---

РІШЕННЯ

Від 24.12.2014 № 1752/14

м. Харків

Про внесення змін до «Програми подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2007-2014 роки»

На підставі Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Внести зміни до «Програми подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2007-2014 роки», затвердженої рішенням 11 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.02.2007 № 56/07 (зі змінами), виклавши її в новій редакції (додається).

2. Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради передбачити в бюджетах на 2015-2019 роки кошти на фінансування «Програми подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2007-2019 роки».

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Харківської міської ради та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова Г.А. Кернес

Додаток

до рішення 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про внесення змін до «Програми подальшого реформування земельних відносин і підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2007-2014 роки»

від 24.12.2014 № 1752/2014

ПРОГРАМА

подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання

земель в місті Харкові на 2007-2019 роки

4 ЗМІСТ

ВСТУП

Для розвитку системи регулювання земельних відносин та управління використанням земельних ресурсів у місті Харкові пропонується використовувати передовий світовий досвід у створенні систем земельного адміністрування для сталого розвитку території.

За останні тридцять років просторові інформаційні технології та теорія стійкості відчутно змінили уяву про кадастр та його потенціал. Сучасна теорія земельного адміністрування (Land administration) привертає все більшу увагу в світі. Проблема системного управління! або адміністрування стала актуальною.

До останнього часу в розвинених країнах світу земельне адміністрування здебільшого розглядали як належну та не приділяли йому належної уваги. Але нещодавній глобальний економічний колапс різко сфокусував увагу на необхідності адекватної та своєчасної інформації про земельні володіння. Земельне адміністрування еволюціонувало від зв'язування кадастрових земельних записів до демонстрації їх внутрішньої сили для спільного використання просторової інформації, яка може змінити світ. Прогрес у технології оброблення просторових даних допоміг системам земельного адміністрування сприяти справедливому, рівноправному, і, в кінцевому результаті, сталому розвитку.

Відомо багато джерел із: земельного адміністрування, досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання проблеми і на які спирається авторський колектив. Проблеми земельного адміністрування знаходяться на постійному контролі Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй для Європи (ЄЕК ООН).

1. СУЧАСНИЙ СТАН РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ТА УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯМ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ У МІСТІ ХАРКОВІ

1.1. Ресурси території міста Харкова

Земельні ресурси потребують інвентаризації земель, результати якої є основою для проведення економічного аналізу, раціонального використання земель міста Харкова. Остання інвентаризація земель (міста проводилася 60 років тому - в період з 1953 по 1958 pp. Зрозуміло, що після останньої інвентаризації відбулися значні зміни на території міста: у 1960-1980 pp. створені великі райони новобудов - Павлове поле, Олексіївка, Салтівка; у 1990-2000 pp. раніше створені земельні ділянки вивільнено від багатьох промислових об'єктів; у 2012 році змінено межі міста (постанова Верховної Ради України від 06.09.2012 № 5215-VI «Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області») - загальна площа земель в межах Харкова становить 35000,2 тис. га.

За видами використання земельний фонд міста станом на 01.01.2014 поділяється таким чином: І

- сільськогосподарські землі - 7722,2823 га;

- ліси та інші лісовкриті площі - 3716,4918 га;

- забудовані землі - 22362,4481 га;

- відкриті заболочені землі - 126,3560 га;

- відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом -640,8883 га;

- води - 733,8335 га.

З усіх земель:

- природоохоронного призначення - 638,6971 га;

- оздоровчого призначенця - 51,5833 га;

- рекреаційного призначення - 2252,5132 га;

- історико-культурного призначення - 10,2552 га.

За власниками та користувачами площі земель згідно із державною статистичною звітністю з кількісного обліку земель (за даними форми 6-зем) станом на 01.01.2014 розподіляються таким чином:

- Сільськогосподарські підприємства - 382,4095 га;

- Громадяни, яким надано землі у власність і користування - 8444,6152 га;

- Заклади, установи, організації - 7828,4395 га;

- Промислові та. інші підприємства - 3985,1976 га;

- Підприємства та організації транспорту, зв'язку - 1635,3140 га;

- Частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади оборони -892,0288 га;

- Організації, ;і підприємства й установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення - 258,9540 га;

- Лісогосподарські підприємства - 2089,3660 га;

- Водогосподарські підприємства - 368,6359 га;

- Спільні підприємства, міжнародні об'єднання й організації за участю українських, іноземних юридичних та фізичних осіб - 9,9341 га;

- Підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам - 2,8927 га;

- Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування) - 9104,5127 га.

1.2. Стан розвитку земельних відносин у місті Харкові

У місті вирішуються завдання земельної реформи. Розвивається нормативна база земельних відносин та інституційна основа. Зроблено подальші кроки у галузі впровадження сучасних просторових Інформаційних технологій і геоінформаційних систем (ПС). В Україні створена електронна кадастрово-реєстраційна система, яка виводить державне управління земельними ресурсами на якісно новий рівень.

Водночас управління Земельними ресурсами здійснюється за старою моделлю. Нинішній стан організації території є підсумком безсистемної сільськогосподарської політики і неупорядкованої урбанізації.

Одна з головних проблем регулювання земельних відносин та управління використанням землі є відомча роз'єднаність структур, діяльність яких пов'язана зі збором, обробленням та аналізам земельної інформації. В Україні налічується 12 національних кадастрів і 19 реєстрів y різних сферах. Кожна структура збирає потрібні саме їй дані.

Відсутність загальної системи в роботі із земельною інформацією призводить до неефективного використання і земельних ресурсів. Роздільне ведення земельного і містобудівного кадастрів та реєстру прав на нерухоме майно ускладнюють вироблення єдиної земельної політики, процесів підготовки загальних рішень і надання послуг. При такому підході інформація може перетинатися, накладатися, а також дублюватися.

В останні десятиліття відбулися значні зміни у використанні земель міста. У зв'язку з цим просторова інформаційна основа для реформування земельних відносин у місті Харкові потребує суттєвого оновлення. Впровадження єдиної державної системи координат пов'язане з низкою проблем регулювання земельних відносин.

Більш важливу роль в ефективному управлінні земельними ресурсами має відігравати Національна інфраструктура геопросторових даних, створення якої розпочало Держземагентство України. На заваді швидкому просуванню вперед у цьому стратегічному напрямі стоїть переважно відомчий принцип формування геоінформаційних ресурсів без належного рівня координації та взаємодії, значне дублювання топографо-геодезичних та картографічних робіт, Обмежений доступ до геопросторових даних, що накопичуються у відомчих фондах.

Зазначені недоліки існуючої системи управління земельними ресурсами призводять до необхідності розвите стратегії та інструментів для її подальшого реалізації.

1.3. Перспективи подальшого розвитку системи регулювання земельних відносин та управління використанням землі в Україні

Для досягненні ефективного використання земельних ресурсів країни потрібен подальший розвиток системи Земельних відносин та управління земельними ресурсами, які сформувалися в Харкові.

Для розвитку системи регулювання земельних відносин та управління використанням земельних ресурсів в Україні пропонується використовувати передовий світовий досвід в створенні систем земельного адміністрування для сталого розвитку території.

2. МЕТА І СТРАТЕГІЯ ПОДАЛЬШОГО РЕФОРМУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ

ВІДНОСИН ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ У

МІСТІ ХАРКОВІ

2.1. Мета розроблення Програми

Метою розроблення Програми є впровадження системи земельного адміністрування для підтримки економічного розвитку, соціальної справедливості, захисту навколишнього середовища та стійкої структури землекористування.

2.2. Основні завдання Програми

Основними завданнями Програми є:

- Формування інституційної основи земельного адміністрування;

- Реалізація заходів щодо подальшого розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання земель у місті Харкові;

- Підтримка в і актуальному стані картографічного забезпечення для управління земельними відносинами та використання земельних ресурсів;

- Взяття на кадастровій облік усіх земельних ділянок всіх форм власності і пов'язаних з ними об’єктів нерухомого майна, які є об'єктами цивільно-правового обігу і оподаткування, створення автоматизованих баз даних про об'єкти кадастрового обліку;

- Створення у виконавчих органах місцевого самоврядування програмно-технічних комплексів на базі сучасних програмних засобів та геоінформаційних систем, засобів захисту інформації, які забезпечують ефективну автоматизацію процесів земельного адміністрування;

- Забезпечення інтеграції та взаємодії компонентів земельного менеджменту і чотирьох основних функцій системи земельного адміністрування;

- Забезпечення сумісності інформаційних систем, пов'язаних з формуванням, державним обліком, технічною інвентаризацією, оцінкою земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна, реєстрацією прав на них, управлінням та розпорядженням нерухомістю, створенням системи електронного обміну відомостями між ними;

2.3. Стратегія подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель у місті Харкові

Стратегія розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання земель у місті Харкові полягає і в послідовному впровадженні системних заходів і побудові системи земельного адміністрування на підставі використання передового світового досвіду у створенні систем земельного адміністрування для сталого розвитку території, особливо досвіду країн Європи, що є актуальним на шляху євроінтеграції України.

2.4. Сучасна концепція земельного адміністрування

2.4.1. Еволюція земельного адміністрування

Земельне адміністрування (Land administration) в якості нової теорії розвивається з середини 1980-х років, коли почалася просторово-інформаційна революція, хоча основні компоненти кадастру, реєстрації земель, геодезії та картографії були частиною цивілізацій протягом тисячоліть.

У 1993 році Європейська економічна комісія Організації Об'єднаних Націй для Європи (ЄЕК ООН) - United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) започаткувала ініціативу щодо зміцнення потенціалу земельного адміністрування в основному для країн східної та Центральної Європи. Основна мета полягала у виявленні поточних потреб і проблем, пов'язаних із земельним адмініструванням у цих країнах, а також для експертів як з країн з перевідною економікою, так і країн з заходу для обміну думками та досвідом. ЄЕК ООН також ставила за мету оцінити можливості для застосування методів, політики і процедур земельного адміністрування аналогічних тим, що розвивалися протягом тривалого часу в ринкових економіках ЄЕК ООН регіону.

Офіційне визначення земельного адміністрування вперше з'явилося в 1996 році в базовому документі ЄЕК ООН «Керівні принципи земельного адміністрування: з особливою увагою на країни з перехідною економікою»: «Земельне адміністрування: процеси записів і поширення інформації про власність, вартість та використання землі при реалізації політики в галузі земельного менеджменту».

Концепція земельного адміністрування продовжує розвиватися як частина більш широкої парадигми земельного менеджменту. Прогресу земельного адміністрування в Європейському регіоні значною мірою сприяє постійно діюча робоча група із земельного адміністрування (WPLА UNECE).

Підсумковим значущим документом ЄЕК ООН, що представив цей етап еволюції земельного адміністрування, стали результати дослідження «Земельне адміністрування в Європі: Тенденції розвиптку та основні принципи» 2005 р.

Значну роль у розвитку теорії земельного адміністрування відіграє Міжнародна федерація землемірів (Frеnch Federation Internationale des Geometres - FIG, яка заснована у 1878 р. у Парижі). Роботи FIG «Кадастр 2014», «Кадастрове майбутнє: створення нового бачення для природи ролі кадастру» важко переоцінити; вони мають значний вплив на розвиток теорії земельного адміністрування.

2.4.2. Принципи земельного адміністрування

Ключовим компонентом системи земельного адміністрування є земля. Земля в сучасному земельному адмініструванні включає ресурси та будівлі, а також морське середовище - по суті, саму землю і все суще на ній, приєднане до неї, або під поверхнею.

Земельне адміністрування створюється на підставі комплексного підходу із використанням таких десяти принципів:

1. Парадигма земельного менеджменту. Цей принцип забезпечує концептуальну основу для розуміння та інновацій у системі земельного адміністрування.

2. Система земельного адміністрування (СЗА). Створює інфраструктуру для реалізації земельної політики і стратегії земельного менеджменту на підтримку сталого розвитку. В інфраструктуру входять: інституційні механізми, нормативно-правова база, процеси, стандарти, дані про земельні ділянки, менеджмент і поширення систем, технології, необхідні для підтримки розподілу та ринку землі, її оцінки, використання та розвитку територій.

3. Залучення людей. Взаємодія земельного адміністрування із суспільством за своєю суттю є ядром.

4. Права, обмеження й обов'язки. Земельне адміністрування формує основу для концептуалізацїі прав, обмежень, обов'язків.

5. Багатоцільовий кадастр. Кадастр є основою СЗА, що забезпечує просторову цілісність і унікальну ідентифікацію Кожної земельної ділянки, безпеку землеволодіння записами прав на землю в земельному регістрі.

6. Динамічна СЗА. Динамізм системи пов'язаний із відображенням змін в еволюції відносин люди-земля, власності, оцінки нерухомості, використанні земельної інформації.

7. Множина процесів. Ключові процеси стосуються трансформації, мутації, створення і розподілу інтересів оцінки та розвитку землі.

8. Технологія. Ефективність СЗА досягається завдяки використанню сучасних геопросторових технологій та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для роботи із земельними даними.

9. Інфраструктура просторових даних (ІПД). СЗА використовують ІПД для інтеграції як штучних (в основному кадастрових), так і природних (в основному топографічних) наборів даних і для передачі інформації для обслуговування чотирьох функцій земельного адміністрування.

10. Заходи для успіху. Успіх досягається прийняттям відповідних положень та порядків, інститутів, процесів, технологій, призначених для ефективного земельного адміністрування.

2,4.3. Парадигма земельного менеджменту

Земельний менеджмент - діяльність, пов'язана з управлінням землею як ресурсом для досягнення соціального, екологічного та економічного сталого розвитку.

Діяльність земельного менеджменту може бути описана трьома компонентами: земельна політика, земельна інформаційна інфраструктура і функції земельного адміністрування. Завдяки інтеграції цих компонентів парадигма гарантує, що будь-який новий розвиток або зміна землекористування узгоджується із прийнятою земельною політикою і поточною або оновленою земельною інформацією, таким чином, сприяючи сталому розвитку.

Основою парадигми земельного менеджменту є те, що чотири функції системи земельного адміністрування розглядаються у взаємодії, а не як окремі компоненти.

2.4.4. Функції земельного адміністрування

Земельне адміністрування охоплює чотири основні функції: 1) визначення земельної власності, 2) оцінка землі, 3) використання землі, 4) розвиток землі. Кожна функція повинна бути системно пов'язана з усіма іншими функціями земельного адміністрування і не використовувати підхід індивідуальної діяльності.

Чотири функції земельного адміністрування відрізняються своєю професійною спрямованістю, і, як правило, здійснюються за допомогою поєднання роботи професіоналів, в тому числі землевпорядників, геодезистів, фахівців геоінформатики, юристів, оцінювачів, земельних економістів, планувальників і розробників.

Політика сталого розвитку вимагає, щоб ці чотири функції були інтегровані.

2.4.5. Визначення земельної власності

Визначення земельної Власності (Land tenure): процеси й інститути, пов'язані із забезпеченням прав на землю й інвестуванням зручностей до землі та їх розподілом, обліком і безпекою; кадастрове картографування та зйомки для визначення меж земельних ділянок; створення нової земельної власності або альтернативної існуючої власності; передача земельної власності або землекористування через продаж, оренду або забезпечення кредиту; менеджмент та винесення судового рішення сумнівів і суперечок, що стосуються прав на землю та меж земельних ділянок.

П'ять основних процесів; функції «визначення земельної власності» є загальними для більшості територій: 1) оформлення прав власності на землю; 2) переоформлення земельних ділянок за договорами (купівля, продаж, іпотека та лізинг); 3) переоформлення земельних ділянок соціальними подіями (смерть, народження, шлюб, розлучення, виключення і включення до числа керуючої групи); 4) формування нових земельних ділянок або власності (підрозділ і консолідація); 5) визначення меж земельних ділянок. Ці процеси землеволодіння повинні бути пов'язані з процесами функцій оцінки, використання й розвитку землі.

2.4.6. Оцінка землі

Оцінка землі (Land valuation): процеси й інститути, пов'язані з оцінкою вартості землі та земельної власності; розрахунок і збір надходжень через оподаткування; менеджмент і судові розгляди спорів щодо оцінки земель та податкових спорів.

Оцінка землі та майна може здійснюватися за допомогою двох різних підходів, які зазвичай називають індивідуальною і масовою оцінкою.

Індивідуальна оцінка зазвичай проводиться на прохання власника з різних причин: передбачуваного продажу, соціальних заходів, розлучення або спадкування, для іпотеки або страхування майна. Оцінка вартості землі буде враховувати всі відповідні обставини для визначення її реальної ринкової вартості.

Масова оцінка проводиться в основному для цілей оподаткування, введених урядом. Масові оцінки, як правило, засновані на стандартних моделях оцінки.

У сучасних системах вартість нерухомості записана в регістрах оцінки. Цей регістр звичайно ґрунтується на кадастровій інформації, кадастровій карті.

2.4.7. Використання землі

Використання землі (Land use): процеси й інститути, пов'язані з управлінням використанням землі через прийняття політики планування і правил землекористування на національному, регіональному та місцевому рівнях; забезпечення дотримання правил землекористування; менеджмент і судові розгляди конфліктів землекористування.

Право користування Землею може бути обмежене через суспільні правила використання землі, положення галузевих правил використання землі, а також різні види приватних правил, які: встановлюються за окремими приватними земельними ділянками такими як сервітути і заповіти.

Управління використанням землі може бути виконано через просторове планування в міських і сільських районах.

Міське планування використання землі. Міське планування використання землі здійснюється при проектуванні нових міст або районів, регулюванні існуючих міських територій, міської регенерації, поліпшенні та захисті міського середовища. В Україні планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населений пунктів, планів зонування територій і детальних планів території. Міське планування в країнах Америки та Європи зазвичай включає зонінг. На відміну від плану зонування території, який встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови, ландшафтної організації території, зонінг (zoning) є інструментом управління використанням земель.

Міське планування має суттєвий вплив на вартість землі в силу визначення можливості для розвитку. З іншого боку вартість землі має істотний вплив на міське планування.

Планування земель сільськогосподарського призначення. Основним інструментом управління використанням земель сільськогосподарського призначення є землеустрій як сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

2.4.8. Розвиток землі

Розвиток землі (Land development): процеси й інститути, пов'язані з будівництвом нової фізичної інфраструктури; реалізація планування будівництва; придбання землі для суспільних потреб; експропріація; зміна використання землі через надання дозволу на планувальні роботи; будівництво та дозволи використання землі; розподіл витрат на розвиток.

У загальних рисах процес розвитку земель включає в себе перетворення нерозвинених земель в розвинені землі, які безпосередньо впливають на вартість землі. Розвиток земель призводить до земельних поліпшень, які збільшують вартість землі. Кадастрові дані грають ключову роль у сприянні управлінню розвитком земель.

Міський розвиток є загальним терміном, який охоплює широкий спектр діяльності, від планування нових міських територій до будівництва окремих споруд або будівель. Для конкретного проекту розвитку процес може включати в себе низку заходів та процедур, у тому числі придбання земельних ділянок, дозвіл на планування або дозвіл на будівництво, детального проектування, оцінку і затвердження проекту планування, будівельного нагляду, укладання контрактів та будівництва. Будь-яка зміна використання землі в міських районах може розглядатися як міський розвиток.

У сільській місцевості центр уваги більше пов'язаний з такими галузями, як сільське господарство, лісове господарство, а також загальним захистом природного середовища.

2.4.9. Інфраструктура просторових даних

Одним з основних пріоритетів внутрішньої й зовнішньої політики України на сучасному етапі є входження їв Євросоюз. Членство в ЄС потребує виконання низки умов кожною країною, що збирається ввійти до його складу. Ці умови мають юридичний, економічний та технічний характер і спрямовані на інформаційну інтеграцію держав - членів ЄС. З метою впровадження інформаційної інтеграції майже у 30 країнах створюється Національна інфраструктура геопросторових даних (НІГД).

Національну інфраструктуру геопросторових даних (НІГД) України Держземагентство визначає як систему міжгалузевої інтеграції геопросторових даних, що включає у себе організаційне структуру, технічні і програмні засоби, набори і сервіси геопросторових даних (у тому числі метаданих), мережеві сервіси і технології, технічні регламенти і стандарти що необхідні для виробництва, оновлення, оброблення, зберігання, постачання і використання геопросторових даних. Таким чином, ми розглядаємо НІГД не як «супербазу», в яку з часок має перерости державний земельний кадастр, а як «суперінтегратор» інтероперабельних геопросторових даних, які будуть створюватися різними органами державної влади і місцевого самоврядування, зацікавленими приватними структурами самостійно на Єдиній геодезичній і картографічній основах за єдиними стандартами і технічними регламентами в рамках закріплених безпосередньо в тексті закону профільних наборів даних, що складаються із базової і спеціальної частин.

Підхід сучасної системи земельного адміністрування полягає в побудові мосту між окремими, відомчими агентствами та їх відповідною інформацією і технічними системами, прийнявши стратегію інфраструктури просторових даних.

У системі земельного адміністрування НІГД виконує такі задачі:

1) інтеграцію як штучних (в основному кадастрових), так і природних (в основному топографічних) наборів даних;;

2) роботу в якості проміжного механізму, який забезпечує передачу інформації для обслуговування чотирьох функцій земельного адміністрування.

НІГД разом з кадастровую інформацією виступає в якості механізму підключення до обслуговування чотирьох функцій земельного адміністрування. Нова функція НІГД робить також важливою кадастрову інформацію поза рамками земельного адміністрування, розширюючи її здатність обслуговувати інші істотні функції уряду, у тому числі, наприклад, управління виконавчими структурами в надзвичайних ситуаціях.

Таким чином, СЗА представляє новий потенціал для НІГД - просторове забезпечення через широке поширення просторової інформації.

3. Заходи щодо розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання земель у місті Харкові

3.1. Заходи щодо функції земельного адміністрування «визначення земельної власності»

Захід 1.1. Виконати інвентаризацію земель державної, комунальної власності та якізнаходяться в користуванні

Призначення • Виявлення земельних об'єктів та фактичного використання землі

• Створення бази даних для аналізу оподаткування

• Створення проекту земельно-господарського устрою міста

• Аналіз використання земель та планування дій щодо управління земельними ресурсами.

Захід 1.2. Виконати суцільне земельно-кадастрове обстеження земель садибної забудови, садових товариств, промислової забудови

Призначення • обстеження земель садибної забудови

• обстеження земель промисловості

• Реформування земельних відносин територіальної громади

Захід 1.3. Продовжити роботи по встановленню меж земель особливого правового режиму та на яких законом встановлено обмеження господарської діяльності, включаючи землі природно-заповідного фонду, охоронні і санітарно-захисні зони, землі оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення. Розробити проекти землеустрою щодо встановлення прибережних смуг, водоохоронних зон із визначенням режиму використання цих земель

Призначення • Виконання норм чинного земельного законодавства

• Встановлення обмежень та сервітутів щодо використання земельних ділянок.

Захід 1.4. Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно), внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державне мито за реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно.

Призначення • Реформування земельних відносин територіальної громади

Захід 1.5. Виконати комплекс робіт з підготовки ділянок до продажу шляхом аукціонів. Розробити план продажу земельних ділянок із незабудованих земель несільськогосподарського призначення

Призначення ¦ Реформування земельних відносин територіальної громади

• Забезпечення можливості здійснення повноважень міської ради у галузі земельних відносин.

Захід 1.6. Переведення земель сільськогосподарського призначення до земель несільськогосподарського призначення

Призначення ¦ Виконання норм чинного земельного законодавства

¦ Реформування земельних відносин територіальної громади

3.2. Заходи щодо функції земельного адміністрування «оцінка землі»

Захід 2.1. Виконати грошову нормативну оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018

Призначення • Створення підсистеми грошової нормативної оцінки земель

• Урахування нових факторів, що впливають на грошову оцінку (зміна містобудівної ситуації, транспортної та інженерної інфраструктури, вплив вторинного ринку землі, в тому числі земель садівничих товариств тощо)

• Обчислення ставок земельного податку й орендної плати за землю стосовно земельних ділянок

• Формування дохідної частини міського бюджету

• Визначення ціни продажу земельних ділянок при їх приватизації шляхом викупу

• Визначення стартової ціни продажу земельних ділянок при проведенні земельних аукціонів

• Обґрунтування інвестиційних, проектних рішень.

Захід 2.2. Створити базу даних орендної плати за землю

Призначення • Моніторинг орендної плати

• Формування дохідної частини міського бюджету.

Захід 2.3. Створити базу даних експертних оцінок вартості землі та нерухомого майна та її подальшого обслуговування

Призначення • Корегування орендної плати

• Співставлення експертних оцінок з ринковою вартістю землі

• Визначення стартових цін на земельні ділянки, що продаються,

• Обґрунтування вартості операцій із землею (купівля-продаж, міна, дарування, застава, іпотека, включення вартості землі до статутних фондів господарських товариств тощо).

3.3. Заходи щодо функції земельного адміністрування «використання землі»

Захід 3.1. Розробити план зємельно-господарського устрою міста

Призначення • Виконання норм чинного земельного законодавства, постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 № 79

• Встановлення обмеоісень та сервітутів щодо використання земельних ділянок

• Здійснення організаційно-правових, інженерно-технічних та природоохоронних заходів щодо використання земель відповідно до цільового призначення, розподілу земель за формами власності та користування, зокрема оренди, забезпечення режиму використання земель у меоісах охоронних зон, зон особливого режиму та захисту від руйнування.

3.4. Заходи щодо створення підсистеми земельної інформаційної системи

Захід 4.1. Розробити підсистеми земельної інформаційної системи міста Харкова

1. Підсистема земельних ділянок як нерухомого майна

2. Фіскальна підсистема

¦ Підсистема нормативної грошової оцінки земель

¦ Підсистема орендної плати

¦ Підсистема моніторингу експертної грошової оцінки земель.

3. Підсистема управління використанням земель

¦ Підсистема використання земель та обмежень використання.

Призначення Системне ведення земельної інформаційної системи

Перехід на якісно новий рівень управління в галузі земельних відносин, використання та охорони земель міста.

Захід 4.2. Придбати технічні засоби для створення земельної інформаційної системи міста Харкова

Призначення Створення земельної інформаційної системи міста Харкова

Захід 4.3. Придбати системне програмне забезпечення, базове інструментальне програмне забезпечення геоінформаційних систем, прикладне програмне забезпечення земельної інформаційної системи

Призначення Створення земельної підсистеми інформаційної системи міста Харкова

Захід 4.4. Розробити додаткове прикладне програмне забезпечення для вирішення окремих задач в земельної інформаційної системі міста Харкова.

Призначення ¦ Забезпечення виконання відповідних функцій земельної інформаційної системі міста Харкова

¦ Створення прикладного програмного забезпечення підсистеми оренди землі

¦ Автоматизація розрахунку орендної плати за землю на основі встановленої Методики орендної плати за землю.

Захід 4.5. Розробити порядок формування, ведення та використання бази даних земельної інформаційної системи міста Харкова.

Призначення • Надати користувачам системи нормативну базу формування, ведення та використання бази даних системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них

Захід 4.6. Розробити регламент взаємодії апаратно-програмних комплексів земельної інформаційної системи міста Харкова, Харківської обласної податкової адміністрації, нотаріату у місті Харкові в єдиній інформаційній системі Харківської міської ради та її виконавчих органів

Призначення • Системна організація вхідної інформації земельної інформаційної системи

• Створення інформаційного середовища з використанням єдиних структур даних, форматів даних, класифікаторів, посібників, умовних позначень

• Створення нормативної бази обміну та використання земельно-кадастрових даних.

3.5. Заходи щодо створення міської інфраструктури геопросторових даних

Захід 5.1. Провести роботи з приведення системи координат до єдиної державної системи координат УСК 2000

Призначення Уведення єдиної державної системи координат для просторових даних міста.

Захід 5.2. Запровадити положення про обов'язкове створення метаданих земельної інформаційної системи землевпорядними організаціями

Призначення Забезпечення ефективного пошуку геопросторових даних.

Захід 5.3. Розробити систему місцевих стандартів на просторові дані та технології їх опрацювання

Призначення Уніфікацщ процедур створення і використання земельної інформаційної інформації.

Захід 5.4. Визначещія форматів обміну даними стосовно бази даних нормативної грошової Оцінки землі

Призначення Забезпечення ефективного обміну даними нормативної грошової оцінки землі.

3.6. Заходи щодо електронного урядування

Захід 6.1. Створити Довідкову інформаційну систему «Інтернет-карта земель та нерухомості міста Харкова»

Призначення ¦ Інформаційне забезпечення землекористувачів та суб 'сктів ринку нерухомості

¦ Сприяння розвитку ринку нерухомості.

3.7. Заходи щодо створення інституційної основи земельного адміністрування

Захід 7.1. Створити і координаційну раду з земельного адміністрування в місті Харкові

Призначення Координація діяльності суб'єктів регулювання земельних відносин та земельно-майнового комплексу.

Захід 7.2. Забезпечили регулярне інформування населення міста про завдання та хід виконання; заходів розвитку системи земельного адміністрування через засоби масової інформації

Призначення Залучення населення до участі в заходах розвитку земельної реформи через засоби масової інформації.

4. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

4.1. Механізм фінансування Програми

Фінансування заходів, передбачених Програмою, здійснюватиметься за рахунок коштів міського бюджету, а також за кошти власників земельних ділянок і землекористувачів та за рахунок інших джерел.

За рахунок коштів громадян, підприємств, установ і організацій - власників земельних ділянок і землекористувачів здійснюватимуться заходи щодо:

¦ розроблення проектів землеустрою щодо надання, вилучення, викупу, передачі в оренду земельних ділянок;

¦ приватизації земельних ділянок громадянами та видачі правовстановлюючих документів на землю;

¦ встановлення в натурі меж земельних ділянок і виготовлення правовстановлюючих документів на землю підприємствам, установам, організаціям;

¦ земельно-кадастрова інвентаризації земель, які знаходяться у користуванні громадян та підприємств, установ і організацій не комунальної власності.

Решту заходів, передбачених Програмою, планується фінансувати з міського бюджету та інших джерел.

Ураховуючи те, що реалізація Програми матиме позитивний вплив в цілому для міста, а впроваджені заходи будуть використані багатьма управлінськими структурами (підготовка цифрової карти міста масштабу 1:2000, розроблення електронної інформаційної бази тощо).

4.2. Планування впровадження Програми

Передбачено поетапну реалізацію Програми. Термін реалізації Програми складає 5 років.

5. РОЗРАХУНОК ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Реалізація заходів, передбачених Програмою, забезпечить підвищення ефективності регулювання земельних відносин у місті, поліпшить використання та охорону земельного фонду, сприятиме збільшенню надходжень коштів до міського бюджету від плати за землю, продажу земельних ділянок та іірава оренди землі, зокрема на конкурентних засадах.

Поряд зі зростанням інвестиційного та виробничого потенціалу землі як самостійного фактору економічного Зростання буде завершено здійснення важливих заходів і завдань, необхідних для подальшого розвитку земельних відносин, гарантування прав на землю територіальної громади міста, формування якісного екологічного середовища, зокрема:

¦ проведено формування земель територіальної громади міста з виготовленням документів на право комунальної власності на землю;

¦ розроблено і затверджено план земельно-господарського устрою території одного із районів міста як основний документ для оптимізації та екологізації землекористування, розвитку ринку земель, забезпечення належного режиму для використання і охорони земель;

¦ продовжено інвентаризацію; земель міста, формування об'єктів і встановлення меж водного, природно-заповідного, рекреаційного та історико-культурного фондів земель, прибудинкових територій, земель у межах охоронних, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму землекористування;

¦ забезпечено подальший розвиток ринку земель із запровадженням прозорої процедури конкурентних і засад, оновленням нормативної грошової оцінки земель, переглядом ставок Оренди землі;

¦ забезпечено належний рівень охорони всіх категорій земель, рекультивацію порушених земель із залученням їх до господарського обігу тощо.

Додаток 1

ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ