Харківський міська рада; Харківський Міський Голова М.Д. Пилипчук; Виконком Харківської міської ради

Замовник:

Головне управління міського господарства виконкому Харківської міської ради

Розробники:

- Український науково-дослідний та проектний інститут комунальних споруд міст (УкркомунНДІпроект) - генеральна проектна організація;

- Український науково-дослідний інститут прогресивних технологій у комунальному господарстві (УкркомунНДІпрогрес);

- Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП);

- Інститут грунтознавства та агрохімії Української академії аграрних наук (ІГА);

- Територіально спеціалізований проектний інститут з планування та будівництва міста Харкова (Харківпроект);

- Акціонерне товариство «Харківський Водоканал проект»;

- Колективне підприємство науково-дослідний інститут «Харківський ПромбудНДІпроект»

Під загальною редакцією В.І. Нікітенко («УкркомунНДІпроект»)

СКЛАД ПРОЕКТУ

КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА «ПОЛІПШЕННЯ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО СТАНУ м. ХАРКОВА»

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

Надаючи особливу значимість оздоровленню сфер навколишнього середовища, створенню сприятливих умов праці і проживання населення міста, VI сесія XXIII скликання Харьковської міської ради у листопаді 1998 року прийняла рішення про розробку Комплексної Програми «Поліпшення санітарно-єпідеміологічного стану м. Харкова» (далі Програма).

Ця Програма є одним із важливих дерективних документів, де викладено основні принципи та шляхи зниження впливу антропогенної діяльності на сфери природного середовища і на цьому грунті створення умов оздоровлення та зниження захворюваності населення.

Програмою передбачується підвищити рівень санітарно-епідеміологічного стану міста у 1,2-1,7 рази в залежності від інвестицій, що вкладаються в комунальне господарство, промислове виробництво, агропромисловий комплекс.

Характерною рисою Програми є перевага інтенсивних факторів розвитку, вирішення соціальних проблем, в умовах кризи, що сформувалася на пострадянському просторі в кінці XX століття.

Програма розроблена у відповідності із завданням Головного управління міського господарства, виконкому Харьківської міської ради затвердженого Харківським Міським Головою М.Д. Пилипчуком.

При розробці Програми використано великомасштабні проекти розвитку інфраструктури м. Харкова.

У січні 2000 р. на розширенному Засіданні робочої групи за участю депутатів Харьківської міської ради Програма була розглянута та прийнята до відома.

Разом з тим інституту «УкркомунНДІпроект» запропоновано скоректувати Програму в зв'язку з обмеженістю фінансових засобів, більш чітко візначити стратегічні задачі та тактичні прийоми здійснення її завдань.

Вказані обставини спричинили видання Основних положень і другої редакції Програми де враховано зауваження і пропозиції депутатів Харьківської міської ради, спеціалістів Харьківкомунпромвод, Харьківкомуночиствод, відділу Екології головного управління міського господарства, проектних та науково-дослідних інститутів тощо.

1. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА АКТУАЛЬНІСТЬ.

Сучасний Харків належить до числа великих упорядкованих міст з розвиненою інфраструктурою, включаючи централізовані системи водо-, тепло- та газопостачання, достатньо продуктивні кількісно споруди водовідведення та очистки стічних вод, діючою системою збору, знешкодження та видалення твердих побутових кодів.

Стан систем - водопостачання та водовідведення, санітарної очистки та прибирання міста, рівень забрудненності грунтів та повітря, ступінь підтоплюваності земель визначають санітарно-епідеміологічний стан Харкова.

1.1. Водопостачання.

Географічно Харків віддалений від великих джерел водопостачання, рік, водосховищ. Водні ресурси міста обмежені.

Виконані комплексний аналіз та оцінка існуючого санітарно-епідеміологічного стану забезпечення населення м.Харкова питною водою на підставі обстеження системи водопостачання, вивчення джерел, основних факторів, що негативно впливають на якість питної води, дозволяють зробити наступні висновки:

1. Питна вода є основним фактором що визначає санітарно-епідеміологічну обстановку у місті і від її стану суттєво залежить здоров'я населення.

За даними Міськсанепідстанції вплив забрудненості води на захворюваність населення Харкова складе від 7,7 до 41%.

2. Якість води у джерелах поліпшилась за останні 5-7 років, проте багато фізико-хімічних показників водних об'єктів, що використовуються для господарчо-питного водопостачання, перевищують ГДК, відсутній моніторинг якості води у поверхневих джерелах водопостачання.

3. Забезпечення населення питною водою, що відповідає вимогам ДержСанПіН'у потребує обов'язкового використання нових технологій кондиціонування питної води на діючих водогонах міста.

4. Існуюча продуктивність поверхневих джерел питного водопостачання достатньо для забезпечення високого рівня санітарно-епідеміологічного стану міста.

З метою централізованого питного водопостачання використовуються 3 незалежних джерела: р. Сіверський Донець із Печенізького водосховища, Красно-Павлівське водосховище каналу Дніпро-Донбас, артезіанські води міста. Загальна подача води споживачам Харкова за останні 2-3 роки склала 870-880 тис. м3/добу.

5. Використовуючи п'яти бальну систему, що враховує основні техніко-економічні показники, ранжування джерел централізованого питного водопостачання може бути представлено в такому вигляді:

6. В цілому низький ступінь використання підземних вод, місту подається біля 80 тис. м3/добу артезіанської води, що відповідає 1/3 затверджених запасів, при цьому фактична продуктивність артезіанського водогону об'єднання «Харьківкомунпромвод» складає не більше 38 тис. м3/добу. В супереч Водному Кодексу значна частина артезіанських вод витрачається на виробничи потреби промислових підприємств (69% від загального об'єму води, що використовується для потреб виробничих процесів).

7. Джерелами, що негативно впливають на якість поверхневих вод є:

- комунальне господарство;

- промисловість;

- агропромисловий комплекс.

В розглянутий басейн р. Сів. Донець основні забруднення поступають від об'єктів комунального призначення, в Красно-Павлівське водосховище - від промислових підприємств.

8. Система подачі та розподілу води знаходиться в незадовільному стані, ступінь фізичної спрацьованності перевищує 30%, комерційні втрати води становлять 40% від загальної подачі води головними спорудами, втрати у житловому фонді перевищують 75-78% від загальних втрат, облік води, що використовується в житловому господарстві складає біля 15%, при цьому на господарчо-побутові потреби населення використовується 79-81% води, що подається місту.

Вартисть основних виробничих фондів ТПО «Харківкомунпромвод» складає 490,4 млн. грн., при чому спрацьованість через 118 років існування досягла 44,2%.

9. Існуюча система нецентралізованого водопостачання знаходиться в незадовільному стані, якість питної води не відповідає вимогам діючого ДержСтандарту.

1.2. Водовідведення

Незважаючи на достатність виробничих потужностей систем відводу та очистки міських стічних вод, існує ряд невирішених проблем, що негативно впливають на санітарно-епідеміологічну обстановку у місті.

До них належить віднести:

1. Низький ступінь надійності та довговічності мереж водовідведення та споруд на них у наслідок:

- високого ступеня фізичної спрацьованності трубопроводів; так, із загальної довжини 1289,4 км замортизовано понад 740 км, капремонту потребують 183 км каналізаційної мережі великих та малих діаметрів;

- моральної та фізичної спрацьованності, технічної недосконалості обладнання насосних станцій;

- відсутності дублюючих ділянок тунельних колекторів, їх кільцювання;

- корозії конструкцій шахтних стволів, тунелей, камер, колодязів, залізобетоних та стальних трубопроводів;

- відсутності в шахтних стволах каналізації глибокого закладання та переключального обладнання, не має можливості виконувати ремонти окремих ділянок, запроваджувати автоматизовану систему управління транспортуванням стічних вод;

2. Забруднення навколишніх грунтів, гірських порід, підземних та поверхневих вод внаслідок ексфільтрації стічних вод, що транспортуються трубопроводами маючими течі, нещільності, пориві тощо.

3. Ефективність очистки стічних вод на діючих спорудах механічної та біологічної очистки нище проектної у зв'язку з нестачею потужностей вторинних відстійників на Диканівській станції аерації, недосконалістю окремих технологічних переділів як на Диканівській, так і на Безлюдівській станціях аерації.

4. Відсутність достатніх і ефективних технологій обробки та стилізування осадків стічних вод в системі каналізації, тому в ріки скидаються більш 50 тис. т/рік завислих речовин, біля 1,0 тис. т/рік азоту, понад 1,2 тис. т/рік фосфору, забруднюються підземні води, грунти смт Безлюдівка та південної частини міста Харкова.

5. Негативний вплив на санітарно-епідеміологічну обстановку в районі розташування Диканівської та Безлюдівської станцій аерації має практична відсутність санітарно-захисних зон.

В санітарно-захисних зонах мешкає до 900 чол. харків'ян та понад 500 мешканців смт Безлюдівка.

6. Забруднений поверхневий стік є основним джерелом, що негативно впливає на санітарно-епідеміологічний стан рік та водоймищ, рівень забруднень, що виносяться поверхневим стоком у водні об'єкти міста сягнув 93-95%.

7. Мережа зливової каналізації недостатньо розвинена, діюча система відводу поверхневого стоку знаходиться в незадовільному стані і вимогає проведення ремонтно-відновлювальних робіт більш ніж на 2/3 її протяжності.

8. Відсутні очисні споруди зливових вод територій міста, що забудовані.

9. Об'єм стічних вод промислових підприємств значно зменьшився, на сьогодні не перевищує 15-17% загального об'єму промпобутових стоків міста і суттєвого впливу на санітарно-епідеміологічну обстановку не має.

1.3. Річки та водоймища.

Аналіз впливу антропогенної діяльності на санітарно-епідеміологічний стан рік та водоймищ міста основі натурних обстежень, вивчення та узагальнення даних лабораторних перевірок проб води із контрольних створів дозволяє зробити наступні основні висновки:

1. Санітарно-епідеміологічний стан річок та водоймищ міста близький до катастрофічного, втрачена їх дренуюча здатність.

2. Технічний стан гідротехнічних споруд, набережних та інших облаштувань в край незадовільний.

3. Незважаючи на спад промислового виробництва, зменшення антропогенних навантажень якість води у річках залишається низькою, не відповідає вимогам до складу та властивостей води водотоків, що використовуються для комунально-побутових потреб та з рекреаційною метою.

4. Основним джерелом, що має негативний вплив на якість води річок та водоймищ в межах міста є комунальне господарство, включаючи поверхневий стік.

5. Основними джерелами забруднення ділянок річок, що розміщені вище міста, є комінальне господарство та агропромисловий комплекс. Очисні споруди, що знаходяться у верхів'ях річок, мають достатню потужність, але працюють не ефективно.

6. Якість води у річках погіршується за течією, основними забруднювачами є завислі речовини, нафтопродукти, феноли, солі важких металів, БПК, рівень вмісту яких перевищує ГДК в межах від 2-17 разів залежно від інгредієнтів та створів.

7. Забруднення, що потрапили у водні об'єкти, порушили нормальні умови життєдіяльності біоценозів, не відбуваються процеси самоочищення річок та водоймищ, а їх незадовільний санітарно-епідеміологічний стан сприяє росту захворюваності серед харків'ян.

1.4. Сфера поводження з відходами.

Одним із вагомих факторів забруднення навколишнього середовища є відходи різних видів, класів та походження. На сьогодні склалась вкрай несприятлива ситуація у сфері поводження з усіма видами відходів, що негативно позначилось на санітарно-епідеміологічному стані міста, оскільки:

1. Недостатні потужності споруд знешкоджування та утилізації відходів, що утворюються у місті в цілому, у тому числі твердих побутових відходів комунального походження.

Так, за даними Управління комунального господарства та інженерної інфраструктури міста, з 1579 тис. м3 твердих побутових відходів, що утворилися у 1998 р., знешкоджено та утилізовано 760,2 тис. м3, у тому числі

- на Дергачівському полігоні ТПВ - 575,9 тис. м3;

- на сміттєспалювальному заводі - 184,3 тис. м3.

2. Діюча структура системи санітарної очистки міста недосконала, її роз'єднаність та розрізненність не забезпечують достатній контроль за санітарним станом територій, на сьогодні існує велика невизначеність у об'ємах відходів, що утворюються у місті, трапляються випадки вивиозу ТПВ у несанкціоновані місця, у приватному секторі ТПВ майже не вивозяться до місць знешкодження, частина відходів залишається в мусцях їх накопичення.

3. Існуючий метод збору ТПВ за системою «незмінюваних» єдиних контейнерів найбільш небезпечний у санітарному відношенні, не дозволяє навіть приблизитися до селективного збору ТПВ і далі до утилізації, використовуючи останні у якості вторинних ресурсів.

4. У сфері поводження з відходами застосовується тільки ліквідаційний метод знешкодження та переробки ТПВ (складування на полігонах та спалювання).

5. У місті відсутні сміттєперевантажувальні станції, що тягне за собою додаткові затрати, оскільки лише малотонажний траспорт (збираючи сміттєвози) доставляє відходи на великі відстані до місць їх знешкодження.

6. У критичному стані в місті знаходяться місця знешкодження ТПВ, фактично діє тільки одне Дергачівське звалище, де виконано інженерне облаштування з метою продовження терміну експлуатації.

7. Основне обладнення сміттєспалювального заводу морально засторіло, повністю фізично срацьовано, технологічні процеси недосконалі та малоефективні, не відповідають вимогам манітарних норм та правил.

8. У місті обмежена кількість пунктів зливання рідких відходів не достатньо громадських туалетів, харчові відходи не збирабться.

9. Загальний стан у сфері поводження з промисловими відходами може бути означено як вкрай не задовільний у зв'язку з застарівшими технологіями основних виробництв, відсутністю контролю матеріального балансу виробництва, ефективної системи збереження та видалення відходів та дієвих економічних важелів залучення підприємств вирішувати власні екологічні проблеми тощо.

10. У зв'язку з недостатністю фінансування, фізичним спрацюванням прибиральної техніки та основного обладнання, неукомплектованістю необхідними машинами та механізмами, автотранспортом якість прибирання міських територій не відповідає санітарно-гігієнічним нормам.

1.5. Грунти.

Під час вивчення сучасного санітарно-епідеміологічного стану грунтів міста отримані наступні результати:

1. За даними Інституту Грунтознавства та агрохімії згідно з фрагментарними дослідженнями міські грунти забруднені важкими металами особливо у промзонах і вздовж магістралей з інтенсивним автомобільним рухом.

2. У місті відсутні комплексні грунтово-геохімічні дослідження, результати яких дозволили б спланувати оперативні та перспективні заходи оздоровлення грунтів.

1.6. Повітряний простір та радіація.

1. Основними джерелами забруднення повітряного простору є промислові підприємства, об'єкти енергетики, комунального господарства та автотранспорт, що тільки протягом 1997 р. викинули до атмосфери понад 385 тис. т шкідливих речовин, у тому числі автотранспорт біля 346 тис. т; у місті розташовано 325 підприємств, що мають понад 18600 джерел викидів забруднюючих речовин.

2. Радіаційний фон на території Харкова достатньо стабільний, його значення коливаються у межах 1,3-1,6 мкбер/год і близькі до норми.

1.7. Підтоплення території міста, шкідливі явища що ним викликані.

1. У місті дуже розвинені процеси підтоплення територій, до розрахункового періоду очикується підтоплення 13,5 тис. га, з яких на сьогодні підтоплені 4,7 тис. га, у т.ч. 1,3 тис. га потребують термінового захисту, оскільки негативні наслідки їх підтоплення роблять неможливим проживання людей.

2. Найбільш небезпечними територіями є райони Журавлівки - 500 га, Основи - 240 га, вул. Греківська - Нетеченський бул. - 200 га, вул. Баварська - Доватора - 100 га та інші, де проживає понад 84 тис. мешканців.

3. Основними причинами та факторами підтоплення земель є:

- зміни умов поверхневого стоку, у тому числі не достатня пропускна здатність існуючих колекторів, канав, труб і т.д. - 45-50%;

- втрати з водоутримуючих споруд та водонесучих комунікацій - 9-11%;

- припинення експлуатації неглибоких водоносних горизонтів та водозаборів з верхньо-крейдового горизонту - 6-10%;

- вплив підпору водойм, погіршення умов розвантаження грунтових вод, в наслідок замулення русел річок - 7-8% т. ін.

4. Матеріальні втрати від підтоплення територій міста оцінюється 120-130 млн. грн. за рік.

Наведені характеристики сучасного стану основних підгалузей міського господарства - водопостачання, водовідведення та сфера поводження з твердими побутовими відходами, - природного середовища міста - річок та водоймищ, повітряного простору та грунтів - свідчать про те що його сфери забруднені та санітарно-епідеміологічний стан Харкова незадовільний.

За даними міської СЕС на території Харкова економічні збитки від інфекційних захворювань щорічно складають до 75 млн. грн., майже кожний четвертий мешканець міста один раз на рік хворіє на інфекційні захворювання.

Підвищення рівня санітарно-епідеміологічного стану стало нагальною необхідністю.

У недалекому минулому міське господарство Харкова розвивалося у відповідності до генеральних планів на той чи іншій період та розробленними на їх підставі Схемою розвитку водопостачання, Техніко-економічним обгрунтуванням розвитку каналізації, Схемами інженерного захисту від підтоплення територій, розвитку зливової каналізації, санітарної очистки, інших проектних та директивних документів державного та місцевого значення.

Згадані великомасштабні проектні розробки було виконано в основному у 70-х роках з розрахунковим періодом до 2000 р. і вже на сьогодні відсутні подібні роботи, що визначають шляхи ведення міського господарства на будь-який період після 2000 р.

Тим більше, знов введеними ДБН змінені стадійність проектування, форма та зміст інвестиційних проектів, порядок їх погодження та затвердження.

На прикінці 90-х років в Україні відбулися політичні та соціальні перетворення, що не могло не відбитися на розвитку та стані міського господарства Харкова.

З відомих причин промисловість міста не розвивається у відповідності до положень що визначені генеральним планом, не діють прийняти у ньому місто-утворюючи фактори, практично припинено масове житлово-громадське будівництво, відбуваються негативні незворотні процеси у інженерній інфраструктурі міста. Враховуючи ці обставини, створення санітарно-гігієнічних умов, що відповідають вимогам сучасної цивілізації та забезпечують високий рівень життєдіяльності людини, бережного ставлення до навколишньої природи, можливо шляхом здійснення комплексних заходів, створення та реалізації Програми.

В зв'язку з цим, актуальність розробки Програми полягає в створенні зрівноваженної, збалансованної довгострокової стратегії ведення міського господарства м. Харкова з високим рівнем санітарно-епідеміологічного забезпечення.

Формування Програми враховує необхідність виконання великого комплексу робіт, їх капіталоємність та вкрай обмежене фінансування, що має вихідні дані технологічно складної інженерної інфраструктури, відсутність необхідного пакету місцевих нормативно-правових актів.

Програма передбачає взаємозв'язок основних завдань з іншими міськими програмами, отримання фінансових ресурсів із різних джерел, цільовий контроль за ходом виконання завдань.

Зміст програми термін впровадження може змінюватися в залежності від об'ємів та актуальності тієї чи іншої проблеми у різні періоди її реалізації у встановленому порядку.

2. МЕТА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ

2.1. Мета Програми.

Метою Програми є визначення та обгрунтування пакету невідкладних першочергових, найбільш ефективних заходів, пріоритетних завдань довгострокового характеру і розрахункового періоду екологічного оздоровлення води, повітря, грунту м. Харкова і на цій підставі поліпшення санітарно-епідеміологічного стану регіону шляхом вирішення наступних стратегічних задач:

- забезпечення населення міста питною водою, що відповідала б вимогам Державного стандарту, а також Державних санітарних правил та норм, досягнення екологічних нормативів якості води у поверхневих джерелах водопостачання міста;

- підвищення ступеню надійності та довговічності системи водовідведення, впровадження ефективних технологій очистки стічних вод всіх категорій, обробки та утилізації їх осадів;

- розробка та впровадження автоматизованої системи каналізації міста;

- доведення до мінімуму, а в окремих випадках виключення негативного впливу джерел забруднення (комунальне господарство, промисловість, поверхневий стік, аграрнопромисловий комплекс сфер навколишнього середовища);

- відродження та підтримки найбільш сприятливого гідрологічного та санітарно-гігієнічного стану річок та водоймищ міста;

- зменшення негативного впливу на навколишнє середовище міста відходів усіх видів та категорій, що утворюються, удосконалення усієї сфери поводження з відходами;

- оздоровлення повітряного простору та грунтів, що в цілому дозволить створити умови підвищеного ступеню комфортності проживання населення;

- створення системи інженерного захисту від підтоплення територій та ліквідації шкідливих явищ, що викликані цим процесом, ліквідація соціальної напруги в района міста, де підтоплено території, населення проживає в антисанітарних умовах і несе матеріальні затрати.

2.2. Призначення Програми.

Програма призначена для:

- обгрунтування стратегії оздоровлення санітарно-епідеміологічного стану регіону;

- визначення засобів, прийомів та способів (тактики) досягнення оздоровлення санітарно-епідеміологічного стану міста;

- визначення кількісних та якісних показників (параметрів) у підгалузях міського господарства, що досягаються у результаті удосконалення санітарно-епідеміологічних заходів;

- визначення інвестицій у реалізацію завдань Програми та джерел фінансування;

- визначення термінів реалізації заходів щодо поліпшення санітарно-епідеміологічного стану міста;

- створення бази законодавчо-правових та нормативних актів і методик;

- організація та управління при практичному здійсненні заходів, що передбачені Програмою;

- структурної перебудови підгалузей міського господарства, що забезпечують будівництво, експлуатацію, фінансування систем.

3. ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПРОГРАМИ

3.1. Етапи реалізації Програми.

Терміни реалізації Програми визначено виходячи з наступних передумов:

- стратегічний характер розроблюваних у рамках Програми шляхів вирішення найважливіших задач забезпечення життєдіяльності та безпечних умов проживання населення м. Харкова;

- відсутність у місті сучасних великомасштабних проектів розвитку, підтримання на сучасному рівні, експлуатації підгалузей міського господарства (останні розробки було виконано у 60-70-х роках);

- зміни у політичному, соціальному, економічному житті країни, що відбулися за останні 10 років, кризовим станом інвестиційної політики;

- необхідністю збалансованості з Державними Програмами, і першочергово - з Програмою «Україна-2010».

Враховуючи ці обставини, а також зауваження і пропозиції депутатів Харківської міської ради, вчених та провідних спеціалістів галузей міського господарства, членів робочої групи з розробки Програми, що стосується обмеженості фінансових засобів, врахування кризового стану в економіки, що погіршується, пропонується наступна етапність розробки та реалізації Програми:

а) підготовчий період - 1999-2000 рр. - складання Технічного завдання, розробка Програми, розгляд, погодження та затвердження її у встановленому порядку, створення економічного та організаційно-управлінського механізму;

б) період реалізації першочергових заходів - 2000-2002 рр.;

в) період реалізації основного пакету заходів поліпшення санітарно-епідеміологічного стану м.Харкова розрахункового періоду - до 2010 р.;

г) період реалізації пакету заходів поліпшення санітарно-епідеміологічного стану м.Харкова довгострокового характеру - до 2025 р.

3.2. Основні напрямки.

Мета Програми, зформована на підставі системного аналізу та оцінки сучасного санітарно-епідеміологічного стану, що враховує вимоги діючих законодавчо-правових актів, норм та правил, що визначають створення благополучних умов праці та проживання населення, досягається шляхом реалізації заходів за наступними основними напрямками.

3.2.1. Перший напрямок.

Інженерно-технічне забезпечення.

Інженерно-технічне забезпечення представлене комплексом першочергових, невідкладних заходів, а також пакетом завдань довгострокового характеру та розрахункового періоду.

Враховуючи сучасний стан та значеність в забезпечені надійного рівня санітарно-епідеміологічного стану в місті, пріорітетними підгалузями міського господарства у Програмі є:

- питне водопостачання;

- водовідведення, річки та водоймища;

- сфера поводження з твердими побутовими відходами;

- інженерний захист від підтоплення грунтовими водами міських територій.

3.2.1.1. Забезпечення населення міста якісною питною водою.

Загальна стратегія - досягнення показників категорій якості води та алогічних нормативів якості води у поверхневих джерелах питного водопостачання, що відповідають рівню характеристик Категорії 2 - «Відносно чиста вода», створення споруд водопідготовки, що забезпечують кондиціонування відповідно до вимог ДержСанПіН'у «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарчо-питного водопостачання.», зменшення нераціональних втрат води та споживання електроенергії, підвищення надійності та безпеки окремих споруд та систем водопостачання в цілому.

Основні цілі:

- зниження вмісту у Печенізькому водосховищі на р.Сіверський Донець та Краснопавлівському водосховищі на канлі Дніпро-Донбас біологічних речовин, нафтопродуктів, завислих речовин, БПК, іонів важких металів;

- припинення забруднення поверхневих джерел питного водопостачання міста;

- санація фізично спрацьованих трубопроводів шляхом широкого впровадження без траншейних технологій;

- модернізація існуючих споруд водопідготовки поверхневих джерел і, першочергово Кочетокської фільтрувальної станції;

- збільшення продуктивності артезіанського водогону;

- зменшення нераціональних втрат води, в основному у системі подачі та розподілу, споживання електроенергії в цілому;

- підвищення надійності та безпеки систем водопостачання міста.

Першочергові заходи, шляхи їх реалізації:

Стратегія - незначне підвищення якості питної води, підвищення надійності та безпеки споруд водопідготовки, часткове зменшення нараціональних втрат води і споживання електроенергії, зтворення підстав для наступної модернізації Кочетокської фільтрувальної станції та безтраншейних технологій санації трубопроводів.

Тактичні прийоми, способи та засоби досягнення їх еколого-економічна оцінка наведені у таблиці 4.1.1.А**-Д**.

Першочергові (2000-2002рр) завдання та заходи щодо забезпечення населення міста якісною питною водою.

Таблиця 4.1.1.А**-Д*

Пріоритетні заходи довгострокового характеру, розрахункового періоду та шляхи їх реалізації:

а. Упорядкування існуючого водовідведення на об'єктах житлово-комунального господарства у басейнах поверхневих джерел.

Довгострокові цілі:

- повне припинення скидання до водних об'єктів неочищених чи недостатньо очищених стічних вод комунального господарства;

- забезпечення відповідних ступенів очистки стічних вод встановленим нормативам та стандартам.

Цілі розрахункового періоду:

- припинення скидання забруднених стічних вод безпосередньо до Печенізького водосховища та до створів річок басейну, що розташовані не ближче 2-3 км від їх гирла;

- забезпечення очистки стічних вод, відповідно до проектних параметрів очисних споруд;

б. Упорядкування існуючого водовідведення на підприємствах промисловості в басейнах поверхневих джерел.

Довгострокові цілі:

- повне припинення скидання у водні об'єкти неочищених та недостатньо очищених промстоків;

- забезпечення відповідності ступенів очистки стічних вод встановленим нормативам використовуючи енергозберігаючи технології галузей промисловості та сучасні технології очистки стічних вод.

Цілі розрахункового періоду:

- припинення скидання промстоків безпосередньо до Печенізького та Красно-Павлівського водосховищ.

в. Упорядкування існуючого водовідведення в агропромисловому комплексі в басейнах поверхневих джерел.

Довгострокові цілі:

- розвиток агропромислового комплексу в басейнах р. Сіверський Донець та Красно-Павлівського водосховища з урахуванням повного припинення скидання до водних об'єктів неочищених стоків тваринництва, і максимально можливого регулювання поверхневого стоку сільгоспугідь.

Цілі розрахункового періоду:

- припинення скидання забруднених стічних вод від тваринницьких комплексів безпосередньо до Печенізького та Краснопавлівського водосховищ.

г. Упорядкування існуючого відведення поверхневого стоку у містах і селищах міського типу в басейні Печенізького водосховища р. Сіверський Донець.

Довгострокові цілі:

- повне припинення скидання до водних об'єктів неочищених поверхневих стічних вод з територій міст та селищ міського типу.

д. Модернізація існуючих споруд водопідготовки.

Довгострокові цілі:

- повна модернізація блоків водопідготовки Донецького та Дніпровського водопроводів, включаючи створення споруд глибокого кондиціонування;

- збільшення продуктивності артезіанського водогону на 100 тис. м3/добу з використанням споруд кондиціонування підземних вод.

Цілі розрахункового періоду:

- модернізація блоків водопідготовки Кочетокської фільтрувальної станції;

- збільшення продуктивності артезіанського водогону до 100 тис. м3/добу.

е. Екологічно безпечне використання водних ресурсів.

Стратегічна мета забезпечення у процесі використання водних ресурсів пріоритету природоохороних функцій над господарчими, раціональне використання поверхневих та підземних вод, широке впровадження водозберігаючих технологій.

Основні цілі:

- скорочення об'ємів водоспоживання шляхом використання водозберігаючих технологій;

- скорочення витрат води і скидання забруднених стічних вод за рахунок вдосконалення технологічних процесів у окремих галузях промисловості, житлово-комунального господарства;

- обмеження використання свіжої води промисловими підприємствами за рахунок використання дренажних вод, що отримуються у результаті процесів пониження рівня грунтових вод з метою захисту міських територій від підтоплення;

- використання промисловості оборотних вод на рівні до 90% загального об'єму води, що споживаються промисловістю.

Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації:

Довгострокові цілі:

- Екосистемне регулювання потреб водоспоживання.

Цілі розрахункового періоду:

- Упорядкування та підвищення технічного та технологічного рівнів спеціального водокористування.

Заходи передбачається здійснити шляхом:

- повного забезпечення обліку використання вод;

- поетапного оснащування житлового фонду приладами та засобами обліку і регулювання води, що споживається;

- підвищення ступеню надійності систем подачі та розподілу води;

- скорочення непродуктивних затрат та вторинного забруднення у системах водопостачання, широко використовуючи методи санації;

- використання альтернативних джерел постачання населення якісної питної води.

є. Відродження та підтримка благополучного гідрологічного утримання малих річок басейну р. Сіверський Донець на ділянці 844-944 км.

Стратегічна мета поліпшення загального екологічного стану водних об'єктів басейну р. Сів. Донець, що забезпечує надійне функціонування природних екосистем.

Основні цілі:

- відродження малих річок басейну Сів. Дінця шляхом створення водоохоронних зон та прибережних смуг, їх розчистка та упорядкування русел з відповідними заходами водовідведення у їх водозбірних басейнах;

- поліпшення гідрологічного, морфологічного та гідрохімічного режимів Печенізького та Краснопавлівського водосховищ з метою створення умов для збалансованного розвитку біотики;

- формування таких особливостей русел річок, берегів і прибережних смуг та зон, що забезпечували б можливість розвитку біоценозів, що саморегулюються.

Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації

Довгострокові цілі:

- Упорядкування водоохороних зон та прибережних смуг;

- Здійснення агротехнічних, агролісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів.

Комплекс заходів, що забезпечують населення якісною питною водою, розроблено для кожного джерела водопостачання міста та наведено у зведеному пакеті заходів Програми (таблиця 4.1).

3.2.1.2. Водовідведення, річки та водоймища.

3.2.1.2.1. Охорона поверхневих та підземних вод міст від забруднення.

Загальна стратегія - підвищення екологічно безпечного використання поверхневих та підземних водних ресурсів, досягнення показників категорій якості води та екологічних нормативів якості води, що відповідають рівню характеристик Категорій 2 - «Відносна чиста вода.» та Категорії 3 «Помірно забруднена вода.», створення умов для здійснення необхідної рівноваги між негативним впливом антропгенної діяльності на водні ресурси та їх здатністю до самовідродження.

Основні цілі:

- зниження вмісту у водних об'єктах міста біогених речовин, нафтопродуктів, пестицідів, іонів важких металів, завислих речовин, БПК та інших шкідливих речовин;

- припинення засмітчування річок та водоймищ;

- виключення епідемій у результаті втарти функціональної надійності чи часткової відмови системи водовідведення міста;

- відродження дренуючої здатності річок та водоймищ безпечна експлуатація гідротехнічних споруд на них;

- санація фізично спрацьованих трубопроводів шляхом широкого впровадження безтраншейних технологій;

- удосканалення системи обліку, моніторингу та контролю забруднення поверхневих та підземних вод розробки та впровадження в дію водозберігаючих технологій.

Першочергові заходи, шляхи їх реалізації:

Стратегія - підвищення ефективності очистки стічних вод, знешкодження та утилізації осадів, підтримання безпеччної експлуатації, надійності та пропускної здатності споруд з системи відводу стоків, створення бази для впровадження безтраншейних технологій, санації трубопроводів та механічного зневоджування осадів стічних вод.

Мета:

- підвищити якість очистки стічних вод на Диканівський станції аерації;

- відпрацювати технологінчи процеси механічного зневоджування осадів стічних вод на Безлюдівський станції аерації;

- закінчивши будівництво ділянки дублюючого каналізаційного тунеля, приступити до моніторингу каналізації глибокого закладення, та наступному практичному здійсненню заходів щодо підвищення довговічності та надійності цієї системи;

- відновити пропускну здатність існуючої мережі зливової канлізації;

- підтримати безпечну експлуатацію існуючої системи відведення промпобутових стічних вод, широко впроваджуючи безтраншейну технологію санації трубопроводів.

Конкретні невідкладні завдання першочергового періоду викладено у таблиці 4.2.А.1.2*.

Комплекс першочергових заходів щодо охорони поверхневих та підземних вод від забруднення, їх еколого-економічна оцінка

Таблиця 4.2.А.1.2*

Комплекс першочергових заходів щодо охорони поверхневих та підземних вод від забруднення, їх еколого-економічна оцінка

Таблиця 4.2.А.3.3

Пріоритетні заходи довгострокового характеру, розрахункового періоду та шляхи їх реалізації:

а. Упорядкування існуючого водовідведення у житлово-комунальному господарстві.

Довгострокові цілі:

- повне припинення скидання до водних об'єктів неочищених та недостатньо очищених вод комунального господарства;

- забезпечення відповідності ступеню очистки стічних вод встановленим нормативам та стандартам.

Цілі розрахункового періоду:

- припинення скидання недостатньо очищених міських стічних вод до р.Лопань;

- забезпечення відповідності ступеню очистки стічних вод проектним параметрам очисних споруд;

За основу формування Програми покладено наступні завдання:

- завершення будівництва об'єктів високого ступеню будівельної готовності та введення їх у дію на Диканівській станції аерації;

- модернізація окремих вузлів та споруд механічної і біологічної очистки Диканівської та Безлюдівської станцій аерації;

- пріоритений напрямок державних капіталовкладень на здійснення заходів щодо підвищення надійності та довговічності системи каналізації та насамперед системи глибокого закледння;

- рішення проблеми зменшення об'ємів осадів стічних вод за рахунок використання технологій їх механічного зневоджування;

- заміна, санація аварійних каналізаційних мереж, фізично та морально спрацьованого обладнання насосних станцій;

- створення автоматизованої системи управління каналізацією міста.

б. Упорядкування існуючого водовідведення промислових підприємств.

Довгострокові цілі:

- повне припенення скидання до водних об'єктів неочищених та недостатньо очищених стічних вод промпідприємств;

- забезпечення відповідності системи очистки стічних вод встановленим нормативам та стандартам з використання кращих існуючих технологій.

Цілі розрахункового періоду:

- припинення скидання забруднених стічних вод промпідприємств в межах міста;

- забезпечення відповідності стеню очистки стічних вод проектним параметрам очисних споруд.

в. Упорядкування існуючого водовідведення в агропромисловому комплексі.

Довгострокові цілі:

- ведення землеробства в басейнах річок міста шляхом підтримання екологічної рівноваги у сільскогосподарському виробництві та досягнення протиерозійної стійкості агроландшафтів;

- повне припинення скидання до водних об'єктів неочищених стоків від підприємств тваринництва.

г. Упорядкування існуючого водовідведення поверхневого стоку у містах та селищах міського типу в басейнах рік Харкова.

Довгострокові цілі:

- повне припинення скидання до водних об'єктів неочищеного поверхневого стоку басейнів рік Харкова;

д. Попередження забруднення підземних вод.

Довгострокові цілі:

- використання підземних вод тільки для питного водопотсачання міста.

3.2.1.2.2. Екологічно безпечне використання водних ресурсів.

Стратегічна мета - забезпечення у процесі використання водних ресурсів пріоритету природоохороних функцій над господарчими, раціональне використання поверхневих вод, використання водозберігаючих технологій.

Основні цілі:

- відносне скорочення об'ємів водоспоживання для виробничих потреб;

- скорочення використання свіжої води за рахунок використання дренажних вод;

- використання у промисловості оборотних вод на рівні 90% загального об'єму води, що використовується промисловістю.

Заходи та шляхи їх реалізації:

- Екосистемне регулювання потреб водоспоживання.

- Порядкування та підвищення технічних і технологічних рівней спеціального водоспоживання.

3.2.1.2.3. Відродження та підтримка гідропромислового стану річок та вдоймищ.

Стратегічна мета - поліпшення загального екологічного стану водних об'єктів басейну річок міста, що забезпечують стійке функціонування природних екосистем та гармонійний розвиток господарських комплексів в басейні.

Основні цілі:

- оновлення річок та водоймищ шляхом створення водоохороних зон та прибережних смуг, розчистки та впорядкування місць скидання;

- поліпшення гідрологічного, метеорологічного та гідрохімічного режимів річок та водоймищ шляхом їх поповнення, обводнення з метою створення умов для збалансованого розвитку біотики, збільшення водного різноманіття тваринного та рослинного світу у водних об'єктах;

- формування русел, берегів, прибережних смуг і зон, що забезпечують дренучу здатність річок.

Заходи та шляхи їх реалізації:

- Створення та впорядкування водоохороних зон та прибережних смуг;

- Забезпечення екологічно безпечного функціонування каскаду водосховищ на річках міста.

Довгострокові цілі:

- підвищення рівня екологічно безпечного функціонування водосховищ;

- поліпшення санітарно-гігієнічного стану найбільш екологічно вражених ділянок водосховищ;

- забезпечення наукового обгрунтування оптимального режиму експлуатації водосховищ та екологічної регламентації режимів санітарних попусків.

З метою забезпечення виконання заходів, що передбачені Програмою, передбачається коректування Правил експлуатації водосховищ та водойм, річок м.Харкова.

- Роботи на річках та водоймах:

Першочерговий період:

- ремонт існуючих гідротехнічних споруд;

Довгостроковий період:

- оновлення, підтримка та поліпшення гілрологічного режиму та санітарного стану річок, водоймищ шляхом їх обводнення та поповнення, створення прибережних захисних смуг, розчистки русел загальною довжиною 5-8 км, влаштування водоймищ з відсипкою дамб обвалування та берегоукріпленням, будівництва нових та реконструкції існуючих гребел, благоусрою окремих струмків, балок та існуючих водоймищ, що знаходяться у межах міста;

Розрахунковий період:

- на берегах водойм організація рекреаційних зон для відпочинку населення міста.

Перелік заходів щодо охорони поверхневих та підземних вод від забруднення, що здійснюється протягом довгострокового та розрахункового періодів, наведено у таблиці 4.1.

3.2.1.3. Сфера поводження з твердими побутовими відходами.

Загальна стратегія:

- створення умов що дозволяють обмежити надходження до грунту, води та атмосфери забруднювачів у результаті поводження з відходами усіх видів, класів та походження;

- вирішення проблеми ефективного використання відходів у місті включаючи і промислові;

- зменьшення негативного впливу відходів на навколишнє середовище та мешканців міста;

- виконання ефективного прибирання міських територій;

- вдосконалення сфери поводження з усіма видами відходів (тверді побутові, рідкі, спеціфічні, трупи дохлих тварин, промвідході).

Основні задачи Програми:

- формування і реалізація політики управління у сфері поводження з усіма видами відходів, шляхом створення організаційних правових, економічних та інформаційних умов, обов'язкове ліцензування послуг у сфері поводження з відходами згідно з «Законом про відходи»;

- зниження техногеного впливу усіх видів відходівна навколишнє природне середовище та мешканців міста;

- визначення основних умов, вимог та правил щодо екологічно безпечного поводження з усіма видами відходів, а також встановлення заходів що пов'язані з організаційно-економічним забезпечення реалізації Програми;

- визначення заходів, що напрвлені на створення системи повного збору, сучасного знешкодження та видалення усіх видів відходів з території міста, зведення до мінімуму утворення відходів і зменшенню їх шкідливості;

- організація селективного збору твердих побутових відходів;

- взаємодія підприємств та організацій різних форм власності у розробці та впроваджені прогресивних технологічних процесів збору, переробки та знешкоджування відходів.

Першочергові заходи, шляхи їх реалізації:

Статегія:

- створення основи селективного збору твердих побутових відходів у житлово-комунальному секторі;

- знешкодження та переробка ТПВ ліквідаційним методом, з подальшим переходом до ліквідаційно-утилізаційного методу;

- використання складування на полігонах не менш 75-80% та спалення 20-25% від загального об'єму ТПВ, що утворюються у місті;

- впровадження структурної схеми управління сферойю поводження з відходами (див.мал. 4.2.Б.1.1.).

Конкретний перелік заходів, здійснення яких дозволить вирішити наведену стратегічну задачу, наведено у таблиці 4.2.Б.1.3.

Ефективне санітарне прибирання та очистка міста від побутових відходів житлово-комунального господарства.

Першочергові заходи 2000-2002 рр.

Таблиця 4.2. Б.1.3

Пріоритетні заходи довгострокового характеру, розрахункового періоду та шляхи їх реалізації.

Довгострокові цілі:

- ефективне комплексне прибирання міських територій на підставі повного технічного переобладнання, спеціальних машин, механізмів, обладнання та споруд, що використовуються;

- створення спеціалізованих полігонів та установок для знешкодження та утилізації відходів усіх видів (у тому числі промвідходів).

Розрахунковий період.

Стратегія:

- широке застосування селективного збору відходів усіх видів, класів, походження (включаючи промвідходи);

- знешкодженя ТПВ, використовуючи ліквідаційний спосіб (тільки на полігонах);

- ефективне комплексне прибирання міських територій;

- утилізація ТПВ шляхом використання окремих його морфологічних складників у якості вториних ресурсів.

3.2.1.4. Інженерний захист від підтоплення територій, ліквідація негативних явищ та наслідків, викликаних підняттям грунтових вод.

Загальна стратегія - створення необхідних умов нормальної господарської діяльності та санітарно-епідеміологічних умов проживання населення на підтоплених територіях попередження розвитку небезпечних геологічних процесів на останіх, поліпшення загального екологічного стану підтоплених територій, що забезпечує надійне функціонування природних екосистем у поєднанні з розвитком господарських комплексів, раціональне використання підземних вод.

Основні цілі:

- зменшення ступеню впливу причин та факторів розвитку підтоплення;

- захист територій у межах яких підтоплення загрожує будинкам, спорудам, активізує небезпечні геологічні процеси;

- удосканалення та впровадження нових технологічних систем щодо очистки, використання дренажних вод.

Першочергові заходи шляхи їх реалізації.

Стратегія - створення санітарно-гігієнічних умов проживання населення частини Кієвського та Ленінського районів, запобігання шкідливим геологічним процесам у районі Журавлівських схилів.

Методи, прийоми, засоби досягнення цієї стратегічної задачі, їх екоого-економічна оцінка наведені у таблиці 4.3.1.2.

Першочергові заходи з інженерного захисту від підтоплення територій, ліквідації негативних явищ та наслідків, що викликані підняттям грунтових вод

Таблиця 4.3.1.2

Пріоритетні заходи розрахункового періоду та шляхи їх реалізації:

а) Цільовий напрямок капіталовкладень на реалізацію заходів спрямованих на зменшення впливу причин і факторів розвитку підтоплення у межах підтоплених територій, а саме:

- відновлення пропускної та дренуючої здатності відкритих та закритих колекторів, прокладених трасами тимчасових водотоків;

відновлення водовідвідної мережі у повному об'ємі і особливо відкритої, в районах одноповерхової забудови;

- поліпшення санітарно-гігієнічного стану відкритої водовідвідної мережі.

б) Будівництво споруд захисту від підтоплення та водовідвідної мережі на територіях, у межах яких підтоплення загрожує будинкам, спорудам, активізує небезпечні геологічні процеси.

Протягом розрахункового періоду передбачається здійснити інженерні заходи на територіях біля 600-650 га.

в) Припинення скидання неочищених дренажних вод до водних об'єктів та забезпечення їх очистки на очисних спорудах каналізації чи на гідротехнічних біоінженерних спорудах.

г) Стимулювання розробки та впровадження технологічних схем щодо забезпечення дренажною підземною водою виробничих споживачів води.

д) Розробка та впровадження методів врегулювання розміщення, розвитку та структури господарчих об'єктів з урахуванням стійкості екосистеми до антропогених навантажень.

е) Створення системи моніторингу.

3.2.2. Другий напрямок.

Законодавчо-правове забезпечення.

Необхідність розробки законодавчо-правового забезпечення Програми визначається наступними факторами:

- відсутністю єдиного файла нормативно-правових актів та їх частин, оскільки останні є чатсиною багаточислених документів (законів, постанов, методик тощо);

- недосконалістю системи нормативно-правових актів, орієнтованих на регламентацію організаційно-технічних заходів на рівні міського самоврядування.

Стратегія - створення пакету законодавчо-правових, нормативно-методичних, нормативно-технічних, санітарно-технічних та інших актів, що забезпечують реалізацію заходів Програми, з урахуванням особливостей місцевого значення.

Ціль:

- досягнення цільових показників Програми;

- введення беззбиткової діяльності у галузях міського господарства у період здійснення завдань Програми і після їх виконання.

Законодавчо-правове забезпечення здійснюється протягом усіх періодів реалізації Програми.

Законодавчо-правове забезпечення передбачає розробку понад 40 тем для галузей міського господарства.

3.2.3. Третій напрямок.

Науково-технічне та інформаційне забезпечення.

Екологічний моніторинг.

Стратегія - науково-технічна, інформаційна підтримка та супровід інженерно-технічних та законодавчо правових завдань Програми.

Ціль:

- забезпечення інженерно-технічних заходів Програми науково обгрунтованими, передовими технологіями, з використанням ефективних матеріалів та конструкций, способів та методів виконання робіт;

- на підставі даних екологічного моніторингу сфер навколишнього середовища розробки науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських та інших рішень в області використання та охорони біосфери.

Науково-технічне та інформаційне забезпечення передбачає розробку понад 70 тем для галузей міського господарства та в результаті отримати економічний ефект у розмірі 8-10% від загальної вартості інженерно-технічних заходів.

3.2.4. Четвертий напрямок.

Фінансово-економічний механізм.

Затраті, що необхідні для реалізації Програми, представлено Зводним пакетом заходів щодо поліпшення санітарно-епідеміологічного стану міста, таблиця 4.1.

Фінансово-економічний механізм реалізації Програми зформовано, виходячи з прогнозованих даних обмеженості фінансових засобів, що необхідні для здійснення її завдань. Джерела фінансування заходів Програми розділено на три групи:

- бюджетна:

державний бюджет;

обласний бюджет;

міський бюджет;

- позабюджетна;

- власні кошти підприємств.

За джерелами фінансування загальна сума затрат розподіляється наступним чином:

Розраховані основні техніко-економічні показники щодо пріоритетних заходів наведено у таблиці 7.3.1.

Зведений пакет заходів щодо поліпшення санітарно-епідеміологічного стану міста Харкова

Таблиця 4.1

Основні техніко-економічні показники щодо первшочергових заходів на 2002 рік, що фінансуються з міського бюджету

Таблиця 7.3.1

Примітки:

* - у чисельнику - орієнтовона собівартість по Програмі, у знаменнику - існуюча собівартість у І кварталі 1999 р.

** - на сьогодні Комплексом з експлуатації об'єктів водопониження та зливової каналізації (КВЗК) ДКП «Харківкомуночиствод» ведеться обстеження колекторів зливової мережі та об'єктів водопониження, на 01.01.1999 р. на баланс прийнята частина з них

3.2.5. П'ятий напрямок.

Організаційно-управлінський механізм.

Організаційно-управлінський механізм представлено:

- Суб'єктами Програми:

* Харківська міська рада - Вищий керівний орган;

* Виконком Харківської обласної ради - Центральний орган управління, координатор Програми;

* Харківський Міський Голова - Керівник Програми

- Замовниками конкретних проектів управління та підприємств міськвиконкому (райвиконкомів), підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності та підпорядкування;

- Виконавцями - науково-дослідній, проектній, конструкторській, будівельно-монтажній та спеціалізованій організіції, промислові підприємства та інші;

- Експлуатаційними підприємствами галузей міського господарства.

Науково-технічний та мотедичний контроль та експертну оцінку ході реалізації Програми здійснює Міжвідомча науково-технічна рада.

4. ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ.

Аналіз та комплексна оцінка існуючого санітарно-епідеміологічного стану Харкова, концептуальні засади розвитку міста, реструктуризації його промислового виробництва, визначені пріоритетні задачи та комплекс заходів щодо поліпшення санітарно-епідеміологічного стану, намічени шляхи та напрямки досягнення мети Програми дозволяють зробити наступні основні висновки:

1. Рівень санітарно-епідеміологічного стану м.Харкова низький та вцілом не відповідає діючим державним та світовим стандартам, нормативам та вимогам.

2. У місті тримається високий рівень захворюваності інфекційними хворобами, спостерігається збільшення гострих кишкових інфекцій, не дивлячись на то, що аналогічні показники порівнянно з 1996 роком стали нижче.

3. Згідно з демографичними розрахунками чисельність населення міста з припущення до 2003 рока буде знижуватися з подальшою стабилизацією до 2010 року та до розрахункового періоду її рівень очікується нижче існуючого.

4. Промисловий потенціал міста, що занепав, незатребуванність продукції більшості його підприємств в Україні та за її межами, відсутність реальних можливостей та основ для розвитку промисловості дозволяє передбачити, що буде тривати її реструктурізація, без під'йому виробництва в цілому.

5. Усі сфери навколишнього середовища забруднені, гранично допустимі концентрації забруднювачив переважно вище нормативних.

6. Основними джерелами негативного впливу на сфери навколишнього середовища є:

* Гідросфера, що використовується для споживання -

- р. Сів. Донець - комунальне господарство та в меншою мірою промисловість та агропромисловий комплекс;

- канал Дніпро-Донбас (у т.ч. Краснопавлівське водосховище) - промисловість та меншою иірою комунальне господарство та агропромисловий комплекс;

* біосфера, що використовується для скидання стічних вод, викидів відходів, розсіяння енергії - ріки, водойми міста - комунальне господарство, та головним чином, поверхневий стік, незначний вплив справляє промисловість та агропромисловий комплекс;

- грунти - промисловість, автотранспорт, тверді побутові відходи житлово-комунального сектору, промислові та токсичні відходи;

- овітряний простір - промисловість, автотранспорт;

* підтоплення територій у результаті підняття рінвя грунтових вод та викликаних ним шкідливі явища.

7. Найбільший негативний вплив на санітарно-епідеміологічну обстановку у місті, здоров'я та благополуччя населення справляє забруднена гідросфера, що використовується для споживання (поверхневі джерела питного водопостачання) та для скидання стічних вод усіх видів та категорій (ріки, водойми міста).

8. Виробничих потужностей водопотсачання та промпобутової каналізації міста за кількісними показниками достатньо, збільшення їх продуктівності на розрахунковий період не вимогається.

Диспропорцій між водоспоживанням та водовідведенням не існує.

9. Якість питної води з урахуванням вимог ДержСанПіН'у потрібно збільшити щодо всіх джерел питного водопостачання.

10. Протягом розрахункового періоду практика області підвищення якості питної води подлягає в:

- отриманні води із наяних трьох джерел - артезіанського, донецького, дніпровського водопроводів;

- здійсненні водоохороних заходів у басейнах поверхневих джерел водопостачанні;

- переході до ефективних технологій водопідготовки на Кочетокській фільтрувальній станції (включаючи і сорбціонні);

- віводі виробничих потужностей Кочетокської фільтрувальної станції для рекострукції та технічного переобладнання виробництв за рахунок скорочення втрат води в системі водопостачання в цілому (в основному, в системі подачі та розподілу води) та житловому господарстві при збільшенні продуктивності артезіанського водогону (до 100 тис м3 на добу) і одночасному скороченні подачі місту дніпровської води;

- поновлюванні системи подачі та розподілу води шляхом перекладки, санації тощо;

- бережному та раціональному використанні питної води суворому та надійному контролі та обліку.

11. Якість очистки промпобутових стічних вод потрібно підняти на Диканівський станції аерації, створити ефективну технологію обробки осадів стічних вод, використовуючи їх механічне зневоджування.

12. Необхідне оздоровлення річок та водоймищ міста шляхом їх обводнення та припинення скидання неочищеного поверхневого стоку.

13. Через фізичну спрацьованість мереж водогону та каналізації (в середньому повне спрацювання складає понад 30% їх протяжності) вимогається перекладка, санація як одних, так і інших трубопроводів.

14. Необхідно підвищити надійність та довговічність системи каналізації глибокого закладення шляхом спорудження дублюючих колекторів, найрізноманітниших обходів, переключень, відключаючих пристроїв, оновлення облаштувань каналізаційних тунелів, використання автоматизованої системи управління процесом транспортування стічних вод.

15. У сфері поводження з твердими побутовими відходами вимогається змінити систему їх збору та доставки, втконати реконструкцію сміттєспалювального заводу, побудувати полігон площею 25-30 га.

16. Підвищення рівня санітарно-епідеміологічного стану мі.Харкова досягається шляхом інтенсифікації у підгалузях міської ради, без нарощування потужностей водогону, каналізації, санітарної очистки.

17. Комплекс заходів щодо поліпшення санітарно-епідеміологічного стану передбачається здійснити за науково-технічної підтримки, проведенні екологічного моніторингу, спираючись на відповідну законодавчо-правову базу.

18. Загальний об'єм капітальних вкладень для реалізації Програми складає 3,91 млрд. грн., з них:

- питне водопостачання - 1,4 млрд. грн.;

- водовідведення (включаючи поверхневий стік, інженерний захист територий від підтолпення) - 2,16 млрд. грн.;

- санітарна очистка та прибирання - 0,6 млрд. грн.

Із загального об'єму капвкладень їх об'єм для здійснення першочергових заходів 0,12 млрд. грн, з них:

- питне водопостачання - 0,043 млрд. грн.;

- водовідведення (включаючи поверхневий стік, інженерний захист територий від підтолпення) - 0,069 млрд. грн.;

- санітарна очистка та прибирання - 0,025 млрд. грн.

19. Враховуючи великі капітальні вкладення, що необхідні для здійснення Програми, існуючу соціально-економічну обстановку та разом з тим надаючи особливу роль Програмі, реалізацію заходів пропонується виконувати, вкладаючи інвестиції, виходячи з наявного бюджету на сьогодні 10-12% міського бюджету що дозволить поліпшити санітарно-епідеміологічну обстановку протягом розрахункового періоду у 1,15-1,2 рази.

Здійснення всьго комплексу заходів щодо поліпшення санітарно-епідеміологічного стану міста дозволить отримати наступні передбачувані результати:

1. Підвищити категорії якості води у поверхневих джерелах питного водопостачання, в річках та водоймах міста, що використовуються для комуналь-побутових цілей, на один ступінь порівнянно з існуючим.

2. Вміст забруднень в гідросфері та атмосфері максимально наблизиться до гранично допустимих концентрацій.

3. Підвищити рівень санітарно-епідеміологічного стану міста у 1,2-1,7 рази в залежності від інвестицій, що вкладається.

Верхня межа досягається за повного та остаточного виконання заходів протягом розрахункового періоду.

4. Знизити захворюваність населення, добитися позитивних демографічних змін, знизити соціальну напругу серед харків'ян.

5. Створити умови для підтримки та розвитку вітчизняного виробника, відкрити біля 15-17 тис. нових робочих місць у м. Харкові.