Про розгляд звернень Харківської міської ради

Номер: 52/10
Сесія: 43/5
Тип: Ненормативні документи

Дата прийняття: 29/04/2010
Видавник: Харківська міська рада
Вид: Рішення

УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43 сесія 5 скликання

РІШЕННЯ

Від 29.04.2010 р. № 52/10

м. Харків

Про розгляд звернень Харківської міської ради

Підтримуючи від імені територіальної громади міста Харкова позицію Конституційного Суду України у питаннях утвердження політичної та економічної стабільності в українському суспільстві, з метою законодавчого забезпечення реалізації права громадян на проведення масових заходів, удосконалення законодавства у сфері містобудування, посилення відповідальності за порушення правил благоустрою населених пунктів, керуючись ст.ст. 25, 42, 50, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Схвалити тексти звернень Харківської міської ради 5 скликання до:

1.1. Конституційного Суду України та Верховної Ради України щодо підтримки позиції Конституційного Суду України при розгляді справи стосовно можливості окремих народних депутатів України брати безпосередню участь у формуванні коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України (додатки 1,2).

1.2. Верховної Ради України та Прем'єр-міністра України щодо удосконалення законодавства у сфері містобудування (додатки 3,4).

1.3. Верховної Ради України щодо розгляду проекту Закону України «Про порядок організації і проведення мирних заходів» (додаток 5).

1.4. Верховної Ради України та Прем'єр-міністра України щодо встановлення адміністративної відповідальності за несанкціоноване розміщення на об'єктах благоустрою графіті, банерів, плакатів, афіш, об'яв тощо (додатки 6, 7).

2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії та секретаря Харківської міської ради.

Секретар міської ради Г.А. Кернес

Додаток 1

до рішення 43 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про розгляд звернень Харківської міської ради»

від 29.04.2010 р. № 52/10

ЗВЕРНЕННЯ

Харківської міської ради до Конституційного Суду України

Вельмишановні Голове та судді Конституційного Суду України!

11 березня 2010 року відбулася визначна подія в історії державного будівництва України - сформована коаліція депутатських фракцій «Стабільність і реформи» у Верховній Раді України шостого скликання.

Цього ж дня за поданням Президента України Віктора Федоровича Януковича парламентською коаліцією була підтримана кандидатура Миколи Яновича Азарова на посаду Прем'єр-міністра України та сформовано уряд.

Вперше за останні роки Президент України як глава держави, гарант додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина отримав повну підтримку запропонованих реформ з боку законодавчого органу - Верховної Ради України.

Почалася невідкладна робота щодо підготовки та внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Державного бюджету на 2010 рік, який забезпечить вихід економіки країни з кризи та її сталий розвиток.

Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, надаючи офіційне тлумачення Конституції та законів України, у своєму рішенні від 6 квітня 2010 року №11-рп/2010 підтвердив, що коаліція депутатських фракцій «Стабільність і реформи» сформована відповідно до вимог Конституції України та Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».

Це рішення Конституційного Суду України відіграє визначальну роль в утвердженні політичної та економічної стабільності в українському суспільстві.

Усі гілки влади об'єднались заради подолання наслідків кризи, відновлення соціально-економічної стабільності, впровадження реформ, створення необхідних умов для системного оновлення суспільних відносин, підвищення дієвості державної влади, забезпечення прогресивного розвитку України і гідного рівня життя її громадян.

Лише спільні зусилля усіх державних інституцій спроможні забезпечити масштабну модернізацію національного виробництва, поліпшення інвестиційного клімату, стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, ослаблення податкового і регуляторного тиску, підвищення рівня зайнятості населення та зростання заробітної плати, проведення узгодженої державної антиінфляційної, цінової та валютно-курсової політики, оздоровлення фінансового сектору, підвищення соціальних стандартів.

Внаслідок некомпетентності попереднього уряду, його неспроможності вирішувати стратегічні завдання місто Харків недоотримало кошти на будівництво метрополітену, придбання вагонів для міського електротранспорту, реконструкцію стадіону «Металіст», аеродромного комплексу, модернізацію дорожньо-транспортної інфраструктури міста.

Позитивна тенденція підготовки Харкова до Євро-2012 досягнута виключно завдяки прагненню і зацікавленості міста в успішній організації чемпіонату, консолідації зусиль усіх гілок місцевої влади та інвесторів при активній підтримці всієї територіальної громади.

Разом з тим, лідер так званої «об'єднаної опозиції», колишній Прем'єр-міністр України Ю. Тимошенко, яка і довела країну до критичного стану, продовжує робити цинічні та провокаційні заяви, основною метою яких є дестабілізація політичної ситуації в країні, нагнітання громадянського протистояння, протидія вирішенню проблем, які розв'язуються Президентом держави, Урядом та новоствореною парламентською коаліцією.

Безпрецедентним був тиск на Голову та суддів Конституційного Суду України під час розгляду справи №1-33/2010 за конституційним поданням 68 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини шостої статті 83 Конституції України, частини четвертої статті 59 Регламенту Верховної Ради України стосовно можливості окремих народних депутатів України брати безпосередню участь у формуванні коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

В засобах масової інформації з боку лідера опозиції Ю. Тимошенко постійно з'являються безпідставні звинувачення Голови та суддів Конституційного Суду України у вчиненні ними корупційних діянь, які переходять у відверті образи.

За результатами перевірки, проведеної Генеральною прокуратурою України, факти, викладенні у заявах Юлії Тимошенко, не знайшли будь-якого підтвердження. При цьому від підпису власних пояснень лідер опозиції відмовилась.

Харківська міська рада, від імені півторамільйонної територіальної громади міста Харкова, висловлює підтримку принциповій та незалежній позиції Конституційного Суду України при розгляді справи №1-33/2010 стосовно можливості окремих народних депутатів України брати безпосередню участь у формуванні коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Голова та судді Конституційного Суду України, незважаючи на політичне протистояння опозиції, чесно і сумлінно виконали свої високі обов'язки щодо забезпечення верховенства Конституції України.

Впевнені, що рішення Конституційного Суду України від 6 квітня 2010 року №11-рп/2010 стане запорукою ефективної роботи Верховної Ради України на благо народу України, подолання соціально-економічної кризи, утвердження стабільності в українському суспільстві.

Звернення схвалено рішенням 43 сесії

Харківської міської ради 5 скликання

від 28.04.2010 р.

Додаток 2

до рішення 43 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про розгляд звернень Харківської міської ради»

від 29.04.2010 р. № 52/10

ЗВЕРНЕННЯ

Харківської міської ради до Верховної Ради України

Вельмишановні народні депутати України!

Проведення в Україні фінальної частини Євро-2012 українцями сприймається не тільки як головна спортивна подія загальноєвропейського масштабу, але й як унікальна історична перспектива для євроінтеграції, наближення України до рівня економічно розвинутих, демократичних країн Європи.

Проте за оцінками національних та зарубіжних фахівців стан підготовки країни до Євро-2012, який уряд Ю. Тимошенко залишив у спадщину новому керівництву держави є вкрай незадовільним.

У 2009 році з запланованих дев'яти мільярдів гривень на реалізацію цільової програми підготовки Євро-2012 було використано лише три. Приймаючі чемпіонат Європи з футболу міста, у тому числі й місто Харків, не отримували продеклароване урядом Ю. Тимошенко належне фінансування.

Внаслідок некомпетентності попереднього уряду, його неспроможності вирішувати стратегічні завдання, реконструкція та будівництво основних об'єктів чемпіонату відбувалися з серйозними відставаннями від графіку.

Місто Харків постійно недоотримувало кошти на будівництво метрополітену, оновлення рухомого складу муніципального електротранспорту, реконструкцію стадіону «Металіст», аеродромного комплексу, модернізацію дорожньо-транспортної інфраструктури міста.

України брати безпосередню участь у формуванні коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Звернення схвалено рішенням 43 сесії

Харківської міської ради 5 скликання

від 28.04.2010 р.

Додаток 3

до рішення 43 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про розгляд звернень Харківської міської ради»

від 29.04.2010 р. № 52/10

ЗВЕРНЕННЯ

Харківської міської ради до Верховної Ради України

Вельмишановні народні депутати України!

У сучасному світі широке розповсюдження отримали ті системи місцевого самоврядування, які засновані на налагоджених стосунках між органами місцевого самоврядування і центральними органами влади.

Розвиток гарантованого в Україні місцевого самоврядування залежить від законодавчого забезпечення права територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України та визнаних міжнародних норм.

Згідно з чинним законодавством України діяльність органів місцевого самоврядування у містобудівній галузі спрямована на створення і підтримання повноцінного життєвого середовища, що включає прогнозування розвитку населених пунктів, планування, забудову та інше використання територій, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Нажаль, підготовлені протягом 2008-2009 років попереднім Урядом України, Мінрегіонбудом та його структурними підрозділами проекти нормативно-правових актів у сфері містобудування були направлені на обмеження повноважень органів місцевого самоврядування у цій сфері та вкрай негативно відбиваються на сталому розвитку територій населених пунктів.

Створення протягом останніх років на законодавчому рівні нових центральних та місцевих органів виконавчої влади та віднесення до їх компетенції вирішення питань, які з 1997 року відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконували органи місцевого самоврядування, ускладнило процедуру отримання земельних ділянок, оформлення документів, що підтверджують право власності або користування ними, отримання дозволу на будівництво об'єктів містобудування тощо.

Часті зміни законодавства, породження зайвих видів документів, заміна однієї документації іншою призводить до непорозумінь, гальмування процесу будівництва та зайвих фінансових витрат забудовників.

Попереднім керівником Мінрегіонбуду України Куйбідою В.С. у власних, виключно відомчих інтересах було ініційовано внесення змін до Закону України «Про планування і забудову територій», після набрання чинності якими будівництво об'єктів на території населених пунктів фактично припинилося.

У разі відсутності місцевих правил забудови до початку проектування замовнику необхідно одержати рішення міської ради на розробку містобудівного обґрунтування, розробити його, погодити з відповідними органами, отримати відповідну експертизу, провести громадські слухання, після чого знов одержати рішення міської ради щодо його затвердження.

Вважаємо, що така процедура є дуже складною та зайвою для проведення капітального ремонту та реконструкції існуючих об'єктів, які підлягають збереженню згідно затвердженого генерального плану міста.

Внесені до законодавства зміни гальмують своєчасну реконструкцію та капітальний ремонт об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 року №107.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві», який набрав чинності з 01.01.2008 року, повноваження по здійсненню державного контролю за плануванням, забудовою та іншими використанням територій покладено на Державну архітектурно-будівельну інспекцією України та її територіальні органи.

Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» та «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» внесено зміни до статті 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій», згідно з якими прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. В той час як підпунктом 1 пункту «б» частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

08.10.2008 року Кабінет Міністрів України видав постанову №923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» з перевищенням передбачених Конституцією та законами України повноважень. Ця постанова за адміністративним позовом виконавчого комітету Харківської міської ради рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.05.2009 року визнана незаконною. На теперішній час справа знаходиться на розгляді в апеляційній інстанції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №534 було внесено зміни до оскарженої постанови, якими участь органів місцевого самоврядування у процесі прийняття об'єктів в експлуатацію передбачена шляхом погодження виконавчим комітетом міської ради акта готовності об'єкта до експлуатації протягом 10 робочих днів. Якщо у зазначений строк акт готовності об'єкта до експлуатації не погоджено або не подані зауваження у письмовій формі, він вважається таким, що погоджений без зауважень.

Такий порядок погодження дає змогу територіальним органам Державної архітектурно-будівельної інспекції України видавати сертифікати відповідності без участі органів місцевого самоврядування.

Діючим раніше Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року №1243, було передбачено, що закінчені будівництвом приватні житлові будинки садибного типу, дачні і садові будинки приймаються в експлуатацію у порядку, визначеному обласними державними адміністраціями.

На теперішній час згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №923 зазначені об'єкти мають прийматись в експлуатацію у загальному порядку, у тому числі переплановані та переобладнані квартири без зміни їх функціонального призначення, влаштування балконів, зміна жилої площі квартири та ін.

Харківська міська рада у своїх неодноразових зверненнях до органів законодавчої та центральної виконавчої влади звертала увагу на те, що введення замість одного акту державної приймальної комісії двох документів - акту готовності та сертифікату ускладнює процедуру прийняття об'єктів до експлуатації, збільшує строки оформлення документів та фінансові затрати забудовника.

Замість визначення на законодавчому рівні нормального, прозорого, доступного, антикорупційного порядку отримання дозволу на будівництво об'єкту та прийняття його до експлуатації, органами центральної виконавчої влади робилося все можливе для заохочення хаотичної забудови територій населених пунктів та усунення органів місцевого самоврядування від впливу на процес будівництва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1035 затверджено Тимчасовий порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт.

Тобто, цим Тимчасовим порядком передбачено прийняття в експлуатацію самочинно побудованих у період з 5 серпня 1992 року до 1 січня 2008 року об'єктів з видачею інспекцією ДАБК сертифіката відповідності таких об'єктів державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Органи місцевого самоврядування приймають участь у цій процедурі шляхом видачі довідки про погодження прийняття об'єкту в експлуатацію на підставі рішення виконавчого органу міської ради. Але Тимчасовий порядок не визначає про що має бути рішення виконавчого органу та на підставі яких документів приймається.

Будівництво об'єктів без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України вважається самочинним будівництвом.

Жодним законом України не передбачено прийняття в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва та не доручено Кабінету Міністрів України затвердити такий порядок.

Тимчасовим порядком визначений перелік документів для отримання сертифіката відповідності, надання яких чомусь залежить від площі будівлі. Наприклад, для будинків площею до 200м2 документ, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, не потребується, а для будинків площею понад 200м2 потрібний.

Відповідно до ДБН 360-92 «Планування та забудова міських та сільських поселень» садовий будинок - це споруда літнього (сезонного) використання, яка з питань нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормам, встановленим для жилих будинків, а Тимчасовим порядком дачні і садові будинки зазначені поряд з приватними житловими будинками і їх площа може бути більше 350м2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 року №1104 до переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, віднесено будівництво приватних житлових будинків, дачних і садових будинків, прибудов до них загальною площею до 500м2.

Такий порядок не відповідає вимогам зазначених ДБН та може призвести до забудови земельних ділянок, наданих в межах міста для дачного будівництва та садівництва, багатоповерховими капітальними об'єктами нерухомості.

Вважаємо, що для припинення самочинного будівництва приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, в тому числі на земельних ділянках, відведених для цієї мети, та визначення порядку прийняття їх в експлуатацію, спочатку необхідно врегулювати порядок отримання дозволу на будівництво таких об'єктів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 року № 982 затверджено Порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності.

Зазначеною Постановою передбачено, що у разі відсутності у суб'єкта господарювання державного акта на право власності на земельну ділянку чи на право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди земельної ділянки міська рада укладає з таким суб'єктом в десятиденний строк з дня прийняття рішення договір особистого строкового сервітуту.

Статтею 126 Земельного Кодексу України визначено, що право власності або користування на земельну ділянку посвідчують державні акти про право власності та постійного користування, цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки, свідоцтво про право на спадщину, договір оренди землі.

Згідно зі ст.ст. 98, 100 Земельного Кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (право проходу та проїзду, прокладання лінійних комунікацій, встановлення будівельних риштувань, складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд тощо).

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Він може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Земельним Кодексом України не передбачено встановлення сервітуту шляхом прийняття рішення міською радою.

Тобто, постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 року № 982 в частині оформлення договорів сервітуту суперечить нормам Земельного Кодексу України.

Вважаємо, що процедура отримання земельних ділянок для розміщення малих архітектурних форм потребує законодавчого врегулювання та має відрізнятись від процедури отримання земельних ділянок для будівництва об'єктів містобудування.

Підготовлені колишнім Урядом «на швидку руку» документи унеможливлюють їх виконання на місцях, хоча саме органи місцевого самоврядування повинні застосовувати їх на практиці.

Враховуючи викладене, з метою спрощення процедури отримання дозволу на забудову територій, здійснення належного контролю у сфері містобудування, Харківська міська рада звертається до вас, шановні народні депутати, з проханням підтримати пропозиції Харківської міської ради щодо повернення органам місцевого самоврядування повноважень, які передані спеціально уповноваженим органам виконавчої влади, та внести у встановленому порядку на розгляд Верховної Ради України питання щодо внесення змін до Законів України та визначення порядку вирішення питань у містобудівній сфері, який діяв до прийняття Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» та «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».

Враховуючи надзвичайно важливе значення порушеного питання, яке залишається актуальним для усіх населених пунктів і, насамперед, для великих міст країни, просимо з розумінням підійти до його вирішення, розглянути це звернення та про результати розгляду повідомити Харківську міську раду для подальшого інформування територіальної громади міста Харкова.

Звернення схвалено рішенням 43 сесії

Харківської міської ради 5 скликання

від 28.04.2010 р.

Додаток 4

до рішення 43 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про розгляд звернень Харківської міської ради»

від 29.04.2010 р. № 52/10

ЗВЕРНЕННЯ

Харківської міської ради до Прем'єр-міністра України

Шановний Миколо Яновичу!

Харківська міська рада сподівається, що новий Кабінет Міністрів України зробить все можливе для відновлення обсягу і змісту конституційних прав місцевих рад та їх виконавчих органів.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або і рішенням суду. Він може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Земельним Кодексом України не передбачено встановлення сервітуту шляхом прийняття рішення міською радою.

- підтримати пропозиції Харківської міської ради щодо повернення органам місцевого самоврядування повноважень, які передані спеціально уповноваженим органам виконавчої влади;

- ініціювати у встановленому порядку перед Верховною Радою України питання щодо внесення змін до Законів України та визначення порядку вирішення питань у містобудівній сфері, який діяв до прийняття Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» та «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»;

- вжити відповідні заходи по приведенню постанов Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», від 26.08.2009 року № 982 «Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності», від 09.09.2009 року №1035 «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт» у відповідність до Конституції та законів України.

Звернення схвалено рішенням 43 сесії

Харківської міської ради 5 скликання

від 28.04.2010 р.

Додаток 5

до рішення 43 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про розгляд звернень Харківської міської ради»

від 29.04.2010 р. № 52/10

ЗВЕРНЕННЯ

Харківської міської ради до Верховної Ради України

Вельмишановні народні депутати України!

Розвиток України як демократичної та європейської держави передбачає обов'язкове виконання громадянами та державою, в особі органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Конституції та Законів України.

Це можливо лише за умови прийняття законів та підзаконних нормативно-правових актів, якими чітко, однозначно та в повному обсязі регламентуються та встановлюються загальнообов'язкові норми та правила.

Проявом демократичності суспільства є можливість громадян відкрито висловлювати своє відношення до влади шляхом проведення мирних масових заходів.

Вказана норма закріплена в статті 20 Загальної Декларації прав людини, статті 21 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 39 Конституції України.

Підпунктом 3 пункту «б» частини 1 ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на органи місцевого самоврядування покладено прямий обов'язок щодо вирішення відповідно до закону питань про проведення масових заходів та здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.

Відповідно до ст.39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження реалізації такого права може встановлюватися лише судом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №4-рп/2001 від 19.04.2001 року у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України громадяни можуть проводити збори, мітинги, походи і демонстрації за умови обов'язкового завчасного сповіщення про це органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

Тривалість строків завчасного сповіщення має бути у розумних межах і не повинна обмежувати передбаченого статтею 39 Конституції України права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Такі строки мають слугувати гарантією реалізації цього права громадян. Упродовж цього строку зазначені органи мають здійснити і ряд підготовчих заходів, зокрема, для забезпечення безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингу, походу чи демонстрації, підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей.

У разі необхідності органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування можуть погоджувати з організаторами масових зібрань дату, час, місце, маршрут, умови, тривалість їх проведення тощо.

Строк завчасного сповіщення має бути достатнім і для того, щоб органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування могли визначитися, наскільки проведення таких зібрань відповідає закону, та в разі потреби, згідно з частиною другою статті 39 Конституції України, звернутися до суду для вирішення спірних питань.

Конституційним Судом України вирішено, що визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

Позовна заява, яка надійшла в день проведення заходів, або після цього, залишається без розгляду.

Невизначеність на законодавчому рівні конкретного терміну завчасного повідомлення про проведення масових заходів призводить до ситуації, коли організатори масових заходів, які повідомляють органи місцевого самоврядування напередодні, або за декілька годин до проведення масового заходу, фактично позбавляють органи місцевого самоврядування конституційного права на вирішення в судовому порядку питання про обмеження прав громадян на проведення масових заходів з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей, в інтересах національної безпеки та громадського порядку.

Відсутність законодавчого врегулювання примушує органи місцевого самоврядування самостійно приймати нормативно-правові акти, направлені на удосконалення порядку розгляду повідомлень щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій, використовуючи для цього нормативні документи колишньої УРСР .

Рішенням Харківської міської ради 5 скликання №543 від 06.06.2007 року затверджено Тимчасове положення «Про порядок розгляду питань щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій у місті Харкові».

Вказаним положенням визначені порядок інформування органів місцевого самоврядування про проведення масових заходів, реєстрації повідомлення, його розгляд та сповіщення заінтересованих осіб, проведення масових заходів.

З урахуванням вимог Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Указу Президії Верховної ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій», який у встановленому законом порядку свою дію не припинив і є складовою частиною національного законодавства, Тимчасовим положенням встановлено 10-ти денний термін завчасного повідомлення організаторами про проведення масових заходів.

Практика застосування Тимчасового порядку свідчить, що 10-ти денний термін є оптимальним з урахування необхідності розгляду повідомлення, прийняття рішення щодо можливого обмеження проведення масових заходів в судовому порядку, залучення виконавчих органів міської ради для забезпечення умов проведення заходу, використання правоохоронних органів для забезпечення правопорядку та безпеки під час проведення масового заходу.

Необхідність наявності в системі законодавства України нормативного акту, який регламентує обов'язки для організаторів, учасників мирних масових заходів, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів, з урахуванням прав та свобод громадян, передбачених Конституцією України, підтверджується неодноразовим, починаючи з 2000 року, внесенням на розгляд Верховної Ради України відповідних законопроектів народними депутатами України, Кабінетом Міністрів України та Президентом України.

Жодний з законопроектів не був прийнятий Верховною Радою України.

На теперішній час на розгляді в Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України знаходиться поданий Кабінетом Міністрів України 06.05.2008 року проект Закону України «Про порядок організації і проведення мирних заходів», який 03.06.2009 року прийнятий в першому читанні.

У вказаному законопроекті відсутня чітка регламентація терміну подання до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування повідомлення про проведення мирних масових заходів.

Аналіз частини 1 статті 7 проекту Закону доводить, що необхідний термін завчасного повідомлення вирішується організаторами заходу на власний розсуд і є виключно суб'єктивним фактором.

Питання обмеження у судовому порядку конституційних прав громадян та забезпечення громадського порядку і безпеки людей під час проведення таких заходів фактично залишено без відповіді.

Практичний досвіт доводить, що термін завчасного повідомлення не може бути менше 10 днів. Вказаний строк обумовлений необхідністю часу для підготовки адміністративного позову до суду, триденним строком розгляду судом вказаної категорії справ, часом на відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій.

Отже, десятиденний термін завчасного повідомлення про проведення мирних масових заходів повинний буди встановлений виключно на законодавчому рівні.

Сучасний стан розвитку та становлення демократії в Україні, наближення початку виборчого процесу в органах місцевого самоврядування потребує негайного законодавчого врегулювання з обов'язковим урахуванням не тільки конституційного права громадян на мирні зібрання, мітинги, походи і демонстрації, але й реальної можливості органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених в підпункті 3 пункту «б» частини 1 статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішувати відповідно до закону питання про проведення масових заходів та здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку, а також згідно з частиною 2 статті 39 Конституції України, у разі потреби, звернутися до суду для вирішення питань щодо обмеження права на мирні збори з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей в інтересах національної безпеки та громадського порядку.

Враховуюче особливе значення вказаного питання, просимо вас, шановні народні депутати України, повернутися до розгляду проекту Закону України «Про порядок організації і проведення мирних заходів» з урахуванням необхідності чіткого регулювання порядку проведення масових заходів, прав та обов'язків для організаторів, учасників мирних масових заходів, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів.

Про результати розгляду звернення просимо повідомити Харківську міську раду у найкоротший термін.

Звернення схвалено рішенням 43 сесії

Харківської міської ради 5 скликання

від 28.04.2010 р.

Додаток 6

до рішення 43 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про розгляд звернень Харківської міської ради»

від 29.04.2010 р. № 52/10

ЗВЕРНЕННЯ

Харківської міської ради до Верховної Ради України

Вельмишановні народні депутати України!

Одним з головних завдань органів місцевого самоврядування є забезпечення чистоти і порядку, належного утримання території об'єктів благоустрою міста, створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

На теперішній час в місті Харкові, як і в усіх інших містах та населених пунктах країни, дедалі частіше спостерігаються випадки несанкціонованого розміщення на об'єктах благоустрою графіті, плакатів, банерів, афіш, об'яв тощо. В більшості країн світу нанесення графіті як виду вуличного мистецтва та однієї з форм художнього самовираження на чию-небудь власність без дозволу на те власника вважається вандалізмом і карається згідно із законом.

Головними зонами несанкціонованого поширення графіті, плакатів, банерів, афіш, об'яв та інших інформаційних джерел є стіни будинків, підземних переходів, гаражів, таксофонні кабіни, припарковані автівки, асфальтове покриття у подвір'ях, транспорт, під'їзди і сходи разом із дверима квартир, ліфти, поштові скриньки, внутрішні приміщення навчальних закладів, вокзальні холи, зали для чекання, автобусні й трамвайні зупинки, дерева й лавки, пам'ятники, стовпи, внутрішні й зовнішні стіни автобусів, потягів тощо.

При цьому використовується будь-який інструмент, що залишає слід на поверхні: кольорова крейда, олівець, ручка, маркер, фарба, фарба в аерозолі, ніж, клей та ін.

Графіті - це публічне і неофіційне явище, яке потребує значних витрат міських бюджетів і залучення людських ресурсів на відновлення зіпсованого майна. Видалення таких видів вуличного мистецтва здійснюється з використанням шкідливих для людей абразивних розчинів або шляхом зафарбування їх під зовнішній вигляд об'єкту благоустрою.

Ця проблема в країні набуває загрозливих масштабів.

Розміщення графіті, плакатів, банерів, афіш, об'яв на об'єктах міського благоустрою спричиняє майнову шкоду суспільству, власності юридичних та фізичних осіб, завдає значних майнових збитків територіальним громадам.

Погіршується естетичний вигляд міста, насамперед об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного призначення, у тому числі об'єктів благоустрою, розташованих в місцях загального користування та масового відпочинку.

Харківська міська рада, її виконавчі органи та комунальні підприємства вживають необхідних заходів щодо створення сприятливих умов для проживання, праці та відпочинку громадян в м. Харкові, підвищення відповідальності фізичних та юридичних осіб за порушення правил благоустрою.

Виходячи з вищенаведеного, для забезпечення належного естетичного вигляду населених пунктів, Харківська міська рада звертається до Верховної Ради України з проханням розглянути у встановленому порядку питання внесення доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за несанкціоноване розміщення на об'єктах благоустрою графіті, банерів, плакатів, афіш, об'яв тощо у вигляді накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вжиття запропонованих заходів є однією з умов створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорони навколишнього природного середовища та забезпечення чистоти і порядку на території усіх населених пунктів країни.

Враховуючи надзвичайно велике суспільне значення порушеного питання, яке залишається актуальним для усіх населених пунктів і, насамперед, для великих міст країни, просимо з розумінням підійти до його вирішення, розглянути це звернення та про результати розгляду повідомити Харківську міську раду для подальшого інформування територіальної громади міста Харкова.

Звернення схвалено рішенням 43 сесії

Харківської міської ради 5 скликання

від 28.04.2010 р.

Додаток 7

до рішення 43 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про розгляд звернень Харківської міської ради»

від 29.04.2010 р. № 52/10

ЗВЕРНЕННЯ

Харківської міської ради до Прем'єр-міністра України

Шановний Миколо Яновичу!

В більшості країн світу нанесення графіті як виду вуличного мистецтва та однієї з форм художнього самовираження на чию-небудь власність без дозволу на те власника вважається вандалізмом і карається згідно із законом.

Ця проблема в країні набуває загрозливих масштабів.

Виходячи з вищенаведеного, для забезпечення належного естетичного вигляду населених пунктів, Харківська міська рада звертається до Вас, шановний Миколо Яновичу, з проханням ініціювати у встановленому порядку перед Верховною Радою України прийняття доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за, несанкціоноване розміщення на об'єктах благоустрою графіті, банерів, плакатів, афіш, об'яв тощо у вигляді накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Звернення схвалено рішенням 43 сесії

Харківської міської ради 5 скликання

від 28.04.2010 р.