---

УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29 сесія 5 скликання

РІШЕННЯ

Від 24.12.2008 р. № 392/08

м. Харків

Про затвердження Програми інформатизації міста Харкова на 2009 рік

З метою створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації конституційних прав громадян, органів державної влади і місцевого самоврядування, організацій, підприємств, громадських об'єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів і сучасних інформаційних технологій, враховуючи положення Законів України «Про Національну програму інформатизації», «Про інформацію», «Про Концепцію національної програми інформатизації», на підставі ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Програму інформатизації міста Харкова на 2009 рік (додаток №1).

2. Виконавчому комітету Харківської міської ради, іншим виконавчим органам ради, підприємствам, установам та організаціям, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, вжити необхідних заходів, що передбачені Програмою інформатизації міста Харкова.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Харківської міської ради та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова М.М. Добкін

Додаток №1

до рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання

«Про затвердження Програми інформатизації міста

Харкова на 2009 рік»

від 24.12.2008 р. № 392/08

ПРОГРАМА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА ХАРКОВА

на 2009 рік

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА ХАРКОВА

1.1. Призначення Програми інформатизації міста Харкова

1.2. Особливості і проблеми інформатизації органів місцевого самоврядування міста Харкова

2. АНАЛІЗ СТАНУ ІНФРАСТРУКТУРИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ І ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ЇЇ РОЗВИТКУ

2.1. Нормативно-правове та методичне забезпечення інформатизації

2.2. Основні складові інформатизації міста та їх стан

2.2.1. Розвиток муніципальної телекомунікаційної мережі

2.2.2. Забезпечення доступу до Диспетчерської служби 062 територіальних відділень комунальних підприємств та служб міста

2.2.3. Інформаційні системи

2.2.3.1. Розробка проекту створення кадастрової інформаційної системи

2.2.3.2. Впровадження та розвиток геоінформаційних систем у комунальних підприємствах та службах міста

2.2.3.3. Впровадження системи контролю за рухом транспорту комунальних підприємств, установ та організацій

2.2.3.4. Розробка та впровадження медичної інформаційної системи для керування закладами охорони здоров'я

2.2.3.5. Розробка та створення Єдиної інформаційно-просторової бази даних пільгового контингенту

2.2.3.6. Створення системи обліку об'єктів торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування та ринків міста з використанням геоінформаційних систем

2.2.3.7. Подальший розвиток електронного документообігу в Харківській міській раді та її виконавчих органах, комунальних підприємствах та службах міста

2.2.4. Інформаційне забезпечення населення, підприємств і організацій міста

2.2.5. Впровадження першого етапу підключення закладів освіти до Єдиної інформаційної системи

3. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ І ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ м. ХАРКОВА

3.1. Мета і основні напрямки інформатизації

3.2. Основні завдання і пріоритетні напрямки

4. ОЧІКУВАНІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ

ДЖЕРЕЛА РОЗРОБКИ

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА ХАРКОВА НА 2009 РІК

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА ХАРКОВА на 2009 рік

ВСТУП

Програма інформатизації м. Харкова на 2009 (далі по тексту «Програма») розроблена на основі Законів України «Про Національну програму інформатизації», «Про інформацію», «Про Концепцію Національної програми інформатизації», і є логічним продовженням Програм інформатизації м. Харкова попередніх років.

В умовах сучасного динамічного розвитку суспільства, що йде шляхом ринкових перетворень, в умовах ускладнення технічної і соціальної інфраструктури, інформація стає таким же стратегічним ресурсом, як і традиційні - матеріальні та енергетичні. Сучасні інформаційні технології, які дозволяють створювати, зберігати, переробляти і забезпечувати ефективні способи подання інформації споживачеві, стали важливим фактором життя суспільства і засобами підвищення ефективності керування всіма сферами суспільної діяльності. Рівень інформатизації стає одним з важливих факторів успішного економічного і соціального розвитку та конкурентноздатності міста як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

У той же час, сьогодні ми спостерігаємо супердинамічні перетворення нашого суспільства. Україна за рік, в сфері вдосконалювання суспільного устрою, проходить шлях, на який багатьом західним країнам потрібні були десятиліття. Також значно прискорився і розвиток інформаційних технологій. Практично зникає часова грань між науковими відкриттями і їхнім практичним використанням в інформаційних технологіях. У цих умовах, досвід реалізації Програми інформатизації м. Харкова в попередніх роках показав, що недоцільно розробляти занадто довгострокові плани.

Програми цілком достатньо для визначення поточних завдань на один рік і деякі тенденції на майбутнє.

Розробка Програми здійснювалася з урахуванням сучасних світових тенденцій в інформаційних технологіях, а також відповідно потребам і можливостям міста і його органів місцевого самоврядування. При розробці Програми ставилися наступні цілі:

• підсилити вплив інформатизації та інформаційних технологій для рішення проблем міста;
• виділити основну мету, принципи і пріоритети інформатизації на 2009 рік;
• сформувати основні завдання по пріоритетних напрямках інформатизації міста;
• забезпечити координацію робіт з інформатизації в окремих сферах діяльності, які здійснюються у м. Харкові по різних державних і галузевих цільових програмах;
• визначити заходи організаційного та ресурсного забезпечення виконання Програми і вплив результатів її реалізації на подальший соціально-економічний розвиток міста;
• обрати пріоритетні напрямки розвитку інформатизації на 2010 рік.

Світовий досвід розвитку інформаційних систем показав - без участі органів державної влади і місцевого самоврядування створити єдиний інформаційний простір неможливо. Тому при розробці Концепції інформатизації міста Харкова виходили з того, що Харківська міська рада та її виконавчі органи в першу чергу повинні виступати організуючою, консолідуючою і спрямовуючою силою в цій сфері, як того і вимагає Концепція Національної програми інформатизації України.

У цілому, Програма інформатизації м. Харкова і розвитку його інформаційної інфраструктури як основа єдиного інформаційного простору міста, є системою представлень щодо стратегічних цілей, пріоритетах і завданнях інформаційної політики. Вона визначає скоординовані дії органів місцевого самоврядування, всіх господарських суб'єктів і громадян міста по досягненню соціально-значущих результатів відповідно планам соціально-економічного розвитку м. Харкова, як одного з найбільших міст України.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА ХАРКОВА

1.1. Призначення програми інформатизації міста Харкова

Інформація усвідомлена сучасним суспільством як необхідна умова для будь-якої доцільної діяльності. Сьогодні вона стає найважливішим стратегічним ресурсом. Найбільший економічний і соціальний успіх властивий сьогодні тим країнам, які активно використовують сучасні засоби комунікацій, інформаційних технологій та їхні мережеві додатки: електронну пошту, дистанційне навчання, мультимедіа, телебачення, телеконференції, візуалізацію, моделювання, комп'ютерну графіку, геоінформаційні технології та багато чого іншого.

Всі ці додатки і пов'язані з ними прикладні завдання, вимагають створення нового класу телекомунікаційних мереж і систем керування інформаційними ресурсами. Перенесені на електронні носії інформаційні ресурси здобувають якісно новий стан, стають активними, тому що в цій якості стають доступними за допомогою комп'ютерних засобів і систем, мереж зв'язку загального користування. Доступна для оперативного відтворення інформація перетворюється в найважливіший фактор соціального розвитку суспільства.

На теперішній час найбільш розвинені країни миру перебувають на завершальній стадії індустріального етапу розвитку суспільства і переходу до наступного етапу, що названий інформаційним. В Україні цей процес переходу від індустріального суспільства до інформаційного одержав назву «інформатизація».

Концепція Національної програми інформатизації визначає інформатизацію як сукупність взаємозалежних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, які спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку й використання інформаційних систем, мереж, ресурсів й інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної і комунікаційної техніки.

Програма інформатизації міста Харкова є документом, що у короткій формі розкриває шлях обраного для міста підходу до рішення проблем інформатизації мегаполіса і призначена для конкретизації та реалізації положень Конституції України, Законів України «Про Національну програму інформатизації», «Про Концепцію Національної програми інформатизації» і Програми інформатизації Харківської області.

Програма інформатизації міста Харкова визначає політику міської влади в області розробки, ведення і використання інформаційних ресурсів міста, принципи побудови єдиного інформаційного простору і стратегію інформаційно-аналітичного забезпечення для рішення соціально-економічних, екологічних, науково-технічних, національно-культурних та інших проблем у сферах діяльності органів місцевого самоврядування на початку широкого застосування сучасних інформаційних технологій.

1.2. Особливості і проблеми інформатизації органів місцевого самоврядування міста Харкова

Місто Харків - одне з найбільших міст нашої країни, розміщений на Сході України і є великим науковим, промисловим і культурним центром Слобожанського краю і всієї країни. Територія міста становить 30,6 тис. гектар. Чисельність населення в 2008 році складає понад 1,5 млн. жителів.

Територія міста розділена на дев'ять районів: Дзержинський, Київський, Комінтернівський, Ленінський, Московський, Жовтневий, Орджонікідзевський, Фрунзенський і Червонозаводський.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» керівництво місцевою громадою і складним міським господарським комплексом здійснює Харківська міська рада та її виконавчі органи.

У кожному районі міста діє своя районна у місті рада. Районні виконавчі комітети організують життєзабезпечення й життєдіяльність населення міста.

Функції департаментів, управлінь та інших виконавчих органів міської ради затверджені рішенням 2-й сесії Харківської міської ради «Про затвердження Положень про виконавчі органи Харківської міської ради 5-го скликання».

На теперішній час, в органах місцевого самоврядування, у міській раді і районних у місті радах використовується понад 1300 комп'ютерів, і більше сотні різних інформаційних систем. Обсяг накопиченої інформації обчислюється десятками Гігабайтів. Практично всі комп'ютери об'єднані в локальну комп'ютерну мережу. Однак, відомча роз'єднаність і відсутність відповідних нормативних актів перешкоджають вільному обміну інформацією. Більшість інформаційних ресурсів не розраховані на одночасну роботу багатої кількості користувачів, мають нестандартні закриті формати. Одна й таж інформація в різних системах дублюється і спотворюється, стає недоступною для керування міською територією і міським господарством.

Інформатизація міста також ускладнюється тим фактором, що місто є складною системою, що еволюціонує, у моделі якої переважає просторовий аспект. Органи керування, ресурси і процеси розподілені по території великого міста. Тому найважливішим елементом міського інформаційного середовища повинна стати геоінформаційна система (ГІС).

У теж час, сьогодні в місті розгорнуті високошвидкісні оптоволоконні канали зв'язку, побудовані і введені в експлуатацію сотні кілометрів локальних комп'ютерних мереж, створюються цифрові моделі міської території, впроваджується єдина система електронного документообігу. Це дозволяє перейти до створення високоефективних розділених інформаційних систем.

У місті створена спеціальна структура, що не має аналогів в інших містах, що займається питаннями інформатизації міської ради та її виконавчих органів - комунальне підприємство «Міський інформаційний центр» (КП «МІЦ»). КП «МІЦ» здійснює наступні заходи в області інформатизації: будівництво єдиної інформаційної системи, розробка ряду технічних вимог по будівництву об'єктів локальних мереж і розробці програмного забезпечення, розробці проектів нормативних актів для різних інформаційних систем, централізоване обслуговування техніки, створення Інтернет-ресурсів і баз даних та багато чого іншого.

На основі вищевикладеного можна зробити висновки, що відомча роз'єднаність, використання деяких застарілих систем, відсутність єдиної методології розвитку інформатизації в місті і в керуванні міським господарством вимагає переходу на якісно новий рівень інформатизації в місті - рівень інтеграції міських інформаційних ресурсів, використання сучасних телекомунікаційних і інформаційних систем. Для послідовної реалізації цих завдань й орієнтована Програма інформатизації міста Харкова.

2. АНАЛІЗ СТАНУ ІНФРАСТРУКТУРИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ І ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ЇЇ РОЗВИТКУ

З метою інформатизації міської ради та її виконавчих органів, забезпечення взаємодії між виконавчими органами ради, підприємствами, установами і організаціями в області інформатизації і для впровадження в роботу виконавчих органів сучасних інформаційних технологій, рішенням 17 сесії Харківської міської ради 5-го скликання від 25.12.2007 р. № 328/07, була прийнята Програма інформатизації міста Харкова на 2008 рік. Виконання її завдань дозволило систематизувати роботу в області інформатизації, визначити пріоритетні напрямки на 2008 рік і створити величезний потенціал для подальшого розвитку.

2.1. Нормативно-правове і методичне забезпечення інформатизації

У своїй щоденній діяльності, при рішенні завдань інформатизації м. Харкова, органи місцевого самоврядування керуються Конституцію України і Законами України:

• «Про Національну програму інформатизації» від 04.02.1998р., № 74/98- ВР;
• «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 04.02.1998р., № 75/98- ВР;
• «Про інформацію» від 02.10.1992р., № 2657-XII.

Постановою Верховної Ради України:

• «Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2006-2008роки» від 04.11.2005р., № 3075-IV;

Указами Президента України:

• «Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України і органів державної влади» від 14.07.2000р., № 887/2000;
• «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» від 20.10.2005р., №1497/2005

Постановами Кабінету Міністрів України:

• «Про затвердження Порядку формування і виконання регіональної програми та проекту інформатизації» від 12.04.2000р., №644;
• «Про першочергові заходи інформатизації» від 15.07.1997р., №789.
• «Концепція розвитку зв'язку на Україні до 2010 року» від 09.12.1999р., № 2238.

Програмою інформатизації м. Харкова на 2008 рік.

Положенням про Єдину інформаційну систему Харківської міської ради та її виконавчих органів, яке затверджено рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 03.12.2003 р. № 1201.

Таким чином, з наведеного переліку нормативних документів, чітко видно, що практично відсутні нормативні акти, які регулюють взаємовідносини учасників процесів інформатизації на рівні міста.

З найбільш ключових і необхідних положень варто виділити:

• Положення про інформаційні ресурси і міські інформаційні системи, що встановлює права власності на міські інформаційні ресурси та регулює питання їхнього наповнення і надання в користування;
• Положення про містобудівний кадастр, що регламентує збір і надання інформації в області архітектури, містобудування та земельних відносин;
• Положення про електронний черговий план міста, що регламентує процеси ведення чергового плану і надання його у користування;
• Положення про захист інформації та інформаційну безпеку міських інформаційних систем;
• Положення про інформаційну систему забезпечення містобудівної діяльності (відповідно до Правил забудови м. Харкова).

2.2. Основні складові інформатизації міста та їх стан

Відповідно до концепції Національної програми інформатизації інфраструктура інформатизації міста містить у собі:

• телекомунікаційне середовище;
• інформаційні ресурси;
• інформаційні технології і інформаційні системи;
• методи та системи інформаційної безпеки;
• наукові дослідження і програми розвитку інформатизації.

В основі розвитку сучасної економіки лежить обмін інформацією. Тому, сучасним суспільством можна назвати тільки інформаційне суспільство, сучасною країною - інформаційну країну, а сучасним містом - електронне місто.

За даними досліджень світового банку (див. www.worldbank.org\research) є залежність між рівнем мережевих технологій і валовим національним продуктом країни. Тобто чим вище рівень доступу до мережі Інтернет, чим більше сегментів локальних і глобальних комп'ютерних мереж у країні (телекомунікаційне середовище), тим вище показники валового національного продукту.

Сьогодні, перед органами місцевого самоврядування стоять наступні завдання:

• забезпечення високого рівня послуг і сервісів для населення, комерційних та державних підприємств і організацій;
• зниження бюджетних витрат при одночасному підвищенні рівня послуг;
• підвищення рівня безпеки;
• модернізації транспортної інфраструктури;
• модернізації житлово-комунального господарства (опалення, водопостачання, водовідведення, енергопостачання, зв'язок і т.д.);
• необхідність проведення структурних реформ у сфері муніципального управління;
• забезпечення розвитку і підтримки малого та середнього бізнесу;
• необхідність реформування соціальної сфери міста, підвищення рівня охорони здоров'я і медичного обслуговування, покращення рівня життя жителів міста;
• рішення екологічних проблем міста.

Рішення цих проблем вимагає не тільки реформаторських ініціатив і підходів, але й широкого впровадження інформаційних технологій. У цьому зв'язку можна виділити три основні напрямки реформування муніципальної сфери, які дають відчутні переваги і результати при використанні нових інформаційних технологій:

1) Збільшення числа та підвищення якості послуг для населення, підприємств і організацій міста:

- надання найбільш повних, якісних і соціально орієнтованих послуг;

- забезпечення електронної і інформаційної доступності сервісів всім категоріям населення і бізнесу.

2) Збільшення ефективності роботи Харківської міської ради та її виконавчих органів, зменшення бюджетних витрат:

- поліпшення рівня і оперативності взаємодії органів муніципального управління з населенням і бізнесом, за рахунок впровадження ефективних телекомунікаційних рішень (матеріальне забезпечення інформатизації органів місцевого самоврядування, єдині бази даних, геоінформаційні системи, Інтернет-ресурси та ін.);

- зменшення бюрократичних відносин за рахунок впровадження нових електронних способів інтерактивних взаємодій (електронний документообіг, прикладне програмне забезпечення і системи підтримки прийняття рішень та ін.).

3) Стимулювання економічного розвитку міста:

- забезпечення міста сучасною телекомунікаційною інфраструктурою для поліпшення якості життя населення, а також для залучення в регіон бізнесу і інвестицій (доступні та розвинені телекомунікаційні системи для телебачення, Інтернет і передачі даних, безпека передачі даних).

Для розвитку цих напрямків варто зосередити свою увагу на аналізі і розвитку наступних складових інформатизації:

• Телекомунікаційному середовищі;
• Прикладних інформаційних системах;
• Електронному документообігу;
• Геоінформационих системах;
• Інформаційному забезпеченні населення, підприємств і організацій міста;

2.2.1. Розвиток муніципальної телекомунікаційної мережі

Для забезпечення подальшого розвитку телекомунікаційного середовища Харківської міської ради та її виконавчих органів вже існує значна база, а саме:

За період з 2003 року створена основна швидкісна оптоволоконна кільцева транспортна магістраль, що з'єднує виконком міської ради пл. Конституції, 7 (центральна серверна) з опорними вузлами, розташованими за адресою пр. Леніна, 38 (друга серверна), а також у всіх будинках районних у місті рад.

Таким чином, у Єдину інформаційну інфраструктуру об'єднані існуючі локальні мережі органів місцевого самоврядування (Єдина інформаційна система Харківської міської ради та її виконавчих органів - ЄІС ХМР).

У свою чергу до опорного вузла на пл. Конституції, 7 підключені будинки за адресами: пл. Конституції, 12, пл. Конституції, 16 і вул. Квітки-Основ'яненка, 7. Будинок обласної державної адміністрації, АТС-23 й ОПТС-1 ВАТ «Укртелеком», міська диспетчерська служба 062 (вул.Ковальська, 1). Підключені до опорних вузлів ведучі підприємств і установи міста (ГКП «Харківкомуночиствод», КП «Вода», КП «Жилкомсервіс», ХНУРЕ та ін.). Підключені практично всі Інтернет-провайдери, що дає можливість широкого обміну інформаційними ресурсами.

В 2008 році тривало будівництво швидкісних волоконно-оптичних сегментів Єдиної інформаційної системи Харківської міської ради та її виконавчих органів. Було запущено в експлуатацію чотири нових опорних вузла: вул. Героїв праці, 20в, вул. Сумгаітська, 18а, вул. Пермська, 12/14, вул. Полтавський шлях,190. Також зроблені підводи оптичного кабелю до шести нових опорних вузлів, функціонально розширена технічна база на шести найбільш навантажених вузлах (встановлені мультиплексори, що дозволяють суттєво збільшити кількість підключень кінцевих користувачів), також проведена модернізація значної частини існуючих вузлів.

На сьогоднішній день прокладено більше 120-ти км оптичних транспортних магістралей. У 2008 році був проведений суттєвий об'єм робіт з розвитку оптичної мережі - було прокладено 70 км. оптичного кабелю.

Загалом комп'ютерна мережа Єдиної інформаційної системи розташовує більш ніж трьома тисячами портів, у які сьогодні підключені більше тисячі робочих станцій.

В 2006 році відповідно до розпорядження міського голови на базі Єдиної інформаційної системи розпочато роботи із впровадження системи телефонного зв'язку, на базі технології IP-телефонії. Сьогодні система функціонує в підрозділах Харківської міської ради та її виконавчих органів, загальне число встановлених телефонів становить понад 600 одиниць.

Планується подальший розвиток системи телефонного зв'язку, створення прямих каналів обміну трафіком з основними операторами мобільного і стаціонарного зв'язку, що дозволить досягти істотної економії коштів і підвищити якість послуг.

Таким чином, сьогодні телекомунікаційне середовище Харківської міської ради та її виконавчих органів задовольняє поточні потреби міської ради, підприємств, організацій і населення міста в частині:

• підтримки інформаційних ресурсів міста, включаючи електронні бази даних;
• передачі даних у мультисервісних мережах;
• функціонування сучасних телефонних сервісів;
• функціонування систем електронного документообігу;
• функціонування геоінформаційних систем.

Однак, наявний стан телекомунікаційного середовища Харківської міської ради та її виконавчих органів характеризується недостатнім рівнем ефективності використання і інтеграції з іншими міськими інформаційними ресурсами, що спричиняє необхідність подальшого розвитку, шляхом створення єдиної територіальної системи інформаційних ресурсів «Електронне місто Харків».

Відомча роз'єднаність, використання застарілих систем, використання єдиної методології розвитку інформатизації в місті і в управлінні міським господарством вимагають переходу на якісно новий рівень інформатизації - рівень інтеграції міських інформаційних ресурсів. Саме для рішення цього завдання націлене створення територіальної системи інформаційних ресурсів (Єдиної інформаційної системи) для комунальних підприємств і служб міста. Існуюче телекомунікаційне середовище Харківської міської ради та її виконавчих органів повинно стати транспортною інфраструктурою для реалізації надійного, оперативного і захищеного процесу передачі інформації в межах міста та забезпечення доступу населенню, підприємствам і організаціям міста до інформаційних ресурсів.

Майбутня система повинна мати наступні основні властивості, які характерні для розділених транспортних інформаційних систем:

• надійність - стійкість до аварій каналів зв'язку, кабельних систем, електроживлення, мережного устаткування, прогнозований і некритично малий час поновлення працездатності;
• масштабованість - здатність збільшення кількості і якості послуг передачі даних без кардинальних змін структури і принципів функціонування системи;
• гнучкість - здатність адаптації системи до змінюваних вимог абонентів в області послуг передачі даних без значних капіталовкладень;
• можливість поетапного впровадження - забезпечувати можливість поетапного впровадження елементів системи, як за кількісним критерієм - наприклад тільки в частині вузлів на перших етапах, так і за якісним - без підтримки частини послуг/сервісів на перших етапах будівництва мережі;
• універсальність - використання міжнародних стандартів, можливість спільної роботи устаткування різних платформ, робота територіально розділених прикладних систем, а також використання різних операційних систем;
• відповідність стандартам - телекомунікаційне середовище повинно надавати стандартні стики, інтерфейси і протоколи обміну даними для взаємодії із зовнішніми інформаційними системами;
• сучасність, перспективність і тривалість рішень, легкість експлуатації, розвитку і модифікації;
• можливість тиражування - технічні рішення для типових фрагментів телекомунікаційного середовища повинні легко адаптуватися під конкретну реалізацію «на місцях»;
• керованість - наявність інструментів автоматизованого центрального контролю в реальному часі і керування мережею з одного центрального вузла;
• оптимальність - структура і елементи мережі повинні забезпечувати оптимальне використання устаткування і каналів зв'язку, а також якісний розвиток системи;
• захищеність - стійкість стосовно загроз втрати інформації.

2.2.2. Забезпечення доступу до Диспетчерської служби 062 територіальних відділень комунальних підприємств та служб міста

Триває подальше впровадження та розвиток Диспетчерської служби 062, створеної за розпорядженням Харківського міського голови № 3421 від 29.12.2006р.

В 2008 році в рамках удосконалення взаємодії з існуючими диспетчерськими службами всі комунальні підприємства міста були підключені до інформаційної бази «062». На 2009 рік планується підключення філій і ділянок комунальних підприємств що залишилися: Управління ЖКГ по районах - 7, філії КП «ВОДА» по районах - 3, ділянки КП «Харьківміськліфт» по районах - 116, ділянки КП «Жилкомсервис» - 61, філії КП «Харьковблагоустрій» по районах - 7. Загалом роботи по підключенню планується провести для 194 підрозділів комунальних підприємств м. Харкова.

Підключення усіх служб і комунальних підприємств міста, а також їхніх підрозділів у загальну інформаційну мережу з використанням сучасних волоконно-оптичних ліній зв'язку дозволить створити єдиний інформаційний ресурс завданням якого буде акумулювання даних, отриманих по зверненням громадян, передача даної інформації відповідним службам і підрозділам для їхнього оперативного реагування й ведення документального обліку виконаних робіт. Також керівництво одержуватиме чітку, своєчасну та повну інформацію про положення справ на всій території міста, і ,крім того, отримає надійний механізм оперативного контролю за ходом та результатами виконання робіт.

2.2.3. Інформаційні системи

2.2.3.1. Розробка проекту створення кадастрової інформаційної системи

Інформатизація, що почалася з простої комп'ютеризації робочих місць, поступово придбала характер соціально-технічного явища, коли інформація стає і визначається виробничою потребою.

В цих умовах, керування таким великим мегаполісом, як Харків, повинне бути інформатизоване до рівня, що є достатнім для керування динамічно змінним міським господарством. Відомо, що порядку 80% рішень, що приймаються для рішення муніципальних завдань, пов'язані із просторовою прив'язкою об'єктів (землевідведення, будівництво і реконструкція, міський транспорт, обслуговування населення та ін.), тому, найважливішим елементом міського інформаційного середовища повинна бути Геоінформаційна система.

Сьогодні, у Харківській міській раді та її виконавчих органах активно використовуються різні компоненти ГІС на базі електронних планів міста масштабів 1:500 та 1:2000 створених на базі програмного забезпечення ArcGIS 9.0.

На цій базі успішно функціонують ГІС маршрутів міського транспорту, міських паркувань, розміщення об'єктів реклами, землевідведення, реконструкції і будівництва на території міста і багато іншого.

Активно використовуються електронні плани і карти для прийняття рішень підрозділами Департаменту містобудування, архітектури і земельних відносин. На даний момент кількість користувачів картографічних ресурсів становить більше 60 чоловік.

Розроблено методику розподіленого зберігання геоінформації, ведуться роботи зі створення розподілених баз даних та їхньому наповненню, з наступним архівуванням і реплікацією.

Одним з першочергових завдань на 2009 рік є розробка проекту створення Автоматизованої системи містобудівного кадастру.

Автоматизована система містобудівного кадастру - це централізований механізм одержання, обробки й оперативного використання даних з наступних інформаційних систем:

• Кадастрова підсистема обліку земельних ділянок.
• Підсистема моніторингу грошової й експертної оцінки земель.
• Підсистема орендної плати.
• Підсистема кадастрових зон і обмежень.
• Підсистема керування використанням земель.
• Підсистема використання земель за генеральним планом.
• Підсистема зонінга.

Автоматизована система містобудівного кадастру повинна надавати можливість кожній з організацій-користувачів працювати зі своїм картографічним шаром незалежно від того яку інформацію внесли, або не внесли інші користувачі системи.

Програмні засоби системи містобудівного кадастру повинні задовольняти наступним вимогам:

• забезпечувати формування, вибірку й наповнення баз даних по об'єктах містобудівного кадастру;
• містити сучасні засоби введення, контролю, обробки й маніпулювання текстовою й графічною інформацією;
• забезпечувати захист інформації від несанкціонованого доступу;
• забезпечувати захист інформації від збоїв у роботі технічних засобів і устаткування.

Програмне забезпечення системи містобудівного кадастру складається з наступних груп:

• засобу підготовки, уведення й редагування текстової інформації;
• засобу, призначені для підготовки, наповнення, обробки й редагування графічної інформації;
• засобу формування документів (у табличній і графічній формі);
• засобу конвертування даних інших інформаційних систем.

Потребує подальшого розвитку пілотний проект «Містобудівна довідка». Даний проект передбачає вивчення можливості створення Муніципальної системи інформаційного забезпечення містобудівної діяльності, що припускає надання всім зацікавленим особам максимально повної інформації з ділянок забудови міста. Містобудівна довідка - це документ який надає комплексну інформацію про земельну ділянку або територію для використання в містобудівній діяльності.

Інформація в «Містобудівній довідці» надана у вигляді картографічних фрагментів земельної ділянки об'єкта, у сполученні з картографічною інформацією з містобудування, геології, топографії, землевідводах, інженерним комунікаціям, технічним характеристикам будинку та ін. Додатково, «Містобудівна довідка» має додатки з роз'яснювальною інформацією з певних картографічних фрагментів, нормативні розрахунки вартості оренди передбачувані до будівництва земельної ділянки, вартості земельної ділянки при продажу, технічні характеристики будинків і споруджень, що перебувають на ділянці.

Для створення пілотних «Містобудівних довідок» використовувались наступні відкриті інформаційні і картографічні ресурси:

• дані Генерального плану розвитку міста Харкова;
• дані Департаменту містобудування, архітектури і земельних відносин Харківської міської ради;
• дані комунального підприємства «Міський інформаційний центр»;
• дані комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»;
• дані комунальних підприємств міста Харкова по інженерних мережах;
• дані інших підприємств і організацій міста, задіяних у сфері містобудівної діяльності.

Така довідка надає потенційним інвесторам і забудовникам максимальну інформацію для прийняття рішень, робить відносини в області будівництва і реконструкції більше відкритими та прозорими.

Вищенаведені завдання та заходи мають буди передбачені у Програмі по реалізації рішень генерального плану м. Харкова до 2026 р. на період до 2015 р.

2.2.3.2. Впровадження та розвиток геоінформаційних систем у комунальних підприємствах та службах міста

Житлово-комунальне господарство є важливою складовою життєдіяльності міста. Одним з перспективних напрямків розвитку житлово-комунальної сфери міста є впровадження у діяльності ЖКГ геоінформаційної системи (ГІС) - програмно-апаратного комплексу, який вирішує сукупність завдань по збереженню, оновленню, аналізу та відображенню просторової інформації, даних по об'єктам, розташованим на території міста.

Створення системи, яка здатна охопити всі напрямки управління житлово-комунальним господарством міста Харкова - завдання, зумовлене широким колом вирішуваних проблем та значними об'ємами інформації. Основою застосування ГІС в ЖКГ є використання комунальними господарствами картографічної основи та адресного реєстру. Це надасть можливість нанесення на картографічні основи мереж міста, водночас, створивши базу даних їх об'єктів.

Застосування геоінформаційної системи вирішить наступні задачі в секторі житлово-комунального господарства:

1. Створить повноцінну базу даних об'єктів різних мереж, яка буде містити всю інформацію про інженерні комунікації, що забезпечить виключення дублювання і протиріч в відомостях а також надаватиме оперативний доступ до інформації по об'єктам.

2. Забезпечить умови для паспортизації об'єктів мережі. Таким чином в системі постійно будуть зберігатися інформація про об'єкти інженерних комунікацій, що надасть змогу своєчасно отримати інформацію про будь-який об'єкт.

3. Дозволить контролювати стан мережі та її об'єктів, оперативно проводити аналіз інформації та приймати відповідні рішення.

4. Автоматизує роботу диспетчерських служб, що дозволить уникнути помилок у роботі, зумовлених людським фактором.

5. Забезпечить проведення оперативних інженерних розрахунків для моделювання фізичних процесів мережі.

6. Оптимізує процес планування розвитку мереж, значно скоротив строки розрахунків, також оптимальні умови для оцінки впливу введення в експлуатацію нових об'єктів на стан існуючої мережі.

7. Ефективно планувати і проводити ремонтно-профілактичні заходи.

В кінцевому результаті, впровадження геоінформаційної системи в діяльність житлово-комунального господарство значно підвищить якість управлінських рішень, дозволить уникнути пошкодження однієї мережі при ремонті іншої, шляхом поєднання картографічних основ різних служб. Все це позитивно вплине на надання комунальних послуг населенню міста Харків.

2.2.3.3. Впровадження системи контролю за рухом транспорту комунальних підприємств, установ та організацій

GPS - це система високоточного визначення місця розташування об'єкта. Система дозволяє в режимі реального часу спостерігати одному диспетчеру за всіма рухомими об'єктами підприємства обладнаними відповідним устаткуванням, контролювати їхні маршрути й графіки руху, направляти автомобіль у потрібне місце, вибравши самий короткий та зручний маршрут.

На основі геоінформаційної системи, що активно розвивається у м. Харкові, була розроблена та впроваджується в експлуатацію система GPS-моніторингу автотранспорту комунальних підприємств міста «СиМАвто» (далі система).

Ця система буде особливо затребувана в:

• Оперативних службах міста: швидка допомога, МНС, міліція і т.п. (визначити найближчий екіпаж і найкоротший маршрут до місця події, доставити потерпілого в найближчу лікарню й т.п.);
• Комунальних підприємствах міста: прибирання і ремонт доріг, обслуговування інженерних мереж і устаткування, вивіз ТПВ й т.п. (спостерігаючи маршрут руху підконтрольного транспорту є можливість корегувати його пересування відповідно до ситуації що сталася у даний час, а також здійснювати контроль і аналіз строків виконуваних робіт).

Підключення комунальних підприємств міста до системи буде впроваджуватися наступними етапами:

• Створення сучасних каналів зв'язку на основі використання волоконно-оптичних ліній між підприємствами й опорними пунктами мережі, що дозволить забезпечити високошвидкісний обмін даними між сервером системи й робочими місцями операторів;
• Закупівля й установка на рухомий склад підприємств модулів GPS.
• Створення на основі існуючої матеріальної бази підприємств робочих місць диспетчерів системи;
• Адаптація програми й використовуваної нею геоінформаційної системи зі специфікою роботи й вимогами підприємств (нанесення на карту міста додаткових графічних об'єктів і позначень, створення маршрутів і зон пересування транспорту й т.п.)

Впровадження в експлуатацію даної системи підвищить результати основної діяльності підприємств міста, дозволить скоротити видатки на пально-мастильні матеріали і збільшити термін служби автотранспорту підприємства за рахунок чіткого логістичного менеджменту, заснованого на точній і достовірній інформації.

2.2.3.4. Розробка та впровадження медичної інформаційної системи для керування закладами охорони здоров'я

Інформатизація системи охорони здоров'я відноситься до першочергових державних задач, від успішного та ефективного виконання яких залежить рівень соціальної захищеності населення. Сьогодні в Україні відбувається процес реформування системи охорони здоров'я. Зокрема, триває інтеграція системи охорони здоров'я в світовий інформаційний простір завдяки використанню сучасних телекомунікаційних систем.

На сьогоднішній день в закладах охорони здоров'я експлуатується значний парк ПК, але їх використання є недостатньо ефективним. Це зумовлено відсутністю єдиної інформаційної системи керування, що в свою чергу суттєво обмежує можливості вдосконалення роботи закладів та їх розвитку.

Першочерговими кроками для виходу з цієї ситуації є проведення заходів щодо побудови телекомунікаційних систем на основі оптичних волоконних магістралей та впровадження геоінформаційних технологій у роботі медичних закладів.

Побудова оптоволоконних магістралей, які об'єднають лікувально-профілактичні заклади (ЛПЗ) міста Харкова в єдину мережу, та створення структурованих кабельних мереж на місцях дозволять здійснювати оперативний обмін даними, підвищити оперативність збору довідкової та статистичної інформації, покращити загальну ефективність роботи закладів.

Практична цінність впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій у роботі лікувально-профілактичних закладів полягає в можливості більш раціонального використання обмежених фінансових, матеріальних та трудових ресурсів в комунальних закладах охорони здоров'я для поліпшення рівня надання своєчасної та висококваліфікованої медичної допомоги харків'янам.

Активізація інноваційних процесів покращить механізм управління закладами; інформаційні умови праці, виражені у забезпеченні оперативної доступності до необхідних даних, а також підвищить обґрунтованість прийняття конкретних лікарських рішень про своєчасне оперативне втручання або адекватну медикаментозну терапію від яких залежать життя людей.

Створення гідної телекомунікаційної мережі є базовою умовою для застосування геоінформаційних технологій, за допомогою яких є можливість істотно покращити діяльність однієї з найважливіших оперативних служб міста - «Швидкої допомоги».

Впровадження ГІС-систем передбачає проведення наступних заходів:

• оснащення та дооснащення автомобілів «Швидкої допомоги» GPS-навігаторами;
• дооснащення автомобілів «Швидкої допомоги» модулями GPS, для визначення водіями місця знаходження і контролю переміщення автомобіля;
• забезпечення диспетчерської служби якісними та детальними картографічними матеріалами для підвищення якості та точності в обробці даних.

Результатами такого впровадження буде:

• скорочення часу прибуття автомобілю «Швидкої допомоги» на місце виклику;
• виключення ситуації, коли автомобіль «Швидкої допомоги» втрачає просторову орієнтацію на вулицях міста;
• диспетчер оперативно зможе спрямовувати автомобіль «Швидкої допомоги» з хворою або постраждалою людиною до потрібного ЛПЗ, виходячи з наявності в ньому умов та обладнання для лікування, можливості розміщення людини на стаціонарі лікарні та враховувати відстань від місця знаходження автомобіля «Швидкої допомоги» до ЛПЗ.

Використання новітніх технологій - це закладання фундаменту для застосування нових підходів у роботі медичних закладів: створення бази даних медичних карток у електронному вигляді, організація телеконференцій, створення умов для впровадження телемедицини, як перспективного напрямку розвитку.

Створення Єдиної медичної інформаційної системи м. Харкова - є важливим завданням програми інформатизації на 2009 рік. Впровадження та використання сучасних інформаційних технологій значно покращить рівень надання медичних послуг населенню міста, підвищить якість управління діяльністю лікувально-профілактичних закладів, дозволить ефективніше та раціональніше використовувати фінансові ресурси. Перераховані позитивні моменти суттєво вплинуть на підвищення рівня соціальної захищеності населення міста Харкова в цілому.

2.2.3.5. Розробка та створення Єдиної інформаційно-просторової бази даних пільгового контингенту

Ефективне керування міською територією у сучасних умовах неможливе без впровадження новітніх технологій. Запорукою інтенсивного розвитку регіону є якість управлінських рішень, результатами яких є покращення соціально-економічних показників.

Одне із головних завдань діяльності міської влади - це підвищення рівня життя населення. Особливо це стосується осіб, що потребують підтримки з боку влади (пільговий контингент). Саме рівень життя малозабезпечених сімей, людей похилого віку, інвалідів є індикатором ефективної роботи органів місцевого самоврядування.

У 2004 році комунальним підприємством «Міський інформаційний центр» спільно з Управлінням праці та соціального захисту населення Харківської міської ради була розроблена база даних суб'єктів, що потребують матеріальної допомоги. Впровадження цієї бази сприяло підвищенню оперативності задоволення потреб пільгового контингенту.

Загалом, використання новітніх технологій, особливо застосування геоінформаційних систем, надають широкі можливості у суттєвому вдосконаленні процесу прийнятті управлінських рішень. Створення єдиної бази даних пільгового контингенту м. Харкова з картографічною прив'язкою інформації, сформує комплексний інформаціійно-аналітичний продукт, який стане ефективним засобом роботи для кожної організації та служби соціально-орієнтованого профілю. Дані, отримані з цієї системи, дозволять у повній мірі та наочно відобразити усю наявну інформацію, а також надавати відомості з динаміки змін та точні аналітичні звіти.

Використання таких даних вагомо підвищить ефективність організаційної діяльності територіальних центрів, громадських організацій, установ, що обслуговують пільговиків. Особливо це матиме суттєве значення у процесах планування видатків, використання ресурсів, покращення надання послуг та впровадження нових.

Значний соціальний ефект буде досягнутий при використанні єдиної бази даних пільговиків у роботі диспетчерської служби «062». При прийомі звернення оператором, система одразу ідентифікуватиме пільговика та надаватиме заявці спеціальний статус. Важливе значення це матиме при роботі з заявками від осіб, що мешкають у будинках не внесених до реєстру як об'єкти комунальної власності.

Важливою подією у 2008 році був початок роботи соціальної служби «Інватаксі», що займається перевезенням людей, які пересуваються на інвалідних візках. Служба має велике значення для цієї групи людей. Ознакою цього є величезна кількістю викликів з першого дня її роботи, показник яких збільшується щодня.

Служба потребує створення інформаційно-аналітичної системи, яка б забезпечила оперативний контроль за пересуванням та місцезнаходження автомобілів. Підвищення ефективності роботи служби полягає у раціональному плануванні діяльності автопарку та грамотній логістиці. Застосування можливостей геоінформаційних технологій для рішення цієї задачі та впровадження системи GPS-моніторингу покращить роботу служби шляхом оптимізації маршрутів та контролю графіка руху автотранспорту, скоротить видатки на закупівлю пального та технічне обслуговування, знизить час простою.

Єдина інформаційно-просторова база даних пільгового контингенту - це потужний інтелектуально-інформаційний ресурс для вирішення конкретних завдань соціальної сфери.

Комплексний підхід та використання ГІС-технологій створять умови для інтенсивного розвитку соціальної сфери м. Харкова та забезпечать якісно новий підхід у процесах прийняття рішень та роботи органів місцевої влади.

2.2.3.6. Створення системи обліку об'єктів торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування та ринків міста з використанням геоінформаційних систем

Для обліку об'єктів споживчого ринку в місті Харкові передбачається створення комплексної системи на базі геоінформаційнної системи міста. Всі об'єкти будуть наноситися поверх електронної карти міста Харкова на окремий прошарок, що дає можливість надати необхідну інформацію, не відображаючи зайві дані на карті.

Розроблювальна система дозволить надавати вичерпну облікову і статистичну інформацію про об'єкти нанесені на карту.

Основними можливостями будуть:

• відображення детальних даних про об'єкт при виборі його на карті;
• редагування даних які знаходяться на контролі Управління споживчого ринку;
• надання статистичної інформації по обраній області на карті;
• роздруківка областей карти для складання звітності по районах міста;
• відображення динаміки розвитку об'єктів за минулий період часу;
• планування розвитку ринкової інфраструктури міста.

Надалі можлива розробка модулів контролю розміщення об'єктів відповідно до інженерної інфраструктури міста.

Робота із системою буде реалізована за допомогою Web-браузера (наприклад, Internet Explorer).

Доступ до системи буде надаватися за допомогою імені користувача та пароля. Всі дії користувачів будуть фіксуватися системою для можливості контролю дій та у випадку помилкових дій скасування змін.

2.2.3.7. Подальший розвиток електронного документообігу в Харківській міській раді та її виконавчих органах, комунальних підприємствах та службах міста

Основою інформаційних систем Харківської міської ради та її виконавчих органів стала система електронного документообігу «ДокПроф». Впровадження системи на 117 робочих місць було розпочато в 2006 році.

В 2007 році були продовжені роботи з подальшого впровадження системи. Закуплено і встановлено 175 робочих місць, а також 28 комплектів спеціалізованого периферійного устаткування.

В 2008 році додатково впроваджено 100 робочих місць системи електронного документообігу «ДокПроф» в підрозділах Харківської міської ради та її виконавчих органах.

Крім того протягом 2008 року здійснено запуск системи електронного документообігу «АсДОК» в районних у місті Харкові радах. Системою «АсДОК» охоплено 9-ть районних виконавчих комітетів м. Харкова. У відповідності до розпорядження Харківського міського голови № 1162 від 11.06.2008р. «Про впровадження системи електронного документообігу в районних у місті Харкові радах», та затвердженого плану - графіку виконання робіт, у кожному виконкомі міста Харкова, станом на 09.09.2008р., прийнято до експлуатації по п'ять робочих місць системи електронного документообігу «АсДок».

В 2009 році планується здійснити заходи щодо взаємного об'єднання систем електронного документообігу «ДокПроф» та «АсДОК» для забезпечення оперативного обміну інформацією між системами.

Сьогодні єдина система електронного документообігу, що охоплює всі підрозділи Харківської міської ради та її виконавчих органів, забезпечена потужним електронним архівом і сучасними засобами архівації документів.

Але необхідно виконати певні заходи щодо поліпшення функціональності системи «ДокПроф», розвинути систему «АсДОК», а також додатково забезпечити робочі місця зазначених систем необхідним периферійним обладнання для роботи з паперовими документами:

- високошвидкісних двосторонніх сканерів документів формату А4 (для отримання скан-оригіналів документів)

- портативних сканувальних пристроїв (для отримання цифрової версії вибіркової інформації з паперових носіїв)

Використання в поточній роботі користувачами системи «АсДок» вказаної оргтехніки значно спростить процес обробки вхідної інформації, надасть можливість зберігати в цифровому вигляді копії документів що зменшить ризики остаточної втрати оригінальної документації та в підсумку - покращить показники ефективної роботи відповідних відділів

Для цього планується проведення закупівель необхідної кількості периферійного обладнання, а також проведення переговорів з розробниками систем щодо подальшого розвитку та вдосконалення існуючого електронного документообігу.

Крім того протягом 2009 року планується розпочати впровадження систем електронного документообігу в комунальних підприємствах та службах міста.

2.2.4. Інформаційне забезпечення населення, підприємств і організацій міста

Постійним джерелом актуальної інформації про діяльність Харківської міської ради, міського голови став офіційний сайт, розташований за адресою www.city.kharkov.ua.

Для підвищення інформатизації населення міста Харків про діяльність місцевих органів влади планується проведення робіт щодо розробки та підтримки працездатності Web- ресурсів цих органів.

Планується проведення робіт, направлених на доопрацювання і оновлення сайту міського виконавчого комітету, що значно підвищить інформативність населення про його діяльність.

Створено та успішно експлуатується електронний архів рішень Харківської міської ради, розпоряджень Харківського міського голови. Архів доступний службі архіву з адреси http://www.citynet.kharkov.ua/.

Розроблений і працює сайт Департаменту державної реєстрації юридичних і фізичних осіб - підприємців, доступний за адресою http://reg.com.ua/. На сайті міститься загальна інформація про департамент, на ньому зібрані деякі нормативні документи, зразків облікових форм і карток.

Планується подальше супроводження і підтримка з оновленням інформації на сайті «Підприємництво в Харкові» доступному за адресою http://www.business.city.kharkov.ua/.

Потребує завершення розробка сайтів Міжнародного і Юридичного департаментів Харківської міської ради, сайту міського голови, web-системи «Кадри».

На даний момент ефективно працює «Диспетчерська служба 062», яка входить до складу КП «ГІЦ». Служба була створена в січні 2007 року. У цей час служба, в середньому за добу, приймає більше 2000 дзвінків, в яких жителі міста повідомляють про проблеми в діяльності комунального господарства, транспорту та інше. На даний момент розвиток системи планується проводити в наступних напрямках: створення розділу новин, надання можливості перевірки громадянами статусу власних скарг і заяв, впровадження розділу зі статистикою.

Виходячи з того, що в Україні буде проводитися фінальна частина Євро-2012, необхідно створити web-ресурс, який би інформував населення міста Харків щодо підготовчих заходів безпосередньо в місті Харків та відображав загальні відомості про події стосовно чемпіонату.

Відсутні свої сайти у таких районних місцевих радах, як Комінтернівська, і потребує доопрацювання сайт Орджонікідзевської ради, що зумовлює необхідність в їх розробці.

2.2.5. Впровадження першого етапу підключення закладів освіти до Єдиної інформаційної системи

В умовах входження України до інформаційного суспільства, одним з основних завдань є впровадження досягнень новітніх технологій у системі освіти.

На виконання Державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки» були вирішені деякі питання з впровадження інформаційних технологій у процесі роботи закладів освіти. Але ці дії мали більш ситуаційний характер, стосувались окремих завдань на місцях та носили тимчасовий характер технічних рішень.

На сьогоднішній день відсутність відповідної технічної бази є суттєвою перешкодою для динамічного розвитку та розширення інформаційної мережі закладів та установ освіти. Отже, потрібен перехід на якісно новий рівень.

Необхідно створити телекомунікаційну інфраструктуру нового покоління, що забезпечуватиме повний комплекс заходів, щодо передавання, обробки, зберігання даних у різних форматах, зокрема, аудіо та відео. Також має бути наданий високошвидкісний доступ до мережі Інтернет з відповідною системою інформаційного захисту.

У якості пілотного проекту будуть обрані декілька шкіл на базі яких буде впроваджено повний комплекс робіт зі створення сучасного телекомунікаційного середовища.

Першими етапом є створення сучасних високошвидкісних каналів передачі даних. З огляду на те, що в місті Харкові вже існує мережа оптичних ліній зв'язку, що забезпечує роботу Харківської міської ради та її структурних підрозділів, доцільним буде створення додаткового сегменту оптичних транспортних магістралей для закладів освіти на базі існуючої оптичної мережі.

Другим етапом є створення структурованих кабельних мереж, у приміщеннях шкіл. Ці заходи суттєво розширять можливості застосування сучасних інформаційних технологій, підвищать відказостійкість функціонування існуючих робочих станцій та дозволять впроваджувати новітні інформаційні засоби у викладацькому процесі.

Також буде проведена закупівля технічних засобів та необхідних програмних комплексів. Застосування новітніх технологій навчання, які є адекватні сучасним технічним можливостям, являються невід'ємною частиною цілісного освітнього процесу.

Формування стратегічних завдань, виділення довгострокових цілей дозволить послідовно та обґрунтовано впровадити досягнення новітніх технологій, що суттєво покращать ефективність викладацької роботи та учбового процесу, вдосконалять процес керування закладами, і водночас виведуть їх на якісно інший рівень взаємодії між собою.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ І ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ м. ХАРКОВА

3.1. Мета і основні напрямки інформатизації

Головною метою інформатизації міста Харкова є створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб органів державної влади і місцевого самоврядування, організацій, підприємств, суспільних об'єднань і громадян на основі формування й використання інформаційних ресурсів і сучасних інформаційних технологій. Створення умов реалізації конституційних прав громадян на одержання інформації про діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування.

Головна мета інформатизації досягається шляхом створення цілісної взаємозалежної системи нормативних, інформаційних і інструментальних засобів для рішення завдань пов'язаних із задоволенням всіх поставлених метою потреб, а також для інформаційно-аналітичного забезпечення керування господарським комплексом міста. Що повинне значно підвищити керованість процесами соціально-економічного розвитку міста. Привести до поліпшення якості і рівня життя населення та до трансформації соціального середовища в інформаційне суспільство.

Розробка цілісної взаємозалежної системи нормативних, інформаційних і інструментальних способів передбачається по наступних напрямках:

1. Розвиток нормативної бази визначальний порядок створення, актуалізації й надання у використання різних інформаційних ресурсів; Створення нормативної бази визначальне функціонування єдиного інформаційного простору міста Харкова.

2. Подальше інформаційне забезпечення діяльності Харківської міської ради та її виконавчих органів; Інформаційно-аналітична і технічна підтримка поточної діяльності Харківської міської ради та її виконавчих органів.

3. Створення і розвиток геоінформаційних систем, як базису для цілісної системи керування міською територією.

4. Подальший розвиток інформаційної інфраструктури міста на базі сучасних систем зберігання, обробки і передачі даних.

5. Створення спеціалізованих прикладних інформаційних систем з застосуванням ГІС-технологій.

6. Роботи з подальшого поліпшення інформаційного забезпечення населення, організацій і підприємств міста.

3.2. Основні завдання і пріоритетні напрямки

3.2. Основні завдання і пріоритетні напрямки

Для забезпечення ефективного виконання програми інформатизації, проведення державної політики в цій важливій сфері, виконуючи Постанову Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 року № 644 «Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації», необхідно створити систему керування інформатизацією міста, у яку входять різні суб'єкти Програми із чітко розмежованими правами і обов'язками.

Така система реалізується через ряд нормативно-правових актів, які в основному підготовлені при виконанні «Програми інформатизації міста Харкова на 2004-2006 роки», «Програми інформатизації міста Харкова на 2007 рік», «Програми інформатизації міста Харкова на 2008 рік», і мають потребу в узгодженні і затвердженні у встановленому порядку. Це, у першу чергу:

• Положення про інформаційні ресурси і міські інформаційні системи, що встановлює права власності на міські інформаційні ресурси і регулює питання їхнього наповнення та надання в користування;
• Положення про містобудівний кадастр, що регламентує збір і надання інформації в області архітектури, містобудування та земельних відношень;
• Положення про електронний черговий план міста, що регламентує процеси ведення чергового плану і надання його у використання;
• Положення про захист інформації і інформаційну безпеку міських інформаційних систем;
• Положення про інформаційну систему забезпечення містобудівної діяльності (відповідно до Правил забудови м. Харкова);
• Положення про адресну систему м. Харкова;
• Положення про реєстр адміністративних районів м. Харкова;
• Положення про реєстр елементів вулично-дорожньої мережі м. Харкова.

В області інформаційного забезпечення діяльності Харківської міської ради та її виконавчих органів необхідно провести наступні роботи:

1) Провести обстеження підрозділів Харківської міської ради з метою визначення існуючих в них інформаційних потоків; Оптимізувати інформаційні потоки на основі стандарту ISO 9000 (стандарт якості); Розробити технічні завдання на автоматизацію роботи підрозділів Харківської міської ради на основі єдиних класифікаторів і базових ресурсів, пов'язаних із системою електронного документообігу і геоінформаційною системою.

2) Продовжити раніше початі роботи із впровадження, обслуговуванню та розвитку інформаційних систем і систем автоматизації. А саме: системи електронного документообігу й ряду найбільш важливих довідників і реєстрів. В 2009 році необхідно додатково докупити ліцензії систем електронного документообігу.

3) Забезпечити систему можливостями обміну трафіком з основними операторами зв'язку в місті. Продовжити роботу з інтенсивного впровадження ІКТ шляхом розширення кількості сполучних ліній. Побудувати нові та розвити існуючі структуровані кабельні мережі, створити технічні умови для підключення 900 робочих станцій. У перший етап зробити підключення 200 робочих станцій. Поліпшення якості зв'язку і надання нових сервісів (конференцзв'язок, переадресація викликів, загальні довідники, детальний облік вхідних і вихідних дзвінків), безсумнівно, поліпшать якість управлінської роботи.

Пильної уваги і посиленого розвитку в 2009 році вимагає Геоінформаційна система міста. У першу чергу необхідно вирішити питання придбання ліцензійного програмного забезпечення й розробки спеціального функціонального програмного забезпечення. Це різні «рідери» з можливостями підключення інформаційних баз даних. Далі варто ширше надавати у використання функціональне програмне забезпечення з елементами ГІС (облік комунального майна, населення, транспортних маршрутів, об'єктів землекористування, будівництва та ін.).

Створення спеціалізованих інформаційних систем з застосуванням ГІС-технологій, суттєво вдосконалять ефективність управлінського процесу та оперативність прийняття рішень.

Поряд із самостійними розробками і наповненням баз даних варто організувати широкий обмін інформаційними ресурсами для створення різних кадастрів, що використовують різні відомства (містобудівний кадастр, архітектурний кадастр та ін.). У сучасних умовах варто виходити із завдання задоволення інформаційних потреб організацій, підприємств і населення міста, а не створення єдиних форматів і стандартів.

Переклад відомчих інформаційних ресурсів на інші формати може стати непереборною перешкодою на шляху інформатизації й зажадає більших ресурсів, не вирішуючи при цьому основного завдання. Варто ширше використати Інтернет-технології для надання кінцевому користувачеві інформаційних ресурсів у будь-яких форматах.

Також необхідне проведення подальших робіт з актуалізації топографічних планів міста різних масштабів, у тому числі з використанням космічних знімків і сучасних електронних інструментальних засобів.

Широкий розвиток інформатизації неможливо здійснити без подальшого розвитку інформаційної інфраструктури міста. Облік населення міста, облік комунальних послуг неможливо забезпечувати без каналів зв'язку з різними комунальними підприємствами й службами міста. Також варто створити ряд ділянок локальних мереж у будинках районних у місті рад і у приміщеннях комунальних житлово-експлуатаційних.

В області інформаційного забезпечення населення, підприємств і організацій міста варто продовжувати підтримку та удосконалювання розроблених Інтернет-сайтів органів місцевого самоврядування, продовжувати розробку нових Інтернет-сайтів (районних у місті рад, комунальних підприємств та ін.), розробку порталів і довідкових ресурсів.

Широкому залученню населення міста до керування міською територією буде служити надання населенню широкої інформації про об'єкти будівництва і реконструкції, про генеральний план забудови міста за допомогою створення Інтернет-відображень містобудівного кадастру.

4. ОЧІКУВАНІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Нові інформаційні технології, інформаційно-аналітичні системи, інформаційні ресурси міста повинні розглядатися як ефективні засоби соціально-економічного розвитку, створення нових форм підприємницької діяльності, демократизації громадського життя, удосконалення системи керування. Інформація, нові інформаційні технології і інформаційно-аналітичні системи різноманітного рівня та призначення виступають як найважливіші фактори, які визначають у сучасному світі рівень і якість життя всіх членів суспільства.

Як відзначалося раніше, процес створення і розвитку інформатизації є наукомістким, трудомістким і тривалим. Початкові етапи інноваційного циклу створення засобів інформатизації (проведення наукових досліджень і розробка проектів інформаційних систем, придбання й створення техніки, придбання ліцензійних загальносистемних програмних засобів і розробка прикладних програмних засобів, баз даних і інформаційно-аналітичних систем) є витратними і обсяги таких витрат є значними.

Ефективність інформаційних технологій залежить як від їхнього вмілого застосування, впливу на підвищення продуктивності і якості роботи керівників, так і від зменшення витрат на інформатизацію, що досягають оптимальною організацією проектування, створення і функціонування інформаційних систем та інфраструктури інформатизації території в цілому.

Однак, нові інформаційні технології і інформаційно-аналітичні системи, які будуть створені в рамках Програми безпосередньо підвищать продуктивність роботи, насамперед, у сфері розумової праці і у сфері керування, а основний ефект буде досягнутий у соціальній сфері й в економічному розвитку міста за рахунок прийняття більше якісних управлінських рішень.

Зараз у розвинених країнах біля половини валового національного продукту створюється в інформаційному секторі економіки, і в ньому ж зайнято більше половини працюючих. Тому створення й функціонування й розвиток інфраструктури інформатизації зіграє ключову, авангардну роль у процесах структурної перебудови економіки міста, а застосування нових інформаційних технологій, серед відомих й ефективних заходів підйому економіки й прискорення соціального розвитку регіону, зіграє особливу роль.

Реалізація всіх певних у рамках Програми напрямків інформатизації органів місцевого самоврядування міста повинна забезпечити:

• впровадження на єдиній методичній основі інформаційних систем, які містять у собі автоматизовані робочі місця, бази й банки даних, об'єднані телекомунікаційними мережами зв'язку й передачі даних;
• впровадження в практику роботи сучасних засобів і методів збору, обробки, нагромадження, зберігання, використання і обміну інформацією, необхідної для прийняття обґрунтованих рішень на всіх рівнях керування міською територією;
• впровадження автоматизованих систем і новітніх інформаційних засобів і технологій, які дозволять підвищити ефективність роботи органів місцевого самоврядування, як у сфері соціального захисту населення, так й у сфері аналізу й рішення проблем керування і проведення економічних реформ;
• стимуляцію ринків інформаційних продуктів і послуг, інформатизацію сфери матеріального виробництва, умов для підвищення продуктивності роботи й ефективності капітальних вкладень у сферу інформаційних технологій;
• подальше впровадження єдиної системи електронного документообігу;
• участь м. Харкова в міжнародних державних і міжрегіональних проектах і програмах, внаслідок чого, збільшення числа зовнішніх контактів і ділових зв'язків, залучення зовнішніх інвестицій у розвиток економіки, інші сфери життя м. Харкова;
• правовою, нормативною, статистичною, аналітичною й кадастровою інформацією органи місцевого самоврядування і їхні численні підрозділи, установи й служби, для підвищення оперативності й вірогідності прийняття управлінських рішень;
• підвищення ефективності використання природних і соціально-економічних ресурсів;
• збільшення оподатковуваної бази платежів у місцевий бюджет і створення сприятливого клімату для збільшення припливу інвестицій у розвиток економіки;
• підвищення ефективності функціонування підприємств всіх областей і форм власності за рахунок створення за допомогою інформатизації сприятливого бізнесу-середовища в регіоні, а також за рахунок впровадження комп'ютеризованих технологій керування виробництвом;
• сприяння працевлаштуванню й зменшенню безробіття в регіоні за рахунок створення й впровадження автоматизованої системи обліку, аналізу й моделювання зайнятості населення;
• підвищення ефективності медичного обслуговування й зниження рівня загальної захворюваності населення;
• розширення доступності інформаційних ресурсів для широкого кола споживачів;
• підвищення якості навчання на всіх рівнях утворення й підготовки й перепідготовки кадрів;
• підвищення рівня ефективності боротьби із правопорушеннями, корупцією, організованою злочинністю й ін.

Крім цього очікуваними джерелами економічного ефекту від впровадження інформатизації можна розглядати наступне:

- економія від упорядкованого, раціонального використання бюджетних коштів всіх рівнів;

- підвищення якості управлінських рішень і комерційних угод за рахунок раціонально підготовленої, більше достовірної й оперативної вихідної інформації;

- реалізація інформаційних і комунікаційних послуг;

- продаж інформації як комерційного продукту;

- створення й реалізація програмно-технічних засобів і технологій;

- збільшення відрахувань у місцевий бюджет.

Таким чином, інтегральний ефект, що місто повинно одержати від реалізації Програми, є в істотному підвищенні якості і ефективності керування в соціально-економічній сфері міста в цілому за рахунок впровадження сучасних інформаційних систем підтримки прийняття рішень, погодженості і підвищенні якості, оперативності інформаційних процесів і послуг, які у свою чергу повинні привести до поліпшення соціально-економічних, науково-технічних, культурних та інших показників життя міської громади.

ДЖЕРЕЛА РОЗРОБКИ

1. Конституція України.

2. Закон України «Про Національну програму інформатизації».

3. Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації».

4. Закон України «Про інформацію».

5. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

6. Постанова Верховної Ради України від 04.11.2005р. № 3075-IV «Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2006-2008 роки».

7. Постанова КМУ № 644 від 12.04.2000 р. «Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації».

8. «Програма інформатизації Харківської області». Харків, 2001 р. - 111с.

9. Концепція системного розвитку м. Харкова до 2010 р.

10. Методичні положення по розробці регіональних програм інформатизації. - Київ, ДКЗІ, 2000 р. - 76 с.

11. «Програма інформатизації м. Харкова на 2004-2006р.р.», затверджена рішенням 18 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.12.2003 р. № 266/03

12. Указ Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» від 20.10.2005р. № 1497/2005

ЗАВДАННЯ ТА ЗАХОДИ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ м. ХАРКОВА

НА 2009 рік

Директор КП «Міський

інформаційний центр» О.В. Попов

Начальник відділу інформаційно-комп'ютерного

забезпечення міської ради О.А. Фетісенко