Про розгляд звернень Харківської міської ради

Номер: 147/08
Сесія: 23/5
Тип: Ненормативні документи

Дата прийняття: 20/06/2008
Видавник: Харківська міська рада
Вид: Рішення

УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23 сесія 5 скликання

РІШЕННЯ

Від 20.06.2008 р. № 147/08

м. Харків

Про розгляд звернень Харківської міської ради

Враховуючи численні випадки порушення посадовими особами Управління Служби безпеки України в Харківській області та ГУ МВС України в Харківській області вимог Конституції та Законів України, невиконання обов'язків, передбачених Законами України «Про Службу безпеки України», «Про міліцію», наявність фактів умисного порушення прав, свобод та інтересів органів місцевого самоврядування, які визначені ст.ст. 7, 140 Конституції України, та мешканців м. Харкова, з метою висвітлення фактів щодо діяльності ОУН-УПА, реалізацію права територіальної громади м. Харкова на отримання достовірної інформації, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, на підставі ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», у зв'язку з неоднозначним тлумаченням судами спеціальної юрисдикції положень статті 19, частини 2 статті 144 Конституції України та частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі ст.ст. 13, 42, 94 Закону України «Про Конституційний Суд України», висловлюючи підтримку позиції Харківської обласної ради щодо захисту нейтрального позаблоковога статусу України, на підставі, ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Схвалити звернення до виконуючого обов'язки Голови Служби безпеки України Наливайченка В.О. (додаток 1).

2. Схвалити звернення до Генерального прокурора України Медведька О.І. (додаток 2).

3. Схвалити звернення до Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. (додаток 3).

4. Схвалити звернення до Державної Думи Російської Федерації (додаток 4).

5. Схвалити звернення до Харківської обласної ради (додатки 5, 6).

6. Схвалити звернення до Конституційного Суду України (додаток 7).

7. Контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова М.М. Добкін

Додаток 1

до рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про розгляд звернень Харківської міської ради»

від 20.06.2008 р. № 147/08

ЗВЕРНЕННЯ

Харківської міської ради до першого заступника

Голови Служби безпеки України

Шановний Валентине Олександровичу !

Згідно Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України - це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України та на який покладається захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України.

Діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників грунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України.

Керівництвом та посадовими особами Управління СБ України в Харківській області умисно порушуються вимоги Закону України «Про Службу безпеки України», охоронювані Конституцією України права громадян та органів місцевого самоврядування.

Вказане доводиться наступними фактами.

17 березня 2008 року Управлінням СБ України в Харківській області порушено кримінальну справу №1747 за фактом розтрати посадовими особами Харківської міської ради бюджетних коштів в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України.

18 березня 2008 року співробітниками Управління СБ України в Харківській області із залученням спеціального підрозділу «Альфа» здійснено обшуки приміщень відділу бухгалтерського обліку та звітності, відділу кадрів та архівного відділу Харківської міської ради.

Цього ж дня Харківським міським головою, секретарем міської ради, першим заступником Харківського міського голови та начальником відділу бухгалтерського обліку та звітності - головним бухгалтером міської ради подано скаргу №08-4/720/2-08 в порядку ст. 236-7 КПК України на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах СВ Управління СБ України в Харківській області Бекузарова Р.Е. від 17 березня 2008 року про порушення кримінальної справи №1747 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 18 березня 2008 року відкрито провадження по справі та зупинено проведення слідчих дій по кримінальній справі №1747 на час розгляду скарги.

Постанову суду для негайного виконання направлено начальнику СВ УСБУ в Харківській області, прокурору Харківської області, Харківському міському голові, секретарю Харківської міської ради, першому заступнику міському голови та головному бухгалтеру міської ради.

Відповідно до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій України» судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Харківським міським головою та секретарем міської ради в присутності численних представників засобів масової інформації, начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Харківської області Шитікова О.М. оригінал тексту вказаної постанови суду про зупинення слідчих дій у справі №1747 надавався особисто начальнику слідчого відділення УСБУ в Харківській області Файницькому Є.Е., старшому слідчому в особливо важливих справах СВ УСБУ в Харківській області Бекузарову Р.Е., а також неодноразово оголошувався всім присутнім слідчим та оперативним співробітникам Управління та співробітникам спеціального підрозділу «Альфа».

Незважаючи на отриману інформацію щодо негайного виконання постанови суду та зупинення слідчих дій у справі №1747 на час розгляду скарги, старший слідчий в ОВС СВ УСБУ в Харківській області Бекузаров Р.Е., зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог Конституції України та Закону України «Про судоустрій України», навмисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, продовжував подальше проведення слідчих дій та незаконне вилучення документів з приміщень бухгалтерії та відділу кадрів Харківської міської ради, тобто навмисно не виконував постанову суду.

Старшим слідчим Бекузаровим Р.Е., в порушення вимог ст.ст. 186, 188, 189 КПК України, п.п. 7, 10 Інструкції «Про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» при вилученні документів протокол про проведення обшуку приміщень бухгалтерії Харківської міської ради посадовим особам міської ради та її виконавчих органів для ознайомлення, підписання, внесення заяв і зауважень не надавався, копія протоколу обшуку з описом вилучених документів нікому з посадових осіб міської ради не видавалася.

Документи зі службових приміщень відділу бухгалтерського обліку та звітності були вилучені вже після заборони суду про вчинення будь-яких слідчих дій та незаконно утримаються УСБУ в Харківській області.

31 березня 2008 року Київським районним судом м. Харкова постанову старшого слідчого в ОВС СВ Управління СБ України в Харківській області Бекузарова Р.Е. від 17 березня 2008 року про порушення кримінальної справи №1747 за ст. 191 ч.5 КК України скасовано як таку, що винесена передчасно, за відсутністю на час порушення справи достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.

Судом, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом розтрати посадовими особами Харківської міської ради бюджетних коштів в сумі 1 461 859, 03 грн., що виплачувались працівникам міської ради у вигляді надбавок в розмірі 50% від посадового окладу, за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2008 року апеляційна скарга прокуратури Харківської області на постанову Київського районного суду м. Харкова від 31.03.2008 року залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін. Ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України набрання законної сили постановою судді про скасування постанови про порушення справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.

Київським районним судом м. Харкова та апеляційним судом Полтавської області доведено, що кримінальна справа №1747 СВ Управління СБ України в Харківській області порушена незаконно, без достатніх на те підстав, чим були порушені законні права та інтереси посадових осіб Харківської міської ради та її виконавчих органів.

Харківською міською радою на адресу начальника Управління СБ України в Харківській області Мухатаєва А.О. та старшого слідчого Бекузарова Р.Е. неодноразово направлялися вимоги №08-4/893/2-08 від 02.04.2008 року, №08-4/977/2-08 від 08.04.2008 року, №08-4/1367/2-08 від 19.05.2008 року щодо термінового повернення незаконно вилучених документів, які Мухатаєвим А.О. та Бекузаровим Р.Е. цинічно проігноровані.

На теперішній час документи фінансово-господарської діяльності Харківської міської ради, які вилучені Управлінням СБ України в Харківській області під час проведення слідчих дій 18.03.2008р. з порушенням вимог ст.ст. 186, 188, 189 КПК України, до міської ради не повернуті, що позбавляє міську раду та її виконавчі органи здійснювати свої повноваження у повному обсязі.

Незаконність вилучення документів з відділу бухгалтерського обліку та звітності Харківської міської ради доводиться, у тому числі, листом старшого слідчого Бекузарова Р.Е. №70/6/1747-1066нс від 21.05.2008 року, в якому вказано, що детальний опис вилучених документів при проведенні обшуків не складався.

На теперішній час посадовими особами Управління СБ України в Харківській області навмисно не виконується рішення судів та з надуманих підстав незаконно утримуються документи, що є власністю Харківської міської ради та які використовуються для забезпечення життєдіяльності півторамільйонного міста.

Вказані факти доводять, що керівний склад та посадові особи Управління СБ України в Харківській області навмисно діють всупереч покладених на них Законом України «Про Службу безпеки України» завдань та обов'язків щодо захисту державного суверенітету, конституційного ладу, законних інтересів держави та прав громадян та в своїй діяльності грубо порушують Конституцію та Закони України, встановлені принципи демократичного існування суспільства, законності та правопорядку.

До Служби безпеки України направлялись схвалені 15 сесією Харківською міської ради №224/07 від 03.10.2007 року та 21 сесією міської ради №115/08 від 16.04.2008 року звернення щодо протиправних дій начальника Управління СБ України в Харківській області Мухатаєва А.О. та співробітників Управління.

З боку керівництва Служби безпеки України по викладеним в зверненнях фактах порушень Конституції та Законів України посадовими особами Управління СБ України в Харківській області не вжито жодних заходів реагування, що створює умови для подальших порушень з боку Мухатаєва А.О.

Харківська міська рада втрете звертається до Вас, шановний Валентине Олександровичу, провести в порядку ст. 10 Закону України «Службу безпеки України» повну, всебічну та об'єктивну перевірку законності діяльності начальника Управління СБ України в Харківській області Мухатаєва А.О. та підпорядкованих йому оперативних працівників щодо обгрунтованості дій відносно Харківської міської ради, її виконавчих органів та посадових осіб і надати належну правову оцінку діям керівництва та посадових осіб УСБУ в Харківській області.

Про результати перевірки та вжиті заходи просимо повідомити Харківську міську раду у встановлений законом термін.

Звернення схвалено рішенням 23 сесії

Харківської міської ради 5 скликання

від 20 червня 2008 року

Додаток 2

до рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про розгляд звернень Харківської міської ради»

від 20.06.2008 р. № 147/08

ЗВЕРНЕННЯ

Харківської міської ради до Генерального прокурора України

Шановний Олександре Івановичу!

Конституцією України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою. Втілення в життя цього конституційного принципу покладено на всі гілки влади держави.

Особливу роль у реалізації цієї найважливішої конституційної норми доручено органам внутрішніх справ України.

Харківська міська рада, як представницький орган територіальної громади міста Харкова, глибоко занепокоєна станом довіри людей до правоохоронних органів у місті Харкові та виконання посадовими особами органів внутрішніх справ обов'язків, покладених на них Конституцією та Законами України.

Останнім часом значно збільшилась кількість звернень від громадян до Харківської міської ради з повідомленнями та заявами про протиправні дії керівників та співробітників ГУ МВС України в Харківській області.

Одним з таких прикладів є звернення до міської ради Яновської Л.Б.

12.06.2008 року до Харківської міської ради, як до установи, де можна знайти захист, надійшло звернення мешканки м.Харкова Яновської Л.Б., де вона виклала факти, в які важко не повірити та неможливо читати без жаху.

Вказані у зверненні Яновською Л.Б. факти свідчать про свавілля, нехтування основними правами та свободами громадян співробітниками міліції є типовими для міста Харкова і доводять, що порушення конституційних прав на повагу до гідності, свободи та особистої недоторканності, права на правову допомогу носять системний характер.

Протиправні дії співробітників міліції не тільки не присікаються, а навпаки погоджуються та санкціонуються керівництвом ГУ МВС України в Харківській області.

Яновською Л.Б. неодноразово в письмовій формі, а також на особистому прийомі у начальника ГУ МВС України в Харківській області Крижановського С.В. було заявлено про викрадення і незаконне утримання її малолітньої дитини, про умисне порушення її конституційних прав та свобод з боку співробітників Київського РВ ГУ МВС України в Харківській області.

Розгляд заяви та прийняття по ній рішення керівництвом ГУ МВС України в Харківській області доручено дільничному інспектору, що свідчить про особливий цинізм з боку керівництва ГУ МВС України в Харківській області, нехтування Конституції та Законів України та потурання протиправним діям підпорядкованих співробітників.

Харківська міська рада направляє для розгляду в межах повноважень вказане звернення мешканки м.Харкова Яновської Л.Б. та звертається до Вас, шановний Олександре Івановичу, провести в порядку ст. 29 Закону України «Про прокуратуру» прокурорську перевірку дотримання законності посадовими особами Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Київського РВ ГУ МВС України в Харківській області.

Просимо надати об'єктивну правову оцінку діям керівництва та посадових осіб Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області під час розгляду заяви Яновської Л.Б. про порушення її конституційних прав співробітниками Київського РВ ГУ МВС України в Харківській області.

Про результати перевірки та вжиті заходи прокурорського реагування просимо повідомити Харківську міську раду у встановлений законом термін.

Додаток: копія звернення Яновської Л.Б. на 8 арк.

Звернення схвалено рішенням 23 сесії

Харківської міської ради 5 скликання

від 20 червня 2008 року

Секретарю

Харьковского городского совета

Яновской Леси Богдановны г.Харьков, ул. Собинова 55

тел. 80675454434

Уважаемый Геннадий Адольфович!

Я являюсь жительницей г. Харькова и являюсь членом территориальной громады города Харькова. Обратится к Вам за помощью меня толкнула ситуация которая со мною сложилась.

С июля 2005 года по март 2008 года я проживала в гражданском браке с гражданином Крицыным Игорем Викторовичем. У нас есть совместный ребенок Крицын Игорь Игоревич 12.03.2007 г.р.

Все это время мы проживали в доме Крицына И.В., который расположен по адресу пос. Хроли, ул. Зорянская 13. Крицын И.В. работал, а я занималась воспитанием ребенка. Наше совместное проживание Крицын И.В. оформлять официально не хотел и все время отказывался это делать, а свой отказ мотивировал различными причинами. Через некоторое время Крицын И.В. стал проявлять ко мне агрессию по различным поводам, таким как неудача на работе, проигрыш в казино и т.д. Отношения между нами окончательно испортились и всем, что нас связывало был совместный ребенок. В марте 2008г мы приняли решение о том, что будем жить отдельно. Я все чаще становилась объектом для насилия со стороны Крицына И.В., кроме того, с его стороны добавились угрозы физической расправы надо мною и эти угрозы в мой адрес стали постоянными. Боясь за себя и за ребенка я собрала вещи, забрала ребенка и 15 марта 2008 года ушла от него. Я вместе с ребенком переехала жить к своему отцу. О своих действиях я поставила Крицына И.В. в известность. В ответ на это он мне сказал, что я свободна и могу делать то, что я захочу.

20 марта 2008 года в 21 час я встретилась с Крицыным в ресторане «Пушка» по его просьбе. Наша встреча была короткой. Когда я вышла из ресторана я подошла к своему автомобилю и остановилась, открыла сумку чтобы найти ключи. В этот момент я услышала, что сзади ко мне кто-то быстро подходит, когда человек уже вплотную подбежал ко мне я начала кричать, он зажал мне рот рукой, я вывернулась и начала опять громко кричать, он опять зажал мне рот рукой, обошел меня и сказал что он из милиции и чтобы я успокоилась, при этом никакого удостоверения он мне не показал, убрал руку, со всех сторон начали подбегать люди в гражданской одежде, я опять начала кричать, он опять зажал мне рот рукой и сказал чтобы я не кричала, в этот момент подошел сотрудник ГАИ и тот мужчина который меня схватил сказал чтобы я не орала и успокоилась, показал на сотрудника ГАИ и сказал, что вот же сотрудник ГАИ в форме, затем отпустил меня. Меня окружили люди, где-то 10 человек. Среди них были оперативные сотрудники уголовного розыска Киевского РО Юрий Даниляк, Олег Лезный, Николай Гоголь, а так же начальник уголовного розыска Киевского РО Ермола Д.А. (их фамилии я узнала уже потом, когда находилась, в райотделе на месте происшествия мне никто не представлялся). Даниляк сказал, чтобы я отдала ему ключи от автомобиля, я отдала. Затем кто-то спросил у меня, что случилось с задним колесом моего автомобиля, и я увидела, что оно полностью спущено. Я сказала, что это они мне пробили колесо, они засмеялись. Даниляк открыл водительскую дверь и сказал, чтобы я села в машину, я была очень напугана, постоянно спрашивала, что случилось, потому что с таким количеством работников милиции я никогда не сталкивалась. Никто из работников милиции мне не объяснил, что происходит и почему я задержана. Я села в машину и увидела, что к присутствующим работникам присоединились еще двое сотрудников ППС. Один из оперативных сотрудников который меня задерживал подошел к автомобилю, в руках у него была видеокамера, затем ко мне подошел сотрудник ГАИ и сказал, чтобы я показала ему документы, я отдала ему документы на машину (права, техпаспорт и доверенность), паспорт и загранпаспорт, документы после проверки назад мне не вернули. Во время того, как работник ГАИ проверял мои документы рядом стояли Даниляк и мужчина с видеокамерой. Затем подошли еще двое молодых парней мне сказали, что это понятые. Включили видеокамеру и фонарик. Фонариком светили мне в лицо. Один из оперативных работников сказал, чтобы я сказала свои ФИО и спросил, есть ли что-либо запрещенное у меня в машине, оружие или наркотики, я назвала ФИО, дату рождения и сказала что у меня ничего такого нету. Они сказали что будут обыскивать машину, я согласилась, так как была уверенна, что ничего такого быть не может, так как оружие я никогда даже в руках не держала, а наркотики я никогда в своей жизни не принимала и тем более не хранила. Даниляк обошел автомобиль и сел на пассажирское переднее сидение. Открыл бардачок и начал доставать все из бардачка, очень тщательно все осматривал, и то что он осмотрел бросал на резиновый коврик на полу или на переднее сидение или складывал на торпеду. Ничего подозрительного он не обнаружил. После чего попросил чтобы я передала ему свою сумочку черного цвета, я ему отдала, он выложил все содержимое сумки на сидение и ничего подозрительного не обнаружил. И вернул мне сумку. Затем меня попросили выйти из автомобиля Сотрудники милиции начали открывать все двери, проследить за их действиями я не могла, так как меня постоянно отвлекали какими-то вопросами насчет содержимого моего автомобиля, затем он увидели детское автокресло в машине и начали меня расспрашивать про моего сына. Содержимое автомобиля осматривал лейтенант Даниляк, остальные наблюдали и отвлекали меня. Затем мы подошли к багажнику автомобиля и попросили открыть ляду багажного отделения, я открыла, там находилась детская коляска, они ее вытащили, все осмотрели, ничего подозрительного не обнаружили. Все двери автомобиля были открыты, везде были сотрудники милиции, я не успевала следить за обыском, я не понимала что происходит, думала, что меня скоро отпустят, так как ничего запрещенного у меня не было, все это снималось на видеокамеру. После осмотра багажного отделения меня подвели к задней двери моего автомобиля с водительской стороны и начали вытаскивать все оттуда и осматривать, в основном там лежала моя одежда и обувь. В тот момент, когда осматривали заднее сидение с водительской стороны, сотрудник милиции открыл заднюю дверь с пассажирской стороны и поднял резиновый коврик, я увидела, что там лежит полиэтиленовый пакет с двумя свертками внутри, который я ранее никогда не видела, меня подвели к нему и спросили что это такое, я ответила, что не знаю и это не мое, что я это пакет никогда не видела и в руках не держала. Работник милиции взял пакет распечатал его и вытащил один сверток из фольги, развернул его, внутри был белый блестящий порошок затем развернул второй, там был такой же порошок. Он сложил эти два свертка из фольги обратно в полиэтиленовый пакет и мне сказали, что мы едем райотдел. Я села на переднее пассажирское сидение, за руль сел Даниляк а на заднее сидение сел Лезный. На каких машинах поехали остальные сотрудники милиции я не видела. Даниляк ехал очень быстро, я просила чтобы он ехал медленнее, так как заднее колесо было пробито, машину трясло, в зеркало я видела что летели искры, но он все равно ехал со скоростью 90км.

Мы подъехали к воротам Киевского РО со стороны ул. Маяковского. Постояли пару минут, вышел сотрудник милиции в форме, открыл ворота и сказал Даниляку где припарковаться. Мы заехали во двор, меня завели в Киевский РО со двора, и мы с лейтенантом Даниляком и Лезным поднялись на 3й этаж в кабинет №303. Зашли в кабинет и я села на стул возле двери. Через несколько минут вошли Гоголь Николай, и как мне сказали начальник уголовного розыска Киевского РО Ермола Д.А., понятые Луханин Сергей и Шамо Руслан и еще несколько работников милиции. Ко мне подошел Ермола наклонился и шепнул мне что Игорь Гаврилов задержан в Киеве за сбыт наркотиков и он а также Дудка (я не знаю кто это такой) дали на меня полные расклады, и что я попала в очень крупные неприятности. Я рассмеялась и поняла что меня задержали по ошибке. Потом мне сказали, что ко мне едет начальник Киевского РО и заместитель начальника УВД Харькова Лашин. Кто это сказал из оперативных сотрудников я не помню.

Примерно в 23.30 в кабинет №303 вошел мужчина, все остальные вышли из кабинета, мы остались вдвоем, он представился, сказал, что он Гладик Юрий Тарасович начальник Киевского РО, предложил мне пересесть в кресло возле окна, сам сел рядом и сказал что мне «светит» от 8 до 15 лет за сбыт кокаина и героина. Я была в шоке, так как никогда в жизни никакого отношения к наркотикам я не имела. Так же он сказал, что у него есть видеосъемки того, как я продавала и употребляла наркотики, я понимала, что таких видеосъемок быть не может, пыталась ему объяснить, что я не имею никакого отношения к Гаврилову кроме того что пыталась купить у него квартиру. Но он меня не слушал и говорил, что в тот момент, когда он выйдет из кабинета, я могу начинать отсчитывать минуты до приговора на 15 лет, я опять попыталась объяснить ему, что я никакого отношения к наркотикам не имею, он сказал чтобы я встала, встал из кресла и дал мне очень сильный подзатыльник и сел обратно, мне было больно и страшно, я попыталась сесть обратно, он закричал чтобы я стояла и начал стучать мне ботинком по ноге, не сильно, но больно, я стоять не могла, у меня подкашивались ноги но каждый раз, когда я пыталась сесть обратно в кресло он был меня сильно по ноге и орал, чтобы я не садилась. Опять начал спрашивать про Гаврилова и Дудку я не могла ничего ответить и начала задыхаться. Он начал угрожать мне тем что, если я не расскажу правду, то мне будет гораздо больнее, я больше физически не могла стоять и села в кресло, он схватил меня за плечо и поднял. Я стояла молча. Затем он мне разрешил сесть. И спросил сколько лет моему ребенку и где он сейчас находится, я еще не могла говорить пару минут и через несколько минут сказала ему, что моему сыну 1 год и два месяца и сейчас он спит дома. Гладик сказал, что если я сейчас буду себя правильно вести, то я скоро увижу своего сына и все будет хорошо, дал мне лист бумаги и сказал чтобы я написала все «точки» где я покупала и сбывала наркотики, я рассмеялась и сказала что мне нечего написать по этому поводу и что он ошибается, он пришел в бешенство дал мне еще подзатыльник, бросил мне ручку и сказал, чтобы я писала расписку кому я доверяю своего ребенка на время моего пребывания в тюрьме. Я написала, что передаю ребенка своему отцу Яновскому Богдану Ярославовичу и его жене Кравчук Ирине Анатольевне. Он забрал расписку начал орать что-то о том, что я все равно расколюсь. Я сказала, что мне нечего говорить по этому поводу и что я никакого отношения к Гаврилову. Но он меня не слушал и вышел из кабинета пригрозив мне тем, что сейчас сотрудники райотдела выбьют из меня всю правду.

В кабинет вошли понятые и оперативные сотрудники Гоголь Николай, Даниляк Юрий и Лезный Олег, а так же вошел начальник уголовного розыска РО Ермола Дмитрий. Ермола сказал мне, что я навела очень много шума и что сейчас ко мне едет зам начальника УВД г. Харькова Лашин. И где-то через 15 минут в кабинет вошел Гладик Юрий Тарасович и с ним мужчина, который представился Лашиным (и.о. не помню). Они опять начали задавать мне вопросы по поводу наркотиков. Я спрашивала у них, знают ли они Олега Садкового, так как Садковой очень много раз упоминал фамилию Лашин в своих разговорах с Крицыным, и я это слышала. Они переглянулись и сказали, что они такого человека не знают. Интересующую их информацию я не знала и сказать мне было нечего. Они ушли.

В кабинет вошли сотрудники милиции и понятые. Оперуполномоченный Даниляк Юрий сказал мне, что они действительно ошиблись, затем ко мне подошел Ермола Д.А. и сказал, что меня задержали по ошибке и скоро я пойду домой. Юрий Даниляк предложил мне кофе, я согласилась, затем предложил кофе всем остальным, все тоже согласились. Даниляк и Ермола Д.А. вышли из кабинета, через минут 15 они вернулись. Первым в кабинет вошел Юрий Даниляк, в руках у него были 3 пластиковых стаканчика с кофе. Я протянула руку, но он мне кофе не дал, а поставил все три стаканчика на стол, за которым сидели понятые и Лезный Олег. Затем в кабинет вошел Ермола Д.А., в руках у него было два стаканчика с кофе, один с молоком один без, он протянул мне стаканчик с кофе без молока, я сказала, что хочу с молоком, но он мне сказал пить что дают. После чего Ермола подошел к Даниляку и сказал ему «Вот сейчас весело будет». Я выпила залпом где-то три четверти стакана, никто мне никаких вопросов не задавал, прошло приблизительно 5 минут и у меня очень сильно закружилась голова и стало тошнить, я не могла понять что происходит, думала, что я просто перенервничала, потом меня начал бить озноб, пересохло во рту. Я сразу поняла, что мне в кофе что-то подсыпали. Меня трясло, тошнило, несколько раз я просила чтобы меня вывели в туалет, так как мне было очень плохо. Затем ко мне подошел Ермола Д.А. и сказал, чтобы я посмотрела в зеркало на свои глаза, я взяла зеркало и увидела, что зрачки были очень сильно расширены, я не могла понять, что со мною происходит. После этого мне сказали, что нужно взять для экспертизы прядь волос, срез ногтей с рук и карман, Юрий Даниляк срезал мне прядь волос, затем я сама себе срезала ногти с рук, а Николай Гоголь вырезал левый карман из моих джинс синего цвета, в кармане ничего не было. И мне сказали, что мы едем на освидетельствование.

Мы вышли из Киевского РО через центральный вход с Олегом Лезным, понятыми и Юрием Даниляком, через несколько минут подъехал Николай Гоголь на Шкоде СуперБ ярко-синего цвета. Понятой Руслан Шамо попрощался со всеми и сказал, что его подвозить никуда не надо, он до своей машины доберется сам, пожал руки оперативным работникам, отношения у них были явно дружеские, друг друга ни называли по именам. Олег Лезный сел впереди, понятой Сергей Луханин, оперуполномоченный Юрий Даниляк и я сели сзади. Мы приехали на ул. Шевченко в здание ГАИ, мне сказали, что здесь мне будут делать освидетельствование на наличие наркотиков в моем организме. Я с Олегом Лезным осталась там, а Николай Гоголь, Юрий Даниляк и понятой Сергей Луханин уехали. Мы с оперуполномоченным Олегом Лезным вошли в здание, там было две женщины. Мне сказали, что мне нужно сдать мочу, а кровь сдавать не надо. Я пошла с одной женщиной в туалет, там я попыталась объяснить ей, что мне работники милиции подсыпали что-то в кофе, и просила ее позвонить моим родителям, так же я спрашивала, что нужно сделать для того, чтобы это состояние прошло, она мне ответила, что уже ничего не поделаешь, спросила не хочу ли я спать я сказала что нет, и она мне сказала, что скорее всего мне подсыпали какие-то стимуляторы. Мы вернулись обратно в кабинет, где находились Олег Лезный и еще одна женщина. Она начала спрашивать у меня что я употребляла, я отвечала, что мне подсыпали что-то в кофе, Лезный смеялся, меня никто не слушал. Женщина написала что-то на бумаге и мы с Лезным вышли ну улицу. Мое состояние было невменяемое, я не понимала что происходит, постоянно хотелось облизывать губы и что-нибудь жевать. Я спросила у Лезного что они мне подсыпали, он сказал что не понимает о чем я говорю.

Затем приехали Юрий Даниляк на автомобиле Ниссан Альмера и Николай Гоголь на автомобиле Шкода СуперБ черного цвета. Я села в машину к Юрию Даниляку, а Лезный сел к Гоголю. Я попросила Даниляка чтобы он купил мне что-нибудь успокоительное, мы поехали в аптеку на улице Сумской, по пути я спрашивала что мне подсыпали, он сказал, что это его начальник подсыпал мне в кофе амфетамин, причем, судя по моей реакции переборщил с дозой и что меня «отпустит» еще не скоро.

Мы вернулись в Киевский РО, Юрий Даниляк пошел со мной в дежурную часть, там у меня взяли отпечатки пальцев и сфотографировали меня с разных ракурсов на цифровой фотоаппарат серебристого цвета. Затем мы поднялись на третий этаж и пока мы поднимались по лестнице Даниляк сказал мне, что меня сейчас будут заставлять писать объяснение, и что я должна написать все как они скажут, в ином случае они будут мне одевать противогаз и как он выразился «накуривать». Я плохо понимала что происходит вокруг, мне было страшно. Он сказал, что утром мне дадут позвонить, за меня кто-нибудь отдаст денег и меня отпустят. Мы зашли в кабинет, и Николай Гоголь сказал, что будет мне диктовать, а я буду писать то, что нужно. Я начала писать под диктовку, что «наркотическое вещество амфетамин употребляла в свей жизни несколько раз, и сегодня 20.04.08 днем мне позвонил мой знакомый и предложил мне купить у него амфетамин и я согласилась, что в 20.00 я встретилась с ним возле м. Научная и он дал мне 2 «чека» с амфетамином, а я ему по 150 грн. за каждый» Написав это, я сказала, что больше я ничего писать не буду, так как это неправда и никаких наркотиков я никогда в жизни не употребляла и не приобретала и положила голову на стол, так как мне было очень плохо, писать я не могла даже физически. Николай Гоголь куда-то отошел, затем подошел ко мне и положил что-то на стол, я подняла голову и увидела, что передо мной лежал противогаз темно болотного цвета. Он сказал, что если я не напишу все, что они скажут сейчас, то напишу это через 10 минут, но с большими потерями для моего здоровья. Я очень испугалась и продолжила писать, что «купив амфетамин я положила его к себе в СУМКУ черного цвета, откуда позже его изъяли работники милиции, что к работникам милиции я претензий не имею и меры психического и физиологического воздействия ко мне не применялись». После чего Гоголь Николай сказал мне расписаться на бумажных бирках на синих полиэтиленовых пакетах и сказал, что в этих пакетах находятся мои волосы, ногти и карман, я расписалась.

Около 10 утра 21 апреля 2008г Олег Лезный дал мне мой мобильный телефон и сказал, чтобы я позвонила тому человеку, который сможет привезти за меня деньги. Я сказала, что могу позвонить своему бывшему сожителю Крицыну И.В. Он сказал чтобы я звонила, включила громкую связь и не говорила ничего лишнего. Я набрала номер Крицына, включила громкую связь, Крицын взял трубку, я сказала, что нахожусь в Киевском РО и чтобы он звонил Садковому Олегу и чтобы они приехали и меня забрали.

Примерно через 15 минут меня повели на второй этаж в кабинет к начальнику Киевского РО Гладику Юрию Тарасовичу. Он опять начал задавать мне вопросы по поводу Гаврилова и сбыта наркотиков, я разозлилась и сказала ему чтобы он прекратил мне задавать вопросы ответы на которые я не знаю и что сейчас ему привезут деньги. Гладик Ю.Т. сказал мне, что я должна написать расписку, что своего сына Крицына И.И. я доверяю на время его отцу Крицыну И.В. Я сказала, что писать такое я не буду, он подошел ко мне и дал мне подзатыльник, сказал, что если я не напишу, то меня сейчас «разорвут» его сотрудники и если мне дорого мое здоровье и психика, то мне лучше написать. Я испугалась, начала плакать и написала то, что он мне сказал. После чего он сказал, что сейчас меня посадят в камеру к людям больным СПИДом и мне сейчас будет очень плохо. Меня вывели из кабинета, в приемной сидел Олег Садковой, я начала его просить чтобы он поговорил с Гладиком Ю.Т., сказала, что я ни в чем не виновата. Он молча отвернулся от меня. Меня привели назад в кабинет №303, там никого не было и меня закрыли на ключ.

Минут через 15 меня повели обратно на второй этаж, в приемной Гладика Ю.Т. я увидела Крицына И.В. начала ему кричать, что я ни в чем не виновата и просить, чтобы он меня вытащил из Киевского РО. Крицын ничего мне не сказал. Меня силой втолкнули в кабинет начальника Киевского РО Гладика Ю.Т., там сидели Гладик Ю.Т. и Садковой Олег. Олег начал кричать, что он в шоке от ситуации, что во всех моих анализах крови, мочи, волос, ногтей, обнаружены наркотики, и что он только что видел видеосъемки того, как я продаю наркотики, я поняла что Садковой причастен к моему задержанию, так как таких съемок быть не может и анализ крови я не сдавала и больше ничего ему не сказала. Затем меня привели обратно в 303 кабинет, там были оперативные работники Николай Гоголь, Юрий Даниляк и Олег Лезный, он сказали мне, что Крицын сказал, что он мне помогать не будет а так же сказал, что он сам все это организовал и что я буду сидеть.

После чего Юрий Даниляк отвел меня в дежурную часть на первом этаже Киевского РО и меня закрыли в «обезьяннике», мне было очень плохо, я просила чтобы мне вызвали врача, но меня никто не слушал, у меня начались ужасные галлюцинации, я не могла ни пить ни есть. Через несколько часов пришел сотрудник милиции в форме и отвел меня на третий этаж в кабинет Ермолы Д.А. Там был сам Ермола Д.А., Крицын И.В., седой мужчина примерно 50ти лет и мужчина, который представился Сергеем Лозовым, сказал мне, что он адвокат и будет меня защищать. Крицын сказал, что он якобы теперь знает про меня всю правду, что ему все рассказала моя подруга Юлия Гармаш, которая сказала ему, что я наркоманка и сижу «на системе», что я всю нашу совместную жизнь ему изменяла и ненавидела своего ребенка. Я ему не поверила, так как Юлия Гармаш была мое лучшей подругой и знала, как сильно я любила Крицына и ребенка, а тем более не могла сказать, что я употребляю наркотики. Он начал на меня кричать и говорить, что мне лучше сказать всю правду, я не понимала, что он от меня хочет, мне было очень плохо и я постоянно просила вызвать мне скорую помощь. Потом меня оставили с адвокатом, и он мне сказал, что он понял в чем дело, извинился и сказал, что работать со мной не будет, так как по «постановам» он не работает. Это был около 5 часов вечера 21 апреля 2008г.

Меня отвели обратно в дежурную часть, я всю ночь плакала и просила вызвать мне скорую помощь, потому что мне было очень плохо, очень болело сердце и были очень сильные галлюцинации. В дежурной части меня продержали до 10 вечера 22 апреля. Около 10 вечера 22 апреля в дежурную часть вошел Юрий Даниляк, сказал, что меня выпускают. Я расписалась в бумагах, написала, что претензий к работникам дежурной части я не имею. Меня отвели в кабинет к следователю (там по статье 63 Конституции Украины я отказалась от дачи показаний) и около 23.30 меня выпустили из Киевского РО.

Из райотдела меня забрали родители. Дома мне рассказали, что 21 апреля около 13.00 домой к моему отцу приехал Крицын И.В. и сказал что я наркоманка и торговка героином, что мне дадут очень большой срок, но он мне попытается помочь. Испугал моих родителей тем, что сейчас к ним едет ОМОН с обыском и что он возьмет ребенка, чтобы он не видел процедуры обыска домовладения. Крицын И.В. сказал, что он привезет ребенка, как только меня выпустят. Родители были очень сильно испуганы и не имели возможности проверить то, что сказал им Крицын И.В.

Воспользовавшись этим, Крицын И.В. обманным путем забрал моего сына и увез в неизвестном направлении.

После того как меня выпустили из Киевского РО, Крицын И.В. сказал, что ребенка он мне никогда не отдаст. Разрешил мне увидеть своего сына три раза по пол часа, в его присутствии и присутствии охранников, наедине с малышом меня не оставлял.

Во время нашей последней встречи с Крицыным И.В. 25 мая 2008 года он мне постоянно угрожал тем, что он меня либо убьет либо у меня в багажнике найдут килограмм кокаина и я буду сидеть в тюрьме. Я сказала, что я его не боюсь, после чего он вытащил свой пистолет и приставил мне к голове и сказал, что пристрелит меня если я не откажусь от родительских прав и буду с ним воевать. В этот момент его угрозы я воспринимала осознанно как реальные и переживала сильное потрясение, поскольку я боюсь этого человека и до сих пор волнуюсь о собственной безопасности. Так же он сказал, что он купит всех работников милиции, прокуратуры и судов.

Перед нашей встречей и разговором он обыскал меня не предмет подслушивающих устройств и после этого сообщил, что это он организовал мое задержание работниками Киевского РО и Городского Управления МВД г.Харькова 20 апреля 2008 года и что он платит всем, чтобы меня посадили в тюрьму.

Сейчас он со своей матерью Крицыной Мариной Ивановной, отцом Крицыным Виктором Александровичем и сестрой Соболевой Ириной Викторовной скрылись и пребывают в неизвестном мне месте. Их телефоны выключены. Крицын И.В. включает свой телефон на полчаса в день, не говорит мне где находится мой ребенок и что с ним происходит и всячески мне угрожает.

4 июня мой отец Яновский Б.Я. смог дозвониться до Крицына И.В. Отдавать ребенка Крицын отказался, а 5 июня в телефонном разговоре с моим отцом он сказал, что если я не прекращу жаловаться на него и на Гладика Ю.Т., то он ни перед чем не остановится и что он способен на самые крайние меры.

Я обращалась с заявлением на действия работников милиции к Начальнику ГУМВД Украины в Харьковской области Крыжановскому С.В. и была у него на приеме. Он прочитал мое заявление, выслушал меня и отправил к Сенчуку И.И. Там я подробно объяснила всю ситуацию написала объснение и по моему заявлению началась проверка. Однако проверка проводится поверхностно и результатов не дает. Позже я узнала что мое обращения в правоохранительные органы в конечном итоге оказалось на рассмотрении у участкового. Я потеряла надежду на помощь со стороны правоохранительных органов, так сотрудники внутренних дел непосредственно причастны к моему незаконному задержанию и фабрикации в отношении меня уголовного дела.

Прошу Вас оказать мне содействие и помочь мне пройти сквозь произвол который творится в органах милиции, вернуть мне моего родного сына и защититься от Крицына И.В.

Л.Б. Яновская

Додаток 3

до рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про розгляд звернень Харківської міської ради»

від 20.06.2008 р. № 147/08

ЗВЕРНЕННЯ

Харківської міської ради до Міністра внутрішніх справ України

Шановний Юрію Віталійовичу!

Одним з таких прикладів є звернення до міської ради Яновської Л.Б.

Харківська міська рада направляє для розгляду в межах повноважень вказане звернення мешканки м.Харкова Яновської Л.Б. та звертається до Вас, шановний Юрію Віталійовичу, провести об'єктивне службове розслідування по викладеним фактах, перевірити дії працівників ГУ МВС України в Харківській області щодо умисного невиконання вимог Закону України «Про міліцію», недотримання Конституційних прав громадян, неповаги до людської гідності та зухвалого і жорстокого ставлення до людей.

Просимо надати об'єктивну правову оцінку діям керівництва та посадових осіб Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області під час розгляду заяви Яновської Л.Б. про порушення її Конституційних прав співробітниками Київського РВ ГУ МВС України в Харківській області.

Про результати перевірки та вжиті заходи реагування просимо повідомити Харківську міську раду у встановлений законом термін.

Додаток: копія звернення Яновської Л.Б. на 8 арк.

Звернення схвалено рішенням 23 сесії

Харківської міської ради 5 скликання

від 20 червня 2008 року

Секретарю

Харьковского городского совета

Яновской Леси Богдановны г.Харьков, ул. Собинова 55

тел. 80675454434

Уважаемый Геннадий Адольфович!

Мы подъехали к воротам Киевского РО со стороны ул. Маяковского. Постояли пару минут, вышел сотрудник милиции в форме, открыл ворота и сказал Даниляку где припарковаться. Мы заехали во двор, меня завели в Киевский РО со двора, и мы с лейтенантом Даниляком и Лезным поднялись на Зй этаж в кабинет №303. Зашли в кабинет и я села на стул возле двери. Через несколько минут вошли Гоголь Николай, и как мне сказали начальник уголовного розыска Киевского РО Ермола Д.А., понятые Луханин Сергей и Шамо Руслан и еще несколько работников милиции. Ко мне подошел Ермола наклонился и шепнул мне что Игорь Гаврилов задержан в Киеве за сбыт наркотиков и он а также Дудка (я не знаю кто это такой) дали на меня полные расклады, и что я попала в очень крупные неприятности. Я рассмеялась и поняла что меня задержали по ошибке. Потом мне сказали, что ко мне едет начальник Киевского РО и заместитель начальника УВД Харькова Лашин. Кто это сказал из оперативных сотрудников я не помню.

В кабинет вошли сотрудники милиции и понятые. Оперуполномоченный Даниляк Юрий сказал мне, что они действительно ошиблись, затем ко мне подошел Ермола Д.А. и сказал, что меня задержали по ошибке и скоро я пойду домой. Юрий Даниляк предложил мне кофе, я согласилась, затем предложил кофе всем остальным, все тоже согласились. Даниляк и Ермола Д.А. вышли из кабинета, через минут 15 они вернулись. Первым в кабинет вошел Юрий Даниляк, в руках у него были 3 пластиковых стаканчика с кофе. Я протянула руку, но он мне кофе не дал, а поставил все три стаканчика на стол, за которым сидели понятые и Лезный Олег. Затем в кабинет вошел Ермола Д.А., в руках у него было два стаканчика с кофе, один с молоком один без, он протянул мне стаканчик с кофе без молока, я сказала, что хочу с молоком, но он мне сказал пить что дают. После чего Ермола подошел к Даниляку и сказал ему «Вот сейчас весело будет». Я выпила залпом где-то три четверти стакана, никто мне никаких вопросов не задавал, прошло приблизительно 5 минут и у меня очень сильно закружилась голова и стало тошнить, я не могла понять что происходит, думала, что я просто перенервничала, потом меня начал бить озноб, пересохло во рту. Я сразу поняла, что мне в кофе что-то подсыпали. Меня трясло, тошнило, несколько раз я просила чтобы меня вывели в туалет, так как мне было очень плохо. Затем ко мне подошел Ермола Д.А. и сказал, чтобы я посмотрела в зеркало на свои глаза, я взяла зеркало и увидела, что зрачки были очень сильно расширены, я не могла понять, что со мною происходит. После этого мне сказали, что нужно взять для экспертизы прядь волос, срез ногтей с рук и карман, Юрий Даниляк срезал мне прядь волос, затем я сама себе срезала ногти с рук, а Николай Гоголь вырезал левый карман из моих джине синего цвета, в кармане ничего не было. И мне сказали, что мы едем на освидетельствование.

Мы вышли из Киевского РО через центральный вход с Олегом Лезным, понятыми и Юрием Даниляком, через несколько минут подъехал Николай Гоголь на Шкоде СуперБ ярко-синего цвета. Понятой Руслан Шамо попрощался со всеми и сказал, что его подвозить никуда не надо, он до своей машины доберется сам, пожал руки оперативным работникам, отношения у них были явно дружеские, друг друга ни называли по именам. Олег Лезный сел впереди, понятой Сергей Луханйн, оперуполномоченный Юрий Даниляк и я сели сзади. Мы приехали на ул. Шевченко в здание ГАИ, мне сказали, что здесь мне будут делать освидетельствование на наличие наркотиков в моем организме. Я с Олегом Лезным осталась там, а Николай Гоголь, Юрий Даниляк и понятой Сергей Луханйн уехали. Мы с оперуполномоченным Олегом Лезным вошли в здание, там было две женщины. Мне сказали, что мне нужно сдать мочу, а кровь сдавать не надо. Я пошла с одной женщиной в туалет, там я попыталась объяснить ей, что мне работники милиции подсыпали что-то в кофе, и просила ее позвонить моим родителям, так же я спрашивала, что нужно сделать для того, чтобы это состояние прошло, она мне ответила, что уже ничего не поделаешь, спросила не хочу ли я спать я сказала что нет, и она мне сказала, что скорее всего мне подсыпали какие-то стимуляторы. Мы вернулись обратно в кабинет, где находились Олег Лезный и еще одна женщина. Она начала спрашивать у меня что я употребляла, я отвечала, что мне подсыпали что-то в кофе, Лезный смеялся, меня никто не слушал. Женщина написала что-то на бумаге и мы с Лезным вышли ну улицу. Мое состояние было невменяемое, я не понимала что происходит, постоянно хотелось облизывать губы и что-нибудь жевать. Я спросила у Лезного что они мне подсыпали, он сказал что не понимает о чем я говорю.

Около 10 утра 21апреля 2008г Олег Лезный дал мне мой мобильный телефон и сказал, чтобы я позвонила тому человеку, который сможет привезти за меня деньги. Я сказала, что могу позвонить своему бывшему сожителю Крицыну И.В. Он сказал чтобы я звонила, включила громкую связь и не говорила ничего лишнего. Я набрала номер Крицына, включила громкую связь, Крицын взял трубку, я сказала, что нахожусь в Киевском РО и чтобы он звонил Садковому Олегу и чтобы они приехали и меня забрали.

После чего Юрий Даниляк отвел меня в дежурную часть на первом этаже Киевского РО и меня закрыли в «обезьяннике», мне было очень плохо, я просила чтобы мне вызвали врача, но меня никто не слушал, у меня начались ужасные галлюцинации, я не могла ни пить ни есть. Через несколько часов пришел сотрудник милиции в форме и отвел меня на третий этаж в кабинет Ермолы Д.А. Там был сам Ермола Д.А., Крицын И.В., седой мужчина примерно 50ти лет и мужчина, котррый представился Сергеем Лозовым, сказал мне, что он адвокат и будет меня защищать. Крицын сказал, что он якобы теперь знает про меня всю правду, что ему все рассказала моя подруга Юлия Гармаш, которая сказала ему, что я наркоманка и сижу «на системе», что я всю нашу совместную жизнь ему изменяла и ненавидела своего ребенка. Я ему не поверила, так как Юлия Гармаш была мое лучшей подругой и знала, как сильно я любила Крицына и ребенка, а тем более не могла сказать, что я употребляю наркотики. Он начал на меня кричать и говорить, что мне лучше сказать всю правду, я не понимала, что он от меня хочет, мне было очень плохо и я постоянно просила вызвать мне скорую помощь. Потом меня оставили с адвокатом, и он мне сказал, что он понял в чем дело, извинился и сказал, что работать со мной не будет, так как по «постановам» он не работает. Это был около 5 часов вечера 21 апреля 2008г.

Воспользовавшись этим, Крицын И.В. обманным путем забрал моего сына и увез в неизвестном направлении.

Я обращалась с заявлением на действия работников милиции к Начальнику ГУМВД Украины в Харьковской области Крыжановскому СВ. и была у него на приеме. Он прочитал мое заявление, выслушал меня и отправил к Сенчуку И.И. Там я подробно объяснила всю ситуацию написала объснение и по моему заявлению началась проверка. Однако проверка проводится поверхностно и результатов не дает. Позже я узнала что мое обращения в правоохранительные органы в конечном итоге оказалось на рассмотрении у участкового. Я потеряла надежду на помощь со стороны правоохранительных органов, так сотрудники внутренних дел непосредственно причастны к моему незаконному задержанию и фабрикации в отношении меня уголовного дела.

Л.Б. Яновская

Додаток 4

до рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про розгляд звернень Харківської міської ради»

від 20.06.2008 р. № 147/08

Обращение

Харьковского городского совета

к Государственной Думе Российской Федерации

Глубокоуважаемые Председатель и депутаты

Государственной Думы Российской Федерации!

В последнее время отдельные политические силы Украины, используя любые средства, пытаются добиться политической и исторической реабилитации деятельности ОУН-УПА на территории Украины и сопредельных государств.

К попыткам пересмотреть историю и скрыть от будущих поколений правду о деятельности ОУН-УПА можно отнести присвоение звания Героя Украины активно сотрудничавшему в годы войны с Абвером и «СС» главнокомандующему УПА Роману Шухевичу. Он же является автором беспрецедентного по своей жестокости и цинизму в истории Великой Отечественной Войны приказа, содержащего следующие предписания: «... ускорить ликвидацию поляков, под корень вырезать, чисто польские села сжечь, села смешанные - истреблять только польское население. За убийство одного украинца расстреливать 100 поляков».

Отдельными политиканами предпринимаются попытки уравнять в правах ветеранов Великой Отечественной войны, освободивших ценой своей жизни Украину и Европу от фашизма, с бандитами, помогавшими фашистским оккупантам устанавливать на захваченных территориях свой порядок, принимавшими участие в карательных операциях против мирных жителей, получавшими снабжение от фашистских войск и проходившими специальную подготовку в немецких учебных лагерях.

О масштабах искусственно создаваемого образа ОУН-УПА, как организации, действовавшей исключительно в интересах украинского народа, свидетельствует сокрытие реальной исторической информации от общества, попытки пересмотра образовательных программ по истории в учебных заведениях всех уровней, постоянное распространение лживой, неподтвержденной информации о «вояках», «героях» и «подвигах» УПА в обществе, попытки переименования улиц в их честь, незаконные установления памятных знаков с соответствующими атрибутами.

Для достижения своих целей некоторые политические силы умышленно искажают общеизвестные исторические факты о преступной деятельности ОУН-УПА, создавая мифы о борьбе ОУН-УПА за независимость Украины против гитлеровцев.

Преступная деятельность ОУН-УПА подтверждена решениями Нюрнбергского международного военного трибунала, которыми действия в период Второй мировой войны войсковых подразделений Ваффен СС, 14-ой гренадерской дивизии «Галичина», батальонов «Нахтигаль» и «Роланд», сформированных из членов ОУН и других националистических организаций признаны военными преступлениями против человечества.

Доказанными фактами геноцида в Украине XX столетия кроме гитлеровского Голокоста евреев и цыган являются, в том числе, уничтожение бойцами УПА десятков тысяч поляков. На протяжении 1943 - 1947 гг. от рук воинов УПА погибли от 75 до 100 тысяч поляков, не менее 30 тысяч из которых погибли на Волыни.

Весь мир обошли страшные фотографии трупов детей, которыми бандеровцы «украсили» деревья в селе Лозовая на Тернополыцине.

Зверская жестокость, с которой совершались эти преступления, вызывала удивление даже у эсэсовцев.

Генеральный комиссар Волыни и Подолья обергруппенфюрер СС Шене 28 мая 1943 года писал: «национальные бандиты проявляют свою деятельность также в нападениях на безоружных поляков. По нашим подсчетам, на сегодняшний день замучено 15 тысяч поляков! Колонии Янова Долина больше не существует». Зверства ОУН-УПА были направлены не только против поляков, россиян, евреев и цыган, но и против своего собственного народа - украинцев, сражавшихся в рядах советской армии, солдат и офицеров, учителей и врачей, против украинцев, работавших в органах власти, которым «псевдогерои» стреляли в спину.

В Харьковском городском совете есть представители отдельных партий, в угоду политической конъюнктуре пытающиеся поддержать центральную власть в потугах фальсификации исторической правды об ОУН-УПА. Но в целом Харьковский городской совет верен моральным ценностям своих избирателей и защищает историю Великой Отечественной Войны, ее истинных героев.

16.04.2008г. Харьковский городской совет абсолютным большинством голосов отменил решение исполнительного комитета Харьковского городского совета от 30.09.1992 г. о предоставлении разрешения на размещение памятного знака в честь пятидесятилетия ОУН-УПА.

На информационном сервере Министерства иностранных дел Российской Федерации опубликована информация о том, что Федеральная Служба Безопасности России рассекретила часть архивных материалов НКВД-МГБ СССР, касающихся деятельности ОУН-УПА. В разделе сервера «Архивная служба» были опубликованы некоторые из этих материалов.

Харьковский городской совет, как представительский орган полуторамилионного города, чтя память о подвиге советского народа, сражавшегося с полчищами фашистов и их приспешниками на поле боя, считая необходимым донести до нынешнего и грядущих поколений правду об ОУН-УПА, подтвержденную неопровержимыми историческими документами, обращается к Государственной Думе Российской Федерации с просьбой оказать содействие в официальном получении рассекреченных в 2008 году архивных материалов НКВД-МГБ СССР, освещающих истинную деятельность ОУН-УПА на территории Украины и сопредельных государств.

Обращение принято решением 23 сессии

Харьковского городского совета 5 созыва

от 20 июня 2008 года

Додаток 5

до рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про розгляд звернень Харківської міської ради»

від 20.06.2008 р. № 147/08

ЗВЕРНЕННЯ

Харківської міської ради до Харківської обласної ради

Шановні Васілій Вікторович

та депутати обласної ради!

Харківська міська рада вкрай стурбована збільшенням кількості дорожньо - транспортних пригод, в тому числі, з тяжкими наслідками, за участі двохколісних транспортних засобів з об'ємом двигуна до 50 куб. см (мопедів та скутерів).

Доступність та економічність цього виду транспорту обумовлює швидке зростання обсягів його використання на дорогах міста Харкова та області.

При цьому власниками таких мопедів та скутерів часто стають особи, які не досягли шістнадцятирічного віку, не володіють достатнім рівнем знань Правил дорожнього руху, використовують транспортні засоби, що не відповідають встановленим технічним нормам та вимогам.

Це пов'язане, в першу чергу, із тим, що чинне законодавство України не містить положень щодо обов'язкової державної реєстрації подібних транспортних засобів.

У відповідності до Указу Президента України від 20.11.2007 р. №1121/2007 «Про невідкладні заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху» Кабінету Міністрів України надане доручення щодо опрацювання в термін до 01.03.2008 р. питання здійснення реєстрації та обліку транспортних засобів з робочим об'ємом двигуна до 50 куб. см.

Нажаль, до теперішнього часу це питання є невирішеним на державному рівні.

Водночас, згідно зі ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» реєстрація мопедів, велосипедів і гужових візків (саней) може провадитися за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Позитивний досвід з впровадження реєстрації зазначеного типу транспортних засобів на території України вже мають Одеська, Полтавська, Черкаська, Вінницька області, міста Київ та Севастополь.

Враховуючи викладене, з метою запобігання дорожньо - транспортним пригодам, пов'язаним із незаконним використанням скутерів та мопедів,

НАТО - це структура, яка прийнята світом у спадщину від «холодної війни». У цій ситуації Україна фактично опинилась позбавленою права на власне бачення світової розбудови та місця в цьому процесі. Ми знов наблизились до стану, який військові називають театром військових дій. Україну намагаються використовувати для вирішення загальносвітових протиріч, штучно створюючи їх в самій державі.

Сьогодні в суспільстві поширюється пропаганда того, що НАТО вже має зовсім іншу ідеологію, але відомі світові події підтверджують, що у цій ідеології нічого не змінилось. Це, насамперед, ідеологія сили. Завдяки намаганням насильно втягнути Україну до цього військового блоку вона може стати детонатором потенційних міждержавних конфліктів при існуючій напрузі. Очевидним є те, що сьогодні європейська орієнтація України є по суті орієнтацією на НАТО в Європі, що може реально призвести державу на розділ за інтересами.

Саме з зазначеного та інших причин НАТО має бути викреслено з української політичної риторики та практики.

Спираючись на результати громадського опитування, за якими більше 80% жителів регіону негативно відносяться до ідеї входження України в НАТО, депутати Харківської обласної ради прийняли 11 червня 2008 року рішення, яким проголосили Харківську область - «територією без НАТО»!

Рішення щодо вступу України до будь-якого військово-політичного союзу має прийматися виключно народом України, а не окремими політиками.

Харківська міська рада, представляючи інтереси територіальної громади міста Харкова, цілком підтримує позицію Харківської обласної ради про недопущення ігнорування думки народу України при прийнятті найважливіших для країни рішень, виступає на захист нейтрального позаблокового статусу України, закликає керівництво держави, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування усіх рівнів, усі політичні сили припинити антинародні дії щодо втягування України до НАТО всупереч волі народу та пропонує вжити невідкладних заходів, які б забезпечили позаблоковий нейтральний статус України.

Звернення схвалено рішенням 23 сесії

Харківської міської ради 5 скликання

від 20 червня 2008 року

Додаток 6

до рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про розгляд звернень Харківської міської ради»

від 20.06.2008 р. № 147/08

ЗВЕРНЕННЯ

Харківської міської ради до Харківської обласної ради

Шановні Васілій Вікторович

та депутати Харківської обласної ради!

Соціальне напруження в державі, яке викликане спробами окремих політичних сил та їх лідерів схилити суспільство до вкрай небезпечного за своїми наслідками кроку - входження України в Північноатлантичний Альянс (НАТО) змушує Харківську міську раду звернутися до депутатів Харківської обласної ради з публічною заявою.

Небезпечність таких дій полягає, перш за все, у тому, що спроби будь-якою ціною найскоріше втягнути Україну в НАТО втілюються під гаслами державної політики нібито виключно в інтересах українського народу.

Відомо, що Сенат США затвердив резолюцію, в якій заявив про свою рішучу підтримку прийнятої на самміті НАТО декларації про те, що Україна і Грузія будуть прийняті в члени Альянсу. При цьому Сенат США закликав міністрів закордонних справ країн НАТО схвалити на зустрічі в грудні 2008 року заявку урядів України і Грузії про приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ).

В Декларації про державний суверенітет України наша держава проголошена нейтральною країною, яка не бере участі у військових блоках.

Всупереч позаблоковому статусу України керівництвом держави проголошено курс на прискорення входження в НАТО, який проводиться без широкої підтримки народу України та призводить до дестабілізації в суспільстві, провокує громадянське протистояння в країні, порушує закріплене Конституцію України право на державний суверенітет.

Події в Україні відображають протиріччя великої «світової гри», що ведеться в умовах об'єктивного процесу глобалізації. Сьогодні НАТО - основна база розбіжностей в суспільстві, його головна біда. НАТО - це конструкція для підтримання однополярного світу.

Наслідком зближення з НАТО буде загострення існуючого військового протистояння. Неможна виключати, що на території України будуть розташовані військові бази НАТО, системи ПРО США, а відтак - не виключається можливість реальної загрози для України з боку міжнародних терористичних організацій, погіршення стосунків в економічній, гуманітарній та військовій сферах з Росією, Китаєм, Білорусією, Казахстаном та іншими країнами.

Враховуючи викладене, з метою запобігання дорожньо - транспортним пригодам, пов'язаним із незаконним використанням скутерів та мопедів, Харківська міська рада звертається до депутатів Харківської обласної ради з проханням щодо прийняття рішення про впровадження на території області реєстрації та обліку транспортних засобів з об'ємом двигуна до 50 куб. см.

У разі позитивного вирішення цього питання Харківською міською радою також буде прийняте аналогічне рішення.

Звернення схвалено рішенням 23 сесії

Харківської міської ради 5 скликання

від 20 червня 2008 року

Додаток 7

до рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про розгляд звернень Харківської міської ради»

від 20.06.2008 р. № 147/08

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПОДАННЯ

щодо офіційного тлумачення частини другої статті 19, статті 144

Конституції України та статті 25, частини 14 статті 46,

частин 1,10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частиною 14 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради. До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, у вказаних нормах закону закладена колізія щодо реалізації компетенції місцевих рад у прийнятті та скасуванні власних рішень.

Підставою для звернення Харківської місткої ради до Конституційного Суду України з Конституційним поданням є існуюча в державі практика неоднозначного застосування положень Конституції та законів України судами загальної та спеціальної юрисдикції, що призводить до порушення конституційних прав та свобод Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування та представника інтересів територіальної громади міста Харкова.

1. Постановою господарського суду Волинської області від 18 грудня 2007 року рішення Харківської міської ради «Про скасування та призупинення дії рішень Харківської міської ради» від 26.07.2006 року №73/06 (пункт 8 Додатку №1) в частині скасування пункту 53 додатку до рішення 16 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.09.2003 року №178/03 визнано нечинним.

Приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції виходив із того, що орган місцевого самоврядування не має права скасовувати самостійно прийняті ним рішення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року постанова господарського суду Волинської області від 18 грудня 2007 року залишена без змін, а апеляційна скарга відповідача без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2007 року касаційну скаргу Харківської міської ради та касаційне подання заступника прокурора Львівської області відхилено, постанову господарського суду Волинської області від 18 грудня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 21 листопада 2007 року у порушенні провадження про перегляд справи за винятковими обставинами відмовлено із посиланням на відсутність підстав для допуску скарги до провадження за винятковими обставинами.

Листом Верховного Суду України від 29 лютого 2008 року повторна касаційна скарга про перегляд за винятковими обставинами повернена із посиланням на врахування при прийнятті ухвали Верховного Суду України від 21 листопада 2007 року законності рішень судів попередніх інстанцій.

В обгрунтування прийнятої ухвали Вищий адміністративний суд України визнав рішення судів першої та апеляційної інстанції вмотивованими тим, що відповідно до ч.9 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» компетенція міської ради щодо скасування актів стосується лише рішень виконавчого комітету ради, прийнятих у межах їх повноважень, якщо такі не відповідають Конституції України чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням ради. Ані Земельний кодекс України, ані Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачають повноваження щодо скасування власного рішення, на підставі якого був укладений договір оренди земельної ділянки.

Таким чином, внаслідок відмови у судовому захисті права органу місцевого самоврядування приймати рішення з питання, яке входить до виключної компетенції міської ради - розпорядження землями комунальної форми власності, яке передбачене пунктом 34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.12 Земельного кодексу України, завдано шкоди власнику земель комунальної форми власності - територіальній громаді міста Харкова, законним представником якої є Харківська міська рада. Хибне тлумачення, що визначення «врегулювання земельних відносин» передбачає тільки прийняття міською радою рішення щодо встановлення права, і не передбачає можливості прийняття рішення щодо зміни раніше встановленого права, або припинення раніше встановленого права (в межах врегулювання земельних відносин), штучно звужує повноваження органу місцевого самоврядування, чим порушує конституційні гарантії місцевого самоврядування з боку держави.

2. Постановою господарського суду Волинської області від 26.06.2007 року (справа №03/85/4-1А) рішення 2 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 31.05.2006 року № 40/06 «Про скасування та призупинення дії рішень Харківської міської ради» в частині скасування пункту 143 додатку №1 до рішення від 28.04.2004 року № 66/04 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» та пункту 171 додатку №1 до рішення від 23.12.2005 року № 247/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» визнано нечинним.

Постановою господарського суду Волинської області від 26.06.2007 року (справа 4/73-11 А) ТОВ «Таміра» було відмовлено у задоволенні позову про визнання нечинним рішення Харківської міської ради від 22 листопада 2006 року № 185/06 «Про затвердження проекту землеустрою з організації та встановлення меж території природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення» в частині затвердження проекту землеустрою з організації та встановлення меж території природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення щодо зелених насаджень по вул. Клочківській, 197 (пункт 4 додатку до рішення).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2007 року справи №03/85/4-1А та 4/73-11А об'єднані для спільного розгляду в одному провадженні за номером справи 22а-3229/07. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2007 року постанова господарського суду Волинської області від 26.06.2007 року про визнання нечинним рішення Харківської міської ради від 22 листопада 2006 року № 185/06 «Про затвердження проекту землеустрою з організації та встановлення меж території природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення» залишена без змін, а постанова господарського суду Волинської області від 26.06.2007 року про визнання нечинним рішення 2 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 31.05.2006 року № 40/06 «Про скасування та призупинення дії рішень Харківської міської ради» в частині скасування пункту 143 додатку №1 до рішення від 28.04.2004 року № 66/04 скасована, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи нове рішення суд зазначив, що за змістом ч.1 ст.59, ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти в формі рішень. Міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Пунктом 34 ч.1 ст.26 вказаного Закону до виключної компетенції пленарних засідань міських рад віднесено врегулювання питань земельних відносин. Також ст.12 Земельного кодексу України до виключної компетенції міських рад віднесено розпорядження землями у межах відповідного населеного пункту.

Рішенням Харківської міської ради № 17/06 від 31.05.2006 року затверджений Регламент Харківської міської ради, пунктом 4 статті 28 якого передбачено право Харківської міської ради скасовувати в порядку контролю прийняті раніше нею рішення індивідуально-правового характеру, що передбачають здійснення певних дій конкретними особами та не виконані в передбачені рішенням строки.

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, виходячи з установлених законодавством умов надання земельних ділянок та використовуючи роз'яснення пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», дійшла висновку, згідно якого не можна вважати таким, що суперечить закону рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування. Суд визнав дії Харківської міської ради та ухвалені нею рішення такими, що відповідають вимогам ст.ст. 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

3. Харківській міській раді відомо про наявність інших рішень судів, які підтверджують право органів місцевого самоврядування скасовувати власне рішення як за власною ініціативою, так і внаслідок розгляду протестів прокурора.

3.1. Постанова Вищого господарського суду України від 05.10.2004 року по справі №13/144.

При розгляді касаційної скарги Хустської міської ради на постанову від і 23.02.2004 року Львівського апеляційного господарського суду у справі №13/144 за позовом ТОВ «Перкос» до Хустської міської ради про визнання недійсним рішення відповідача від 12.05.2003 року №184 «Про розгляд протесту прокурора» Вищий господарський суд України задовольнив касаційну скаргу та у мотивувальній частині рішення зазначив, що оспорюване рішення від 12.05.2003р. прийнято відповідачем за результатами розгляду протесту Хустського міжрайонного прокурора від 24.02.2003р. № 27-07/239, принесеного на рішення Хустської міської ради від 15.07.1998р. №78 «Про виділення в постійне користування земельної ділянки для будівництва АЗС стаціонарного типу з комплексом обслуговування ТОВ «Перкос».

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

Отже, міська рада - орган місцевого самоврядування, який видав опротестований акт (рішення від 15.07.98 № 78), вправі скасувати його як такий, що суперечить законодавству або ж відхилити протест прокурора.

При цьому, скасування органом місцевого самоврядування власного рішення за результатами розгляду протесту прокурора не слід ототожнювати з визнанням акта незаконним (недійсним) в судовому порядку, оскільки згідно з ч. 4 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним лише у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду.

Висновки суду першої інстанції про порушення відповідачем ст. 144 Конституції України шляхом недотримання судового порядку визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування спростовані судом апеляційної інстанції.

У порушенні касаційного провадження з перегляду справи №13/144 за позовом ТОВ «Перкос» до Хустської міської ради про визнання недійсним рішення ухвалою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 9 грудня 2004 року відмовлено.

Така оцінка права органу місцевого самоврядування скасовувати прийняти ним рішення не співпадає із застосуванням ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Вищим адміністративним судом України при розгляді справи 03/86-11 А.

3.2. Постанова Вищого адміністративного суду України від 31 січня 2007 року.

При розгляді касаційної скарги Львівської міської ради на рішення господарського суду Львівської області від 01 квітня 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14-27 липня 2005 року у справі № 3/169-9/366 за позовом приватного підприємства «Український Медіа Центр» до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Управління ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради, про визнання незаконними п. З Додатку до ухвали № 1558 та визнання недійсною ухвали № 1765 від 30.09.2004 року Вищий адміністративний суд України в постанові від 31 січня 2007 року прямо зазначив, що ухвалою Львівської міської ради (рішення ради) від 30.09.2004 р. №1765 відмінена ухвала міськради № 180. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції необгрунтовано прийшли до висновків, що Львівська міська рада, скасовуючи ухвалу (власне рішення ради) № 180 про погодження місця розташування земельної ділянки, перевищила свої повноваження, оскільки не мала права визнавати незаконним своє рішення, яке визнається незаконним тільки в судовому порядку.

Вищий адміністративний суд України постановою від 31 січня 2007 року по справі № 3/169-9/366 за позовом приватного підприємства «Український Медіа Центр» до Львівської міської ради спростував висновки судів першої та апеляційної інстанції та зазначив, що в даному випадку міська рада скасувала ухвалу № 180, а не визнала її незаконною.

Таким чином, і Вищий адміністративний суд України розрізняє зазначені дефініції як не тотожні за змістом.

Така оцінка можливості органом місцевого самоврядування реалізувати своє право на скасування в порядку контролю за використанням земель населеного пункту прийнятих радою рішень не співпадає із застосуванням ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Вищим адміністративним судом України при розгляді справи 03/86-11А.

Необхідність в офіційному тлумаченні частини другої статті 19, статті 144 Конституції України та статті 25, пункту 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обумовлена необхідністю з'ясувати суб'єктивні права та юридичний обов'язок органу місцевого самоврядування, виходячи із структури правовідносин та поняття норми права, з метою упровадження однаковості розуміння положень Конституції під час застосування органом місцевого самоврядування норм Конституції до конкретних життєвих обставин, до конкретних фізичних та юридичних осіб, та упровадження принципу однаковості розуміння положень Конституції під час розглядання судами конкретних справ, для забезпечення конституційного принципу рівності.

Неоднаковість застосування статей 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суперечить конституційним засадам місцевого самоврядування, спричиняє шкоду законним правам Харківської міської ради, штучно та безпідставно обмежує право органу місцевого самоврядування приймати рішення про скасування свого раніше прийнятого рішення та про внесення змін до свого рішення з будь-якого питання, що не виключено з компетенції органу місцевого самоврядування і не віднесено до компетенції іншого органу.

Необхідність в офіційному тлумаченні Конституційним Судом України обумовлена також необхідністю з'ясування сенсу норми частини другої статті 19, статті 144 Конституції України та статті 25, пункту 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з метою реалізації Конституції, та пристосування її норм до потреб держави та суспільства.

Конституція встановлює, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ст.6). В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (ст.7).

Одним із важливих принципів демократичного суспільства, однією із форм народовладдя є місцеве самоврядування.

Під місцевим самоврядуванням розуміється право територіальної громади -жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста на самостійне вирішення питань місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст.140 Конституції).

Необхідно зазначити, що у світі склались різні напрямки щодо регулювання предметів відання органів місцевого самоврядування. Існує практика, згідно якої в основу регулювання предметів відання муніципальних утворень покладений принцип, відповідно до якого муніципальні органи можуть робити лише те, що їм прямо дозволено законом. Такий принцип затвердився в Великобританії (англосаксонська прецедентна модель), США, Канаді, Австралії. В основу правового регулювання предметів відання місцевого самоврядування у Франції, Германії та в інших країнах покладений принцип, згідно з яким муніципальним органам дозволені всі дії, які прямо не заборонені законом та не віднесені до компетенції інших органів (французька або так звана континентальна модель).

Україна в правовому регулюванні предмету відання місцевого самоврядування є країною континентальної моделі, яка викладена в Європейській Хартії місцевого самоврядування.

Європейська Хартія місцевого самоврядування укладена 15.10.85 року, підписана Україною 06.11.96 року та ратифікована 15.09.97 року згідно з Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування» від 15.07.97 року №452/97-ВР.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 року №1906, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частішою національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються Правила міжнародного договору.

Принципове значення має стаття 4 Хартії, в якій закріплюється сфера компетенції місцевого самоврядування, а також відтворені процеси її становлення та динаміки. В ній чітко визначені взаємовідносини місцевого самоврядування і державної влади.

Основні повноваження органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією та законами України.

Встановлена самостійність та незалежність органів місцевого самоврядування в межах власної компетенції. Органи місцевого самоврядування в рамках, визначених законом, мають певну свободу дій для здійснення власних ініціатив з будь-якого питання, що не виключено з їхньої компетенції і не віднесено до компетенції іншого органу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Вказана норма має загальний характер і її зміст конкретизується іншими нормами даного закону та інших нормативно-правових актів України, які відповідають теоретичним засадам врегулювання місцевого самоврядування.

Правовий акт місцевого самоврядування є зовнішнім виразом владної волі суб'єкта місцевого самоврядування, який здійснює свої повноваження.

Правовий акт органу місцевого самоврядування - це форма управлінської діяльності органу місцевого самоврядування, заснована на Конституції України і законодавчо обумовлена. Змістом правового акту органу місцевого самоврядування є правові норми управлінського характеру або управлінські правові розпорядження, направлені на врегулювання суспільних відносин. Правовий акт органу місцевого самоврядування - це вид управлінського рішення суб'єкта місцевого самоврядування, який здійснюється в рамках компетенції (повноважень) і має односторонній загальнообов'язковий владний характер. Правовий акт органу місцевого самоврядування є підзаконним правовим актом.

Правові акти органів місцевого самоврядування є:

а) джерелом права;

б) правовим актом управління;

в) актом правової інформації;

г) підставою виникнення, зміни або припинення конкретних правовідносин.

Загальні вимоги, що пред'являються до правових актів органів місцевого самоврядування, зводяться до того, що правові акти органів місцевого самоврядування мають:

а) здійснюватися, прийматися (видаватися) в рамках Конституції України;

б) грунтуватися на законах України і бути спрямовані на їх виконання;

в) здійснюватися, прийматися (видаватися) в межах компетенції або наданих повноважень;

г) мати загальнообов'язковий характер, тобто базуватися на вимогах конституційності, законності, компетентності (повноважності), загальнообов'язковості.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону встановлено, що до компетенції міських рад відносяться питання щодо регулювання земельних відносин у відповідності до вимог чинного законодавства.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачений спосіб реалізації компетенції органу місцевого самоврядування та встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Стаття 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає право міської ради скасовувати акти виконавчих органів і не забороняє міській раді скасовувати або вносити зміни до власних рішень міської ради.

Таким чином, на думку заявника, міська рада шляхом прийняття відповідних рішень може вирішувати питання щодо прийняття рішень про надання земельних ділянок або щодо внесення змін до таких рішень, або скасування рішень щодо розпорядження землями в межах населених пунктів за умов наявності порушень норм містобудівного, земельного законодавства, порушення законних прав та інтересів членів територіальної громади та Харківської міської ради як органу, уповноваженого представляти інтереси територіальної громади, або за наявності невиконання умов рішення про надання земельної ділянки тощо.

Конституційний Суд України, розглянувши справу № 1-20/2001 за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Регламенту Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Положення про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або передане в її управління, затверджених відповідними Постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, та Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про заходи щодо посилення кадрової роботи в Автономній Республіці Крим» (справа про правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим), у пункті 2.2 рішення від 27 лютого 2001 року (№ 1-рп/2001) зазначив, що Конституція України та закони України встановлюють однакові правові підходи до організації і діяльності органів, які мають представницький характер: парламенту - Верховної Ради України, представницького органу Автономної Республіки Крим - Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування -сільських, селищних, міських, районних у містах рад.

Законом України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим» від 23.12.1998р. №350-ХІV затверджено Конституцію Автономної Республіки Крим, стаття 4 якої встановлює, що нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим або їх положення, які суперечать Конституції Автономної Республіки Крим, не мають юридичної сили.

Такі акти можуть бути оскаржені в суд особами, права та інтереси яких порушено, та визнані судом недійсними, якщо інше не встановлено законом України.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим мають право скасувати свої акти цілком або частково.

Зазначені положення цього Закону визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 16 січня 2003 року № 1-рп/2003 (справа про Конституцію Автономної Республіки Крим).

Частиною 14 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що порядок скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради. Рішенням Харківської міської ради 5 скликання від 31.05.2006 року № 17/06 був затверджений Регламент Харківської міської ради, стаття 28 якого регулює загальні положення про рішення ради та передбачає право міської ради скасовувати власні рішення.

Регламент не скасований, не визнаний недійсним, а відтак є чинним актом органу місцевого самоврядування нормативного характеру, обов'язковим для виконання.

Зазначене підтверджує право міської ради як органу місцевого самоврядування вносити зміни у власні рішення та скасовувати їх.

Такий підхід при застосуванні норм статей 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підтверджується рекомендаціями Верховного Суду України. Правомірність самостійного скасування раніше прийнятого рішення міською радою як органом місцевого самоврядування підтверджується п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», в абзаці другому якого прямо зазначено, що виходячи з установлених законодавством умов надання земельних ділянок не можна вважати таким, що суперечить закону, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування.

Враховуючи викладене вище, для забезпечення реалізації та захисту конституційних прав Харківської міської ради як юридичної особи та органу місцевого самоврядування, на підставі пункту 4 статті 13 та статті 41 Закону України «Про Конституційний Суд України», -

ПРОСИМО:

1. Відкрити конституційне провадження за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України та статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

2. Дати офіційне тлумачення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України та статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо права органу місцевого самоврядування приймати рішення про скасування свого раніше прийнятого рішення та про внесення змін до свого рішення з будь-якого питання, що не виключено з компетенції органу місцевого самоврядування і не віднесено до компетенції іншого органу.

Конституційне подання схвалено

рішенням Харківської міської ради 5 скликання

від 20.06.2008 року № 147/08