---

УКРАЇНА                                                                     УКРАИНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА                       ХАРЬКОВСКИЙ ГОРОДСКОЙ СОВЕТ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                    ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ

21 сесія 6 скликання                                                     21 сессия 6 созыва

РЕШЕНИЕ

От 19.12.2012 г. № 991/12

г. Харьков

О внесении изменений в решение 36 сессии Харьковского городского совета 5 созыва от 30.09.2009 г. № 230/09 «Об утверждении Городской программы восстановления, реконструкции и благоустройства воинских, братских захоронений, памятников, символизирующих Победу в Великой Отечественной войне, на период 2010-2012 гг.»

С целью надлежащего содержания и сохранения мест захоронений, памятников, символизирующих Победу в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов, чествования памяти защитников Отечества, в связи с подготовкой к празднованию в 2015 году 70-й годовщины Победы в Великой Отечественной войне, на основании Закона Украины «Об увековечении Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов», ст. 26 Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине», руководствуясь ст. 59 Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине», Харьковский городской совет

РЕШИЛ:

1. Внести в решение 36 сессии Харьковского городского совета 5 созыва от 30.09.2009 г. № 230/09 «Об утверждении Городской программы восстановления, реконструкции и благоустройства воинских, братских захоронений, памятников, символизирующих Победу в Великой Отечественной войне, на период 2010-2012 гг.» следующие изменения:

1.1. Заменить в названии и по тексту решения цифры «2010-2012» цифрами «2010-2015».

1.2. Изложить приложение к решению в новой редакции (прилагается).

2. Контроль за исполнением данного решения возложить на постоянные комиссии Харьковского городского совета по гуманитарным вопросам (образование, культура, духовность, молодежная политика и спорт), по вопросам жилищно-коммунального хозяйства, благоустройства и инженерной инфраструктуры города и секретаря Харьковского городского совета.

Городской голова Г.А. Кернес

Приложение

к решению 36 сессии Харьковского городского совета 5 созыва «Об утверждении Городской программы восстановления, реконструкции и благоустройства воинских, братских захоронений, памятников,

символизирующих Победу в Великой Отечественной войне, на период 2010-2012 гг.» от 30.09.2009 г. № 230/09 (в редакции решения 21 сессии Харьковского городского совета 6 созыва

от 19.12.2012 г. № 991/12

Городская программа

восстановления, реконструкции и

благоустройства воинских, братских

захоронений, памятников,

символизирующих Победу в Великой

Отечественной войне,

на период 2010-2015 гг.

Паспорт Программы

1. Общие положения

Забота о сохранении и передаче потомкам исторических и культурных ценностей берет начало еще из глубокой давности. В истории есть немало примеров, когда общество пыталось возродить памятники от умышленного их разрушения и разграбления. С этой целью выносились законодательные акты и устанавливались суровые меры ответственности за нанесение убытков памятникам. Устанавливался порядок по охране археологических памятников, памятников природы и садово-паркового искусства. Не допускалась самовольная вырубка деревьев, истребление лесонасаждений и растений, нарушение и изменение планов историко-художественного пейзажа в парках и садах, которые находятся на государственном учете. Нарушители законодательства привлекались к криминальной ответственности.

На основе изданных в 1930-х гг. законодательных актов памятники, которые имели особенно ценное научное, историческое или художественное значение, объявлялись правительством республики государственными заповедниками. В течение 1927-1929 гг. проводилась первичная регистрация памятников, в результате чего было принято на государственный учет 562 памятника археологии, истории и архитектуры, а также 2 тыс. памятников природы.

В конце 1920-х гг. радикально настроенные деятели в ряде случаев отступали от принципов охраны культурного наследия и под видом реконструкции городов добивались сноса ряда памятников архитектуры в Киеве, Харькове, Полтаве и в других городах.

Совнарком УССР 31 августа 1940 г. принял постановление «Об организации Комитета охраны и сохранения историко-культурных, архитектурных и археологических памятников УССР». Выделение охраны культурного наследия в отдельную область государственного управления было направлено на серьезное улучшение охраны и использование памятников.

В результате проведенного общего обследования памятников, осуществленного с невиданным ранее размахом и усердием на территории всей республики, были составлены списки памятников истории и культуры, которые после аналитической оценки и авторитетной экспертизы были представлены на рассмотрение правительства. Впервые за всю многовековую историю Украины была дана подробная и научно обоснованная информация о наличии памятников истории и культуры. Списки, утвержденные правительством, являются исходным правовым документом для составления арендных и охранных договоров, для выделения ассигнований на консервацию и реставрацию памятников, а также для установления норм и порядка их . использования.

Бурное развитие вызвало в конце 50-х - начале 60-х гг. широкий размах реконструкции городов и других населенных пунктов, в результате чего нужны были новые правовые меры защиты памятников.

Особенно важное значение приобрело сохранение окружающего пространства вокруг памятников. В постановлении Совета Министров УССР от 20 февраля в 1967 г. было обращено внимание на то, что в ряде областей республики при проведении работ по строительству и реконструкции городов и других населенных пунктов не учитывается историческое значение и художественная ценность памятников, их комплексов, и они не включаются в современные архитектурные ансамбли. Исходя из этого, Госстрой УССР в 1968 г. утвердил список, куда вошли более 300 исторических городов, поселков и сел УССР, проекты планирования и застройки которых должны согласовываться с органами охраны памятников истории и культуры.

Восьмая сессия Верховного Совета Украинской ССР 13 июля 1978 г. приняла Закон Украинской ССР «Об охране и использовании памятников истории и культуры», введенный в действие с 1 ноября 1978 г. и который действовал до июня 2000 года. Отмеченный законодательный акт просуммировал всю методологическую базу выявления и охраны памятников.

В течение 1990-х годов с изменением общественной формации и имущественных отношений практическое использование данного закона было ограничено. За это время в Харькове были потеряны ряд объектов, которые находились на государственном учете. Принятие в июне 2000 года Закона Украины „Об охране культурного наследия", а также подзаконных актов позволило начать организацию работы по охране памятников на новом уровне.

В 50-60-е годы прошлого века была проведена широкомасштабная операция по перезахоронению останков погибших в боях, созданию братских могил и мемориальных комплексов. Во время проведения этих мероприятий были допущены ошибки и просчеты, в результате чего была перезахоронена лишь часть останков и большое количество захоронений стали неучтенными и неизвестными.

Харьков довоенный - город заводов-гигантов - имел сотни предприятий, большое коммунальное хозяйство, широко развитую сеть заведений культуры.

Как культурный центр Харьков занимал одно из первых мест в Советском Союзе. В городе было более 40 институтов, более 100 научно-исследовательских институтов, около 4000 чел. профессорско-преподавательского персонала. Лишь в отрасли промышленности работало 20 институтов, в отрасли сельского хозяйства - 8, в отрасли медицины - 17.

Широко развита была сеть народного образования и здравоохранения. Школами было охвачено все детское население Харькова школьного возраста. До войны в школах училось до 155000 детей, детские сады и ясли обслуживали свыше 25000 детей. Хорошо оборудованные больницы, поликлиники и другие лечебные заведения города оказывали квалифицированную помощь населению. Больничная сеть имела 11000 коек.

Харьков имел большое коммунальное хозяйство. Трамвайно-троллёйбусный парк состоял из 236 пассажирских вагонов, 15 грузовых вагонов, 27 троллейбусов.

Материальное состояние населения постепенно росло.

Во время оккупации Харькова фашистскими войсками городу были нанесены чрезвычайно большие разрушения, стоимость которых измерялась миллиардами рублей.

Были разрушены все предприятия республиканской, местной и кооперативной промышленности, подорваны и сожжены все железнодорожные здания, сооружения, путепроводы; мосты уничтожены полностью. Разрушена большая часть зданий институтов; оборудование, аппаратура, ценности кафедр вывезены в Германию или разграблены, а книжные фонды сожжены. Уничтожены лучшие школы, больницы, клубы, кинотеатры; парки обезображены в кладбища, лучшие насаждения вырублены; стадионы превращены в мусорники. Весь подвижной состав трамваев выведен из строя.

Водопроводные насосные станции и запасные резервуары подорваны, оборудование уничтожено.

Фашистскими оккупантами были уничтожены лучшие монументальные сооружения Харькова. В городе сожжено свыше 11 тысяч зданий. Разрушена и сожжена торговая сеть на 70%.

Кроме разрушения хозяйства, оккупанты проводили планомерное массовое уничтожение населения города. Десятки тысяч человек были повешены и расстреляны. На каторжные работы в Германию вывезено около 100 тысяч человек.

Более 65 лет отделяют нас от того памятного дня, когда над Харьковом был поднят флаг освобождения от фашистской оккупации. 23 августа 1943 года войска Степного фронта под командованием генерал-полковника И.С. Конева с боем освободили город от захватчиков, вписав одну из самых ярких страниц в историю Великой Отечественной войны.

Память об известных и неизвестных героях, обо всех, кто на фронте и у тыла приближал победу над фашизмом, поднимал из руин наш город, навсегда останется в сердце каждого харьковчанина. Возобновить в памяти каждое мгновение освобождения и восстановления первой столицы Украины, открыть людям имена героев тех славных и трагических лет - наш гражданский долг.

В последние годы активизирована работа по выявлению мест захоронений жертв Великой Отечественной войны. Возвращены истории имена многих защитников Харькова.

Большинство учтенных захоронений находятся в критическом состоянии и нуждаются в срочном ремонте и обустройстве. В то же время на территории города есть много неучтенных захоронений, которые постепенно уничтожаются в результате хозяйственного использования земель.

2. Цель и основные задания Программы

Целью Программы является восстановление, реконструкция и благоустройство воинских, братских захоронений, памятников, символизирующих Победу в Великой Отечественной войне, чествование памяти защитников Отечества, пропаганда истории города, его культурного достояния, создание условий для туристической и экскурсионной привлекательности объектов историко-культурного наследия.

Основными заданиями Программы являются:

- осуществление капитального ремонта и реконструкции памятников Великой Отечественной войны, упорядочение прилегающих территорий;

- выявление и упорядочение в соответствии с действующим законодательством памятников, символизирующих Победу в Великой Отечественной войне, которые не имеют балансового отображения;

- выявление объектов захоронений жертв Великой Отечественной войны;

- осуществление мероприятий по перезахоронению жертв Великой Отечественной войны.

Мероприятия по выполнению основных заданий Программы прилагаются.

3. Соответствие Программы государственной политике

Программа разработана в соответствии с Законом Украины «Об увековечении Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов», Законом Украины «Об охране культурного наследия», Законом Украины «О географических названиях», Законом Украины «О местном самоуправлении в Украине», Законом Украины «Об утверждении Общегосударственной программы сохранения и использования объектов культурного наследия на 2004-2010 годы», Законом Украины «О погребении и похоронном деле», постановлением Кабинета Министров Украины от 20.12.2000 г. № 1867 «Об утверждении Комплексной программы поиска и благоустройства захоронений жертв войны и политических репрессий», другими нормативно-правовыми актами в сфере охраны культурного наследия.

4. Сроки реализации Программы

Выполнение Программы запланировано на период 2010-2015 гг.

5. Финансовое обеспечение Программы

Финансирование Программы планируется осуществлять за счет средств городского бюджета и других источников.

Объемы финансирования Программы за счет средств городского бюджета определяются на каждый отдельный год в соответствии со сметой, после утверждения её решением сессии Харьковского городского совета в пределах бюджетных ассигнований.

6. Ожидаемые результаты

Приведение в надлежащее состояние воинских, братских захоронений, памятников, символизирующих Победу в Великой Отечественной войне, повышение уровня работы, в том числе воспитательной, по охране историко-культурного наследия, достойное чествование памяти жертв войны и политических репрессий, создание новых популярных экскурсионных маршрутов, воспитание у харьковчан чувства патриотизма и гордости за родной город.

Приложение

к Городской программе восстановления, реконструкции и благоустройства воинских, братских захоронений, памятников,

символизирующих Победу в Великой Отечественной войне, на период 2010-2015 гг.

МЕРОПРИЯТИЯ

по выполнению основных заданий Городской программы восстановления,

реконструкции и благоустройства воинских, братских захоронений, памятников, символизирующих Победу в Великой Отечественной войне,

на период 2010-2015 гг.

Директор Департамента

коммунального хозяйства В.А. Китанин

УКРАЇНА                                                                     УКРАИНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА                       ХАРЬКОВСКИЙ ГОРОДСКОЙ СОВЕТ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                    ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ

21 сесія 6 скликання                                                     21 сессия 6 созыва

РІШЕННЯ

Від 19.12.2012 № 991/12

м. Харків

Про внесення змін до рішення 36 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 30.09.2009 р. № 230/09 «Про затвердження Міської програми відновлення, реконструкції та благоустрою воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні, на період 2010-2012 рр.»

З метою належного утримання та збереження місць поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, вшанування пам'яті захисників Вітчизни, у зв'язку з підготовкою до святкування у 2015 році 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, на підставі Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Внести до рішення 36 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 30.09.2009 р. № 230/09 «Про затвердження Міської програми відновлення, реконструкції та благоустрою воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні, на період 2010-2012 рр.» наступні зміни:

1.1. Замінити в назві та по тексту рішення цифри «2010-2012» цифрами «2010-2015».

1.2. Викласти додаток до рішення у новій редакції (додається).

2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Харківської міської ради з гуманітарних питань (освіта, культура, духовність, молодіжна політика та спорт), з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та інженерної інфраструктури міста та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова Г.А. Кернес

Додаток

до рішення 36 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про затвердження Міської програми відновлення, реконструкції та благоустрою воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні, на період 2010-2012 рр.» від 30.09.2009 р. № 230/09 (в редакції рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 991/12)

Міська програма

відновлення, реконструкції та благоустрою воїнських, братських

поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій

Вітчизняній війні,

на період 2010-2015 рр.

Паспорт Програми

1. Загальні положення

Турбота про збереження й передачу нащадкам історичних і культурних цінностей бере початок ще із глибокої давнини. В історії є чимало прикладів, коли суспільство намагалося відгородити пам'ятки від навмисного їхнього руйнування й розграбування. З цією метою видавалися законодавчі акти й встановлювалися суворі міри відповідальності за завдання збитків пам'яткам. Установлювався порядок по охороні археологічних пам'яток, пам'яток природи й садово-паркового мистецтва. Не допускалися самовільна порубка дерев, винищування лісонасаджень й рослин, порушення і зміна планів і історико-художнього пейзажу в парках і садах, що перебувають на державному обліку. Порушники законодавства залучалися до кримінальної відповідальності.

На основі виданих в 1930-х рр. законодавчих актів пам'ятки, що мали особливо коштовне наукове, історичне або художнє значення, оголошувалися урядом республіки державними заповідниками. Протягом 1927-1929 рр. проводилася первинна реєстрація пам'яток, у результаті чого було прийнято на державний облік 562 пам'ятки археології, історії й архітектури, а також 2 тис. пам'яток природи.

Наприкінці 1920-х рр. радикально настроєні діячі в ряді випадків відступали від принципів охорони культурної спадщини й під видом реконструкції міст домагалися зносу ряду пам'яток архітектури в Києві, Харкові, Полтаві та в інших містах.

Раднарком УРСР 31 серпня 1940 р. прийняв постанову «Про організацію Комітету охорони й збереження історико-культурних, архітектурних і археологічних пам'яток УРСР». Виділення охорони культурної спадщини в окрему область державного керування було спрямовано на серйозне поліпшення охорони й використання пам'яток.

У результаті проведеного суцільного обстеження пам'яток, здійсненого з небаченим раніше розмахом і старанністю на території всієї республіки, були складені списки пам'яток історії й культури, які після аналітичної оцінки й авторитетної експертизи були представлені на розгляд уряду. Вперше за всю багатовікову історію України була дана докладна й науково обґрунтована інформація про наявність пам'яток історії й культури. Списки, затверджені урядом, є відправним правовим документом для складання орендних і охоронних договорів, для виділення асигнувань на консервацію та реставрацію пам'яток, а також для встановлення норм і порядку їхнього використання.

Бурхливий розвиток викликав наприкінці 50-х - початку 60-х рр. широкий розмах реконструкції міст і інших населених пунктів, внаслідок чого потрібні були нові правові міри захисту пам'яток.

Особливо важливе значення набуло збереження навколишнього простору навколо пам'яток. У постанові Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1967 р. була звернена увага на те, що в ряді областей республіки при проведенні робіт з будівництва й реконструкції міст і інших населених пунктів не враховуються історичне значення й художня цінність пам'яток,

їхніх комплексів і вони не включаються в сучасні архітектурні ансамблі. Виходячи із цього, Держбуд УРСР в 1968 р. затвердив список, куди увійшло понад 300 історичних міст, селищ і сіл УРСР, проекти планування й забудови яких повинні узгоджуватись з органами охорони пам'яток історії й культури.

Восьма сесія Верховної Ради Української РСР 13 липня 1978 р. прийняла Закон Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії й культури», введений в дію з 1 листопада 1978 р. і який діяв до червня 2000 року. Зазначений законодавчий акт підсумував всю методологічну базу виявлення та охорони пам'яток.

Протягом 1990-х років із зміною суспільної формації та майнових відносин практичне використання цього закону було обмежене. За цей час в Харкові було втрачено ряд об'єктів, що перебували на державному обліку. Прийняття в червні 2000 року Закону України „Про охорону культурної спадщини", а також підзаконних актів дозволило почати організацію роботи з охорони пам'яток на новому рівні.

У 50-60-ті роки минулого століття була проведена широкомасштабна операція з перепоховання останків загиблих у боях, створення братських могил та меморіальних комплексів. Під час проведення цих заходів були допущені помилки та прорахунки, внаслідок чого була перепохована лише частина останків, і велика кількість поховань стали необлікованими і невідомими.

Харків довоєнний - місто заводів-гігантів - мав сотні підприємств, велике комунальне господарство, широко розвинуту мережу закладів культури.

Як культурний центр Харків займав одне з перших місць в Радянському Союзі. В місті було понад 40 інститутів, більше 100 науково-дослідних інститутів, біля 4000 чол. професорсько-викладацького персоналу. Лише в галузі промисловості працювало 20 інститутів, в галузі сільського господарства - 8, в галузі медицини - 17.

Широко розвиненою була мережа народної освіти та охорони здоров'я. Школами було охоплено все дитяче населення Харкова шкільного віку. До війни в школах навчалося до 155000 дітей, дитячі садки та ясла обслуговували понад 25000 дітей. Добре обладнані лікарні, поліклініки та інші лікувальні заклади міста надавали кваліфіковану допомогу населенню. Лікарняна мережа мала 11000 койок.

Харків мав велике комунальне господарство. Трамвайно-тролейбусний парк становив 236 пасажирських потягів, 15 вантажних потягів, 27 тролейбусів.

Матеріальний стан населення поступово зростав.

Під час окупації Харкова фашистськими військами місту було завдано надзвичайно великих руйнувань, вартість яких вимірювалася мільярдами рублів.

Були зруйновані всі підприємства республіканської, місцевої та кооперативної промисловості; підірвані та спалені всі залізничні будівлі, споруди, шляхопроводи; мости знищені повністю. Зруйнована більша частина будівель інститутів; обладнання, апаратура, цінності кафедр вивезені в Германію або розграбовані, а книжкові фонди спалені. Знищені кращі школи, лікарні, клуби, кінотеатри; парки спотворені у кладовища, кращі насадження вирублено; стадіони перетворені у смітники. Весь рухомий склад трамваїв виведено з ладу. Водопровідні насосні станції та запасні резервуари підірвані, обладнання знищено.

Фашистськими окупантами було знищено кращі монументальні споруди Харкова. В місті спалено понад 11 тисяч будівель. Зруйнована та спалена торговельна мережа на 70%.

Крім руйнування господарства, окупанти проводили планомірне масове знищення населення міста. Десятки тисяч чоловік були повішені та розстріляні. На каторжні роботи до Германії вивезено біля 100 тисяч чоловік.

Понад 65 років відділяють нас від того пам'ятного дня, коли над Харковом було піднято прапор визволення від фашистської окупації. 23 серпня 1943 року війська Степного фронту під командуванням генерал-полковника І.С. Конєва з боєм звільнили місто від загарбників, вписавши одну з найяскравіших сторінок в історію Великої Вітчизняної війни.

Пам'ять про відомих та невідомих героїв, про всіх, хто на фронті та в тилу наближав перемогу над фашизмом, піднімав з руїн наше місто, назавжди залишиться в серці кожного харків'янина. Відновити в пам'яті кожну мить визволення та відбудови першої столиці України, відкрити людям імена героїв тих славетних і трагічних років - наш громадянський обов'язок.

В останні роки активізовано роботу з виявлення місць поховань жертв Великої Вітчизняної війни. Повернено історії імена багатьох захисників Харкова.

Більшість облікованих поховань перебувають у критичному стані і потребують термінового ремонту та облаштування. У той же час на території міста є багато необлікованих поховань, які поступово знищуються внаслідок господарського використання земель.

2. Мета та основні завдання Програми

Метою Програми є відновлення, реконструкція та благоустрій воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні, вшанування пам'яті захисників Вітчизни, пропагування історії міста, його культурного надбання, створення умов для туристично-екскурсійної привабливості об'єктів історико-культурної спадщини.

Основними завданнями Програми є:

- здійснення капітального ремонту та реконструкції пам'яток Великої Вітчизняної війни, упорядкування прилеглих територій;

- виявлення та упорядкування у відповідності з діючим законодавством пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні, які не мають балансового відображення;

- виявлення об'єктів поховань жертв Великої Вітчизняної війни;

- здійснення заходів з перепоховання жертв Великої Вітчизняної війни.

Заходи на виконання основних завдань Програми додаються.

3. Відповідність Програми державній політиці

Програма розроблена у відповідності до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про географічні назви», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки», Закону України «Про поховання та похоронну справу», постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2000 р. № 1867 «Про затвердження Комплексної програми пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій», інших нормативно-правових актів в сфері охорони культурної спадщини.

4. Строки реалізації Програми

Виконання Програми заплановане на період 2010-2015 рр.

5. Фінансове забезпечення Програми

Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів міського бюджету та інших джерел.

Обсяги фінансування Програми за рахунок коштів міського бюджету визначаються на кожний окремий рік відповідно до кошторису, після затвердження його рішенням сесії Харківської міської ради у межах бюджетних асигнувань.

6. Очікувані результати

Приведення у належний стан воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні, підвищення рівня роботи, в тому числі виховної, з охорони історико-культурної спадщини, гідне вшанування пам'яті жертв війни та політичних репресій, створення нових популярних екскурсійних маршрутів, виховання у харків'ян почуття патріотизму та гордості за рідне місто.

Додаток

до Міської програми відновлення, реконструкції та благоустрою воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні, на період 2010-2015 рр.

ЗАХОДИ

на виконання основних завдань Міської програми відновлення, реконструкції

та благоустрою воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують

Перемогу у Великій Вітчизняній війні, на період 2010-2015 рр.

Директор Департаменту

комунального господарства В.О. Кітанін