ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16 сесія 23 скликання
РІШЕННЯ
Від 21.06.2000 р.
м. Харків
Про роботу робочої групи
Заслухавши інформацію Вировця І.І. - керівника робочої групи, створеної розпорядженням Харківського міського голови за № 583 від 03.04.2000 р., на підставі ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада
УХВАЛИЛА:
1. Інформацію про підсумки роботи робочої групи взяти до відома.
2. Схвалити текст звернення до редакції газети «Голос України».
3. Секретареві Харківської міської ради Петренку М.Я. направити звернення в редакцію газети «Голос України» та Голові Верховної Ради України Плющу І.С., та поінформувати депутатів міської ради про підсумки його розгляду.
4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань місцевого самоврядування, гласності та депутатської діяльності.
Секретар міської ради М.Я. Петренко
Головному редактору газети «Голос України»
ПРАВДЕНКУ С.І.
Копія: Голові Верховної Ради України
ПЛЮЩУ І.С.
ЗВЕРНЕННЯ
У № 55 газети «Голос України» від 29.03.2000 р. за підписом «Євген Базаров» була опублікована стаття «Міський прокурор проти міського голови». Значна більшість депутатів Харківської міської ради вважають себе ображеними двозначністю, необ'єктивністю й упередженістю запропонованої увазі всієї України інформації.
Робоча група, створена на XV сесії міської ряди, до якої ввійшли голови всіх комісій, обговорила текст публікації і прийшла до висновку, що кореспондент Косий М.І. довільно інтерпретував тексти двох протестів прокурора міста Сінчука В.Л.
Перший протест (від 10.03.2000) був незабаром відкликаний самим же прокурором.
Другий протест (від 22.03.2000) уже відрізнявся від вищезгаданого першого не тільки аргументацією, але й висновками.
Закон України «Про пресу в Україні» (ст. 26) приписує: журналісту «подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію», а стаття 42 звільняє журналіста від відповідальності за відомості, що не відповідають дійсності, лише в тих випадках, якщо вони отримані від інформагентств, засновників, якщо вони містяться у відповіді на інформаційний запит або є «дослівним відтворенням» офіційних документів (із посиланням).
Кореспондент Косий М.І., поставивши собі мету вникнути в суть проблеми, міг би безперешкодно одержати в міській раді будь-які документи. Але він визнав за краще довіритися інформації, отриманій ним від анонімного «депутатського середовища».
З огляду на вищесказане, ми вважаємо за необхідне скористатися правом, наданим у подібних випадках Законом України «Про пресу в Україні» (ст. 37), щоб довести до відома читачів через Вашу газету хронологію і сутність подій, про які йде мова в публікації «Міський прокурор проти міського голови».
19.01.95 р. IV сесія Харківської міської ради затвердила Положення «Про порядок стягнення ринкового збору», яке передбачало, що до 30% коштів, перерахованих ринками як ринковий збір до бюджету міста, можуть бути за розпорядженням міського голови повернуті ринкам на їхній розвиток і покриття витрат по їхньому утриманню.
05.02.98 р. XXVIII сесія уточнила порядок стягнення місцевих податки і зборів. Відповідно до них рішень і за узгодженням із постійною комісією міської ради з питань планування, бюджету та фінансів міський голова видавав і підписував розпорядження «Про перерахування коштів» ринкам міста.
10.03.2000 р. прокурором міста Сінчуком В.Л. був внесений протест за № 34-28/2000 на п'ять розпоряджень міського голови «Про перерахування коштів» у 1999 році, яким приписувалося «скасувати як незаконні» розпорядження Харківської міського голови №№ 371, 716, 912, 1152, 2275 і вжити заходів до повернення в міський бюджет 1814110 гривень.
Протест від 22.03.2000 р., який Косий М.І. назвав «остаточним варіантом», був по суті абсолютно новим документом із значно пом'якшеним формулюванням і приписом «привести у відповідність до чинного законодавства розпорядження міського голови №№ 716, 912, 1152». Підкреслимо особо той факт, що для міського голови рішення сесій міської ради і є «чинним законодавством».
Тому, щоб привести розпорядження міського голови у відповідність до чинного законодавства, треба було усього лише доповнити їх посиланням на рішення сесій міської ради.
Ці рішень були продиктовані розумінням того факту, що міська рада, повертаючи ринкам третю частину ринкового збору, стимулює їх до збільшення цього збору, шляхом створення нових робочих місць.
Приділяючи міським ринкам увагу, ми намагаємося принаймні пом'якшити найгострішу проблему безробіття. Одночасно, завдяки цьому, ринки стають більш зручними для покупців і більш привабливими для продавців.
Досвід минулих років показав високу рентабельність вкладень у ринкову інфраструктуру - з кожного наново створеного робочого місця до бюджету міста поверталася потроєна сума.
Хіба можна, з огляду на вищесказане, назвати цей процес «зникненням бюджетних фінансів»?
Безвідповідальна спекуляція на тему «зникнення бюджетних фінансів» цілком могла підвести читачів України до висновку про фінансову сваволю, що панує у м. Харкові та коїться міським головою з благословення міської ради.
Ми сподіваємося, що редакція «Голосу України» докладе зусиль, щоб пояснити своїм читачам, що це не відповідає дійсності.
З повагою, Харківська міська рада