Про затвердження текстової частини Правил забудови м. Харкова

Номер
248/07
Сесія
16/5
Тип
Нормативні документи
Дата прийняття
21/11/2007
Видавник
Харківська міська рада
Вид
Рішення

УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16 сесія 5 скликання


РІШЕННЯ


Від 21.11.2007 р. № 248/07

м. Харків

Про затвердження текстової частини Правил забудови м. Харкова

Розглянувши розроблену Харківською Національною академією міського господарства та Національною юридичною академією ім. Я. Мудрого текстову частину Правил забудови м. Харкова, виконану у відповідності до Програми по реалізації рішень Генерального плану м. Харкова до 2026 року на період до 2015 року, затвердженої рішенням 31 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 29.12.2004 р. № 249/04 (зі змінами та доповненнями), на підставі Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про основи містобудування», «Про планування і забудову територій», керуючись ст.ст. 25, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити текстову частину Правил забудови м. Харкова.

2. Доручити Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин:

2.1. Проведення тендерних торгів по розробці проектно-вишукувальної продукції - графічної частини Правил забудови м. Харкова.

2.2. Розробку форм документів, заяв, пов'язаних із застосуванням Правил забудови м. Харкова.

3. Встановити, що текстова частина Правил забудови м. Харкова набирає чинності після затвердження графічної частини Правил забудови м. Харкова.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Харківської міської ради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин та секретаря Харківської міської ради.


Міський голова М.М. Добкін


Додаток

до рішення 16 сесії Харківської міської ради 5 скликання

«Про затвердження текстової частини Правил забудови м. Харкова»

від 21.11.07 р. № 248/07


ПРАВИЛА ЗАБУДОВИ м. ХАРКОВА


Харків 2007


ЗМІСТ


Розробники …………………………………………………………………………... 3

Преамбула …………………………………………………………………………… 5

1. загальні положення …………………………………………...………….…. 7

1.1. Терміни ………………………………………………………………………….…… 7

1.2. Мета та задачі Правил …………………………………………………………..….. 19

1.3. Територіальна сфера застосування Правил …………...…………………………... 20

1.4. Учасники відносин у сфері містобудування та їх повноваження ………...…….... 21

1.5. Правове регулювання відносин у сфері містобудування ……………………....… 26

2. ЗОНуВАНня ТЕРИТОРії м. Харкова …………..………………………...….. 28

2.1. Критерії зонування ……………………………………………………………....…. 28

2.2. Планувальне обмеження ……………………………………………………...….… 29

2.3. Виділення типів зон ……………………………………………………………..….. 29

3. Земельні відносини в містобудуванні ……………………….....….. 33

3.1. Надання земельних ділянок в оренду, постійне користування для будівництва,

експлуатації і обслуговування об'єктів містобудування ……………………………...... 33

3.2. Порядок надання земельних ділянок в оренду або постійне користування

для будівництва, експлуатації і обслуговування об'єктів містобудування …………..... 34

3.3. Порядок зміни цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться в

приватній власності або в користуванні фізичних або юридичних осіб ……..……….. 39

4. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕНнЯ дозволу НА будівництво,

РЕКОНСТРУКЦіЮ, КАПіТАЛЬНиЙ РЕМОНТ, ТЕХНіЧнЕ

ПЕРЕОСНАЩЕНня ОБ'ЕКТіВ будівництва ……………………………..…… 43

4.1. Будівництво об'єктів на існуючій території …………..…………….....…………..... 43

4.2. Реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне  переоснащення

об'єктів ………..............................................................................................……………... 44

4.3. Ремонт об'єктів, перепланування і переобладнання квартир без зміни їх

функціонального призначення ………………………………………………………..…. 45

4.4. Будівництво приватних житлових будівель садибного типу …………………...… 47

4.5. Будівництво інженерних споруд, трубопроводів, комунікацій та ліній

електропередач …………………………………………………………………….…....... 48

4.6. Будівництво об'єктів у сфері телекомунікацій ............................................................ 50

4.7. Зведення (створення) пам'ятників і монументів ........................................................ 52

4.8. Встановлення малих архітектурних форм ................................................................... 54

4.8.1. Загальні положення ................................................................................................... 54

4.8.2. Порядок надання дозволу на розміщення пересувних малих архітектурних

форм ...................................................................................................................................... 55

4.8.3. Порядок надання дозволу на розміщення стаціонарних малих архітектурних

форм ...................................................................................................................................... 56

4.8.4. Вимоги до розміщення малих архітектурних форм ................................................. 57

4.8.5. Прийняття в эксплуатацію малої архітектурної форми ........................................... 57

4.8.6. Переоформлення паспорту прив'язки малої архитектурної форми і внесення в

нього змін ............................................................................................................................. 58

4.8.7. Плата за послуги відносно підготовки материалів для отримання  дозволу ........ 59

4.9. Розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами ....................................... 60

5. Розробка містобудівної і проектної документації ...................... 64

5.1. Загальні положення ...................................................................................................... 64

5.2. Порядок видачі вихідних даних на проектування ..................................................... 65

5.2.1. Загальні положення ................................................................................................... 65

5.2.2. Архітектурно-планувальне завдання ....................................................................... 66

5.2.3. Технічні умови ........................................................................................................... 69

5.2.4. Інші вихідні дані ......................................................................................................... 70

5.3. Порядок проведення інженерних досліджень ........................................................... 73

5.4. Порядок розробки, узгодження містобудівної і проектної документації .................. 75

6. ВЕДЕННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ ........................................................................... 78

6.1. Порядок отримання дозволу на виконання будівельних робіт ................................ 78

6.2. Порядок приймання в експлуатацію об'єктів будівництва ....................................... 82

6.3. Порядок складання архітектурно-технічного паспорта ............................................. 89

7. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ЗАБУДОВИ .............................. 92

7.1. Інформаційна система забезпечення містобудівної діяльності при плануванні

і забудові територій .............................................................................................................. 92

7.2. Надання відомостей з ІСЗМД ...................................................................................... 94

8. ЗАПОБІГАННЯ І ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ У СФЕРІ

МІСТОБУДУВАННЯ ....................................................................................................... 95

9. КОНТРОЛЬ ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ .................................................................... 97

9.1. Здійснення контролю дотримання Правил ................................................................ 97

9.2. Відповідальність за порушення Правил ...................................................................... 97

10. Заключні положення ...................................................................................... 98


РОЗРОБНИКИ ПРАВИЛ ЗАБУДОВИ М. ХАРКОВА

Правила забудови м. Харкова розроблені спільно Харківською національною академією міського господарства - ректор Л.Н. Шутенко, Національною юридичною академією України ім. Ярослава Мудрого - ректор В.Я. Тацій, за участю Харківського міського голови М.М. Добкіна та секретаря Харківської міської ради Г.А. Кернеса.


Наукові керівники:

- проректор з наукової роботи Харківської національної академії міського господарства професор В.Т. Семенов;

- директор Науково-дослідного інституту державного будівництва і місцевого самоврядування Академії правових наук України професор Ю.П. Битяк.


Розробники:

від Харківської національної академії міського господарства:

В.Т. Семенов, О.В. Завальний, В.А. Кодін, Н.П. Пан, В.Д. Шипулін, С.М. Чепурна, Н.Е. Штомпель, Т.М. Апатенко, І.М. Патракєєв;

від Науково-дослідного інституту державного будівництва і місцевого самоврядування Академії правових наук України:

Ю.П. Битяк, М.В. Шульга, З.Р. Серегіна, Л.Н. Баранова.


У розробці брали участь:

З боку виконавських органів Харківської міської поради:

Т.І. Овіннікова, М.І. Фатєєв, С.Г. Чечельницький, Б.І. Баронін, О.О. Ткаченко, Ю.С. Сабіна, Н.В. Гук, Ю.Ю. Агафонова, Т.В. Пилипенко, Т.М. Щеголькова, В.В. Чурилов, С.І. Дєговцова

Депутати міської ради:

В.Д. Полозков, В.А. Бобровський, П.І. Орлов, Ю.А. Сапронов, І.В. Малинка, В.Н. Чумаков.

від Харківської національної академії міського господарства:

В.М. Бабаєв, С.В. Венедиктов, Г.В. Ковалевський, Е.В. Димченко, В.М. Тимошенко, Е.М. Дудка, З.В. Гончарова, О.О. Клімов, В.А. Лелюк, В.В. Гриненко, І.М. Анисимова, М.П. Позднякова

від інших установ:

Ю.М. Шкодовський, С.А. Лєбєдєв, В.Г. Дулуб, Д.Э. Кутовий, А.В. Стєпичев, В.Е. Обухов, А.М. Туренко, Г.Ф. Таласімов, И.Н. Лаврент'єв, М.С. Рабіновіч, Л.А. Удовенко, О.В. Попов


ПРЕАМБУЛА


Однією з основних функцій органів місцевого самоврядування м. Харкова являється здійснення містобудівної діяльності, змістом якої є планування, забудова та інше використання місцевої території, здійснення архітектурної діяльності, створення інженерно-транспортної інфраструктури міста, визначення територій, вибір, вилучення і надання земель для містобудівних потреб, аналіз стану містобудування і прогнозування його розвитку, контроль за дотриманням містобудівного законодавства тощо. Містобудівна діяльність реалізується в рамках, встановлених законодавством України, відповідно до затверджених державних стандартів, норм і правил, містобудівною документацією з урахуванням умов соціально-економічного розвитку, територіальних, географічних, історичних і екологічних особливостей м. Харкова.

Збалансований розвиток міської території, направлений на створення повноцінного життєвого середовища на основі ефективного планування і забудови території, раціонального використання природних ресурсів, удосконалення соціальної, виробничої, інженерної, транспортної інфраструктури міста, поліпшення умов проживання мешканців, можливий за умови забезпечення скоординованої діяльності органів місцевого самоврядування та членів територіальної громади міста Харкова відносно ухвалення і реалізації Генерального плану м. Харкова до 2026 року, Правил забудови та іншої містобудівної документації.

Місцеві правила забудови є правилами поведінки учасників містобудівної діяльності, які визначають порядок рішення питань надання земель для містобудівних потреб, проектування, будівництва, введення в експлуатацію об'єктів містобудування, інформаційного забезпечення і контролю за забудовою, а також здійснення громадського контролю за ухваленням містобудівних рішень органами місцевого самоврядування, порядок врахування державних, суспільних і приватних інтересів у сфері містобудування.

Ухвалення Правил забудови м. Харкова обумовлено низкою чинників, серед яких: недосконалість нормативно-правового забезпечення містобудівної діяльності, складність і значна часова тривалість дозвільних процедур, недостатність інформаційного забезпечення процесу містобудування та наявність конфліктних ситуацій в процесі здійснення містобудівної діяльності.


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1.1. Терміни


автостоянка - спеціально обладнаний майданчик для постійного або тимчасового зберігання автомобілів та інших мототранспортних засобів;

архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду та інтер'єра об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований в будь-якій формі;

архітектурно-планувальне завдання (далі - АПЗ) - документ, який містить комплекс містобудівних і архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об'єкта архітектури, що витікають з положень затвердженої містобудівної документації, державних будівельних норм, правил забудови міста, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам'ятників історії і культури, навколишнього середовища, законних прав і інтересів фізичних і юридичних осіб при розміщенні об'єкта архітектури на конкретній земельній ділянці;

зовнішня реклама - це реклама, яка розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будівель, споруд; на елементах вуличного устаткування, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

державний акт на право власності на земельну ділянку або постійного користування земельною ділянкою - документ, що засвідчує право власності або постійного користування на земельну ділянку юридичної або фізичної особи, виданий і зареєстрований в установленому порядку;

містобудівна діяльність - цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб по створенню і підтримці повноцінного життєвого середовища, що включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, зведення інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію і реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної і транспортної інфраструктури;

містобудівна документація - затверджені в установленому порядку текстові і графічні матеріали, що регулюють планування, забудову та інше використання територій: генеральний план розвитку, детальні плани територій, проекти розподілу територій, галузеві схеми, плани зонування, інша містобудівна документація, яка розробляється за рішенням ради;

містобудівне обґрунтування - містобудівна документація, яка розробляється з метою обґрунтування місцерозташування об'єкта і розподіляється на: містобудівне обґрунтування розміщення об'єкта містобудування, яке розробляється у разі його розміщення в умовах існуючої забудови або на вільних від забудови ділянках за відсутності затвердженої містобудівної документації (детальних планів, проектів забудови або реконструкції кварталів, мікрорайонів) і зональних вимог Правил; містобудівне обґрунтування внесення змін в містобудівну документацію;

містобудівний кадастр - система даних про населені пункти, їх функціональні зони, окремі території і земельні ділянки, будівлі і споруди, соціальну, інженерну і транспортну інфраструктуру, екологічні та інженерно-геологічні умови;

детальний план території - містобудівна документація, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів і районів реконструкції існуючої забудови населеного пункту;

житлове приміщення - опалювальне приміщення, яке розташоване в надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів щодо шуму, вібрації, ультразвуку і інфразвуку, електричних і електромагнітних полів і іонізуючих випромінювань;

замовник - особа, яка відповідно до закону одержала право власності або користування земельною ділянкою для містобудівних потреб і виконує передбачені законодавством дії, необхідні для здійснення будівництва об'єкта містобудування;

земельна ділянка - частина земної поверхні зі встановленими межами, певним місцерозташуванням, з позначеними відносно її правами;

зонування - розділення міської території на зони, що характеризуються схожістю топографічних ознак, і встановлення для цих зон переважних видів перспективного функціонального використання без виділення окремих ділянок землекористування.

зони охорони пам'ятника - ті, що встановлюються навколо пам'ятника: охоронна зона, зона регулювання забудови, зона ландшафту, що охороняється, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання;

інвестиційна діяльність - сукупність практичних дій фізичних, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій у сфері містобудування;

інвестори - юридичні (фізичні) особи України, іноземних держав, а також держави, які ухвалюють рішення про вкладення власних, позикових або залучених коштів в об'єкти будівництва і забезпечують фінансування їх спорудження;

історичний ареал населеного пункту - частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини та пов'язані з ними планування і форму забудови, що походять з попередніх періодів розвитку, характерні для певних культур або періодів розвитку;

початкові дані на проектування - архітектурно-планувальне завдання (АПЗ), завдання на проектування, технічні умови (ТУ) щодо інженерного забезпечення об'єкта проектування тощо;

капітальне будівництво - процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) в будівництві, консервації, розконсервації об'єктів, утримання дирекцій підприємств, які будуються, а також придбання технологічного устаткування, що не входить в кошторис об'єктів);

капітальний ремонт будинку - комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, з заміною або відновленням несучих або обмежуючих конструкцій, інженерного устаткування і устаткування протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об'єкта та його техніко-економічних показників;

капітальний ремонт будівлі - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, оновлення і модернізацію конструкцій і устаткування будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю і руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також поліпшення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає припинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або його частин (за умови їх автономності);

консервація об'єкта (будови) - комплекс робіт і заходів, пов'язаних із забезпеченням збереження на певний довгостроковий період об'єкта (будови), на якому припинено будівництво, включаючи тимчасові і постійно діючі захисні або конструктивні заходи, що запобігають руйнуванню об'єкта (будови);

червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих і запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів і території іншого призначення;

лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації межі розташування будівель і споруд щодо червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж і інших територій;

ліцензія на проведення будівельної діяльності - одержаний в установленому порядку документ державного зразка, що засвідчує право суб'єкта господарської діяльності на проведення певних видів будівельної діяльності (дослідницькі, проектні, будівельно-монтажні роботи) впродовж певного терміну за умови дотримання державних норм, стандартів і правил, виконання ліцензійних умов;

мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності (далі - мала архітектурна форма) - невелика одноповерхова споруда, виконана з полегшених конструкцій і встановлена тимчасово без улаштування фундаментів. Малі архітектурні форми можуть бути пересувними і стаціонарними:

пересувна мала архітектурна форма (торгове устаткування, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговий автомат та інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі і іншої підприємницької діяльності тощо) - споруда, що не має закритого приміщення для тимчасового знаходження людей;

стаціонарна мала архітектурна форма (кіоск, павільйон тощо) - споруда, що має закрите приміщення для тимчасового знаходження людей і по зовнішньому контуру має площу до 30 м2;

машино-місце - місце зберігання автотранспортного засобу в спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, парковках;

нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, архітектурної, художньої, наукової сторони і збереження своєї автентичності;

нежитлове приміщення - приміщення, що відноситься до житлового комплексу, але не входить до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин;

нове будівництво - будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного і обслуговуючого призначення знов створюваних підприємств, будівель, споруд, а також філіалів і окремих виробництв, що здійснюється на вільних площах з метою створення нової виробничої потужності або надання послуг, які після введення в експлуатацію знаходитимуться на самостійному балансі;

об'єкт інвестування - об'єкт, в будівництво якого інвестор вклав або має намір вкласти інвестиції;

об'єкт культурної спадщини - видатне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їх частини, а також території або водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереження, що донесли до нашого часу цінність з антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, художньої, наукової точки зору та зберегли свою автентичність;

об'єкт будівництва - окрема будівля або споруда (зі всім устаткуванням, яке до нього відноситься, галереями, естакадами, внутрішніми інженерними мережами водопостачання, каналізації, газопроводу, теплопостачання, електропостачання, радіофікації, підсобними і допоміжними надвірними спорудами, благоустроєм та іншими роботами і витратами), на будівництво, реконструкцію якої повинні бути складені окремо проект і кошторис. Якщо на будівельному майданчику за проектом (робочим проектом) споруджується тільки один об'єкт основного призначення, то поняття «об'єкт будівництва» співпадає з поняттям «будова»;

об'єкти містобудування - функціональні території (житлової і суспільної забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони культурної і природної спадщини тощо), будівлі і споруди, їх комплекси, комунікації і споруди інженерної і транспортної інфраструктури, об'єкти архітектурної діяльності;

озеленені території - ділянки землі, на яких знаходиться рослинність природного або штучного походження (садово-паркові комплекси і об'єкти зеленого будівництва);

черга будівництва - визначена проектною документацією сукупність об'єктів виробничого або цивільного призначення (або їх частин), яка після введення її в експлуатацію частково забезпечує випуск продукції або надання послуг з основної номенклатури;

пам'ятник - об'єкт культурної спадщини, занесений в Державний реєстр нерухомих пам'ятників України, а також об'єкти, включені в списки (переліки) пам'ятників історії і культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'ятників історії і культури»;

паспорт оздоблення фасаду - реєстраційний документ, яким фіксується архітектурне і колористичне рішення, матеріали оздоблення (у разі потреби - художнє освітлення всіх фасадів споруди);

перепланування (переобладнання) квартир, нежитлових приміщень - ремонтно-будівельні роботи, які проводяться за відповідними проектами, направлені на зміну фізичних параметрів цих приміщень, зведення або перенесення внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштування нових елементів і деталей, отворів без зміни зовнішніх обмежуючих конструкцій, міжповерхових перекриттів та інших несучих конструкцій житлового будинку з метою поліпшення планувального рішення квартири, її експлуатаційних теплотехнічних і інших показників без обмеження інтересів інших громадян, які проживають в цьому будинку;

планування території - процес регулювання використання території, що полягає в створенні і впровадженні містобудівної документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень;

планувальне завдання - документ, в якому містяться вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень і особливих властивостей об'єкта реставрації і який є підставою для складання реставраційного завдання;

користувач земельної ділянки (у тому числі орендар) - юридична або фізична особа, що одержала в установленому порядку земельну ділянку, якій надані відповідні права і на яку покладені обов'язки по цільовому використанню ділянки, у тому числі для споруди житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд;

проект забудови території - документація, що поєднує властивості містобудівної і проектної документації, яка розробляється для будівництва комплексів будівель і споруд;

проект розподілу території - містобудівна документація, яка розробляється для мікрорайону (кварталу) або його частини з метою розмежування земельних ділянок;

проектна документація - затверджені в установленому порядку текстові і графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, архітектурні, об'ємно-планувальні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси будівництва;

проектне рішення - основні архітектурні, планувальні, об'ємно-просторові, техніко-економічні, інженерні характеристики об'єкта, розроблені в проектній документації;

проектні роботи - роботи, пов'язані зі створенням проектної документації для будівництва;

пусковий комплекс - сукупність об'єктів (або їх частин) основного виробничого, допоміжного або обслуговуючого призначення, енергетичного, транспортного або складського господарства, зв'язку, інженерних комунікацій, очисних споруд, благоустрою, охорони навколишнього середовища від забруднення та інших об'єктів, які є частиною будови або його черги, введення яких в експлуатацію забезпечує: випуск продукції або надання послуг в об'ємі, передбаченому проектною документацією для даного пускового комплексу; умови праці, що відповідають діючим нормативам;

дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника і підрядчика на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж і споруд, отримання ордерів на проведення земляних робіт, який видається органом державного архітектурно-будівельного контролю;

дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво) - рішення міської ради про надання земельної ділянки у власність або користування для будівництва відповідно до встановленого призначення та цільового функціонального використання або рішення виконавчого комітету міської ради про надання дозволу на будівництво власнику або користувачу земельної ділянки відповідно до встановленого цільового функціонального використання;

розширення - будівництво додаткових до існуючих приміщень, будівель, споруд, що будуються в межах єдиного комплексу за окремими проектами, яке веде до збільшення будівельних габаритів об'єкта та (або) поліпшення його техніко-економічних показників;

реабілітація об'єктів культурної спадщини - сукупність науково-обґрунтованих заходів щодо відновлення культурних і функціональних властивостей об'єктів культурної спадщини;

реконструкція - перебудова існуючих об'єктів виробничого і цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня і якості продукції, що виготовляється, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (якість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри). В поняття «існуючий» входить наявність конструктивної схеми з несучими і обмежуючими конструкціями та фундаментами;

рекреаційна зона - спеціально виділена генеральним планом і організована територія в місті або зеленій зоні (природоохоронній зоні), призначена для відпочинку населення;

реставрація - сукупність науково-обґрунтованих заходів щодо зміцнення (консервації) фізичного стану, розкриття найхарактерніших ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об'єктів культурної спадщини з забезпеченням збереження їх автентичності;

санітарно-захисна зона - озеленена територія спеціального призначення, яка розділяє (відділяє) житлову забудову міста від промислових підприємств;

власник або користувач земельної ділянки - особа, яка у встановленому законом порядку одержала земельну ділянку, право власності або користування якою посвідчується державним актом на право власності або державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, договором оренди і має відповідні права та обов'язки щодо цієї земельної ділянки відповідно її цільового призначення;

узгодження містобудівної і проектної документації - процедура встановлення відповідності проектних рішень вихыдним даним на проектування;

стадії проектування - складові частини проектної документації (ескізний проект (ЕП); техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); техніко-економічний розрахунок (ТЕР); проект (П); робочий проект (РП); робоча документація (РД);

будівництво - спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт;

поточний ремонт будівлі - комплекс ремонтно-будівельних робіт, що передбачає систематичну і своєчасну підтримку експлуатаційних якостей і попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного устаткування. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (окрім робіт, що передбачають заміну і модернізацію конструктивних елементів будівлі);

тендер на проектні роботи - форма розміщення замовлення на виконання проектних робіт і будівництво об'єкта, що передбачає відбір підрядчика шляхом оцінки його пропозицій і умов, на яких він згоден виконати замовлення;

територія - частина земної поверхні в певних межах (границях) з властивим їй географічним положенням, природними і створеними діяльністю людей умовами і ресурсами, а також з повітряним простором і розташованими під нею надрами;

технічні умови - комплекс умов і вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, що відповідає його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання, каналізації, тепло-, енерго-, газопостачання, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення стічних вод, телефонізації, телебачення, диспетчеризації, пожежної безпеки, а також особливим умовам;

технічне переоснащення - комплекс заходів (як правило, без розширення виробничих площ) щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і діяльність на основі впровадження передової технології, механізації і автоматизації виробництва, модернізації і заміни застарілого устаткування для всесторонньої інтенсифікації виробництва, збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості продукції при забезпеченні зростання продуктивності роботи, зниження матеріаломісткості і собівартості продукції, економії ресурсів;

учасники інвестиційної діяльності - фізичні та юридичні особи України, інших держав, що забезпечують реалізацію інвестицій в капітальне будівництво як виконавці замовлень або за дорученням інвестора (замовники, підрядчики, постачальники, проектувальники, науково-консультаційні фірми, посередники, банки, страхові компанії тощо);

фасад будівлі, споруди - зовнішня частина будівлі, споруди зі всіма елементами від даху до вимощення;

цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації по землеустрою у встановленому законодавством порядку;

горище - простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху;

поверх мансардний (мансарда) - поверх в горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилого або ламаного даху;

поверх надземний - поверх з відміткою підлоги приміщень не нижче за планувальну відмітку землі;

поверх підвальний - поверх з відміткою підлоги приміщень нижче за планувальну відмітку землі більш ніж на половину висоти приміщень;

поверх технічний - поверх для розміщення інженерного устаткування та прокладки комунікацій, який може бути розташований в нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або середній частині будинку;

поверх цокольний - поверх з відміткою підлоги приміщень нижче за планувальну відмітку землі не більше ніж на половину висоти приміщень.


1.2. Мета та задачі Правил


Головною метою розробки Правил є впорядкування процесу містобудування на території м. Харкова, забезпечення раціонального використання земель для містобудівних потреб, удосконалення дозвільної системи у сфері містобудування для створення умов розвитку інфраструктури міста, виходячи із забезпечення прав членів територіальної громади м. Харкова на безпечне життєве середовище, раціональне і справедливе використання природних ресурсів, охорону культурної спадщини, отримання необхідної інформації і безпосередню участь в обговоренні питань містобудування.

Правила забудови м. Харкова направлені на комплексне рішення задач, основними з яких є:

1) удосконалення механізмів реалізації прав фізичних і юридичних осіб у сфері містобудування в м. Харкові;

2) забезпечення належних правових і організаційних заходів, необхідних для ефективного виконання архітектурно-містобудівних задач в процесі комплексної забудови відповідної території;

3) об'єднання зусиль органів місцевого самоврядування, територіальних органів державної виконавчої влади, територіальної громади міста для забезпечення і захисту повноцінного і безпечного життєвого середовища, раціонального природокористування, збереження пам'ятників культурної спадщини в процесі містобудівної діяльності;

4) сприяння ефективній реалізації Генерального плану м. Харкова до 2026 року;

5) формування ефективної дозвільної системи і спрощення погоджувальних процедур в містобудівній сфері;

6) упровадження механізмів суспільного контролю ухвалення рішень у сфері містобудування органами місцевого самоврядування м. Харкова і введення конфліктних ситуацій в правові і економічні рамки;

7) стимулювання інвестиційної діяльності фізичних і юридичних осіб в містобудівній сфері.


1.3. Територіальна сфера вживання Правил


Правила забудови є обов'язковими для виконання учасниками містобудівної діяльності в місті Харкові.

Зміна меж міста здійснюється у встановленому Конституцією України і законами України порядку за ініціативою територіальної громади міста Харкова, Харківської міської ради з урахуванням історичних і місцевих традицій, думки жителів міста і сусідніх адміністративно-територіальних одиниць, вираженої у формах, які дозволяють встановити думку більшості тієї частини жителів, інтереси якої можуть бути обмежені зміною меж.

Рішення питань адміністративно-територіального устрою міста Харкова, зміна меж районів в місті Харкові здійснюється за ініціативою територіальної громади міста, територіальної громади району в місті, органів місцевого самоврядування м. Харкова в порядку, визначеному Конституцією і законами України, з урахуванням соціально-економічних, історичних особливостей міста і думки більшості тієї частини жителів, інтереси якої можуть бути обмежені зміною адміністративно-територіального устрою міста.


1.4. Учасники відносин у сфері містобудування та їх повноваження


1.4.1.Участниками правовідносин у сфері дії Правил є:

1) Харківська міська рада;

2) Харківський міський голова;

3) виконавчий комітет Харківської міської ради (далі - виконавчий комітет міської ради);

4) постійна комісія Харківської міської ради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин;

5) Департамент містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради;

6) Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради;

7) управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради (далі - управління містобудування та архітектури);

8) управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради (далі - управління земельних відносин);

9) інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради (далі - інспекція ДАБК);

10) управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (далі - управління з будівництва, ремонту та реконструкції);

11) відділ видачі технічних умов (далі - ВВТУ);

12) управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації;

13) управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна (далі - управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку);

14) інші уповноважені органи місцевого самоврядування та виконавчої влади;

15) зацікавлені фізичні і юридичні особи.

1.4.2. Харківська міська рада:

1) затверджує в установленому порядку Генеральний план, Правила забудови м. Харкова, місцеві містобудівні програми, іншу містобудівну документацію і вносить в них зміни;

2) ухвалює рішення про встановлення на території м. Харкова режиму забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб;

3) ухвалює рішення про передачу для забудови і для інших потреб земельних ділянок із земель, що знаходяться в комунальній власності в користування або власність фізичних і юридичних осіб;

4) забезпечує організацію землеустрою;

5) виконує інші повноваження у сфері містобудування відповідно до законодавства.

1.4.3. Харківський міський голова:

1) забезпечує підготовку та подання на розгляд міської ради Генерального плану м. Харкова, Правил забудови м. Харкова, проектів місцевих містобудівних програм та іншої містобудівної документації;

2) забезпечує виконання рішень міської ради, рішень виконавчого комітету міської ради з питань містобудівної діяльності;

3) координує і забезпечує врахування державних, суспільних і приватних інтересів і захист прав членів територіальної громади та інших учасників містобудівної діяльності при плануванні і забудові територій міста.

1.4.4. Виконавчий комітет Харківської міської ради:

1) організовує роботу по підготовці і поданню на затвердження міської ради Генерального плану м. Харкова, Правил забудови м. Харкова, іншої містобудівної документації, забезпечує їх виконання;

2) координує діяльність Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради та інших виконавчих органів Харківської міської ради у сфері містобудування;

3) забезпечує контроль виконання Правил;

4) інформує населення про зміст, задачі і процедури виконання Правил;

5) забезпечує врахування суспільних і приватних інтересів і захист прав членів територіальної громади та інших учасників містобудівної діяльності при плануванні і забудові територій міста.

1.4.5. Департамент містобудування, архітектури і земельних відносин Харківської міської ради здійснює:

1) підготовку і винесення на затвердження міської ради Генерального плану міста, Правил забудови, місцевих містобудівних програм, іншої містобудівної документації;

2) підготовку пропозицій міській раді з встановлення на відповідній території режиму використання і забудови територій, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;

3) підготовку висновків щодо надання або вилучення земельних ділянок у встановленому законом порядку, що готуються органами виконавчої влади або місцевого самоврядування;

4) організацію контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудування та земельних відносин та затвердженою містобудівною документацією по плануванню і забудові міста, використанням і охороною земель комунальної власності;

5) організацію приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів в порядку, встановленому законодавством;

6) організацію роботи, пов'язаної з веденням містобудівного і земельного кадастрів;

7) визначення у встановленому законодавством порядку, відповідно до рішень Харківської міської ради, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;

8) повідомлення через засоби масової інформації про початок розробки містобудівної документації, місцевих правил забудови, про форми, місце і термін представлення фізичними і юридичними особами пропозицій (зауважень) щодо цієї документації, а також про порядок її обговорення;

9) обнародування через засоби масової інформації рішень про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови і змін в них, а також роз'яснення їх змісту;

10) інформування про правові, економічні і екологічні наслідки планування території, а також про порядок урахування законних інтересів і вимог власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва;

11) забезпечення моніторингу забудови та іншого використання територій;

12) координацію на території міста діяльності суб'єктів містобудування для комплексної забудови міста;

13) підготовку і винесення на розгляд міської ради пропозицій про встановлення ставок платні за землю, розмірів платні за користування природними ресурсами, що відносяться до комунальної власності територіальної громади міста;

14) припинення у випадках, передбачених законодавством, будівельних робіт, які проводяться з порушенням містобудівної і проектної документації окремих об'єктів, а також можуть заподіяти шкоду навколишньому середовищу;

15) участь в рішенні земельних суперечок в межах міста щодо меж земельних ділянок, які знаходяться у власності та користуванні фізичних осіб;

16) узгодження проектів землеустрою, узгодження землевпорядної документації у разі відведення земельної ділянки, яка має загальну межу з містом Харковом;

17) контроль за виконанням проектів і схем землеустрою, проектів внутрішньогосподарчого землеустрою;

18) видачу замовникам архітектурно-планувальних завдань і технічних умов на проектування, будівництво і реконструкцію будівель і споруд, благоустрій території, узгодження містобудівної і проектної документації, надання дозволів на проведення цих робіт;

19) моніторинг забудови та іншого використання територій.

1.4.6. Постійна комісія Харківської міської ради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин:

1) вивчає, заздалегідь розглядає і готує питання, пов'язані з містобудуванням, архітектурою і земельними відносинами;

2) здійснює контроль за виконанням рішень міської ради і його виконавчого комітету;

3) за дорученням ради або за власною ініціативою заздалегідь розглядає проекти програм, що відносяться до її компетенції, інші питання, які виносяться на розгляд міської ради;

4) розробляє проекти рішень ради і готує висновки по них, уповноважені члени комісії виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями;

5) вивчає діяльність підзвітних і підконтрольних Харківській міській раді та його виконавчому комітету органів;

6) у порядку, встановленому законодавством, має право одержувати від керівників підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи;

7) створює для вивчення питань, розробки проектів рішень міської ради підготовчі комісії і робочі групи із залученням представників учасників містобудівної діяльності, вчених і фахівців, представників громадськості.

1.4.7. Інші учасники містобудівної діяльності, включаючи органи, організації, підприємства, установи, здійснюють повноваження у сфері містобудування на підставі затверджених Положень про них, відповідно до Правил забудови і чинного законодавства. Фізичні особи беруть участь у містобудівній діяльності відповідно до цих Правил і чинного законодавства.


1.5. Правове регулювання відносин у сфері містобудування


Відносини у сфері містобудування регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Земельним кодексом України, Водним кодексом України, Законом України «Про основи містобудування», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про планування і забудову територій», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про охорону культурної спадщини», Законом України «Про інвестиційну діяльність», Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ і організацій за правопорушення у сфері містобудування», іншими законами України, актами Президента України, ухвалами Кабінету Міністрів України, актами міністерств і інших центральних органів виконавчої влади, цими Правилами, іншими нормативно-правовими актами міської ради, а також іншими нормативно-правовими актами у сфері містобудування.

Будівництво на території м. Харкова житлових і громадських будівель, промислових об'єктів, благоустрій їх територій здійснюється відповідно до цих Правил на основі містобудівної і проектної документації за умови дотримання будівельних, протипожежних, санітарних, екологічних та інших норм.

Ці Правила визначають порядок відведення земельних ділянок і надання дозволу на будівництво. У разі відведення земельних ділянок, які знаходяться в користуванні інших суб'єктів і вимагають рішення питання про їх вилучення, застосовуються положення ст. 151 Земельного кодексу України.

Правила застосовуються разом з нормативами і стандартами, встановленими уповноваженими органами в цілях забезпечення безпеки життєдіяльності і здоров'я людей, надійності споруд, збереження навколишнього природного і культурно-історичного середовища, іншими обов'язковими вимогами.


2. ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ М. ХАРКОВА


2.1. Критерії зонування


2.1.1. Головною метою зонування міста є розділення території на окремі зони, що характеризуються схожими типологічними ознаками і встановленням для цих зон переважних видів перспективного функціонального використання, містобудівного перетворення, видів і масштабів нового будівництва. В кожній зоні діють єдині планувальні параметри і стандарти забудови.

2.1.2. Зонування території здійснюється відповідно до:

1) Генерального плану міста Харкова до 2026 р., затвердженого рішенням 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.06.04 № 89/04;

2) проекту визначення меж історичних ареалів (історико-архітектурним опорним планом м. Харкова);

3) інших документів.

2.1.3. Зонування території міста здійснюється за принципом домінуючих видів використання території, без розділення на окремі ділянки землекористування. При цьому допускається мікшування окремих елементів виділених зон в рамках нормативних вимог і з урахуванням всіх видів обмежень.

2.1.4. У межах історичного ареалу встановлюється особливий режим використання території, що передбачає обов'язкові історико-архітектурні обґрунтування.

2.1.5. Зонування є обов'язковим графічним матеріалом цих Правил.


2.2. Планувальні обмеження


2.2.1. При забудові або іншому використанні міської території обов'язково використовуються планувальні обмеження, встановлені законодавством України, державними санітарними, природоохоронними і іншими нормами.

2.2.2. До основних чинників, що впливають на визначення планувальних обмежень на забудову, відносяться:

1) червоні лінії існуючих і запроектованих вулиць, доріг, майданів;

2) межі історичного ареалу міста;

3) межі зон охорони пам'ятників архітектури, історії та культури (охоронних зон пам'ятників, зон регулювання забудови, зон природного ландшафту, що охороняється, зон цінного археологічного шару);

4) водозахисні зони і прибережні межі річок і водоймищ;

5) охоронні зони територій і об'єктів природно-заповідного фонду;

6) охоронні зони місць традиційного поховання;

7) санітарно-захисні зони промислових, транспортних і комунально-складських підприємств, магістральних ліній інженерних комунікацій, баз нафтопродуктів, вибухових речовин та інших небезпечних об'єктів;

8) складні інженерно-геологічні умови і складний рельєф території;

9) ділянки території міста, забруднені промисловими відходами;

10) глісади і шумові зони аеропорту і авіазаводу;

11) технічні зони метрополітену;

2.2.3. Вказані планувальні обмеження відображені в графічних матеріалах цих Правил.


2.3. Виділення типів зон


2.3.1. Основною характеристикою, що визначає межу зони, є поєднання однотипності забудови і однорідності використання міських земель. Крім того, на визначення меж зон і використання земель впливають розміри санітарно-захисних зон, шумових зон аеропорту, залізниці та інші встановлені законодавством України планувальні обмеження.

2.3.2. За принципом однотипності забудови і однорідності використання міських земель територія міста розділена на п'ять типів зон: ділові, житлові, спеціальні, промислово-складські і ландшафтно-рекреаційні.

2.3.3. Відповідно до цієї типології виділяються наступні зони:


Тип 1. Ділові зони

Д-1

Ділова зона загальноміського значення

Територія для розміщення переважно цивільної забудови загальноміського значення, забудови для ділової і комерційної діяльності

Д-2

Ділова зона районного значення

Територія для розміщення переважно цивільної забудови районного значення, забудови для ділової і комерційної діяльності

Д-3

Учбово-інноваційна зона

Територія для розміщення переважно наукових і вищих учбових закладів

Тип 2. Житлові зони

Ж-1

Зона індивідуальної житлової забудови садибного типу

Ж-2

Зона індивідуальної житлової забудови котеджного типу

Ж-3

Зона малоповерхової житлової забудови, переважно 2-3 поверхової

Ж-3-И

Зона малоповерхової житлової забудови, переважно 2-3 поверхової, розташованої в межах ареалу історичної забудови

Ж-4

Зона житлової забудови середньої поверховості, переважно 4-6 поверхової

Ж-4-И

Зона житлової забудови середньої поверховості, переважно 4-6 поверхової, розташованої в межах ареалу історичної забудови

Ж-5

Зона багатоповерхової житлової забудови

Ж-5-И

Зона багатоповерхової житлової забудови, розташованої в межах ареалу історичної забудови

Ж-2-Д-1

Зона житлової забудови малої поверховості в межах ареалу історичної забудови, в межах якої доцільно провести реконструкцію, відповідну типу Д-1

Ж-3-Ж-5

Зона малоповерхової забудови, в межах якої доцільно провести реконструкцію території зі збільшенням щільності житлового фонду відповідно типу Ж-5

Тип 3. Спеціальні зони

С-1

Зона медичних установ і комплексів

С-2

Зони зовнішнього транспорту, вулиць і майданів

С-3

Зони спортивно-видовищних установ

С-4

Зони кладовищ і меморіальних парків

СЬК

Зона підвищеної комерційної активності

Тип - 4. Промислово-складські зони

ПС

Комунально-складська зона

ПС

Промислово-складська зона з підприємствами I-III класу складності

ПС

Промислово-складська зона з підприємствами IV-V класу складності

ПС - Ж-5 (Ж-5-И)

Комунально-складська зона, що підлягає реконструкції і перепрофілюванню відповідно до типу зони Ж5 (Ж-5-И)

ПС -

Д-2 (Д-3)

Промислово-складська зона, що підлягає реконструкції для формування зони типу Д-2 (Д-3)

Тип 5. Ландшафтно-рекреаційна (зелена) зона міста

Р-1

Зона міських парків, бульварів і набережних

Р-1-И

Зона міських парків, бульварів і набережних у межах ареалу історичної забудови

Р-3

Зона зелених насаджень спеціального призначення

Р-4

Зона колективних садів і парків


2.3.4. У межах виділених зон забудова та інші види використання території повинні здійснюватися відповідно до встановлених для кожної зони стандартів.

2.3.5. Перелік основних і допустимих типів забудови і видів використання території кожної з зон визначається відповідно до діючих нормативів у складі графічних матеріалів зонування території міста і пояснень до них.


3. ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ В МІСТОБУДУВАННІ


3.1. Надання земельних ділянок в оренду, постійне користування для будівництва, експлуатації і обслуговування об'єктів містобудування


3.1.1. Надання земельних ділянок в оренду, постійне користування для будівництва, експлуатації і обслуговування об'єктів містобудування в м. Харкові здійснюється міською порадою в порядку, встановленому законодавством України, нормативно-правовими актами міської ради і цими Правилами забудови.

3.1.2. Передача земельних ділянок у власність фізичних осіб і продаж земельних ділянок фізичним і юридичним особам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України і нормативно-правовими актами міської ради.

3.1.3. Використання земель в м. Харкові під забудову здійснюється відповідно до Генерального плану м. Харкова, іншої містобудівної документації, планом земельно-господарського устрою з дотриманням вимог Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і цих Правил забудови.

3.1.4. Будівництво об'єктів містобудування в м. Харкові здійснюється суб'єктами містобудування відповідно до чинного законодавства, державних стандартів, норм і правил, цих Правил забудови, містобудівної та проектної документації і полягає в організації комплексної забудови території або розміщенні та будівництві окремих будівель і споруд.


3.2. Порядок надання земельних ділянок в оренду або постійне користування для будівництва, експлуатації і обслуговування об'єктів містобудування


3.2.1. Особи, зацікавлені в наданні земельних ділянок в постійне користування або в оренду в порядку відведення для містобудівної діяльності і отримання дозволу на будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення), звертаються з відповідним клопотанням - юридичні особи або заявою - фізичні особи - на ім'я Харківського міського голови.

Заява (клопотання) повинна містити інформацію про:

1) орієнтовне місце (район) розміщення об'єкта (адреса);

2) орієнтовний розмір земельної ділянки та його цільове призначення;

3) об'єкт будівництва (тип, поверховість, загальна площа, призначення об'єкта тощо).

Заява (клопотання) розглядається міським головою або уповноваженим їм посадовцем в 10-денний термін. До заяви (клопотання) додаються документи, які обґрунтовують розмір, цільове призначення та місцерозташування земельної ділянки.

3.2.2. Заява (клопотання) за дорученням міського голови або уповноваженого ним посадовця прямує до Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради.

3.2.3. Управління містобудування та архітектури протягом 15 днів запрошує у зацікавленої особи наступні документи:

1) належним чином засвідчені копії засновницьких документів (статут або інший засновницький документ, передбачений чинним законодавством);

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію;

3) копію довідки про внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців - для юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців;

4) копію документа, що засвідчує особу громадянина;

5) довідку з державної податкової інспекції про відсутність заборгованості по податках і зборах (обов'язковим платежам) (для юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців);

6) узгодження відділу генплану про можливість розміщення об'єкта містобудування з урахуванням вимог зонування території;

7) кольорову фотографію місця, на якому планується розміщення об'єкта, з панорамною зйомкою прилеглих до місця забудови об'єктів (у разі їх наявності) у форматі не менше ніж 10х15 см.

3.2.4. Юридичні особи, зацікавлені в здійсненні будівництва багатоквартирних житлових будинків із залученням фінансових активів громадян, для отримання дозволу на будівництво представляють в Департамент економіки та комунального майна, окрім вказаних в пункті 3.2.3, наступні документи:

1) фінансову звітність, складену відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»;

2) копію ліцензії на здійснення будівельної діяльності (для замовників, які здійснюють будівництво власними силами), засвідчену у встановленому законом порядку;

3) копію ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг (у разі здійснення діяльності з надання яких-небудь фінансових послуг, які передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб), засвідчену у встановленому законом порядку.

Юридичні особи, зареєстровані протягом менше ніж за два роки до дня подачі заяви про надання дозволу на будівництво, подають фінансову звітність за фактичний період своєї діяльності.

У випадку не надання особою необхідних документів заява такої особи залишається без розгляду, про що письмово повідомляється заявнику.

3.2.5. Після отримання документів, передбачених пунктом 3.2.3, та висновку Департаменту економіки та комунального майна управління містобудування та архітектури в 15-денний термін готує:

1) архітектурне завдання на розробку містобудівного обґрунтування;

2) інформацію про можливість розміщення об'єкта на даній території для Управління житлового господарства Департаменту житлово-комунального господарства та енергетики.

3.2.6. Заявник замовляє в проектній організації, яка має відповідну ліцензію на виконання проектних робіт, містобудівне обґрунтування, порядок розробки якого визначається ДБН Б. 1.1-4-2002 «Склад, зміст, порядок розробки, узгодження і затвердження містобудівного обґрунтування», а також цими Правилами.

3.2.7. З метою врахування приватних і суспільних інтересів при плануванні і забудові території на місцевому рівні замовник впродовж 15 днів з моменту подачі заяви за власний рахунок забезпечує публікацію в місцевих друкованих засобах масової інформації (загальний тираж не менше 20 тисяч екземплярів) оголошення про планований об'єкт будівництва з вказанням місця його розміщення, цільового призначення, орієнтовної площі та поверховості.

3.2.8. Пропозиції, що поступили від членів територіальної громади після публікації вказаного оголошення, розглядаються управлінням містобудування та архітектури і можуть враховуватися виконавчими органами міської ради, а також міською радою при ухваленні рішень.

Після публікації вказаного оголошення питання про проведення загальних зборів за місцем проживання, громадських слухань, у разі потреби, або наявності відповідної ініціативи, розв'язуються відповідно до Статуту територіальної громади м. Харкова.

3.2.9. Підготовлене містобудівне обґрунтування підлягає узгодженню з органами земельних ресурсів, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами містобудування та архітектури, а також органами охорони культурної спадщини (при необхідності) відповідно до чинного законодавства. Містобудівне обґрунтування може бути узгоджене уповноваженим органом у термін не менше ніж 20 днів після публікації оголошення.

Свої висновки вказані органи надають в Управління містобудування та архітектури протягом 14 днів з дня звернення зацікавленої особи.

3.2.10. Після отримання від заявника узгодженого містобудівного обґрунтування управління містобудування та архітектури в установленому порядку готує комплексний висновок щодо відповідності будівництва, що передбачається, містобудівній документації, державним будівельним нормам, Правилам забудови, а також проект рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва і експлуатації об'єкта з указанням терміну його розробки.

Проект рішення розглядається на сесії міської ради, відповідно до регламенту Харківської міської ради.

3.2.11. На підставі рішення міської ради про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки заявник замовляє в землевпорядних організаціях, що мають відповідну ліцензію, проект відведення земельної ділянки. У разі порушення заявником терміну розробки проекту відведення земельної ділянки, вказаного в рішенні міської ради, даний дозвіл втрачає силу. Повторне отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки здійснюється в порядку його надання, встановленому цими Правилами.

Проект відведення узгоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі.

3.2.12. Після отримання узгодженого проекту відведення земельної ділянки управління містобудування та архітектури готує в порядку, встановленому Регламентом Харківської міської ради, проект рішення сесії міської ради про надання земельної ділянки в постійне користування або оренду фізичним або юридичним особам для будівництва об'єкта містобудування, яке одночасно є дозволом на будівництво вказаного об'єкта. При цьому в рішенні вказується, що, у разі неотримання дозволу на виконання будівельних робіт або не здачі фізичною або юридичною особою об'єкта в експлуатацію у встановлений в рішенні термін, вказане рішення втрачає силу і укладений договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню у встановленому законодавством порядку.

3.2.13. У випадку, якщо земельна ділянка відводиться за рахунок земель, що знаходяться в користуванні іншої юридичної або фізичної особи, міською радою одночасно вирішується питання про припинення права користування на земельну ділянку або його частину в установленому порядку, а у разі потреби - про зміну цільового призначення земельної ділянки або його частини.

У випадку, якщо земельна ділянка або її частина знаходиться в користуванні державних, у тому числі, казенних підприємств, господарських товариств, в статутних фондах яких державі належать частини (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва і законсервовані об'єкти, питання про припинення права користування на земельну ділянку або його частину, про передачу земельної ділянки у власність, надання в користування, а також інші питання, пов'язані з розпорядженням землею, розв'язуються в установленому порядку відповідними органами виконавської влади.

3.2.14. Відповідно до рішення міської ради оформляється договір оренди земельної ділянки або державний акт на право постійного користування земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку.

3.2.15. Після здачі об'єкта в експлуатацію в установленому порядку міська рада розглядає питання про надання земельної ділянки для подальшої експлуатації і обслуговування побудованого об'єкта.


3.3. Порядок зміни цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться в приватній власності або в користуванні фізичних або юридичних осіб


3.3.1. Використання земельних ділянок, що знаходяться в приватній власності фізичних або юридичних осіб, пов'язане зі зміною їх цільового призначення, здійснюється власниками цих ділянок в порядку, встановленому чинним законодавством України.

3.3.2. Зміна цільового призначення земельних ділянок (або їх частин), що знаходяться в користуванні фізичних або юридичних осіб, здійснюється Харківською міською радою в порядку, встановленому земельним законодавством.

3.3.3. Передача земельної ділянки, межі якої визначені в натурі (на місцевості), в оренду без зміни його цільового призначення здійснюється без розробки проекту його відведення.

3.3.4. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання його в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законодавством.

3.3.5. Зацікавлена особа, яка є власником або користувачем земельної ділянки і має намір змінити його цільове призначення, звертається в міську раду з письмовою заявою - для фізичних осіб або клопотанням - для юридичних осіб.

До заяви (клопотання) зацікавлені особи прикладають:

1) копію державного акту на право власності на земельну ділянку (для власників земельних ділянок), копію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору тимчасового користування земельною ділянкою, договору оренди землі (для користувачів земельних ділянок);

2) копію паспорта (для фізичної особи - власника земельної ділянки) або копію статуту (положення) і копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи - власника земельної ділянки);

3) документи, підтверджуючі встановлені обмеження (обтяження) та земельні сервітути на використання земельної ділянки або їх відсутність;

4) обґрунтування необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки з зазначенням його розміру.

3.3.6. Заява (клопотання) за дорученням міського голови або уповноваженого ним посадовця прямує до Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин для вивчення можливості зміни цільового призначення земельної ділянки і підготовки відповідного висновку.

3.3.7. Управління містобудування та архітектури в 20-денний термін готує відповідний висновок про можливість зміни цільового призначення земельної ділянки.

3.3.8. На підставі висновку про можливість зміни цільового призначення земельної ділянки, управління містобудування та архітектури в 5-денний термін готує проект рішення сесії міської ради про дачу згоди на розробку або перепогодження проекту відведення земельної ділянки у зв'язку із зміною його цільового призначення.

3.3.9. Рішення сесії міської ради про дачу згоди на розробку або перепогодження проекту відведення земельної ділянки у зв'язку із зміною його цільового призначення є підставою для розробки або перепогодження проекту відведення земельної ділянки.

3.3.10. У разі зміни цільового призначення частини земельної ділянки заявник розробляє новий проект відведення.

У разі зміни цільового призначення всієї земельної ділянки заявник перепогоджує проект відведення земельної ділянки.

Проект відведення погоджується або перепогоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядчій експертизі.

3.3.11. На підставі заяви (клопотання) зацікавленої особи та погодженого або перепогодженого проекту відведення земельної ділянки, управління містобудування та архітектури в 5-денний термін готує проект рішення сесії міської ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки у зв'язку зі зміною його цільового призначення.

3.3.12. Рішення сесії міської ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки є підставою для оформлення (переоформлення) державного акту на право власності на земельну ділянку або державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, укладення договору оренди земельної ділянки із зміненим цільовим призначенням.

3.3.13. Оформлення (переоформлення) державного акту на право власності на земельну ділянку або державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, укладення договору оренди земельної ділянки із зміненим цільовим призначенням здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України.


4. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ДОЗВОЛУ НА БУДІВНИЦТВО, РЕКОНСТРУКЦІЮ, КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ, ТЕХНІЧНЕ ПЕРЕОСНАЩЕННЯ ОБ'ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА


4.1. Будівництво об'єктів на існуючій території


4.1.1. Особа, зацікавлена в отриманні дозволу на будівництво об'єкта на земельній ділянці, що знаходиться в нього у власності або користуванні, звертається з відповідною заявою (клопотанням) на ім'я міської голови.

4.1.2. Міський голова або уповноважена ним особа в 5-денний термін розглядає заяву (клопотання) і направляє її в Управління містобудування та архітектури.

До заяви (клопотання) додаються:

1) належним чином завірені копії засновницьких документів;

2) документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою;

3) коротка характеристика об'єкта.

4.1.3. Управління містобудування та архітектури розглядає заяву (клопотання) з представленими матеріалами та у разі можливості розміщення об'єкта на даній земельній ділянці без зміни його цільового призначення готує ситуативний план, схему розміщення об'єкта, ескізний проект або передпроектні проробки архітектурного рішення об'єкта, узгоджені управлінням містобудування та архітектури і запити до органів санітарного, екологічного і пожежного нагляду, в управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку, в Харківське міське управління земельних ресурсів для узгодження розміщення об'єкта на існуючій території.

4.1.4. Після отримання узгоджень управління містобудування та архітектури готує проект рішення виконавчого комітету міської ради про дозвіл на будівництво об'єкта на існуючій території.

4.1.5. У разі неможливості розміщення об'єкта на існуючій території у зв'язку з необхідністю зміни цільового призначення частини земельної ділянки управління містобудування та архітектури організовує підготовку документів, передбачених чинним законодавством України і цими Правилами, на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва об'єкта.


4.2. Реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення об'єктів


4.2.1. Для отримання дозволу на реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, технічне переоснащення будівель або їх частин (вбудовано-прибудованих приміщень, горищ, мансард, підвалів тощо) зацікавлена особа подає заяву (клопотання) на ім'я міського голови.

4.2.2. За дорученням міського голови або уповноваженої ним особи заяву (клопотання) розглядає управління містобудування та архітектури і запрошує у зацікавленої особи:

1) належним чином завірені копії документів, що засвідчують право власності (користування) на об'єкт;

2) копію технічного паспорта об'єкта;

3) технічний висновок спеціалізованої проектної організації про можливість проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення;

4) ескізний проект або передпроектні проробки архітектурного рішення об'єкта, узгоджені управлінням містобудування та архітектури;

5) узгодження органів санітарного, екологічного і пожежного нагляду, Управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку.

4.2.3. Реставрація, капітальний ремонт пам'ятників культурної спадщини національного, місцевого значення узгоджується з відповідним (центральним або місцевим) органом охорони культурної спадщини.

4.2.4. Проектна документація на реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, технічне переоснащення об'єкта розробляється на підставі:

1) відповідного рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про надання дозволу на реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, технічне переоснащення;

2) АПЗ, затвердженого і виданого управлінням містобудування та архітектури;

3) інших вихідних даних відповідно до цих Правил.

4.2.5. Топографо-геодезичні матеріали, які додаються до АПЗ, з нанесеними червоними лініями і трасами магістральних інженерних мереж готуються організаціями, які мають відповідну ліцензію.

4.2.6. Проектна документація на реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, технічне переобладнання об'єктів узгоджується в порядку, передбаченому даними Правилами.


4.3. Ремонт об'єктів, перепланування і переобладнання квартир без зміни їх функціонального призначення


4.3.1. Дозвіл на перепланування та переобладнання квартир без зміни їх функціонального призначення, на ремонт фасадів без зміни структурної будови та існуючих елементів, кровель, улаштування балконів, лоджій, а також на встановлення додаткового устаткування, не передбаченого проектом (антен стільникового зв'язку, побутових, фасадних кондиціонерів, витяжок), на об'єктах, не віднесених до переліку пам'ятників культурної спадщини, на території адміністративних районів м. Харкова надається рішенням виконавчого комітету районної в м. Харкові ради у термін, що не перевищує 15 днів з дня надання всіх необхідних документів.

4.3.2. Для отримання дозволу на виконання вказаних робіт замовник звертається з письмовою заявою у відповідну районну в м. Харкові раду.

4.3.3. До заяви додаються:

1) належним чином завірені копії документів, що засвідчують право власності (користування) на будівлю (приміщення);

2) копія технічного паспорта об'єкта;

3) коротка характеристика намірів замовника щодо проведення будівельних робіт;

4) технічний висновок спеціалізованої проектної організації, яка має відповідну ліцензію, про можливість проведення робіт;

5) передпроектні проробки архітектурного рішення об'єкта, узгоджені з районним архітектором.

4.3.4. При виконанні робіт, пов'язаних зі зміною фасадів, передпроектні роботи виконуються з урахуванням комплексного рішення фасаду будівлі в цілому.

У цьому випадку до заяви додається також письмова згода власника (співвласників) будівлі або уповноваженого ним (ними) органу.

4.3.5. Проектна документація на вказані роботи виконується на підставі рішення виконавчого комітету районної в м. Харкові ради і узгоджується районним архітектором у місячний термін.

4.3.6. Затвердження проектної документації здійснюється з урахуванням наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 12 листопада 2003 року № 187 «Про затвердження Переліку об'єктів, затвердження проектів будівництва яких в рамках законодавства України не вимагає висновку комплексної державної експертизи».

4.3.7. Приймання об'єкта в експлуатацію здійснюється державною приймальною комісією, яка створюється в установленому порядку рішенням виконавчого комітету районної в м. Харкові ради, з подальшим затвердженням акту приймання відповідним рішенням райвиконкому.


4.4. Будівництво приватних житлових будинків садибного типу


4.4.1. Рішення Харківської міської ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва і експлуатації приватного житлового будинку садибного типу (далі - приватного житлового будинку) є дозволом на будівництво об'єкта, а також підставою для отримання вихідних даних.

4.4.2. На підставі рішення Харківської міської ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва приватного житлового будинку або дозволу на будівництво на земельній ділянці, розташованій в районі садибної забудови, дачного будівництва у разі наявності у замовника права власності (оренди) на земельну ділянку власник (замовник) звертається в управління містобудування та архітектури з заявою про надання вихідних даних на проектування об'єкта.

4.4.3. ТУ по інженерному забезпеченню приватного житлового будинку власник, замовник одержує в ВВТУ.

4.4.4. Топографо-геодезичні матеріали, які додаються до АПЗ, з нанесеними червоними лініями і трасами магістральних інженерних мереж готуються організаціями, що мають відповідну ліцензію.

4.4.5. Генеральний план земельної ділянки з прив'язкою приватного житлового будинку відносно встановлених червоних ліній, трас інженерних мереж розробляється організаціями, що мають відповідну ліцензію, і узгоджується з районним архітектором.

4.4.6. Проектна документація на будівництво приватного житлового будинку не підлягає комплексній державній експертизі згідно Наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 12.11.2003 № 187 «Про затвердження переліку об'єктів, затвердження проектів будівництва яких в рамках законодавства України не вимагає висновку комплексної державної експертизи», за винятком проектної документації на будівництво групи будинків (2 і більше), будівництво на територіях зі складними інженерно-геологічними і техногенними умовами (райони з сейсмічністю 6 балів і вище, підтоплювані, насипні, зсувні території).

4.4.7. Проектна документація на будівництво приватного житлового будинку узгоджується з районним архітектором в 15-денний термін з моменту її подання.

Після затвердження проектної документації на будівництво необхідно одержати дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції ДАБК.

4.4.8. Після виконання будівельних робіт об'єкт приймається в експлуатацію державною приймальною комісією, що створюється в установленому порядку виконавчим комітетом районної в м. Харкові ради.


4.5. Будівництво інженерних споруд, трубопроводів, комунікацій і ліній електропередач


4.5.1. Проектування інженерних споруд вулично-дорожньої мережі з її підземними комунікаціями, повітряних ліній електропередач, трамвайних, тролейбусних ліній з наземними технічними спорудами (опори ЛЕП, кіоски для забору проб повітря, щогли маяків для літаків, КТП, ГРП тощо) здійснюється на підставі дозволу на проектування, наданого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради і завдання на проектування, узгодженого з управлінням містобудування та архітектури.

4.5.2. На проектування складних об'єктів інженерних споруд (естакади, мости, пішохідні підземні і надземні переходи, станційні споруди пасажирського транспорту, метрополітен, енергоблоки, насосні станції, наземні ТП, РП, ГРП), які будуються як окремі об'єкти за окремими замовленнями, управлінням містобудування та архітектури видається АПЗ.

4.5.3. Розвиток високовольтних електромереж в зонах забудови здійснюється виключно підземними кабельними лініями з поступовою заміною існуючих високовольтних повітряних ліній на кабельні.

У проектах магістральних вулиць, доріг, майданів і транспортних споруд необхідно до початку їх будівництва передбачати реконструкцію, перенесення існуючих і прокладку нових підземних мереж, а також прокладку резервних каналів, асбоцементних труб тощо.

4.5.4. Завдання на проектування інженерних споруд, які будуються як окремі об'єкти за рахунок бюджетних коштів за замовленням підприємств комунальної власності територіальної громади міста, узгоджується з управлінням містобудування та архітектури і затверджується виконавчим комітетом Харківської міської ради.

4.5.5. Завдання на проектування інженерних споруд, які будуються як окремі об'єкти за замовленням юридичних, фізичних осіб за рахунок позабюджетних коштів, затверджуються інвестором.

4.5.6. Проектна документація на будівництво інженерних споруд підлягає комплексній державній інвестиційній експертизі в порядку, встановленому чинним законодавством.

4.5.7. Дозволом на виконання робіт по прокладанню, перекладанню, ремонту інженерних комунікацій є ордер на проведення земляних робіт, виданий управлінням шляхового господарства, на підставі робочого проекту, узгодженого з управлінням містобудування та архітектури.

Проектування інженерних мереж до вже існуючих будівель і споруд виконується на підставі технічних умов служб міста.

4.5.8. Дозвіл на проектування і будівництво магістральних інженерних мереж надається рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради.

4.5.9. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається Інспекцією ДАБК в установленому порядку. Виконання будівельних робіт без дозволу забороняється.

4.5.10. Інженерні мережі і споруди приймаються в експлуатацію за узгодженням з управлінням містобудування та архітектури у встановленому законодавством порядку.

Приймання в експлуатацію інженерних мереж, доріг, резервних каналів та інших споруд здійснюється з обов'язковим ухваленням виконавчої зйомки управлінням містобудування та архітектури.


4.6. Будівництво об'єктів у сфері телекомунікацій


4.6.1. Будівництво об'єктів у сфері телекомунікацій на території міста спричиняє (тягне за собою) виникнення зон обмеження висотності забудови.

4.6.2. Особа, зацікавлена в будівництві об'єктів у сфері комунікацій, зобов'язана одержати дозвіл на будівництво.

4.6.3. У випадку, якщо об'єкт розміщується на вільних земельних ділянках, дозвіл оформляється рішенням сесії Харківської міської ради відповідно до цих Правил.

4.6.4. У випадку, якщо об'єкт розміщується на існуючих будівлях і спорудах, дозвіл оформлюється рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради.

4.6.5. Заяву про отримання дозволу на будівництво замовник направляє на ім'я міського голови.

4.6.6. Заява повинна включати інформацію:

1) про місце запланованого розміщення об'єкта з зазначенням точної адреси будівлі (споруди);

2) про об'єкт будівництва (вид об'єкта у сфері комунікацій).

4.6.7. Міський голова протягом 10 днів направляє заяву в управління містобудування та архітектури для подальшої обробки і підготовки проекту рішення.

4.6.8. Для підготовки проекту рішення виконавчого комітету Харківської міської ради замовник надає до управління містобудування та архітектури наступні документи:

1) копію свідоцтва про державну реєстрацію замовника (нотаріально засвідчену);

2) технічний висновок про можливість будівництва об'єкта;

3) документ, що засвідчує право власності на будівлю, споруду (його частини) або письмову згоду власника (власників) на проведення вказаних робіт;

4) передпроектні проробки об'єкта, узгоджені з управлінням містобудування та архітектури в установленому порядку.

4.6.9. Після отримання рішення виконавчого комітету Харківської міської ради до початку будівництва замовник розробляє робочий проект і погоджує з відповідними органами.

4.6.10. Після завершення будівництва об'єкт здається в експлуатацію відповідно до «Порядку приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у сфері комунікацій», затвердженого Наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 27.02.2006 р. № 180.


4.7. Спорудження (створення) пам'ятників і монументів


4.7.1. Рішення про спорудження (створення) пам'ятників (монументів) місцевого значення на території м. Харкова приймаються Харківською міською радою.

4.7.2. Заява (клопотання) про спорудження (створення) пам'ятників (монументів) місцевого значення подається в Харківську міську раду.

До заяви (клопотання) про спорудження (створення) пам'ятників (монументів) місцевого значення додаються наступні документи:

1) обґрунтування доцільності спорудження (створення) пам'ятника (монумента) місцевого значення в м. Харкові з висновком управління культури Харківської обласної державної адміністрації;

2) узгодження з управлінням містобудування та архітектури місця спорудження з урахуванням генерального плану міста, іншої містобудівної документації, планування і забудови, що склалися історично;

3) фінансово-економічне обґрунтування вартості спорудження (створення) пам'ятника;

4) зазначення відповідних джерел фінансування.

4.7.3. Після ухвалення міською радою рішення про спорудження (створення) пам'ятника (монумента) місцевого значення замовник проводить конкурс на кращу проектну пропозицію пам'ятника (монумента) в порядку, визначеному Наказом Кабінету Міністрів України від 25.11.1999 р. № 2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних і містобудівних конкурсів».

4.7.4. Ескізні проекти пам'ятників (монументів) розглядаються на сумісному засіданні архітектурно-містобудівної і художньої ради.

4.7.5. Склад ескізного проекту пам'ятника (монумента):

1) генеральний план М 1:500 (1:200, 1:100);

2) план споруди М 1:100 (1:200, 1:50, 1:20);

3) фасади М 1:100 (1:200, 1:50, 1:20);

4) розрізи М 1:100 (1:200, 1:50, 1:20);

5) планувальний макет М 1:500 (1:200, 1:100, 1:50);

6) макет пам'ятника М 1:10 (1:20, 1:5);

7) метрова модель скульптури в гіпсі;

8) перспектива (масштаб вільний);

9) пояснювальна записка з визначенням орієнтовної вартості пам'ятника (монумента).

4.7.6. Після узгодження ескізного проекту пам'ятника (монумента) замовник звертається в Харківську міську раду із заявою (клопотанням) про надання земельної ділянки в установленому порядку.

4.7.7. Після ухвалення Харківською міською радою рішення про надання земельної ділянки замовник доручає виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, що мають відповідну ліцензію.

4.7.8. АПЗ на зведення пам'ятника (монумента) і перелік ТУ визначається з урахуванням специфіки споруди і експлуатації пам'ятника (монумента).

4.7.9. Розробка проектної документації на зведення пам'ятника (монумента) і визначення вартості проектних і будівельно-монтажних робіт проводиться відповідно до державних будівельних норм. Проектна документація на зведення (створення) пам'ятника (монумента) розробляється в дві стадії:

1) проект;

2) робоча документація.

4.7.10. З урахуванням протокольних рішень засідань архітектурно-містобудівної і художньої рад генеральний проектувальник за участю замовника забезпечує узгодження проектної документації, проведення комплексної державної експертизи і затвердження її в установленому порядку.

4.7.11. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекцією ДАБК в установленому порядку.

4.7.12. Авторський і технічний нагляд за спорудження (створенням) пам'ятників (монументів) здійснюється відповідно до законодавства.

4.7.13. Приймання споруджених пам'ятників (монументів) в експлуатацію здійснюється відповідно до вимог законодавства і державних будівельних норм.


4.8. Встановлення малих архітектурних форм


4.8.1. Загальні положення


4.8.1.1. Надання земельних ділянок в оренду для розміщення малих архітектурних форм здійснюється на термін не більше 3-х років та не менше 5-ти років при розміщенні малих архітектурних форм, призначених для продажу періодичних видань (преси), хліба та хлібобулочних виробів та для надання побутових послуг населенню, відповідно до Земельного кодексу України і Правил забудови м. Харкова.

4.8.1.2. Суб'єкти підприємницької діяльності, зацікавлені в отриманні дозволу на розміщення стаціонарної або пересувної малої архітектурної форми, звертаються з відповідною заявою в Харківську міську раду.

4.8.1.3. У заяві вказуються:

1) бажане місце і терміни розміщення малої архітектурної форми;

2) функціональне призначення, вигляд і характеристика об'єкта;

3) прохання про надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми.

4.8.1.4. Заява розглядається міським головою в 5-ти денний термін і прямує в Управління містобудування та архітектури для забезпечення організації процесу оформлення документів для розміщення малої архітектурної форми.


4.8.2. Порядок надання дозволу на розміщення пересувних малих архітектурних форм


4.8.2.1. Для отримання дозволу на розміщення пересувної малої архітектурної форми управління містобудування та архітектури запрошує у суб'єкта підприємницької діяльності наступні документи:

1) нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності в Україні;

2) копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (при необхідності);

3) документ, що засвідчує право на земельну ділянку;

4) для іноземного суб'єкта підприємницької діяльності документи, що свідчать про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності в країні його місцезнаходження.

4.8.2.2. Управління містобудування та архітектури готує схему прив'язки установки об'єкта на топографо-геодезичній основі в М 1:500 і видає суб'єкту підприємницької діяльності дозвіл на розміщення малої архітектурної форми в 7-ми денний термін після представлення необхідних документів.

4.8.2.3. Суб'єкт підприємницької діяльності одержує дозвіл на підставі документа, що засвідчує право на земельну ділянку, а також інших вищезгаданих документів..

4.8.2.4. Відсутність одного з документів для отримання дозволу на розміщення малої архітектурної форми є підставою для відмови в наданні такого дозволу. У разі відмови в наданні дозволу управління містобудування та архітектури направляє суб'єкту підприємницької діяльності мотивоване повідомлення з посиланням на конкретні підстави.


4.8.3. Порядок надання дозволу на розміщення стаціонарних малих архітектурних форм


4.8.3.1. Для отримання дозволу на розміщення стаціонарної малої архітектурної форми суб'єкт підприємницької діяльності подає в Харківську міську раду документи, вказані в пункті 4.8.2.1.

4.8.3.2. За замовленням суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється розробка паспорта прив'язки малої архітектурної форми відповідними підприємствами, установами, організаціями.

4.8.3.3. У складі паспорта виготовляється:

1) план прив'язки малої архітектурної форми і благоустрою майданчика на топографо-геодезичній основі в М 1:500;

2) креслення фасадів об'єкта з колірним рішенням в М 1:200;

3) креслення вузлів підключення до інженерних мереж в М 1:100 (при необхідності).

У разі розміщення групи малих архітектурних форм виконується схема їх розміщення на топографо-геодезичній основі з прив'язкою кожного окремого об'єкта, відображенням впорядкування інженерного забезпечення майданчика в М 1:500.

4.8.3.4. Управління містобудування та архітектури перевіряє відповідність паспорта прив'язки малої архітектурної форми державним будівельним нормам і видає суб'єкту підприємницької діяльності дозвіл на розміщення малої архітектурної форми в 7-ми денний термін після надання документів.

4.8.3.5. Термін дії дозволу на розміщення малої архітектурної форми визначається терміном дії документа, що засвідчує право на земельну ділянку.

4.8.3.6. У разі відмови в наданні дозволу управління містобудування та архітектури направляє суб'єкту підприємницької діяльності мотивоване повідомлення з посиланням на конкретні підстави.


4.8.4. Вимоги до розміщення малих архітектурних форм


4.8.4.1. Малі архітектурні форми повинні розміщуватися відповідно до зонування території та з урахуванням єдиних умов і обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок з дотриманням вимог актів законодавства, державних стандартів і норм, регіональних і місцевих правил забудови.

4.8.4.2. Місця розміщення малих архітектурних форм на території ринку визначаються на основі затвердженої проектної документації ринку.

4.8.4.3. Розміщення об'єктів на платформах інженерних споруд, усередині приміщень здійснюється на частині їх площі за узгодженням з відповідними органами державного нагляду, залежно від функціонального призначення, на підставі договору оренди з власником приміщення або уповноваженою ним особою.


4.8.5. Приймання в експлуатацію малої архітектурної форми


4.8.5.1. Стаціонарна мала архітектурна форма приймається в експлуатацію комісією за участю суб'єкта підприємницької діяльності, уповноваженого представника управління містобудування та архітектури, управління земельних відносин, управління з питань підприємництва, інвестицій та споживчого ринку, а також, відповідно до чинного законодавства, представників санітарно-епідеміологічних, пожежних та інших органів і служб з розглядом на місці відповідності об'єкта паспорту прив'язки.

4.8.5.2. За наслідками розгляду складається акт комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію.

4.8.5.3. Персональний склад комісії з прийняття в експлуатацію стаціонарних малих архітектурних форм визначається розпорядженням міського голови за представленням управління містобудування та архітектури.

4.8.5.4. Після прийняття об'єкта в експлуатацію здійснюється його реєстрація в управлінні містобудування та архітектури.


4.8.6. Переоформлення паспорта прив'язки малої архітектурної форми і внесення в нього змін


4.8.6.1. Переоформлення паспорта прив'язки при продовженні терміну дії дозволу і його перереєстрація може здійснюватися у разі зміни державних будівельних норм, місцевих правил забудови, розташування існуючих споруд і інженерних мереж або за ініціативою суб'єкта підприємницької діяльності.

4.8.6.2. Після завершення дії дозволу він може бути перереєстрований з продовженням терміну дії без переоформлення паспорта прив'язки на підставі документа, що засвідчує право на земельну ділянку.

4.8.6.3. При зміні естетичного вигляду малої архітектурної форми за ініціативою суб'єкта підприємницької діяльності суб'єкт звертається в управління містобудування та архітектури з письмовою заявою і пропозиціями.

Управління містобудування та архітектури розглядає пропозиції і вносить зміни в паспорт прив'язки.

4.8.6.4. При зміні функціонального використання малої архітектурної форми за ініціативою суб'єкта підприємницької діяльності суб'єкт звертається в міську раду з письмовою заявою і пропозиціями. Харківська міська рада на підставі висновку управління земельних відносин, управління з питань підприємництва, інвестицій та споживчого ринку щодо відповідності використання земельної ділянки цільовому призначенню, при необхідності висновків інших служб в установленому порядку ухвалює відповідне рішення. Управління містобудування та архітектури в місячний термін готує зміни в дозволі.


4.8.7. Платня за послуги щодо підготовки матеріалів для отримання дозволу


4.8.7.1. Видача дозволу на розміщення малої архітектурної форми і його перереєстрація (без переоформлення паспорта прив'язки) здійснюється безкоштовно.

4.8.7.2. При підготовці матеріалів, необхідних для отримання дозволу, платня стягується за виготовлення топографо-геодезичних матеріалів зйомки місцевості місця розміщення, копій топографо-геодезичних матеріалів, розробку плану прив'язки об'єкта і благоустрій майданчика, креслення фасадів з колірним рішенням, вузлів підключення до інженерних мереж (при необхідності), схем розміщення малих архітектурних форм з прив'язкою місця розміщення окремих об'єктів, надання (при необхідності) вихідних даних на проектування і розробку проектно-кошторисної документації для розміщення об'єкта з індивідуальним архітектурним рішенням або в складних містобудівних умовах.

4.8.7.3. Вартість надання вказаних послуг визначається з урахуванням положень Порядку визначення вартості проектно-дослідницьких робіт для будівництва, які здійснюються на території України (ДБН1V-16-96, частина III) на підставі відповідних пунктів таблиці 40-15 Збірки цін на проектні роботи для будівництва, розділ 40 «Районне планування. Планування і забудова населених пунктів» і Збірки цін на дослідницькі роботи для капітального будівництва.


4.9. Розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами


4.9.1. Вимоги розповсюджуються на розміщення на будівлях (будовах) і спорудах, на відкритій місцевості, на міських вулицях (дорогах), майданах тощо, в зелених зонах, на елементах вуличного устаткування та інших об'єктах (місцях розміщення спеціальних конструкцій) незалежно від форм власності і підлеглості.

4.9.2. Установка спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами проводиться на підставі дозволів, які видаються в порядку, визначеному Правилами розміщення зовнішньої реклами в місті Харкові.

4.9.3. Експлуатація спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами здійснюється згідно з Правилами експлуатації спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради.

4.9.4. При проведенні робіт з монтажу, демонтажу і обслуговуванню спеціальних конструкцій власник конструкцій зобов'язаний одержати відповідний дозвіл (ордер) уповноваженого виконавчого органу ради на проведення таких робіт. Підключення до електромереж проводиться згідно з технічними умовами відповідних електрозабезпечувальних підприємств.

4.9.5. Приймання в експлуатацію спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території міста Харкова здійснюється у відповідності з Порядком приймання в експлуатацію спеціальних конструкцій, розміщених на території міста Харкова, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради.

4.9.6. З метою розвитку мережі об'єктів благоустрою міста і підтримки їх у відповідному стані окремі місця або групи місць, що знаходяться в комунальній власності, можуть передаватися зацікавленим особам в користування на конкурсній основі.

Перелік місць для розміщення засобів реклами, право користування якими може набуватися на конкурсних умовах, визначається схемами розміщення спеціальних конструкцій, затвердженими виконавчим комітетом міської ради або окремими рішеннями виконавчого комітету.

Порядок проведення даних конкурсів визначається виконавчим комітетом міської ради. При цьому головним критерієм визначення переможця, з істотною перевагою 50% (серед інших критеріїв визначення переможця), є пропозиції учасників щодо розвитку об'єктів благоустрою міста за власні кошти (облаштування зупиночних павільйонів, місць відпочинку громадян, установка урн для збору сміття, благоустрій тротуарів тощо).

4.9.7. Самовільно встановлені спеціальні конструкції зовнішньої реклами (встановлені без отримання дозволу), спеціальні конструкції, дозволи на установку яких в установленому порядку були анульовані, підлягають демонтажу в порядку, встановленому виконавчим комітетом Харківської міської ради.

4.9.8. При продовженні терміну дії дозволу у випадках розміщення складної спеціальної конструкції до заявки розповсюджувач зовнішньої реклами додає обґрунтування відповідності встановленої спеціальної конструкції проекту та вимогам безпеки її розміщення і експлуатації (експертний висновок) спеціалізованого підприємства, установи або організації, що мають відповідні ліцензії, за винятком розміщення дошок і вивісок; настінних панно площею менше 6 м2; кронштейнів на будівлях площею однієї сторони менше 1,5 м2; штендерів; спеціальних конструкцій на огорожах, окрім пішохідних, за умови, що верхня частина конструкції не виступає за габарити огорожі.

4.9.9. На окремих територіях і об'єктах міста місця для розміщення засобів реклами визначаються схемами розміщення спеціальних конструкцій, які затверджуються рішенням виконавчого комітету міської ради.

З метою забезпечення належного благоустрою території і прав територіальної громади міста Харкова на окремих територіях і об'єктах міста, які не включені у вищезгадані схеми, розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами здійснюється з дотриманням наступних умов:

1) розміщення спеціальних конструкцій дозволяється в місцях, де ширина тротуару складає більше ніж 2,5 метри;

2) відстань між спеціальними конструкціями, що стоять окремо, з площею однієї сторони рівною або більшою 18 м2, розташованими в межах одного кварталу на одній стороні вулиці (проспекту, магістралі тощо), повинна складати не менше 120 метрів;

3) відстань між спеціальними конструкціями, що стоять окремо, з площею однієї сторони рівною або більшою 6 м2, розташованими в межах одного кварталу на одній стороні вулиці (проспекту, магістралі тощо), повинна складати не менше 60 метрів;

4) відстань між спеціальними конструкціями, що стоять окремо, з площею однієї сторони рівною або більшою 2 м2, розташованими в межах одного кварталу на одній стороні вулиці (проспекту, магістралі тощо), повинна складати не менше 40 метрів;

5) відстань між спеціальними конструкціями різної площі, що стоять окремо, розташованими в межах одного кварталу на одній стороні вулиці (проспекту, магістралі тощо) визначається по нормативній відстані, визначеній для конструкції меншої площі однієї сторони.

4.9.10. Фундаменти рекламних конструкцій виконуються з обов'язковим повним заглибленням у ґрунт.

4.9.11. Підведення електричних мереж до засобів реклами, що стоять окремо, проводиться під поверхнею землі.

4.9.12. Розміщення рекламних конструкцій, що стоять окремо, на території, що знаходиться в комунальній власності, та переданій в оренду (постійне користування) можливо за умови зміни призначення використання земельної ділянки.

4.9.13. Спеціальні конструкції, розміщені на будівлях (у тому числі на дахах) і впритул до них, не повинні вступати у візуальний конфлікт з архітектурою цих будівель та істотно міняти вид їх фасадів.

4.9.14. Розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на будівлях і спорудах, що відносяться до об'єктів місцевої символіки, забороняється.


5. РОЗРОБКА МІСТОБУДІВНОЇ І ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ


5.1. Загальні положення


5.1.1. На підставі одержаного дозволу на будівництво, затвердженого проекту відведення земельної ділянки, замовник звертається до Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин для отримання вихідних даних (архітектурно-планувального завдання, технічних умов на інженерне забезпечення об'єкта будівництва, завдання на проектування) на розробку проектної документації.

5.1.2. Порядок розробки проектної документації регламентується ДБН А.2.2-3-3-2004 «Склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації для будівництва». Відповідальність за розробку проектної документації покладається на проектну організацію, з якою замовник укладає договір на виконання проектно-кошторисної документації.

5.1.3. До початку виконання стадій «проект» або «робочий проект» розробляється ескізний проект або передпроектні роботи, які узгоджуються в управлінні містобудування та архітектури. Залежно від містобудівного значення об'єкта ескізний проект або передпроектні роботи можуть розглядатися на засіданні архітектурно-містобудівної ради. Містобудівне значення об'єкта визначається управлінням містобудування та архітектури залежно від розташування об'єкта по відношенню до основних міських магістралей, до центральної частини міста, а також залежно від впливу об'єкта на зміну силуету міста.

5.1.4. Вихідні дані на проектування включають завдання на проектування, архітектурно-планувальне завдання, технологічне завдання (при необхідності), попередні висновки органів пожежного і санітарного нагляду, технічні умови по інженерному забезпеченню об'єкта будівництва, дані технічних обстежень, інші вихідні дані, необхідні для його проектування і здійснення інвестиційної діяльності.

5.1.5. Розмір сплати за видачу початкових даних визначається в порядку, встановленому законодавством.

5.1.6. Архітектурно-планувальне завдання і технічні умови є складовими частинами вихідних даних і діють впродовж нормативного терміну проектування і будівництва об'єкта, але у будь-якому випадку не менше двох і не більше п'яти років з моменту їх отримання.

5.1.7. Надання технічних умов замовнику забезпечується Відділом видачі технічних умов (далі - ВВТУ), який створюється у складі управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин.

Після закінчення терміну дії технічних умов вони продовжуються у ВВТУ.


5.2. Порядок видачі вихідних даних на проектування


5.2.1. Загальні положення


5.2.1.1. Замовник визначає проектну організацію, яка має відповідну ліцензію, а також спільно з Головним інженером проекту встановлює стадійність розробки проектної документації і формує завдання на проектування, в якому визначає свої вимоги до об'єкта відповідно до цих Правил, містобудівної документації, державних будівельних норм і правил (ДБН А.2.2-3-2004). Відповідальність за надання вихідних даних несе замовник.

5.2.1.2. За рішенням замовника на будь-якому етапі проектування можуть розроблятися доповнення до завдання на проектування, які визначають зміни і доповнення до раніше затвердженого завдання на проектування.

5.2.1.3. У випадку, якщо об'єкт будується за рахунок державних коштів, замовник визначає проектну організацію виключно за наслідками торгів (тендерів). Завдання на проектування об'єктів із залученням засобів міського, районних в м. Харкові бюджетів розробляється замовником спільно з проектувальником, узгоджується з розпорядником бюджетних коштів і затверджується в установленому порядку.

5.2.1.4. Надання вихідних даних фізичним і юридичним особам у повному об'ємі забезпечується управлінням містобудування та архітектури не пізніше ніж через місяць з моменту подачі письмової заяви про надання цих даних.

5.2.1.5. Архітектурно-планувальне завдання (далі - АПЗ) видає управління містобудування та архітектури в місячний термін на підставі заяви замовника або уповноваженої ним особи і необхідних документів, вказаних в п. 5.2.2.2.

5.2.1.6. Технічні умови по інженерному забезпеченню об'єктів містобудування видаються ВВТУ протягом 1 місяця.

5.2.1.7. Проведення архітектурних і містобудівних конкурсів здійснюється відповідно до Ухвали Кабінету Міністрів України від 25.11.1999 р. № 2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних і містобудівних конкурсів».


5.2.2. Архітектурно-планувальне завдання


5.2.2.1. Архітектурно-планувальне завдання - це комплекс містобудівних і архітектурних вимог, а також особливих умов проектування і будівництва об'єкта будівництва, які виходять з положень затвердженої містобудівної документації, державних будівельних норм, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам'ятників історії і культури, навколишнього середовища, законних прав і інтересів фізичних і юридичних осіб при розміщенні об'єкта будівництва на конкретній земельній ділянці.

Архітектурно-планувальне завдання розробляється і надається замовнику:

1) якщо він є власником (користувачем) земельної ділянки - у разі надання міською радою або його виконавчим комітетом дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт на даній ділянці за умови, що наміри замовника не суперечать затвердженій містобудівній документації, місцевим правилам забудови. До цього дозволу додаються викопіювання з генерального або ситуативного плану відповідної території і план земельної ділянки;

2) якщо він не є власником (користувачем) земельної ділянки - у разі ухвалення міською радою рішення про надання земельної ділянки, яке одночасно є дозволом на виконання проектно-вишукувальних робіт. До цього рішення додається схематичний план місця розміщення об'єкта будівництва.

5.2.2.2. Для розробки і отримання АПЗ замовник подає заяву в управління містобудування та архітектури.

До заяви додаються наступні документи:

1) рішення про надання земельної ділянки для будівництва, з матеріалами попередніх узгоджень;

2) основні характеристики об'єкта будівництва відповідно до намірів замовника (узгоджені в установленому порядку передпроектні пропозиції при їх наявності);

3) висновок уповноважених органів у сфері охорони культурної спадщини (винятково у випадках, передбачених законодавством);

4) висновок державної санітарно-епідеміологічної служби (копія), одержаний замовником для вирішення питання узгодження місця розміщення об'єкта будівництва;

5) виконавча зйомка ділянки будівництва.

Для об'єктів будівництва промислового призначення перелік документів визначається чинним законодавством України.

У випадку, якщо передбачається здійснити розширення об'єкта будівництва, до заяви додається документ, який засвідчує наявність (відсутність) у замовника права власності на об'єкт будівництва, а за умови відсутності такого права - згода власника (власників) об'єкта будівництва на проведення вказаних робіт.

5.2.2.3. У разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту і технічного переоснащення об'єкта будівництва (за винятком пам'ятників історії і культури) до заяви, окрім документів, вказаних в п. 5.2.2.2., додається технічний висновок про можливість реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення об'єкта будівництва і ескізний проект об'єкта, що передбачається.

Для об'єктів архітектури промислового призначення перелік документів визначається чинним законодавством України.

5.2.2.4. Замовник надає в управління містобудування та архітектури графічні та інші матеріали, необхідні для підготовки АПЗ згідно з вимогами Ухвали Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 р. № 2328 «Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання і технічних умов щодо забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру оплати за їх видачу».

5.2.2.5. У разі проектування висотних житлових і громадських будівель та інших складних споруд в АПЗ надається також перелік індивідуальних технічних умов.

5.2.2.6. У випадку, якщо проектна документація не затверджена впродовж терміну дії АПЗ, замовник зобов'язаний продовжити термін дії АПЗ в установленому порядку. АПЗ продовжується на термін не більше ніж на один рік і після закінчення цього терміну підлягає продовженню з урахуванням змін державних будівельних і інших норм, а також містобудівної ситуації.


5.2.3. Технічні умови


5.2.3.1. На підставі завдання на проектування та узгодженого містобудівного обґрунтування і ескізного проекту (при необхідності) генеральний проектувальник виконує розрахунки навантажень на зовнішні міські інженерні комунікації і системи, що забезпечують функціонування об'єкта будівництва. На підставі розрахункових навантажень генеральний проектувальник розробляє форму № 7 і передає її замовнику.

5.2.3.2. Після створення Відділу видачі технічних умов (ВВТУ) замовник у встановленому законом порядку замовляє в ВВТУ технічні умови (ТУ) по інженерному забезпеченню об'єкта.

ТУ міських інженерних підприємств в частині розвитку або реконструкції систем відповідних мереж міста розглядаються ВВТУ і прямують для до управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку для узгодження та підготовки пропозицій по виконанню робіт, пов'язаних з розвитком і утриманням інфраструктури міста.

5.2.3.3. Виконання ТУ є обов'язковим для замовника, генерального проектувальника, генерального підрядчика.

5.2.3.4. У ТУ вказуються основні відомості, у тому числі найменування і адреса об'єкта будівництва, замовника, проектувальника, вид будівництва, нормативні терміни проектування і будівництва, функціональне призначення об'єкта.

5.2.3.5. У разі проектування будівель заввишки більше ніж 73,5 м розробляються індивідуальні технічні умови (ІТУ), що містять вимоги щодо будівництва супутніх технічних споруд для їх експлуатації (майданчики для рятувальних пожежних вертольотів, об'єкти третього резервного джерела водопостачання, дизельні електростанції тощо), що надаються УкрНІПБ МЧС України і підлягають узгодженню з територіальним органом держпожнагляду.

5.2.3.6. У разі відсутності на відповідній території централізованого джерела теплопостачання можуть бути надані ТУ щодо проектування автономних систем теплопостачання за узгодженням з відповідними органами державного нагляду і міських служб.

5.2.3.7. Термін дії ТУ встановлюється організацією, що надає ТУ, виходячи з нормативних термінів проектування і будівництва, але не менше двох років з моменту видачі.

5.2.3.8. ТУ, реалізація яких пов'язана з прокладенням інженерних мереж по земельних ділянках, що знаходяться в користуванні або власності, можуть надаватися замовникам тільки за узгодженням з власниками (користувачами) відповідних земельних ділянок.


5.2.4. Інші вихідні дані


5.2.4.1. Залежно від призначення об'єкта і умов його розміщення управління містобудування та архітектури може встановити в АПЗ необхідність отримання додаткових вихідних даних, зокрема:

1) матеріали технічних обстежень будівель і споруд, які підлягають реконструкції, а також тих, які безпосередньо граничать з будівлями і спорудами, що проектуються, і знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт;

2) ландшафтна оцінка території, узгоджена в установленому порядку;

3) акт обстеження (знос, перенесення) зелених насаджень, підготовлений в установленому порядку;

4) документи, що підтверджують згоду мешканців, власників, орендарів на відселення (переселення) з будівель і споруд, які підлягають зносу, або відповідні гарантії замовника;

5) висновок відповідного органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, історико-містобудівне обґрунтування;

6) дозвільні документи на використання газу для проектування котельних установок тощо.

5.2.4.2. Вихідними даними визначаються вимоги по пайовій участі замовників в розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста.

5.2.4.3. Замовники зобов'язані після ухвалення рішення про дозвіл на будівництво (реконструкцію) об'єктів звернутися до Департаменту економіки та комунального майна для отримання вихідних даних з вимогами по пайовій участі в розвитку соціальної інфраструктури міста і укладення договору про умови їх виконання.

5.2.4.4. Договір про умови виконання вихідних даних по пайовій участі в розвитку соціальної інфраструктури міста оформляється в місячний термін з дня письмового звернення замовника.

5.2.4.5. Узгодження проектно-кошторисної документації на будівництво (реконструкцію) об'єкта здійснюється управлінням містобудування та архітектури тільки за наявності укладеного договору про пайову участь в розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста.

5.2.4.6. Вимогами по пайовій участі в розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста передбачається:

1) при будівництві житлових будинків передача в комунальну власність територіальної громади м. Харкова 5% (7% для об'єктів, розташованих у межах історико-культурного ареалу міста) загальної площі житлових приміщень;

2) при будівництві будівель установ культури і установ освітнього, медичного і оздоровчого призначення перерахування до міського бюджету м. Харкова 5% (7% для об'єктів, розташованих у межах історико-культурного ареалу міста) вартості об'єкта забудови, виходячи з ціни не нижче за усереднену вартість будівництва одного квадратного метра загальної площі забудови, при реконструкції - виходячи з фактичної вартості робіт по реконструкції;

3) при будівництві інших об'єктів, у тому числі розташованих в житлових будинках (що будуються або існуючих) перерахування до міського бюджету вартості будівництва 7% (10% для об'єктів, розташованих у межах історико-культурного ареалу міста) загальної площі об'єкта, виходячи з ціни не нижче за усереднену вартість будівництва одного квадратного метра загальної площі забудови, при реконструкції - виходячи з фактичної вартості робіт по реконструкції.

Кошти замовників, що залучаються на пайову участь в розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста, не можуть перевищувати граничних розмірів, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

5.2.4.7. Пайова участь замовників в розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста не передбачається при будівництві:

1) об'єктів за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів;

2) об'єктів житлового фонду соціального призначення;

3) індивідуальних житлових будинків, гаражів, прибудов до квартир за рахунок коштів фізичних осіб;

4) житлових будинків на земельних ділянках, придбаних на аукціоні, за умови включення в ціну таких земельних ділянок вартості оснащення їх інженерними мережами;

5) об'єктів, які будуються замість пошкоджених або зруйнованих унаслідок стихійної біди.


5.3. Порядок проведення інженерних досліджень


5.3.1. Розробка проектної документації на будівництво об'єктів без проведення інженерних досліджень не допускається. Необхідність проведення і основні види інженерних досліджень для будівництва визначаються замовником (проектною організацією) і відображаються в завданні на проектування або в технічному завданні, яке затверджується замовником. Окрім основних видів інженерних досліджень (топографо-геодезичних, геологічних тощо) залежно від призначення об'єкта і умов його розміщення виконуються також інші види досліджень (у випадку, якщо це передбачено даними Правилами або чинним законодавством):

1) гідрологічні;

2) гідрометеорологічні;

3) археологічні;

4) радіаційні;

5) біологічні.

5.3.2. Інженерні дослідження виконуються за замовленням замовника або генерального проектувальника, якщо це обумовлено договором між ними.

Інженерні дослідження виконуються підприємствами, організаціями і установами, що мають відповідну ліцензію, на підставі договору з власником землі або за узгодженням із землекористувачами.

5.3.3. Топографо-геодезичні дослідження здійснюються з визначенням термінів і місць проведення робіт на підставі дозволу на їх виконання, яке надається управлінням містобудування та архітектури.

Дозволи на проведення топографо-геодезичних досліджень видаються на підставі:

1) заявки дослідницької організації, оформленої в установленому порядку;

2) завдання на дослідження, виданого проектною організацією;

3) рішення сесії Харківської міської ради або виконавчого комітету яке дає право на проведення будівельних робіт, ТУ служб міста;

4) інших дозвільних документів на проведення будівельних робіт.

5.3.4. Підприємства, які проводять на території міста інженерні дослідження, передають в управління містобудування та архітектури оригінали топографо-геодезичних матеріалів на паперових і електронних носіях (дискетах, дисках); звіти про виконані дослідження і геологічні звіти для технічного прийому, контролю, постійного зберігання і подальшого використання в містобудівній діяльності в порядку, встановленому Інструкцією по топографо-геодезичній зйомці ГОНТА - 2.04-02-98.

5.3.5. Топографо-геодезичні матеріали для виконання передпроектних пропозицій, проектної документації на будівництво виконуються в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 і надаються замовнику в установленому порядку.

5.3.6. Матеріали топографо-геодезичних вишукувань М 1:2000, 1:500, 1:200, що не мають штампів відповідних служб управління містобудування та архітектури про дозвіл на виконання проектно-дослідницьких робіт; про нанесення червоних ліній, технічних коридорів інженерних мереж, проектних меж ділянки (території), а також нанесених меж відведення земельної ділянки, вважаються недійсними.

5.3.7. Проведення інженерних досліджень на землях заповідників, національних і археологічних пам'ятників дозволяється у виняткових випадках за рішенням Кабінету Міністрів України. Археологічні дослідження здійснюються в порядку, визначеному законодавством.

5.3.8. Власники земельних ділянок і підприємства, які виконують на ділянках будівельні або оздоблювальні роботи, забезпечують збереження пунктів Державної геодезичної мережі. Знос геодезичних знаків заборонений.

5.3.9. Роботи по перенесенню геодезичних знаків виконують спеціалізовані підприємства за узгодженням з управлінням містобудування та архітектури за рахунок коштів замовника.


5.4. Порядок розробки, узгодження містобудівної і проектної документації


5.4.1. Розробка і узгодження містобудівної документації проводиться згідно з встановленими державними стандартами, нормами і правилами в порядку, визначеному законодавством. При розробці проектної документації для будівництва враховується діюча містобудівна документація, затверджена в установленому порядку.

5.4.2. Проектна документація на будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, технічне переоснащення) об'єкта розробляється згідно завданню на проектування, АПЗ, ТУ з дотриманням державних стандартів, норм і правил, цих Правил і затверджується замовником.

5.4.3. Розробка проектної документації здійснюється на підставі рішення сесії міської ради або виконкому міської ради і вихідних даних виконавцем проектних робіт (проектною організацією, групою фахівців, фахівцем), що має ліцензію на виконання відповідних проектних робіт.

5.4.4. Проектна організація при розробці проектної документації повинна керуватися нормативно-правовими актами України, ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації для будівництва» і цими Правилами.

5.4.5. Проектування і будівництво можуть виконуватися по чергах, а також з виділенням пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування. В цьому випадку стадія проекту будівництва, що затверджується, розробляється в цілому на об'єкт, у тому числі по чергах будівництва, а також з виділенням пускових комплексів. Чергова стадія розробляється відповідно до завдання на проектування.

5.4.6. Розділи проекту, які виконуються субпідрядними організаціями за окремими договорами, укладеними з генеральним проектувальником, підписуються уповноваженими особами, скріплюються печаткою і входять до складу проекту, за якість якого несе відповідальність генеральний проектувальник згідно з законодавством.

5.4.7. Розділи проектної документації по інженерному забезпеченню об'єкта будівництва узгоджуються з відділом містобудівного кадастру управління містобудування та архітектури (далі - ВМК).

5.4.8. Проектна документація узгоджується з відділом координування й узгодження проектів управління містобудування та архітектури з урахуванням узгодження ВМК і позитивних експертних висновків органів державного нагляду (залежно від функціонального призначення об'єкта).

5.4.9. Відділ координування і узгодження проектів зобов'язаний в місячний термін розглянути одержану від замовника проектну документацію і прийняти рішення про узгодження проектної документації.

5.4.10. Узгодження проектної документації оформлюється штампом відділу координування і узгодження проектів з підписами головного архітектора міста і начальника відділу. Термін дії узгодження складає 3 роки.

5.4.11. Відхилення від узгодження оформлюється письмово у вигляді висновку з викладенням зауважень і рекомендацій, згідно з якими необхідно допрацювати проектну документацію, за підписом начальника відділу.


6. ВЕДЕННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ


6.1. Порядок отримання дозволу на виконання будівельних робіт


6.1.1. На даній стадії дії замовника регламентуються ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», пунктом 3 «Положення про державний архітектурно-будівельний контроль», затвердженою Наказом Кабінету Міністрів України від 07.04.1995 року № 253 і «Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», затвердженим Наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273.

6.1.2. Дозвіл на виконання будівельних робіт є документом, що засвідчує право замовника і генерального підрядчика на виконання будівельних робіт відповідно до узгодженої та затвердженої проектної документації, а також на підключення до інженерних мереж і споруд, і є підставою для видачі ордерів на проведення земляних робіт відповідними органами.

6.1.3. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається Інспекцією ДАБК, яка одночасно веде реєстр виданих дозволів.

6.1.4. Виконання будівельних робіт без вищезгаданого дозволу заборонено.

6.1.5. Надання документів до інспекції ДАБК для отримання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється замовником.

6.1.6. Для отримання дозволу на виконання будівельних робіт замовник надає до інспекції ДАБК наступні документи:

1) заяву замовника;

2) рішення про дозвіл на будівництво (реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, технічне переоснащення) об'єкта містобудування;

3) документ, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, а у випадку, якщо замовник не є власником або користувачем земельної ділянки - нотаріально засвідчену згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка знаходиться в користуванні - нотаріально засвідчені згоди власника і користувача земельної ділянки на його забудову;

4) документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, що здійснюють технічний і авторський нагляд);

5) проектну документацію, узгоджену і затверджену у встановленому законодавством порядку;

6) комплексний висновок державної інвестиційної експертизи (у випадках, передбачених чинним законодавством України).

6.1.7. Вказані документи подаються замовником до інспекції ДАБК по місцю запланованого розташування об'єкта містобудування і зберігаються в органах ДАБК впродовж терміну будівництва об'єкта і п'яти років після його введення в експлуатацію.

6.1.8. Інспекція ДАБК в місячний термін розглядає одержані документи і приймає рішення про надання дозволу на виконання підготовчих робіт по об'єкту будівництва на окремо виділеній земельній ділянці відповідно до вимог ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва». Для індивідуальних забудовників цей термін не перевищує 15-ти днів.

Для видачі дозволу на виконання будівельних робіт інспекція ДАБК запрошує у замовника підписаний акт про закінчення позамайданчикових і внутрішньомайданчикових підготовчих робіт і готовності об'єкта до початку будівництва.

6.1.9. Відмова у видачі дозволу направляється замовнику у письмовій формі з мотивацією причин даного рішення.

6.1.10. У разі повторного звернення замовника інспекція ДАБК розглядає питання про надання дозволу в термін, що не перевищує 10-ти днів з моменту надання необхідних документів.

6.1.11. У разі позитивного рішення інспекція ДАБК видає замовнику дозвіл на виконання будівельних робіт.

6.1.12. Реєстрація об'єкта в органах ДАБК здійснюється шляхом проставлення штампу в загальному журналі робіт, журналі авторського нагляду, в одному екземплярі будівельного генерального плану і пояснювальній записці.

6.1.13. Дозвіл на виконання будівельних робіт, зареєстрований в інспекції ДАБК, будівельний генеральний план (один екземпляр), загальний журнал робіт і журнал авторського нагляду повертаються замовнику під його розписку на заяві і зберігаються на об'єкті будівництва.

6.1.14. У 7-денний термін з моменту початку виконання будівельних робіт на об'єкті замовник повідомляє про це інспекції ДАБК.

6.1.15. У разі передачі в установленому порядку права на будівництво об'єкта іншому замовнику або зміни генеральної підрядної організації дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації в органах ДАБК не пізніше, ніж в двотижневий термін.

6.1.16. У разі консервації об'єкта замовник передає інспекції ДАБК дозвіл на виконання будівельних робіт і розпорядчий документ про консервацію об'єкта відповідно до «Положення про порядок консервації і розконсервації об'єктів будівництва», затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України від 21.10.2005 р. № 2.

6.1.17. Для отримання дозволу на відновлення будівництва об'єкта містобудування замовник представляє до інспекції ДАБК документи, вказані в п. 6.1.6, документ про технічний стан конструкцій і можливість продовження будівництва, виданий проектною організацією, яка розробила проект.

6.1.18. Індивідуальним забудовникам житлових будинків в приватному секторі, господарських і побутових будов дозвіл на виконання будівельних робіт видається на підставі наступних документів:

1) заяви забудовника;

2) документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою;

3) дозволу на будівництво об'єкта містобудування;

4) проектної документації, затвердженої в установленому порядку;

5) зобов'язання виконавця робіт, якщо будівництво виконується підрядним способом.

6.1.19. При спорудженні будівель в два поверхи і більше індивідуальний замовник забезпечує здійснення технічного і авторського нагляду в порядку, встановленому Законом України «Про архітектурну діяльність».

6.1.20. Термін дії дозволу на виконання підготовчих робіт встановлюється інспекцією ДАБК залежно від часу, необхідного для їх виконання (відповідно до проекту організації будівництва).

6.1.21. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається на весь термін будівництва об'єкта (нормативний або передбачений контрактом).

6.1.23. Після закінчення терміну дії дозволу на виконання будівельних робіт замовник зобов'язаний своєчасно продовжити його в інспекції ДАБК.

6.1.24. Продовження терміну дії дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється на підставі листа замовника, в якому вказується: перелік виконаних робіт, відповідальні за здійснення будівельних робіт, інженерно-технічні працівники будівельної організації, особи, що здійснюють технічний і авторський нагляд.

6.1.25. Якщо дозвіл на виконання будівельних робіт не був продовжений в строк, то будівництво вважається самовільним.

6.1.26. Перелік будівельних робіт, на які не потрібен дозвіл інспекції ДАБК:

1) поточний ремонт будівель і споруд без зміни призначення приміщень;

2) капітальний ремонт і реконструкція повітряних ліній електромереж;

3) улаштування нового вимощення, або відновлення того, що просіло, навколо будівлі з метою охорони ґрунту під фундаментами від розмивання або перезволоження;

4) захист мереж від електрокорозії;

5) відновлення або улаштування нових тротуарів;

6) відновлення або улаштування нових прибудинкових проїзних доріг;

7) улаштування дитячих майданчиків, майданчиків для відпочинку людей, озеленення прибудинкової території. Будівництво спортивних майданчиків в дворах, а також в межах мікрорайонів;

8) улаштування декоративної огорожі заввишки до 1 метра навколо майданчиків літніх кафе (літні майданчики для торгівлі і обслуговування населення без навісів);

9) тимчасові будівлі і споруди, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштуванням фундаментів;

10) проведення робіт, пов'язаних з ліквідацією аварій (обвалів) і відновленням функціонування об'єктів для забезпечення життєдіяльності населення при надзвичайних ситуаціях.


6.2. Порядок приймання в експлуатацію об'єктів будівництва


6.2.1. Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийманню в експлуатацію державними комісіями по прийманню в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - державна приймальна комісія).

Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає в підтвердженні приймальною комісією готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель і споруд як житлового, так і виробничого призначення, інженерних мереж і споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення згідно з затвердженою в установленому порядку проектною документацією, нормативними вимогами, вихідними даними на проектування.

6.2.2. Об'єкти виробничого призначення з кількістю робочих місць понад 50 або вартістю понад 5 млн. грн., а також об'єкти житлово-громадського призначення III, IV і V категорій складності до пред'явлення їх державним приймальним комісіям заздалегідь приймаються робочими комісіями.

6.2.3. До складу робочої комісії включаються представники:

1) генерального підрядчика;

2) субпідрядної організації;

3) генерального проектувальника (автор проекту);

4) експлуатаційної організації;

5) інспекції ДАБК;

6) органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

7) органів МНС;

8) органів промислової безпеки, охорони праці і гірського нагляду, державного енергетичного нагляду;

9) органів охорони навколишнього природного середовища;

10) органів державної інспекції по енергозбереженню і інших органів, що здійснюють державний нагляд згідно з цільовим призначенням об'єкта.

6.2.4. Головою робочої комісії призначається представник замовника, який встановлює за узгодженням з генеральним підрядчиком порядок роботи комісії. Члени робочої комісії здійснюють свої повноваження на безвідплатній основі.

6.2.5. Генеральний підрядчик надає робочій комісії:

1) перелік організацій, які брали участь у виконанні будівельно-монтажних робіт, з вказівкою видів робіт, що виконувались, прізвищ і ініціалів інженерно-технічних працівників, відповідальних за виконання робіт;

2) комплект виробничої документації на виконання будівельно-монтажних робіт згідно з переліком, визначеним нормативними документами і виконавчою документацією;

3) документи, що підтверджують відповідність нормативним вимогам використаних матеріалів, конструкцій, виробів і устаткування;

4) результати досліджень якості питної води, ґрунту, атмосферного повітря залежно від конкретних умов будівництва.

6.2.6. На підставі проведеної перевірки робоча комісія визначає готовність об'єкта будівництва. Результати перевірки оформлюються актами, які затверджуються в порядку, встановленому даними Правилами.

6.2.7. Акти робочої комісії оформлюються генеральним підрядчиком, підписуються головою і членами робочої комісії і передаються державній приймальній комісії. У разі виявлення на закінченому будівництвом об'єкті недоліків, вони повинні бути усунені в терміни, визначені робочою комісією. Після усунення недоліків і підписання робочою комісією відповідного акту, закінчений будівництвом об'єкт передається генеральним підрядчиком замовнику під охорону і на зберігання.

6.2.8. Замовник після отримання повідомлення генерального підрядчика про закінчення будівництва об'єкта, а по об'єктах, які заздалегідь приймаються робочими комісіями, - після підписання акту робочої комісії, звертається протягом п'яти днів до міського голові з пропозицією про створення державної приймальної комісії.

6.2.9. У 10-денний термін після надходження звернення від замовника рішенням виконавчого комітету міської ради створюється державна приймальна комісія.

6.2.10. До складу державної приймальної комісії включаються представники:

1) виконавчого комітету районної ради, на території якої розміщений об'єкт будівництва;

2) замовника;

3) генерального підрядчика;

4) генерального проектувальника (автор проекту);

5) експлуатаційної організації;

6) інспекції ДАБК;

7) органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

8) органів МНС;

9) органів промислової безпеки, охорони праці і гірського нагляду, державного енергетичного нагляду;

10) органів охорони навколишнього природного середовища;

11) органів державної інспекції по енергозбереженню та інших органів, що здійснюють державний нагляд згідно з цільовим призначенням об'єкта.

У випадках, визначених законодавством, до складу державної приймальної комісії включаються також представники Мінприроди, Мінпраці, Держгірпромнагляду, Держенергонагляду, Держкоменергозбереження, Держатомрегулювання.

Для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом автомобільних доріг, комплексів і об'єктів дорожнього сервісу до складу державної приймальної комісії включається представник державної автомобільної інспекції.

Включення до складу державної приймальної комісії представників інших органів, установ і організацій, не передбачених цим пунктом, забороняється.

6.2.11. Термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва державною приймальною комісією не повинен перевищувати 30-ти днів.

6.2.12. Підготовку акту про прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва для підписання членами державної приймальної комісії забезпечує замовник.

6.2.13. Головою державної приймальної комісії призначається представник органу місцевого самоврядування, який створив комісію. Голова державної приймальної комісії організовує і забезпечує виконання задач, покладених на комісію. Члени комісії зобов'язані по виклику голови комісії брати участь в її роботі, а також здійснювати свої повноваження як представники відповідних органів.

6.2.14. На будівельному об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією і державними нормами роботи, змонтовано і випробувано устаткування.

6.2.15. На об'єкті виробничого призначення, де встановлено технологічне устаткування, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом, створені безпечні умови для роботи виробничого персоналу і перебування людей згідно з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці і промислової безпеки, пожежної безпеки, екологічних і санітарних норм.

6.2.16. У виняткових випадках до створення державної приймальної комісії замовник, який затвердив проект, може вносити узгоджені в установленому порядку пропозиції по зміні складу пускових комплексів. Прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, на якому зміни до складу пускових комплексів внесені з порушенням встановленого порядку, заборонено.

6.2.17. У випадку, якщо закінчений будівництвом об'єкт приймається в експлуатацію в I або IV кварталі, терміни виконання окремих видів робіт (оздоблення фасадів, благоустрій території тощо), здійснення яких неможливе через несприятливі погодні умови, можуть бути перенесені. Перелік таких робіт і терміни їх виконання визначаються державною приймальною комісією, про що вноситься відповідний запис в акт про прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва.

6.2.18. Вбудовано-прибудовані приміщення в житловому будинку можуть прийматися в експлуатацію по окремому акту, якщо вони згідно з проектною документацією виділені в окремий пусковий комплекс, і передбачена їх ізоляція від житлової частини будинку. При цьому житлова частина будинку повинна мати окреме від вбудовано-прибудованих приміщень інженерне забезпечення і належні умови щодо її безпечної експлуатації.

6.2.19. Житлові будинки, в яких квартири та інші приміщення побудовані за кошти фізичних і юридичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконаних внутрішніх оздоблювальних робіт, які не впливають на експлуатацію цих будинків, якщо це обумовлено інвестиційним договором на будівництво і за умови дотримання при цьому санітарних і технічних вимог. Перелік внутрішніх оздоблювальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається наказом Державного комітету з будівництва і архітектури від 27.01.2005 р. № 21.

6.2.20. Державна приймальна комісія не має права вимагати виконання на об'єкті будівництва додаткових видів робіт, окрім передбачених проектом будівництва і наданих для цього об'єкта вихідних даних.

6.2.21. За наслідками роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва, згідно з формою, затвердженою наказом Державного комітету з будівництва і архітектури від 27.01.2005 р. № 21.

6.2.22. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню в 15-денний термін виконавчим комітетом міської ради і реєструється в інспекції ДАБК, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт. Не допускається затвердження акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за відсутності підписів окремих членів державної приймальної комісії.

6.2.23. Члени державної приймальної комісії, які відмовилися підписати акт, зобов'язані у письмовій формі подати голові комісії і органу, який вони представляють, обґрунтування своєї відмови. Керівник вказаного органу зобов'язаний взяти безпосередню участь у врегулюванні спірних питань, і може підписати акт замість члена комісії, який відмовився від підпису.

6.2.24. Датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акту державної приймальної комісії про ухвалення в експлуатацію цього об'єкта виконавчим комітетом Харківської міської ради.

6.2.25. У разі неготовності об'єкта до експлуатації державна приймальна комісія складає відповідний акт з висновками і обґрунтуваннями. На підставі цього акту виконавський комітет Харківської міської ради надає замовнику рекомендації щодо усунення недоліків.

6.2.26. Для прийняття в експлуатацію вказаного об'єкта державна приймальна комісія може бути створена повторно лише після усунення виявлених недоліків, але не раніше ніж через 30 днів після завершення роботи попередньої комісії.

6.2.27. Підписаний і затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є підставою для укладання договорів про постачання на цей об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів: води, газу, тепла і електроенергії та внесення даних про цей об'єкт в державну статистичну звітність.

6.2.28. Голова і члени державної приймальної комісії несуть персональну відповідальність за виконання покладених на них функцій.

Прийняття в експлуатацію приватних житлових будинків, господарських будівель і споруд, дачних і садових будиночків, а також робіт по переплануванню і переобладнанню квартир без зміни їх функціонального призначення здійснюється виконавчими комітетами районних в м. Харкові рад відповідно до Рішення 5 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.09.06 р.


6.3. Порядок складання архітектурно-технічного паспорта


6.3.1. Архітектурно-технічний паспорт складається у відповідності до Положення, затвердженого Наказом Держбуду України від 9 вересня 1999 р. № 220, для забезпечення архітектурної, конструктивної, технічної і функціональної ідентифікації об'єкта архітектури і надійної його експлуатації.

6.3.2. Архітектурно-технічний паспорт об'єкта будівництва (далі - архтехпаспорт) складається за замовленням замовника генеральним проектувальником об'єкта будівництва за участю генерального підрядчика в 3-х екземплярах (оригінал і дві копії) на кожний закінчений будівництвом об'єкт для приймання його в експлуатацію.

6.3.3. Архтехпаспорт містить відомості про замовника, архітектора - автора проекту, інших розробників проекту, підрядчика і основні характеристики об'єкта будівництва.

6.3.4. В архтехпаспорті визначаються особливі умови експлуатації об'єкта будівництва, гарантійні зобов'язання виконавців проектних і будівельних робіт, а також його окремих елементів, які не підлягають змінам без згоди архітектора - автора проекту, а при його відсутності - органу містобудування та архітектури.

6.3.5. Архтехпаспорт передається замовнику до створення державної приймальної комісії по прийманню його в експлуатацію.

6.3.6. Витрати на складання архтехпаспорту входять в визначену договором вартість робіт по авторському нагляду.

6.3.7. Архтехпаспорт складається після завершення будівництва об'єкта містобудування на підставі:

1) даних узгодженої і затвердженої в установленому порядку проектної документації з урахуванням змін в ній;

2) фактичних показників по об'єкту (даних технічного паспорта міськБТІ);

3) актів на приховані роботи;

4) виконавчих схем монтажу елементів і вимірів на об'єкті;

5) технічних характеристик матеріалів і устаткування, викладених у відповідних паспортах і сертифікатах;

6) актів пусконалагоджувальних випробувань систем і устаткування.

6.3.8. Генпідрядник зобов'язаний передати генпроектувальнику необхідні для складання архтехпаспорту документи після закінчення будівельних робіт на об'єкті.

6.3.9. Архтехпаспорт разом з іншими документами, передбаченими ДБН А.3.1-3-94 «Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення», подається на розгляд державної приймальної комісії про приймання об'єкта в експлуатацію.

Невідповідність стану об'єкта на момент роботи комісії даним в архтехпаспорті є підставою для відмови комісії в прийнятті об'єкта в експлуатацію.

6.3.10. Після підписання акту державної приймальної комісії архтехпаспорт передається в управління містобудування та архітектури для затвердження. Після твердження один екземпляр копії архтехпаспорту залишається в архіві управління містобудування та архітектури, другий екземпляр копії передається генпроектувальнику, а оригінал - замовнику.

6.3.11. Архтехпаспорт зберігається власником об'єкта будівництва, архітектором - автором проекту і управлінням містобудування та архітектури впродовж всього періоду експлуатації об'єкта будівництва.

6.3.12. При зміні власника об'єкта будівництва архтехпаспорт разом з проектною документацією передається новому власнику. При втраті власником архтехпаспорту управління містобудування та архітектури видає йому дублікат.


7. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ЗАБУДОВИ


7.1. Інформаційна система забезпечення містобудівної діяльності при плануванні і забудові територій


7.1.1. Інформаційна система забезпечення містобудівної діяльності (ІСЗМД) - організаційно впорядкована сукупність містобудівних інформаційних ресурсів і інформаційних технологій, що забезпечують зберігання, обробку, пошук, розповсюдження, передачу і надання інформації, яка створюється і ведеться з метою забезпечення містобудівної діяльності на території міста Харкова.

7.1.2. Ведення ІСЗМД ґрунтується на обов'язковості реєстрації і обліку в ІСЗМД документів, необхідних для здійснення містобудівної діяльності; безперервності актуалізації інформаційних ресурсів.

7.1.3. Інформаційні ресурси ІСЗМД за своїм статусом підрозділяються на регламентні і довідкові.

До регламентних інформаційних ресурсів ІСЗМД відносяться відомості про містобудівні вимоги і обмеження до використання територій м. Харкова, затверджені в установленому порядку.

ІСЗМД є єдиним офіційним джерелом відомостей про містобудівні вимоги і обмеження, іншу регламентну інформацію про об'єкти містобудівної діяльності м. Харкова.

Інші необхідні для здійснення містобудівної діяльності документи і відомості відносяться до довідкових інформаційних ресурсів ІСЗМД.

7.1.4. Порядок обов'язкового представлення документів для реєстрації і обліку в ІСЗМД, що включає визначення відповідальних осіб і терміни, а також склад документів і порядок їх реєстрації і обліку в ІСЗМД, встановлюється виконавчим комітетом Харківської міської ради.

7.1.5. Інформація в ІСЗМД вноситься безкоштовно на всіх нижче вказаних стадіях.

На передпроектній стадії вноситься інформація про об'єкт:

1) вихідні дані;

2) містобудівне обґрунтовування;

3) АПЗ (графічна частина, лист узгодження АПЗ);

4) рішення сесії про дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки;

5) проект відведення земельної ділянки;

6) рішення сесії про затвердження проекту відведення земельної ділянки.

На стадії розробки і затвердження проектної документації вноситься робочий проект (графічна частина).

На стадії будівництва:

1) дозвіл на виконання будівельних робіт;

2) акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

7.1.6. Використання відомостей ІСЗМД про містобудівні регламенти є обов'язковим для органів місцевого самоврядування міста Харкова, інших учасників містобудівної діяльності в місті Харкові.

7.1.7. Документування відомостей ІСЗМД здійснюється на паперових і електронних носіях. При невідповідності записів на паперових і електронних носіях пріоритет мають записи на паперовому носії.

7.1.8. Фінансування витрат на створення, розвиток і експлуатацію ІСЗМД здійснюється за рахунок засобів Адміністратора системи - комунального підприємства «Міський інформаційний центр».

7.1.9. Супровід інформаційних ресурсів Правил забудови на інтернет-сервері КП «Міський інформаційний центр» здійснюється КП «Міський інформаційний центр» спільно з Департаментом містобудування, архітектури та земельних відносин та іншими уповноваженими особами.


7.2. Надання відомостей з ІСЗМД


7.2.1. Відомості ІСЗМД надаються відповідно до Положення про ІСЗМД.

7.2.2. Відомості ІСЗМД можуть надаватися користувачу у вигляді містобудівної довідки, а також шляхом забезпечення доступу до інформаційних ресурсів через засоби зв'язку і інформаційні мережі, включаючи Інтернет.

Містобудівна довідка - документ, про офіційні відомості, що запрошуються, з ІСЗМД, які характеризують діючі на певній території містобудівні вимоги і обмеження по використанню земельних ділянок і об'єктів нерухомості, а також довідкову інформацію з інших інформаційних систем.

7.2.3. Містобудівна довідка надається заявником (замовником) до органів місцевого самоврядування міста Харкова при подачі заяви (клопотання) на оформлення земельних ділянок або дозвільних документів на розміщення, будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів. Містобудівна довідка в обов'язковому порядку повинна містити мінімально необхідний набір відомостей відповідно до переліку, затвердженому виконавчим комітетом Харківської міської ради .

7.2.4. Органам місцевого самоврядування міста Харкова, комунальним підприємствам (установам) з питань їх компетенції і діяльності відомості ІСЗМД надаються на безвідплатній основі в порядку, встановленому виконавчим комітетом Харківської міської ради.


8. ЗАПОБІГАННЯ І ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ У СФЕРІ МІСТОБУДУВАННЯ


8.1. При здійсненні містобудівної діяльності забезпечується: урахування державних, суспільних і приватних інтересів при плануванні, забудові та іншому використанні території м. Харкова; врахування законних інтересів і вимог власників або користувачів земельних ділянок і будов, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку території міста, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення пропозицій в міську раду і його виконавчі органи, до державних органів, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян і суспільних організацій відповідно до законодавства.

8.2. З метою запобігання і вирішення конфліктних ситуацій, що виникають в процесі забудови, реалізації права членів територіальної громади, контролю за ухваленням виконавчими органами Харківської міської ради рішень у вказаній сфері, врахування державних, суспільних і приватних інтересів реалізується на принципах законності, соціальної справедливості, гласності, поєднання міських і державних інтересів, раціонального використання територій міста, рівності інтересів членів територіальної громади м. Харкова.

8.3. Для врахування суспільних і приватних інтересів міська рада та її виконавчі органи в межах повноважень, наданих законом:

1) впродовж двох тижнів після ухвалення рішення про розробку відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про початок їх розробки, а також про форми, місце і терміни надання фізичними і юридичними особами пропозицій щодо вказаної документації;

2) впродовж місяця після завершення розробки відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про місце їх розгляду, форми, місце і термін надання пропозицій (зауважень), порядок їх обговорення;

3) обнародують через засоби масової інформації рішення про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови і змін до них в порядку, передбаченому Регламентом Харківської міської ради, а також дають роз'яснення щодо їх змісту;

4) інформують про правові, економічні і екологічні наслідки планування території міста, а також про порядок урахування законних інтересів і вимог власників або користувачів земельних ділянок, будов і споруд, що оточують місце будівництва в установленому порядку.

8.4. Урахування інтересів членів територіальної громади здійснюється в порядку, встановленому Статутом територіальної громади міста Харкова шляхом проведення загальних зборів громадян за місцем проживання, громадських слухань, внесення місцевих ініціатив.


9. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ


9.1. Здійснення контролю за дотриманням Правил


9.1.1. Державний контроль за дотриманням вимог, встановлених Правилами, здійснюється виконавчими органами міської ради, органами виконавчої влади та іншими органами відповідно до їх компетенції.

9.1.2. Громадський контроль за дотриманням вимог, встановлених Правилами, здійснюється членами територіальної громади міста Харкова, об'єднаннями громадян в установленому порядку.


9.2. Відповідальність за порушення Правил


9.2.1. Фізичні і юридичні особи, посадовці за порушення вимог Правил несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну, кримінальну відповідальність, передбачену законодавством.


10. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕНИЯ


10.1. Внесення змін в Правила може бути ініційовано суб'єктами нормотворчої діяльності відповідно до Регламенту Харківської міської ради.

Обов'язкове внесення змін в Правила здійснюється у зв'язку з:

1) змінами діючих і ухваленням нових Законів України, нормативно-правових актів загальнодержавного, регіонального і місцевого значення, які регулюють питання забудови і іншого використання земельних ділянок;

2) коректуванням генерального плану м. Харкова.

10.2. Визнати з дня вступу в силу Правил забудови м. Харкова таким, що втратило силу:

- рішення 13 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 30.04.2003 р. № 97/03 «Про затвердження Порядку рішення питань в містобудівній сфері м. Харкова» (із змінами і доповненнями).