---

	У К Р А Ї Н А ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 42 сесія 6 скликання	У К Р А И Н А ХАРЬКОВСКИЙ ГОРОДСКОЙ СОВЕТ ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ 42 сессия 6 созыва
	Р І Ш Е Н Н Я		ПРОЕКТ

Від № _____/15

м. Харків

Про затвердження Стратегії розвитку туризму в місті Харкові

З метою подальшого розвитку туризму та туристичної інфраструктури міста Харкова, на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Стратегію розвитку туризму в місті Харкові.

2. Контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії Харківської міської ради та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова Г.А. Кернес

Додаток

до рішення 42 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про затвердження Стратегії розвитку туризму у місті Харкові»

Стратегія розвитку туризму у м. Харкові

[Харківська міська рада]

ЗМІСТ

1. Передмова

Туризм сьогодні є однією з небагатьох галузей світової економіки, що демонструє стійке зростання протягом кількох десятиліть, яке продовжиться і у наступні 20 років згідно із прогнозом Всесвітньої туристичної організації (UNWTO)¹. За підрахунками даної організації, частка туризму у світовому ВВП склала 9% у 2012 р., а кількість міжнародних прибуттів туристів вперше за весь час ведення статистичного обліку туристичного потоку перевищила 1 млрд. Активно розвивається не лише індустрія так званого відпочинкового туризму, що охоплює подорожі з метою відпочинку, розваг, пізнання культури та традицій чи відвідування друзів/родичів, але і конгресний туризм, чи MICE (meeting, incentives, conferences, exhibitions), що сьогодні перебуває у фокусі найбільших міст світу при формуванні ними стратегії розвитку власної індустрії туризму. За даними Міжнародної асоціації конференцій та конгресів (The International Conference and Convention Association (ICCA)² щороку у світі проходить понад 400 000 конференцій і виставок, а дохід від діяльності у галузі конгресного туризму у 2011 р. досяг 300 млрд. дол. США.

За оцінкою Всесвітньої туристичної організації у 2012 р. Україна посіла 9-те місце серед Європейських країн за кількістю прийнятих іноземних туристів (+7,5% порівняно з 2011 р.). Найбільше іноземних туристів приїжджає до України з Росії, Білорусі, Польщі, Німеччини, Туреччини, США, Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Італії, Франції та Швеції³.

Проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу УЄФА ЄВРО 2012 у 4-х містах України дало можливість продемонструвати не лише Європі, але й усьому світу готовність інфраструктури українських міст до прийому масштабних подій та надання високоякісного сервісу. На жаль, трагічні події останніх років та нестабільність у державі та особливо на Сході, ймовірно, здійснили негативний вплив на прийняття рішення на користь Харкова як туристичної дестинації, проте із впевністю можна сказати, що стабілізація ситуації в країні та налагодження міжнародних партнерських зв’язків найближчим часом сприятиме збільшенню кількості туристів в Україну загалом, і в Харків зокрема.

2. цілі та Завдання

Внаслідок проведення Євро-2012 Харків отримав не лише потужну промоцію як в межах України і ряді країн ЄС, але і надсучасні інфраструктурні об’єкти (аеропорт, стадіон), нові готельні комплекси, фактично, «кадровий резерв» волонтерів, що володіють іноземними мовами та інформацією про туристичні можливості міста, фахівці туристичних компаній, ресторанів та перевізників здобули досвід обслуговування великої кількості іноземних туристів одночасно, і всі ці чинники дають змогу говорити про те, що Харків і надалі готовий приймати туристів як з України, так і з-за кордону, і не лише готовий, але й повинен ставити собі це за мету. Даний проект Стратегії розвитку туризму у м. Харкові спрямований на надання відповіді на наступні запитання:

• Який насправді туристичний потенціал м. Харкова? Які саме види туризму є найбільш перспективними у місті? Яким чином розвиток туризму впливає на розвиток міста та добробут його мешканців?

• В чому конкурентні переваги Харкова як туристичного напрямку, та з ким він конкурує? На які ринки та цільові сегменти повинна бути спрямована промоція міста?

• Яка інформація необхідна учасникам туристичного ринку для прийняття зважених рішень, та які джерела цієї інформації можуть бути використані?

• Які заходи, окрім маркетингових, повинні бути здійснені для підвищення туристичної привабливості Харкова, збільшення туристичного потоку та надходжень від туризму?

• Які джерела фінансування можуть бути задіяні для реалізації запропонованих заходів?

• Як забезпечити стабільний розвиток туризму із збереженням місцевої культури, природних ресурсів та комфорту місцевих жителів?

Варто зазначити, що даний проект Стратегії може бути реалізований лише спільними зусиллями місцевих органів влади, що відповідають за галузь туризму, та туристичного бізнесу м. Харкова (в першу чергу готелів, туристичних операторів, ресторанів) за сприяння закладів культури, міського транспорту, спортивних споруд, конгрес-центрів, організаторів подій, представників місцевих ЗМІ та обов’язково за підтримки найвищих представників місцевої влади.

3. Туризм як фактор економіки

Не лише міста України, але й сама держава лише робить перші кроки у визнанні туризму важливою галуззю економіки, а тим більше індустрією. На жаль, протягом довгого часу туризм переважно сприймався як складова інших галузей, як щось скоріше пов’язане з культурою чи лікуванням, ніж із індустрією що здатна не лише заробляти на себе, але й давати розвиток іншим суміжним галузям економіки. Про це свідчить зокрема той факт, що державні чи місцеві структури, відповідальні за туризм, переважно не є самостійними, а лише входять у склад інших, «більших» і «вагоміших» структур.

У той же час у більшості Європейських країн розвитку туризму присвячують все більше уваги, адже згідно досліджень, галузі, що отримують вигоду від туризму, не обмежуються туристичними компаніями та закладами розміщення та харчування, а нараховують близько 50-ти напрямків підприємницької діяльності⁴. Зокрема, частку надходжень від туризму також отримують: концертні організації, філармонії, театри, музеї, галереї, ботанічні сади, зоопарки, цирки, нічні клуби, організатори концертів та вистав, банки, страхові компанії, перевізники (як міжміські, так і громадський транспорт і служби таксі), перекладачі, фотографи, компанії, що надають в оренду автомобілі, продавці сувенірів, продуктів першого вжитку та одягу та багато інших.

Зважаючи на те, що до сфери туризму можна віднести велику частину сфери надання послуг, надходження міста від туризму включають не лише прямі надходження від туристичного збору, а й наступні статті:

• Особисті доходи (заробітна плата працівників туристичної та суміжних галузей, доходи власників);

• Комерційні доходи (валові надходження, що створюються завдяки витратам туристів, чистий прибуток підприємств туристичної та суміжних галузей);

• Державні доходи (податки, збори, доходи державних підприємств);

• Частка туризму у формуванні валового внутрішнього продукту;

• Надходження від продажу іноземної валюти.

На сьогодні в умовах відсутності достатньої актуальної статистичної інформації щодо кількості туристів та відвідувачів м. Харкова, їх витрат, надходжень від туризму до міського бюджету та кількості зайнятих у галузі, існує потреба у проведенні комплексних досліджень з метою поширення інформації про економічний ефект від туризму серед підприємств галузі, місцевого населення, потенційних інвесторів. Наявність об'єктивної інформації про туристичний потенціал міста дозволить вести діалог із перевізниками (щодо запровадження додаткових рейсів та маршрутів), готельними мережами (щодо відкриття нових закладів розміщення у Харкові), туристичним бізнесом міста та депутатським корпусом органів місцевого самоврядування щодо виділення коштів на подальший розвиток галузі у місті.

Інформація, яку бажано зібрати в ході досліджень:

1. Кількість туристів, що відвідують місто протягом року, та згенерованих ними ночівель (bednights). Бажаною є також розбивка туристів за метою перебування (бізнес-туристи, відпочинкові туристи тощо) та в розрізі місяців (для визначення типової сезонності). Для отримання даної інформації потрібна тісна співпраця як з органами місцевого управління статистики, так і безпосередньо з закладами розміщення (готелями, хостелами). Одним з варіантів збору даної інформації є анонімне опитування для початку лояльних до місцевої влади закладів з метою з’ясування середньоринкового річного рівня заселеності, який, за наявності інформації про загальний номерний фонд міста та середньої тривалості перебування туриста (що можна визначити за допомогою опитування туристів), дасть можливість розрахувати орієнтувну кількість туристів протягом року. Детальніше про даний метод – див. у Додатку 1.

2. Видатки туристів. Дана інформація, за наявності кількості туристів (див. пункт 1), дозволить розрахувати орієнтовний оборот у туризмі. Середні видатки туристів можна вирахувати на основі опитування туристів, яке варто провести для початку принаймні раз на рік, у період підвищеної ділової активності у галузі. Для якісного проведення данного дослідження рекомендовано залучити професійну компанію, що спеціалізується на проведенні опитувань громадської думки. Зразок анкети для опитування – див. Додаток 2.

3. Надходження від туризму до місцевого бюджету. Дана інформація може бути отримана безпосередньо у міській раді за рахунок співпраці структур, відповідальних за туризм, із органами, що відповідають за економічний розвиток, статистику, співпрацю із підприємствами міста тощо. Надходження від туризму зазвичай включають:

   1. Безпосередньо туристичний збір, як пряме надходження від туризму до бюджету міста

   2. Єдиний податок, сплачений підприємцями, що працюють у галузі туризму

   3. Надходження від оподаткування заробітньої плати працівників у галузі туризму

   4. Інвестиційний збір від будівництва закладів розміщення

4. Вплив на зайнятість у місті. Тут доцільно дослідити кількість нових робочих місць, створених у галузі (принаймні, у готелях, ресторанах, туристичних компаніях), загальну кількість зайнятих у галузі. Дана інформація також може бути зібрана силами підрозділів міської ради за умови співпраці із відділом, відповідальним за туризм та ефективної комунікації.

5. Окрему увагу слід приділити конференц-туризму, зокрема:

   1. Провести інвентаризацію основних заходів регіонального, національного та міжнародного рівня, що проводяться на постійній основі у місті (конференції, конгреси, з’їзди, виставки, семінари тощо). Дана інформація може бути зібрана як відповідними підрозділами міської ради, так і безпосередньо в місцях проведення таких заходів. Під час інвентаризації слід з’ясувати назву заходу, галузь проведення, тривалість, кількість учасників, географію походження учасників, контакти організаторів тощо.

   2. Розробити базу даних конгрес-можливостей міста, зокрема: конференц-залів, конгрес-холів, виставкових центрів, кейтерингових компаній, компаній, що забезпечують технічний супровід великих заходів, компаній, що професійно займаються організацією та прийомом бізнес-подій у місті. Дана інформація може лягти в основу створення каталогу конференц-можливостей Харкова, повинна бути розміщена на офіційному он-лайн ресурсі міста, а також використовуватись безпосередньо для комунікації із потенційними організаторами бізнес-подій у місті.

Податкові надходження від туристичного сектору Харкова

На сьогодні наявні дані про обсяги туристичного збору, зібраного у Харкові у 2013 р., що становить 270 тис. грн.. Варто зазначити, що туристичний збір започатковано лише з 01.01.2013 р. Дана сума, безумовно, є надзвичайно низькою, проте вже у 2014 році туристичний збір склав 800 тис. грн., тому важливим є вивчення даного показника в динаміці наступних років, а також аналіз перешкод, що виникають на шляху збільшення даного показника. Важливим є також питання подальшого застосування даних коштів. Варто зазначити, що у більшості європейських міст, що приділяють увагу розвитку туризму, туристичний збір спрямовується надалі на розвиток галузі у місті, зокрема, на маркетингові заходи, адже чим більше туристів місто привабить, тим більше туристичного збору отримає в наступні періоди, таким чином галузь, фактично, сама себе фінансує. Це ні в якому разі не виключає необхідність додаткових інвестицій в промоцію міста як туристичної дестинації, як з боку місцевого бізнесу, так і з боку місцевої влади.

Запропоновані заходи

• Розробити та провести дослідження туристичного потоку на основі опитування в’їзних туристів

• Розробити та провести анонімне опитування серед закладів розміщення для розрахунку орієнтовного об’єму туристичного потоку

• Налагодити співпрацю зі структурними підрозділами місцевої влади, що відповідають за економіку, для отримання інформації про кількість зайнятих у галузі, податкові надходження, туристичний збір тощо

• Зібрати та систематизувати інформацію про конференц-можливості Харкова

• Розробити методику оцінки економічного ефекту від туризму для Харкова (залучити до дискусії навчальні заклади, наукові центри, громадські інституції тощо).

• Розробити пропозиції щодо застосування зібраного туристичного збору на потреби розвитку галузі, зокрема, на маркетингові цілі.

4. Туристична пропозиція

4.1. Статистика закладів розміщення

За даними відділу туристської інфраструктури та іміджевих проектів Департаменту міжнародного співробітництва Харківської міської ради, станом на 2015 р. у Харкові представлені заклади розміщення наступних категорій:

5* - 2 готелі, в яких є 230 номерів

4* - 21 готелів на 786 номерів

3* - 11 готелів на 360 номерів

2* - 3 готелі на 104 номери

Без категорій - 52 готелів на 991 номери

На жаль, на сьогодні відсутня система збору актуальних даних про завантаженість закладів розміщення, країни походження туристів, що зупиняються у цих закладах, та динаміку даних показників протягом останніх років. Запропоновані вище заходи щодо проведення опитування серед готелів та хостелів, а також залучення цих закладів до роботи Туристичної ради при Харківському міському голові дозволить краще зрозуміти потреби та запити готельної індустрії міста, а також проаналізувати туристичний потік до Харкова загалом.

Незважаючи на відсутність даної статистики, неважко припустити, що більшість гостей у закладах розміщення Харкова, як і інших індустріальних міст, становлять бізнес-туристи, що прибувають з метою участі як у корпоративних заходах, ділових зустрічах та розвитку бізнесу, так і для участі у різноманітних з’їздах, конгресах, конференціях тощо. З огляду на це, готельні заклади на початковому етапі повинні бути ключовими партнерами міста у розвитку конгрес-туризму, спільно із спеціалізованими конгрес-центрами та компаніями з організації подій.

Запропоновані заходи

• Запровадити механізм збору інформації по заселеності готелів (туристичний барометр).

5. Ринок конференцій та конгресів

Діловий туризм чи конференц туризм в Україні рідко розглядається як напрямок, що здатен забезпечувати сталі та зростаючі доходи не лише окремим підприємтсвам галузі, але і дестинації в цілому. В той же час, лише у 2011 р. у світі відбулось понад 90 тис. зустрічей асоціацій, що згенерували близько 14 млрд. дол. США, а дохід, отриманий від обслуговування ділових подій, у світі загалом склав 33% доходу готелів та 20% доходу авіакомпаній⁵.

Згідно аналізу статистики ділового туризму у європейських містах у 2013р.⁶ для ділового туризму характерна чітка сезонність, зокрема «високим» сезоном для бізнес-подій є період з травня по червень, а також з вересня по листопад.

Якщо порівнювати корпоративні (проводяться в рамках інтересів певної компанії за участю її працівників/партнерів/клієнтів) та некорпоративні (проводяться з метою обміну досвідом, поширення інформації, спілкування тощо; не мають прямого стосунку до інтересів конкретної компанії) події, частка некорпоративних зустрічей переважає частку корпоративних за кількістю учасників (54% проти 46%). Внаслідок цього маркетингові заходи багатьох конвеншн-бюро у європейських містах спрямовані у першу чергу на залучення некорпоративних заходів (наприклад, з’їзди асоціацій).

Більшість некорпоративних подій у європейських містах нараховують менше 500 учасників: 23% від 10 до 39 учасників, 46% від 40 до 199 учасників і 20% - від 200 до 499 учасників, причому зростає частка подій із невеликою кількістю учасників. Зустрічі, переважно, тривають від 1 до 3 днів (лише 16% зустрічей тривають 4 дні і більше), зростає кількість одноденних зустрічей – 48%. Міжнародні та національні зустрічі асоціацій проходять здебільшого у готелях та конгрес-центрах, також зростає частка зустрічей, що проходять в інших закладах (історичні будівлі, нестандартні локації).

Корпоративні зустрічі переважно нараховують менше 200 учасників і проводяться у готелях.

Аналізуючи галузь та тематику зустрічей, що проводились у 24-х містах Європи у 2012 р., експерти виділили ряд галузей, що генерують найбільшу кількість ділових зустрічей, серед них:

1. Медицина

2. Економіка

3. Освіта

4. Соціальні науки, суспільствознавство

5. Культура

6. Загальна тематика

7. Технології

8. Екологія та навколишнє середовище

9. Юриспруденція, правознавство

10. Промисловість

На жаль, на сьогодні відсутня аналогічна статистика за останні роки в Україні, проте ми можемо припустити, що і на вітчизняному ринку саме медицина та освіта входять у перелік найбільш затребуваних тематик для проведення некорпоративних ділових зустрічей.

Враховуючи потенціал Харкова як ділового центру, міста науки та освіти, розвиток саме цих ключових напрямків може дати найбільший ефект у короткостроковій перспективі. Наявність конференц-залів із різноманітними можливостями та місткістю від 10 до 580 осіб, надсучасний аеропорт, здатний приймати бізнес-туристів з найбільших міст України та Європи, національні та міжнародні зв’язки навчальних закладів, наукових центрів та підприємств та відповідна розважальна та культурна складові міста дають можливість Харкову посилювати у майбутньому свою позицію як дестинації для ділового туризму та бізнес-подій.

Запропоновані заходи

• Визначити структуру, відповідальну за розвиток конгрес-туризму у Харкові у рамках існуючих структур чи у вигляді окремого утворення.

• Організувати навчання та обмін досвідом для працівників відповідної структури (прототипу конвент-бюро у майбутньому): відвідання конвеншн-бюро в інших містах України (Києві, Львові), по можливості – за кордоном (у Кракові, Варшаві, Відні тощо).

• Налагодити стосунки з освітніми закладами та науково-дослідними центрами з метою збору інформації про потенційні події (наприклад, міжнародні конгреси у конкретних галузях, професійні зібрання тощо), які можна було б залучити до Харкова та вироблення спільного плану подальших дій щодо їх залучення. Запрошення найактивніших представників цих установ до роботи Туристичної ради.

5.1. Місця проведення MICE

На сьогодні у Харкові нараховується близько 100 конференц-залів, що здатні вміщати від 10 до 580 учасників та обладнанні усім необхідним для проведення ділових подій та зустрічей різного рівня. Організатори бізнес-подій можуть обрати як конференц-зал у готелях, так і у спортивних спорудах (стадіон «Металіст»), аеропорті, розважальних закладах, освітніх установах та інших локаціях.

Виставковий центр «Радмір Експохол», пристосований для проведення масштабних виставок, конференцій та розважальних заходів, не має аналогів у Східній Україні та може бути суттєвою конкурентною перевагою Харкова у регіоні.

Важливо розглянути типи локацій, які обирають організатори для проведення тих чи інших подій. За відсутності актуальних даних по Харкову та Україні, розглянемо дані Європейських міст. Згідно дослідження бізнес-туризму у європейських містах у 2013 р. (Meetings statistics report 2013, European cities marketing), некорпоративні заходи (з’їзди асоціацій, конгреси тощо) проводились у наступних локаціях: 34%- у готелях, 20% - у конгрес-центрах, 19% - в університетах та інших закладах освіти, і 24% - у інших, не таких типових для бізнес подій локаціях (це можуть бути історичні будівлі та заклади культури (музеї, галереї, театри), спортивні споруди, розважальні заклади, фактично, будь-які будівлі, що дозволяють вміщати достатню кількість людей).

Що стосується корпоративних подій (зустрічі, що організовуються в інтересах конкретної компанії – тренінги, збори торгових представників, корпоративи, тощо), то абсолютна більшість з них проходила у готелях - 82%, 12% - у спеціалізованих конгрес-центрах, 6% - у інших локаціях) і лише 1% - в університетах та інших освітніх закладах.

У разі наявності ресурсів, проведення аналогічного дослідження у Харкові змогло б дати краще розуміння ринку, а також напрямків, які варто розвивати у майбутньому.

Для подальшого розвитку бізнес-туризму у Харкові та формування детального маркетингового плану для залучення ділових подій, надзвичайно важливим є виокремлення цільових сегментів, у задоволенні потреб яких Харків як MICE-дестинація має або може мати конкурентні переваги.

Критеріями для сегментації можуть бути обрані:

1. Типи подій: корпоративні події, некорпоративні події національного рівня, міжнародні некорпоративні події

2. Кількість учасників: невеликі події (до 50 учасників), події із кількістю учасників від 50 до 200, від 200 до 500, та великі події із кількістю учасників понад 500

3. Тематична спрямованість: медицина та фармація, освіта та наука, енергоносії, інформаційні технології, важка промисловість, автомобілебудування, фінансовий сектор, харчова промисловість (в т.ч. виробництво алкоголю, тютюну), транспорт та туризм, тощо.

Додатковим критерієм при сегментації цільових клієнтів може бути особливість транспортного сполучення, особливо у випадку корпоративних подій. Тобто більше можливостей для залучення корпоративної події є у тих випадках, коли існує пряме чи інше зручне транспортне сполучення між Харковом та містами, звідки прибуватимуть учасники події. Для некорпоративних подій цей критерій є менш важливим, оскільки вони апріорі передбачають прибуття кандидатів з різних міст/країн.

Враховуючи місткість більшості конференц-залів Харкова, цільовою аудиторією для міста як MICE-дестинації можуть бути, в першу чергу, невеликі (від 10 до 49 учасників) та середні події (від 50 до 199 учасників), як корпоративні (зосереджені навколо підприємств регіону), так і некорпоративні – зокрема, наукового та медичного спрямування.

Для більш детального сегментування необхідно зібрати та проаналізувати інформацію як про конференц-можливості міста, так і про перелік подій, що відбуваються чи відбувались останніми роками у Харкові.

Запропоновані заходи

• Провести інвентаризацію поточної інфраструктури та клієнтської бази з метою:

• визначення цільових сегментів відповідно до конференц-можливостей Харкова

• формування пакетних пропозицій та каталогу конференц-можливостей Харкова

• вибору партнерів зі сторони локального бізнесу

• формування бази потенційних клієнтів

• Розробити та провести опитування серед бізнес-туристів та організаторів бізнес-подій щодо рівня задоволеності конференц-сервісом Харкова, для визначення сильних та слабких сторін міста з точки зору ділового туризму, для з’ясування особливостей купівельної поведінки клієнтів у бізнес-туризмі (шляхи пошуку інформації, критерії вибору локації, процес бронювання тощо)

• Забезпечити покращення рівня сервісу в існуючих локаціях: розробка стандартів, проведення тренінгів для персоналу.

6. Транспорт

Важливим фактором розвитку туристичної дестинації є її доступність не лише з точки зору географічного розташування, а й з точки зору наявності прямих сполучень та вартості проїзду. Харків є одним із найбільших транспортних вузлів України, який розташований лише у 480 км від міста Києва і має добре залізничне та авіаційне сполучення, автомобільні шляхи, які ведуть до столиці України були відремонтовані у процесі підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу і дають можливість за 4-5 годин добратися до Харкова.

6.1. Аеропорт

Міжнародний аеропорт розташований лише у 12 км від центру Харкова і забезпечує обслуговування літаків класу «Аеробус A320» та «Боїнг 737».

Головний термінал аеропорту має статус пам’ятки архітектури, його було збудовано у 1950-і роки. В рамках підготовки до Чемпіонату Європи з футболу 2012 року було проведено реконструкцію злітно-посадкової смуги, в результаті якої її було подовжено до 2500 м та побудовано новий термінал, який може обслуговувати до 2000 пасажирів (1000 на приліт та 1000 на виліт) на годину, старий термінал перетворено на термінал з обслуговування VIP-пасажирів.

6.2. Залізничний транспорт

Новим гравцем на ринку залізничних перевезень є державне підприємство “Українська залізнична швидкісна компанія”, яка розвиває новий напрямок у пасажирських перевезеннях – денних швидкісних перевезень. Рухомий складу Компанії – це електропоїзди подвійного живлення категорії ІНТЕРСІТІ+ виробництва HYUNDAI Rotem та виробництва КВБЗ.

6.3. Міський транспорт

Міські перевезення здійснюються за допомогою тролейбусів, трамваїв, метрополітену та маршрутного автотранспорту.

• Метрополітен – 3 лінії, 29 станцій, 321 од. рухомого складу

• 19 трамвайних маршрутів, 305 од.

• 32 тролейбусних маршрути, 261 од.

• 178 автобусних маршрутів, 1200 од.

Щоденно міський транспорт перевозить більше 1,7 мільйона пасажирів. Існуюча транспортна система міста добре розвинена і забезпечує можливість зростання обсягів перевезень, але рухомий склад в більшості зношений на 70-80 % і потребує оновлення. Відсутність організованих паркінгів в центральній частині міста ускладнює перебування гостям міста.

Запропоновані заходи

• Лобіювання на рівні Уряду України якомога швидшого підписання угоди про відкрите небо.

• Лобіювання відкриття прямих сполучень з містами України.

• Запровадження змін до законодавства у питаннях вуличного паркування

• Розробка та запровадження сполучення поїздами “Української залізничної швидкісної компанії” з містами України за гнучкими тарифами.

• Запровадження єдиного квитка на міський транспорт.

7. Торгівля та заклади громадського харчування

Зважаючи на близькість кордону та відсутність розвиненої торгівельної інфраструктури у прикордонних містах Російської Федерації, особливого значення набуває розвиток закупівельного туризму. Гіпермаркети «Караван» та «Даффі» можуть запропонувати гостям міста широкий асортимент товарів та розважальні програми для сімейних пар.

Харківські ресторани пропонують страви української та європейської кухні, а розважальні центри та нічні клуби забезпечують гостям гарне проведення вечорів.

Запропоновані заходи

• Розширення мережі ресторанів національної та регіональної кухні

• Підвищення рівня обслуговування у закладах громадського харчування

• Залучення представників закладів торгівлі до роботи Туристичної ради

8. Визначні місця та заклади культури

Місто Харків засноване у 1654 році і має велику кількість історичних памяток. У 2008 році було проведено міський конкурс на визначення «Семи чудес Харкова», якими було обрано наступні об’єкти:

1. Памятник Тарасу Шевченку, збудований у 1935 році за проектом Йосифа Лангбарда скульптором Матвієм Манізером.

2. Фонтан «Дзеркальний струмінь», який є одним із візуальних символів міста та використовувався як логотип приймаючого міста до ЄВРО 2012.

3. Свято-Покровський монастир, заснований українськими козаками у 1689 році.

4. Церква Благовіщення, збудована у період 1889-1901 рр за проектом архітектора Михайла Ловцова, з дзвіницею висотою 80 метрів.

5. Успенський собор, збудований у 1820-1830 роках на березі річки Лопань.

6. Будинок державної промисловості (Держпром), збудований у період 1925-1928 років, є пам’яткою архітектури в стилі конструктивізму.

7. Будинок зі шпилем, збудований у стилі «сталінський ампір» у період 1950-1967 роки.

Серед розважальних закладів найбільш туристично привабливим є Центральний парк культури та відпочинку імені Максима Горького, на території якого розташовані більше 40 унікальних атракціонів та оглядове колесо висотою 55 метрів.

Серед театрів найбільше зацікавлення у туристів викликає Харківський державний театр опери та балету імені М. Лисенка, Харківський державний театр української драми імені Т. Шевченка та Харківський державний театр російської драми імені О. Пушкіна.

Запропоновані заходи

• Залучення представників закладів культури до Туристичної ради

• Розробка та розміщення на промоційному сайті міста календаря подій

• Розробка туристичного ознакування історичних пам’яток

• Запровадження системи он-лайн продажу квитків у театри міста

• Залучення фахівців культури до розробки туристичних пакетів

9. Стратегія туристичного маркетингу ХАРКОВА

1. Унікальна торговельна пропозиція (УТП)

Визначення унікальних рис, що відрізняють певний продукт від продуктів конкурентів, його диференціація, на думку маркетологів є найважливішим стратегічним та тактичним завданням, що постійно постає перед компаніями. Поняття унікальної торговельної пропозиції тісно пов’язане з позиціонуванням та рекламою певного продукту, і з точки зору власне рекламної кампанії виділяють такі аспекти УТП:

• Кожна реклама повинна надавати чітку пропозицію споживачу – не лише розповідати про його сильні сторони, але пояснювати, у чому конкретна вигода для споживача «Придбайте цей продукт, тому що він може дати Вам конкретно ось і це».

• В ідеалі, ця пропозиція повинна бути унікальною, тобто такою, яку не здатні запропонувати або просто не пропонують конкуренти. Унікальність може бути як фактичною, тобто дійсно продукт насправді володіє рисами, яких немає у продуктах конкурента, або ця унікальність повинна принаймні міститись у рекламі – тобто споживачеві пропонують ті якості продукту, які не відображені у рекламних кампаніях конкурентів.

• Пропозиція повинна бути достатньо вагомою, щоб приваблювати суттєву кількість споживачів – як нових, так і потенційних.

З точки зору туристичного маркетингу, УТП є точкою диференціації дестинації порівняно з основними конкурентами. УТП Харкова повинні підкреслювати ті пункти, які позитивно вирізняють його з-поміж інших великих міст України та, потенційно, Східної Європи.

Для визначення унікальних торговельних пропозицій Харкова важливим є розуміння його місця на ринку туристичних дестинацій та визначення основних конкурентів. Для цього важливим є розуміння профілю типового туриста, що відвідує Харків, та аналіз міст, між якими цей турист обирає, коли вирішує вирушити у подорож. Дана інформація може і повинна у майбутньому бути зібрана за допомогою дослідження в’їзного туризму (опитування туристів). У випадку ділового туризму, міста-конкуренти можуть бути визначені внаслідок аналізу основних сильних сторін Харкова та співставлення їх з сильними сторонами інших великих міст України та регіону.

На сьогодні експертами туристичної галузі були розроблені п’ять основних туристичних тем, що покликані відображати основні переваги Харкова як дестинації:

Тема 1. Місто історичної спадщини

Тема 2. Інтелектуальний центр, місто науки та інновацій.

Тема 3. Сучасне місто, місто молоді (за рахунок великої кількості студентів).

Тема 4. Місто сімейних розваг європейського рівня – Парк культури та відпочинку ім. М. Горького, аналогів якого немає не лише в Україні, але й у СНД

Тема 5. Діловий центр

Запропоновані заходи

• Визначення основних міст-конкурентів Харкова як туристичної дестинації на основі визначених УТП (які міста пропонують схожі переваги? Як вони реалізовують свою маркетингову стратегію по просуванню цих тем?), а також на основі опитування туристів.

• Розробка маркетингового плану по просуванню кожної з даних тем спільно з Туристичною радою: визначення цільових груп для кожної з тем та каналів комунікації з даними групами.

• Проведення зустрічей з представниками туристичного бізнесу Харкова: закладами розміщення, харчування, туристичними компаніями, службами таксі, виставковими центрами, організаторами бізнес-подій тощо: обговорення УТП Харкова, актуалізація даного переліку.

2. SWOT аналіз

Для розуміння існуючого стану розвитку туризму та планування необхідних змін, проведено аналіз сильних та слабких сторін міста, як туристичної дестинації. Аналіз був проведений на основі експертних оцінок представників туристичної галузі.

Сильні сторони:

• Історична і культурна спадщина міста;

• Високий рівень урбанізації і високий рівень розвитку транспортної інфраструктури;

• Як результат проведення ЄВРО 2012 покращено інфраструктуру (збудований новий термінал аеропорту);

• Близькість до східного кордону дає можливість швидкого приїзду туристам з Росії (тимчасово цей пункт можна не розглядати);

• Доступні ціни основних туристичних послуг (громадський транспорт, музеї, театри, концерти,проживання та харчування)

• Наявність великої кількості ВУЗ-ів які готують фахівців у галузі туризму;

• Наявність можливостей для активного відпочинку та спорту у місті (парк ім. Горького, гольф-клуб, стадіон);

• Створено робочий орган при міському голові, який координує співпрацю міста та приватних операторів у розвитку туризму (Туристична рада при Харківському міському голові);

• Високий розвиток наукового потенціалу дає можливість розвитку МІСЕ туризму;

• Широкий спектр допоміжних послуг (закладів харчування, розважальних закладів тощо);

Слабкі сторони:

• Військовий конфлікт на Сході України та військово-політичний конфлікт з Російською Федерацією;

• Слабка міжнародна позиція України у туризмі. Відсутність комплексного погляду на характер і специфіку Харкова як туристського місця;

• Обмежений бюджет розвитку туризму та відсутність промоційного бюджету;

• Відсутність даних про цільові ринки та цільові групи туристів, які відвідували Харків;

• Слабкий туристичний бренд міста, як туристичного напрямку;

• Відсутність активності бізнесу у співпраці по промоції міста;

• Відсутність широкої мережі прямого авіасполучення з містами України, висока вартість авіа перевезень;

• Зниження платоспроможності населення внаслідок скорочення прибутковості основних галузей економіки через кризу;

• Обмежена кількість туристичних пропозицій для гостей міста та низька проінформованність про події у місті;

• Низький рівень володіння іноземними мовами у галузі туризму та суміжних галузях, послугами яких користується турист;

• Недостатній рівень співпраці туристичних операторів з музеями міста та області;

• Недостатня координація підприємств туристичної сфери;

• Відсутність конгрес-центру, який дає можливість для проведення бізнес-подій та зустрічей.

Можливості:

• Розробка туристичних тем, напрямків та продуктів для забезпечення росту туристичної привабливості Харкова;

• Забезпечення відкриття нових авіасполучень з містами України

• Покращення співпраці з Укрзалізницею з покращення якості сполучень з містами регіону;

• Покращення співпраці з музеями для збільшення термінів перебування гостей у місті;

• Створення конгрес-центру, який дає можливість проведення міжнародних конгресів, симпозіумів, семінарів, виставок, ярмарків, фестивалів – база розвитку в місті ділового і конгрес туризму;

• Покращення транспортної доступності міста (будівництво чи облаштування парковок для туристичних атобусів;

• Можливість покращення кваліфікації працівників за рахунок створення освітніх програм ( навчальний центр, співпраця з ВУЗ-ми) ;

• Розвиток туристичної інформаційної інфраструктури та створення єдиного календаря подій.

Загрози:

• Подальша ескалація конфлікту з Росією та зменшення кількості авіасполучень;

• Відсутність туристів з Росії через політичну ситуацію;

• Втрата конкурентної переваги через відсутність співпраці між містом та підприємствами туристичної галузі;

• Зменшення туристичного потоку через відсутність чіткого позиціонування Харкова;

• Не ефективне використання наукового потенціалу Харкова через відсутність можливостей для проведення міжнародних наукових конференцій;

• Зменшення кількості туристів через триваючу економічну кризу;

• Відтік кваліфікованих кадрів з міської ради через відсутність бюджетного фінансування на підтримку туристичної галузі;

• Припинення фінансування розвитку туризму донорськими організаціями та закриття проектів через низьку активність туристичного бізнесу (Ніч науки, навчальний центр і т.д.)

Проведений аналіз дає можливість врахувати сильні та слабкі сторони Харкова у розробці маркетингового плану.

3. Посилення конгрес-дестинації

Посилення Харкова як конгрес-дестинації можливе лише за умови тісної співпраці міської влади з туристичним бізнесом, організаторами бізнес-подій та власне локаціями для проведення MICE-заходів, а також за наявності нехай невеликої, але спеціалізованої структури, відповідальної за даний напрямок. Такою структурою може бути як конгрес-бюро, організоване в рамках міської ради (у вигляді комунального підприємства чи структурного підрозділу тощо), так і в рамках публічно-приватного партнерства між місцевою владою та зацікавленим у розвитку конгрес-туризму місцевим бізнесом. Варто зазначити, що вигоду від розвитку конгрес-туризму отримують також перевізники та аеропорт, який у європейських містах часто є активним членом усіляких організацій чи альянсів, що створені для маркетингу MICE-дестинації.

У випадку виокремлення відповідної структури або для початку принаймні кількох людей, відповідальних за даний напрямок, поряд із запропонованими вище заходами щодо збору інформації та комунікації з учасниками ринку, важливим кроком є розробка маркетингового плану по розвитку бізнес-туризму у Харкові, що в залежності від можливостей бюджету може включати наступні пункти:

1. Розробка та запуск веб-сторінки (нової чи в рамках існуючої офіційної туристичної сторінки), що міститиме інформацію про усі конференц-можливості Харкова, даватиме зручні інструменти для пошуку необхідної локації, пропонуватиме готові пакетні пропозиції, збиратиме зворотній зв’язок тощо. Аналіз статистики відвідувань даної сторінки дозволить також на регулярній основі проводити дослідження профілю потенційних споживачів. Варто зазначити, що сама розробка веб-сторінки не дасть необхідного ефекту без відповідної підтримки за допомогою інтернет-маркетингу: оптимізації сторінки під пошукові запити, контекстної реклами, ремаркетингу та ін. При розробці веб-сторінки рекомендуємо скористатись зразками найуспішніших конгрес-дестинацій, зокрема, Відня: http://www.vienna.convention.at/Home.aspx.

2. Ознайомчі (рекламні) тури для потенційних споживачів – організаторів ділових-подій з відвідуванням локацій, зустрічами з організаторами на місцях та культурною програмою.

3. Прямий маркетинг: направлення рекламних пропозицій потенційним організаторам подій, «холодні дзвінки», особисті зустрічі та презентації.

4. Реклама у спеціалізованих ЗМІ.

5. PR заходи. Важливим є не лише формування іміджу Харкова як найкращого місця для проведення бізнес-подій серед потенційних партнерів ззовні, але і серед локальних представників місцевого бізнесу та наукових кіл.

6. Підтримка, підготовка та подання заявок на проведення конференцій у Харкові (так звані «сonference bids») спільно з місцевими надавачами конференц-сервісу.

7. Участь у спеціалізованих виставках: EIBTM (Барселона), IMEX (Франкфурт), тощо.

8. Участь у воркшопах, презентації для потенційних партнерів в рамках міжнародних та національних виставок.

9. Вибір, комунікація та постійна співпраця з місцевими «послами бренду Харкова як MICE-дестинації»: ними можуть бути видатні діячі науки, представники великого бізнесу, відомі лікарі, члени бізнес-асоціацій та об’єднань. Усі вони час від часу самі беруть участь у різноманітних бізнес подіях та зустрічах у інших містах і можуть особисто вести перевогори з організаторами та залучати проведення таких подій до Харкова, виступати своєрідними «промоутерами» міста. Варто зазначити, що первинні зустрічі з такими людьми та представлення їм концепції «послів бренду Харкова» повинні бути ініційовані та проводитись на максимально високому рівні з боку міської ради, бажано, за участі міського голови чи принаймні директора Депараменту.

10. Розробка системи збору інформації для аналізу та коригування операційних планів.

Безумовно, реалізація маркетингового плану вимагає виділення певних коштів. У більшості європейських міст кошти на маркетинг MICE-дестинації виділяються в рамках публічно-приватного партнерства, тобто фактично маркетингові кампанії фінансуються спільно містом та бізнесом, що виступатиме кінцевим бенефіціаром у разі успішності кампанії. На нашу думку, саме такий формат фінансування заходів є оптимальним на сьогодні, оскільки міський бюджет не володіє достатніми ресурсами, крім того залучення бізнесу до співпраці дозволить отримати додатковий ефект у вигляді налагодження комунікації, потенційних спільних проектів тощо.

Запропоновані заходи

• Залучення представників Туристичної ради, найбільших організаторів бізнес-подій, представників конференц-центрів та конгрес-готелів, представників наукових кіл та ВУЗ-ів для спільної розробки маркетингового плану міста та маркетингової стратегії. До проведення даного заходу рекомендуємо залучити професійного модератора/доручити проведення консалтинговій компанії.

10. Візія та Місія

Візія міста базується на тих цінностях та асоціаціях, які є пріоритетними і зрозумілими для мешканців міста. Візія описує, яким ми хочемо бачити наше місто в майбутньому, туристична візія також описує як його бачать і гості міста.

«Харків – сучасне європейське місто , що стрімко розвивається, місто, яке органічно поєднує в собі багату історію, творчу динаміку сьогоднішніх перетворень і впевнений рух у майбутнє», ці слова дуже добре описуються розробленим за підтримки проекту Німецького товариства з міжнародного співробітництва (GIZ) брендом SMART City і можуть використовуватися для розвитку туризму.

Місія туристичного Харкова має відповісти на основні запитання, як описати візію у практичних кроках та приблизити її до практики. Розробка місії має стати основою для підготовки цілей, які ставить собі Харків у розвитку туристичного потенціалу, та має дати відповідь на запитання, що необхідно зробити і для чого.

Основними принципами розробки місії є :

• Єдність з Візією, хоча місія не є такою короткою, вона повинна вміщатися в одне чи декілька речень.

• Орієнтована на результат. Місія повинна давати розуміння, які основні результати ми ставимо перед собою.

• Широка. Не зважаючи на те, що місія описує основні результати, дуже важливо, щоб вона не обмежувалася інтересами однієї галузі розвитку міста, а об’єднувала інтереси ширшого кола учасників.

Для прикладу наведемо Візію та Місію Львова, які є ключовими повідомленнями у комунікації з громадою міста та із зовнішніми партнерами.

Візія: Львів у 2025 – відомий туристичний напрямок Східної Європи, представлений у престижних туристичних рейтингах.

Місія: Реалізація потенціалу Львова як провідного східноєвропейського туристичного центру шляхом вдосконалення туристичного продукту та загальної інфраструктури для задоволення цільових туристичних ринків та сегментів, підсилення бренду Львова як міста для культурного, ділового та спортивного туризму для забезпечення сталих надходжень до економіки міста та високого рівня зайнятості населення при збереженні культурної самобутності Львова та комфорту його мешканців.

Запропоновані заходи

• Організувати роботу Туристичної ради при Харківському міському голові над розробкою Візії та Місії Харкова, як туристичного центру

• Залучити представників туристичної галузі до обговорення

• Розмістити на промоційному сайті міста Візію та Місію

11. Цілі та завдання Харкова як туристичної дестинації

Цілі:

• Посилити та розвинути співпрацю між приватним та публічним секторами у галузі туризму

• Підвищити впізнаваність туристичного бренду Харкова

• Сформувати імідж Харкова як Топ-1 дестинації для MICE подій на Сході України

• Забезпечити стійкі надходження до бюджету міста та створення додаткових робочих місць

• Організувати та провести у Харкові культурні/розважальні та бізнес-події європейського рівня

• Залучити додаткові інвестиції у галузь

• Модернізувати, розширити спектр та підвищити рівень послуг

• Забезпечити сталий розвиток галузі

Завдання⁷:

• Збільшити кількість в’їзних туристів та їх ночівель на 20% до 2020 р. (визначити актуальну кількість туристів у 2015 р.)

• Збільшити середні одноденні витрати туристів (контроль – опитування в’їзних туристів)

• Збільшити надходження від туризму до міського бюджету на 25% до 2020 р.

• Залучити до Харкова принаймні 1 міжнародний конгрес із кількістю учасників понад 200 чол. та 3 конференції із кількістю учасників >50 чол. до 2020 р.

• Збільшити кількість унікальних відвідувачів офіційного туристичного веб-сайту Харкова та кількість фанів сторінок у соц. мережах принаймні на 25% до 2016 р.

• Залучити нових членів до Туристичної ради, сформувати Туристичний Альянс, провести принаймні 3 спільних маркетингових заходи у 2015-2016 рр.

Запропоновані заходи

• Представити дані цілі та завдання Туристичній раді, внести необхідні коригування.

• Забезпечити перегляд та коригування даної стратегії, а особливо цілей та завдань принаймні раз на 2 роки.

12. Стратегія брендінгу Харкова

В цьому розділі спробуємо проаналізувати використання для промоції туристичної дестинації бренду «Харків». Брендування туристичних дестинацій базується на подібних принципах що і брендування товарів і воно не є синонімом з існуючим іміджем чи репутацією міста, а, навпаки, в багатьох випадках бренд має на меті змінити існуючий імідж, оскільки бренд пов’язаний з побудовою туристичної привабливості і є скерованим не лише на мешканців міста, а в більшій мірі, на туристів. Історія брендінгу є достатньо молодою і розпочинається у XIX столітті, коли бізнес розпочав використовувати візуальні образи для реклами своїх товарів. Історія брендування туристичних дестинацій розпочалася лише у XX столітті і найяскравішим прикладом успішного бренду та логотипу є “I love New York”, розроблений Мілтоном Глайсером у 1977 році. Разом з тим, багато міст із сильною репутацією і ідентичністю не мають формального бренду (Париж, Лондон, тощо), вони використовують для візуальної комунікації окремі визначні об’єкти чи споруди (Ейфелева вежа, Лондон брідж).

Місто	Слоган	Рік запуску	Власник
Амстердам	I Amsterdam	2004	Amsterdam Partners
Бірмінгем	Birmingam b	2003	Marketing Birmingam
Берлін	Be Berlin	2008	Berlin Partners
Копенгагаен	cOPENhagen open for you	2009
Ліон	Only Lyon	2007	Lyon Area Development
Ноттінгем	Nottingham N	2005	Experience Nottinghamshire
Рига	Live Riga	2009	Riga Tourism Development Bureu

Табл. 1 Бренди європейських міст

Успішним прикладом розробки логотипу та слогану серед українських міст є приклад міста Львова, в якому до святкування 750 річниці міста було розроблено логотип та слоган.

«Львів – відкритий до світу». Успіх львівського бренду підкріплений використанням візуального образу у промоційній комунікації міста та сувенірній продукції, яка виробляється місцевими виробниками.

Розробка логотипів міст, які приймали фінальну частину УЄФА ЄВРО 2012 була підтримана Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ в межах проекту підтримки приймаючих міст.

У місті Харкові концепція бренду розроблялася місцевим партнером-компанією «Графпром» і є гарним прикладом комплексного підходу і розуміння місцевих цінностей.

Цінності, які підтримуються

Харків – місто перетину торгових та транспортних напрямів, і наслідок цього – добре розвинена сфера торгівлі, унікальність географічної позиції.

Харків – місце для безлічі культур, мультикультурність.

Харків – студентське місто з великою кількістю ВУЗ-ів. Гуманітарність, кузня кадрів.

Харків – місто унікальної архітектури епохи конструктивізму, культурна спадщина конструктивізму.

Харків – місто дизайнерів, тут відбувається найбільша кількість фестивалів та виставок, присвячених усім сферам дизайну. Українська столиця дизайну.

Мета

Ствердити місто Харків як європейський бренд, актуальний, розумний та ґрунтовний. Виявити позитивні, гуманістичні риси міста, соціальну спрямованість, виділити перспективи розвитку. Виразний бренд допоможе зрозуміти характер міста для городян і туристів. Напрямки, в яких має розвиватися місто Харків, можуть бути охарактеризовані такими ключовими поняттями як: гуманізм, створення дружньої атмосфери для жителів та гостей міста, створення комфортного ділового клімату для залучення зовнішніх капіталовкладень, збереження культурного спадку, а також органічна інтеграція в міжнародний культурний процес.

Позиціонування

Харків – місто розумне та ґрунтовне. Таке позиціонування бренду відбиває його засадничі цінності та стратегію. Розумний та ґрунтовний – ці слова характеризують мешканців Харкова та їхній підхід до життя взагалі й зокрема до науки, освіти, торгівлі, архітектури, мистецтва.

Слоган

Kharkiv – smart city

Smart (семантика слова)

1. а) тямущий, здогадливий; дотепний; It was smart of him to reinvest his money. – він вчинив мудро, що знову вклав свій капітал.

б) розумний; інтелектуальний; розвинений; smart use – розумне застосування; smart memory – інтелектуальна пам’ять;

2) надсміливий, вправний, хитрий;

3) охайний, ретельний; підтягнутий, чепурний; модний; елегантний; You look smart. – Ви виглядаєте дуже елегантно.

4) сильний, різкий; інтенсивний; smart rain – злива;

5) живий, енергійний; швидкий; моторний, жвавий; at a smart pace – енергійним кроком;

Цей слоган відбиває основні цінності бренду. Саме слово smart відбиває мету та завдання бренду. Кожна літера слова розшифровує напрям, що виділяє характерні та позитивні риси міста. Це дає переваги і можливість показати позитивні боки бренду.

Нобхідно відмітити високу якість виконаної роботи та детальне опрацювання не лише візуалізації бренду, а й можливостей використання у діловій переписці, зовнішній рекламі та сувенірній продукції.

Запропоновані заходи

• Запровадити використання туристичного бренду у діловій переписці Харківської міської ради, пов’язаної з міжнародною співпрацею з містами-партнерами та у питаннях промоції міста.

• Надати у відкритий доступ на сайті міської ради логотип для використання місцевими туристичними операторами.

• Провести переговори з виробниками сувенірної продукції щодо розширення асортименту сувенірів з офіційним туристичним логотипом.

• Сприяти розповсюдженню офіційної сувенірної продукції у туристично привабливих місцях.

13. Цільові групи та ринки

Визначення цільових ринків та сегментування потенційних туристів з даних ринків є однією з першочергових задач при формуванні маркетингової стратегії та маркетингового плану дестинації, адже в умовах обмеженого бюджету усі зусилля повинні бути спрямовані саме на тих споживачів, які потенційно можуть обрати Харків як дестинацію для відпочинкового та ділового туризму.

Основою для найбільш точного та в перспективі ефективного визначення цільових ринків та груп мають стати результати маркетингових досліджень, що відображають географію походження туристів сьогодні та профіль типового туриста, що відвідує Харків.

14. Цільові групи

Необхідність виділяти групи туристів пов’язана із тим, що жодне місто чи окреме туристичне підприємство не здатне задовольнити інтереси та потреби «усіх туристів». Сегментуючи ринок, туристична дестинація може зосередитись на потребах конкретної групи людей і стати найкращою у задоволенні цих потреб, таким чином здобуваючи конкуренту перевагу, а маркетингові зусилля можуть бути сфокусовані на донесенні найбільш ефективного повідомлення цільовому сегменту через саме ті комунікаційні канали, якими користується даний сегмент (таким чином, найбільш ефективно використовуючи маркетинговий бюджет).

Безпосереднім завданням сегментування ринку є групування туристів за певними критеріями та визначення характерних рис цих груп. Існує 2 основних підходи до сегментації туристичного ринку: апріорний та постпріорний: у першому випадку групою експертів виділяються суб’єктивні критерії (напр., вік, стать, видатки під час подорожі), за якими відбувається подальше групування, у другому – спочатку проводиться аналіз даних, а далі вже на його основі відбувається групування саме за тими критеріями, що дозволяють сформувати найбільш однорідні та релевантні групи.

Для визначення цільових груп для Харкова необхідні статистичні дані, які можна отримати за допомогою опитування в’їзних туристів. До проведення кластерного аналізу та виокремлення сегментів потрібно залучити професійну компанію, що займається соціологічними дослідженнями/маркетингом/консалтингом.

Критеріями, що використовують для сегментування туристів, можуть бути:

1. Демографічні та соціоекономічні характеристики: вік, стать, освіта, рівень доходів та ін.)

2. Поведінкові особливості: тип подорожі (бізнес, відпочинок, відвідання друзів та родичів), організація подорожі (подорож спланована самостійно чи тур агентом), тривалість перебування, витрати під час подорожі, компанія (самостійно, з друзями, з сім’єю) та ін.

3. Психографічні чинники: мотиви до подорожі, потреби, цінності

На сьогодні, за відсутності даних щодо профілю туриста, що відвідує Харків, базуючись на унікальних торгівельних пропозиціях Харкова, можна припустити існування принаймні двох цільових груп туристів, що представлені у місті, це:

1. Молоді люди (студенти, молоді науковці), віком до 35 р. із низьким та середнім рівнем доходів, що подорожують самостійно або з друзями.

2. Сім’ї із дітьми, із середнім рівнем доходів, що відвідують Харків з метою відпочинку та розваг: відвідання парку атракціонів, зоопарку, розважальних центрів, шоппінгу тощо.

Щодо конгрес-туризму, то тут можна виділити наступні цільові групи, що існують вже сьогодні, це:

1. У корпоративному сегменті:

   1. Міжнародні компанії та їх представництва в Україні

   2. Національні компанії та їх регіональні представництва

2. У некорпоративному сегменті:

   1. Професійні та наукові асоціації із невеликою та середньою кількістю учасників (до 250 чол.)

   2. Професійні організатори бізнес-подій (meeting planners)

   3. Організатори спеціалізованих виставок

Запропоновані заходи

• Проведення кластерного аналізу туристичного потоку на основі даних опитування туристів із залученням спеціалізованої компанії, що спеціалізується на соціологічних та маркетингових дослідженнях.

15. Цільові ринки

Для визначення цільових ринків варто врахувати не лише статистичні дані щодо географії походження туристів, що відвідують Харків вже сьогодні, але також врахувати інші фактори, здатні визначати перспективність того чи іншого ринку. Наступні критерії можуть бути корисними для визначення цільових ринків:

1. Частка туристів з даної країни в існуючому туристичному потоці до Харкова + динаміка зростання даного ринку

2. Транспортне сполучення з Харковом (наявність прямого авіасполучення, зручного залізничного сполучення тощо)

3. Територіальна близькість

4. Схильність до подорожувань туристів з даної країни в принципі

5. Кількісна характеристика (загальна кількість населення даної країни)

6. Витрати туристів з даної країни

7. Очікувана ефективність витрат на 1 туриста з даної країни (наскільки маркетингові заходи Харкова на даному ринку здатні спонукати до подорожування)

8. Зацікавленість місцевого бізнесу та влади у даному ринку з тих чи інших причин

9. Інше

Враховуючи географічне розташування Харкова, а також специфіку культурної та історичної спадщини міста, основними цільовими ринками є:

1. Внутрішній ринок – Україна

2. Російська Федерація

Для актуалізації даної інформації, а також більш детального районування в межах цільових ринків, бажано провести консультації/опитування з закладами розміщення та туристичними фірмами, що замаються прийомом у Харкові, з метою з’ясування, кого вони вважають своїми цільовими ринками і туристи з яких країн вже сьогодні становлять більшість споживачів їхніх послуг.

Запропоновані заходи

• Актуалізація цільових ринків на основі збору та аналізу даних, а також визначених критеріїв відбору – спільно з Туристичною радою.

• Специфікація в рамках цільових ринків – визначення цільових регіонів/міст

• Представлення результатів обговорення представникам туристичної галузі – готелям, ресторанам, туристичним фірмам. Усі представники галузі повинні знати, які ринки є пріоритетними для міста загалом.

16. Туристичні теми Харкова

Важливим кроком розвитку туристичної дестинації є визначення тих напрямків, які мотивують гостей відвідати місто. Зважаючи на те, що Харків має велику історичну спадщину, а також є молодим, сучасним містом, аналіз існуючих туристичних пропозицій показує, що в місті Харкові пріоритетними туристичними темами є:

• Місто історичної спадщини

Харків – одне з важливіших історичних міст України. Ще в VII-VIII сторіччях у сучасних межах міста знаходився укріплений форпост Київської Русі - місто Донець. По числу пам'ятників, пам'ятників мистецтва Харків займає друге після Києва місце в Україні, у його музеях зберігається велика кількість документальних матеріалів минулого національного значення.

Історична спадщина міста містить у собі велику кількість пам'яток різних століть, серед яких видатні спорудження раннього періоду розвитку міста XVII-XVIII століття (Покровський і Успенський собори та ін.). Особливо багате місто архітектурними визначними пам'ятками ХІХ-ХХ століть, у цей період Харків був столицею регіону. Найбільш повно представлено два напрямки архітектури - модерн і конструктивізм.

У Харкові знаходяться 7 державних музеїв (історичний, художній, природи при Національному університеті, літератури та ін.).

Серед пам'ятників монументальної архітектури привертають до себе увагу один із кращих пам'ятників Т.Г. Шевченку, пам'ятник В.Н. Каразіну.

До числа культурної спадщини міста відносяться бібліотеки та інші книжкові та архівні зібрання. Серед них фундаментальна бібліотека ім. В.Г. Короленка (одна з найбільших в Україні) і бібліотека Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

Є меморіальні квартири, на багатьох будинках є меморіальні і пам'ятні дошки багатьох видатних діячів української і російської науки і культури.

Значний інтерес представляють пам'ятники технічної думки (найстаріша в Україні обсерваторія та ін.).

• Інтелектуальний центр, місто науки та інновацій.

Харків – друге за значенням місто України у розвитку наукового потенціалу після Києва. Понад 300 000 студентів створюють у місті атмосферу, необхідну для проведення міжнародних наукових конференцій, дають поштовх розвитку високотехнологічних галузей. Л. Ландау, Н. Барашов, А. Вальтер, А. Палладін – відомі у всьому світі імена науковців, які працювали у Харкові. Сильне наукове середовище сприяє постійному притокові молоді у місцеві університети.

Нова форма промоції науки та використання наукового потенціалу для розвитку туризму у Харкові – це події, скеровані на використання наукового потенціалу. Ідея заходу «Ніч науки» - показати що Харків є абсолютним центром науки в Україні. Цю унікальну особливість слід використати для того щоб створити платформу заходу, який має вийти за своїм ефектом далеко за межі регіону. Наука представлена доступно і зрозуміло ​​для усіх поколінь, а наукові досягнення комунікуються в цікавій формі. На додаток пропонується культурно-мистецька програма з акцентом на зовнішню ілюмінацію. Ілюмінація передбачає підсвітку кількох відомих будівель під час всього тривання події. При цьому ілюмінація створює умови для відпочинку з харчуванням в місцевих ресторанах і приємною музикою. Крім того, на кожному місці проведенні події можна передбачити цікаві інсталяції з використанням світла.

«Ніч науки» може стати однією із найкращих місцевих подій, стати популярним проектом на національному рівні і використовувати туристичний потенціал Харкова в країні та за кордоном. Протягом заходу організатори проводять конференції з професійними наукавцями, які представляють свої досягнення гостям події.

З огляду на іноваційність проекту, ця подія має для початку утвердитися в місті, отримати підтримку місцевої аудиторії. На наступному етапі, важливо буде розширювати цільову аудиторію, зокрема, це можуть бути туристи одного дня зі зручно розташованих українських міст, а також гості з міст-партнерів Харкова.

• Сучасне місто, місто молоді та розваг (за рахунок великої кількості студентів).

Для того щоб розширити ринок туристичних продуктів скерованих на молодих активних туристів, місто має розвивати подієвий туризм.

Фестивалі та культурні святкування , які сьогодні відбуваються у місті можна умовно розділити на декілька типів:

• фестивалі з визначеною тематикою (День Святого Валентина…)

• автентичні свята (Новий рік та Різдво, Великдень… )

• культурні фестивалі (Джазовий фестиваль, Міжнародний музичний фестиваль…).

Список фестивалів можна поповнити концертами українських та міжнародних зірок. Прикладом хорошої співпраці з організаторами став концерт групи Queen, який зібрав на площі Свободи понад 300 тисяч глядачів, це показує і високу зацікавленість глядачів і якісні можливості співпраці організаторів з містом.

Подальша робота над цією темою дасть можливість збільшити кількість подій, які проводяться у Харкові та створити туристичні продукти, які дадуть можливість запрошувати на ці події гостей з інших міст України.

• Місто сімейних розваг європейського рівня

Відкриття нових атракціонів у Парку культури ім. М. Горького, аналогів яким немає в Україні, створило нову туристичну тему, яка може поповнюватися новими об’єктами для сімейного відпочинку, таким як дельфінарій, чи інші об’єкти. Парк культури має довгу історію, він будувався у період 1893-1895 і був відкритий у 1907 році. У 2011 році парк було реконструйовано і сьогодні він займає важливе місце у плануванні відпочинку харків’ян та гостей міста. Важливо, що комунальна власність парку дає можливість проведення спільних активностей з іншими міськими організаціями.

• Діловий центр

Зважаючи на значний науковий та промисловий потенціал, діловий туризм можна вважати основним туристичним сектором Харкова на довготривалу перспективу.

Діловий туризм здатний дати Харкову значний економічний ефект. Ріст кількості туристів, які прибувають з діловими цілями, сприяє розвитку економіки міста, зважаючи на довгий термін перебування та вищі середні витрати у порівнянні з відпочинковими туристами.

Для перетворення Харкова в центр ділового туризму необхідно вирішити багато завдань, у першу чергу, пов'язаних з координацією роботи всіх учасників туристичної галузі.

Бізнес туризм дозволяє мінімізувати таку проблему, як сезонний фактор у туризмі, оскільки пік конгрес активності припадає на зиму та міжсезоння, тобто саме на час "низького сезону" у відпочинковому туризмі.

В місті Харкові існує виставковий центр „Радмір Експохол” (який включає в себе: 3 виставкові зали загальною площею – 6000 м.кв., відкриту виставкову площу – 20000 м.кв., конференц-зал на 580 осіб та чотири малих конференц-зали (загальна місткість: 160 місць).

Конференц-зали також існують при багатьох готелях.

Запропоновані заходи

• Розробити інформаційні буклети з описом туристичних тем

• Розробити для кожної з туристичних тем список туристичних продуктів, які за підтримки міської ради промоціюватимуться на туристичних виставках та серед міст партнерів Харкова

• Розробити каталог готелів та каталог конференц-залів та поширити його серед організаторів бізнес подій

• Створити єдиний ресурс на якому представлені всі фестивалі та культурно-мистецькі події, які відбуваються у Харкові протягом року

• Залучити, як мінімум, одного стратегічного партнера для організації концертів

17. Стратегічні партнерства

Туризм як галузь економіки, зачіпає велику кількість надавачів послуг (готелі, ресторани, туристичні агенції, перекладачі, ВУЗи, транспортні компанії, аеропорт, залізниця, розважальні заклади). Лише спільна робота всіх учасників туристичного бізнесу може зробити місто успішним.

Існуюча система управління, законодавча база, кадровий, інвестиційний потенціал та інфраструктура туристичної галузі не дозволяють повною мірою реалізувати можливості Харкова. Саме це стало основною причиною створення Туристичної ради при Харківському міському голові. Метою Туристичної ради визначено створення необхідних умов для розвитку туризму, а саме:

- основу для ефективних комунікацій господарюючих суб'єктів, суспільства та органів влади у сфері туризму;

- формування образу Харкова як міста, привабливого для внутрішньо українського та в'їзного туризму;

- умови для взаємин з іншими регіонами країни і світу в туристичній сфері;

- забезпечення цільового фінансування та підтримки органами місцевого самоврядування найбільш пріоритетних напрямків розвитку внутрішньо українського та в'їзного туризму.

Наступним кроком по вдосконаленню співпраці між учасниками бізнесу мало б стати створення громадської спілки чи професійного обєднання, метою якого є промоція Харкова як туристичної дестинації. Прикладом такого обєднання може стати Львівський туристичний альянс ( Статут ГС у додатку 4).

Запропоновані заходи

• Розглянути на Туристичній раді питання доцільності створення туристичного альянсу Харкова

• Запропонувати учасникам туристичного бізнесу на розгляд Статут туристичного альянсу Харкова та визначити ініціативну групу для проведення консультацій з представниками готелі, ресторанів та туристичних агенцій.

18. Збір даних та дослідження ринку

Як було згадано раніше, наявність актуальних та достовірних даних про стан туристичного ринку та його основних гравців дає можливість не лише розуміти і аналізувати поточну ситуацію, але і приймати управлінські рішення, робити прогнози, оцінювати ефективність проведених заходів, надавати інформацію для залучення потенційних інвесторів, перевізників, організаторів подій.

На сьогодні частина інформації про надавачів послуг збирається та опрацьовується відділом розвитку туристської інфраструктури і іміджевих проектів Харківської міської ради, частково інформацію про надання туристичних послуг акумулює обласне управління статистики, проте даний об’єм інформації не є достатнім, та, на жаль, не завжди вчасно може бути представлений гравцям ринку для прийняття зважених ршень.

Дані, необхідні для аналізу, розробки стратегії та прийняття управлінських рішень:

• Кількість прибуттів туристів та їх ночівель протягом року у розрізі країн походження, мети перебування (бізнес, відпочинок)

• Витрати туристів

• Середня тривалість перебування туристів у місті

• Демографічний та соціально-економічний профіль типового туриста (вік, стать, сімейний стан, освіта, рівень доходів) та його купівельна поведінка (де зупиняється, яким транспортом добирається, з ким подорожує, як проводить час під час подорожі та ін.)

• Розмір туристичного збору та інших податкових надходжень від туризму

• Рівень завантаженості готелів

• База даних закладів розміщення, надавачів туристичних послуг, закладів харчування, закладів культури, розважальних та спортивних закладів, місць відпочинку, служб таксі, організаторів ділових подій та інших підприємств прямо чи опосередковано задіяних у туристичній галузі

• База даних туристичних пропозицій Харкова

• База даних коференц-можливостей

• Календар подій, що відбуваються у місті (культурних, розважальних, спортивних, наукових, ділових)

• База даних туроператорів з цільових ринків

• База даних представників ЗМІ та блогерів, що спеціалізуються на тематиці туризму, подорожей, відпочинку та бізнес-туризму, з цільових ринків

• Дані про відвідування офіційної туристичної веб-сторінки Харкова: кількість відвідувачів та географія походження, час перебування на сайті, якими мовами шуклаи інформацію, як потрапляли на сайт, тематика запитів тощо

• Відслідковування динаміки активності відвідучів офіційних туристичних сторінок Харкова у соц. мережах (кількість лайків, репостів, ретвітів)

Для зібрання та формування зазначеної вище інформації, необхідно:

1. Налагодити співпрацю з органами управління статистики у Харківській області, по можливості – отримувати оперативну інформацію, зібрану ними; замовляти/купувати спеціалізовані статистичні збірники, присвячені галузі туризму.

2. Налагодити співпрацю з закладами розміщення щодо надання ними інформацію про кількість туристів, країни їх походження, мету приїзду. Якщо заклади розміщення відмовляються надавати таку інформацію, можна спробувати запропонувати їм надавати її анонімно (без вказання назви готелю) або принаймні вказати основні країни походження туристів, відсоткове відношення бізнес та відпочинкових туристів, а також основні місяці сезонності (без вказання конкретних цифр щодо кількості прийнятих гостей). Можна також просити в готелів надати інформацію про їх середньорічний рівень завантаженості, а у разі відмови - оцінити середній рівень заселеності по місту на їх суб’єктивний погляд – ця інформація дасть уявлення про приблизний рівень завантаженості готелів по Харкову.

3. Туристично-інформаційним центрам вести постійну статистику відвідувань із зазначенням країни походження туриста, тематики запиту, приблизного віку тощо (якщо є можливість, можна також запитувати у туристів про вибір закладу розміщення, тривалість перебування, мету подорожі). Дана інформація не дасть уявлення про загальну картину, оскільки відвідувачами туристично-інформаційних центрів є часто статистично не значима частка туристів, проте порівняльний аналіз та динаміка відвідувачів туристично-інформаційних центрів дозволить зробити припущення про динаміку кількості туристів у місті протягом конкретних подій, сезонів, про ефективність маркетингових компанія, спрямованих на індивідуальних туристів тощо.

Запропоновані заходи

• Визначити структуру/працівника, відповідального за збір, зберігання, аналіз та комунікацію даних про туристичний ринок.

• Спільно зі спеціалізованою соціологічною/консалтинговою компанією розробити методику та провести дослідження ринку в’їзних туристів.

• На основі результатів проведеного дослідження провести презентацію для місцевого туристичного бізнесу: готелів, тур. компаній, конгрес-центрів, розважальних закладів і т.п. Презентація цих даних може бути також додатковим приводом для структур міської ради познайомитись, налагодити контакт з даними закладами та домовитись про подальшу співпрацю щодо системного збору та аналізу даних.

• Провести прес-конференцію за результатами проведеного дослідження для місцевих ЗМІ: потрібно на внутрішньому ринку формувати уявлення про Харків як місто для туризму.

• Зібрати та систематизувати у бази даних інформацію, вже сьогодні наявну в органах місцевого самоврядування.

• Розробити бази даних з контактами туристичних компаній, представників ЗМІ та блогерів по кожному з цільових ринків. Дані збирати протягом кожної виставки, конференції та інших міжнародних/національних заходів. Контакти туроператорів з деяких країн можна придбати у асоціацій туроператорів.

• Принаймні раз на квартал обговорювати результати статистики по відвідуваності веб-сайту (Google analytics) та активності користувачів на сторінках міста у соціальних мережах.

19. База даних заходів

Заходи та події є рушійною силою міського туризму, адже часто люди планують свій візит до певного міста безпосередньо через проведення у ньому фестивалю чи спортивного дійства. У більшості міст організацією, проведенням та промоцією культурних та розважальних подій є івент-компанії на приватному рівні та структурні підрозділи, відповідальні за культуру, на рівні місцевого самоврядування. І навіть всередині міської ради часто організаторами тих чи інших подій виступають різні органи, таким чином завжди є ризик порушення комунікації. Так як відділ чи управління, відповідальне за розвиток туризму, переважно є основним промоутером усього, що відбувається у місті, назовні, саме в ньому повинна акумулюватись інформація про усі події та заходи, що можуть привабити туристів до міста, причому ця інформація потрібна заздалегідь, адже туристам потрібен час для прийняття рішення та планування подорожі.

Запропоновані заходи

Для забезпечення своєчасності інформації про культурні події та заходи у місті, відділу туризму необхідно:

• Визначити перелік усіх організаторів найбільш вагомих та цікавих заходів, що відбуваються у місті протягом року.

• Надіслати усім організаторам запит про уточнення дат проведення їхніх заходів, умов участі, інших особливих умов чи додаткової інформації наприкінці року/кварталу.

• На основі зібраної інформації сформувати календар подій на рік та розіслати його:

1. Представникам місцевого тур. бізнесу (тур. фірмам, що займаються прийомом, закладам розміщення тощо)

2. Переліку тур.компаній з цільових ринків/міст (як йшлося раніше, варто сформувати окрему базу даних контактів таких потенційних партнерів)

3. Розмістити даний календар на сайті та розмістити інформацію про це у соціальних мережах

• Реалізувати можливість внесення змін у календар он-лайн та надати доступ організаторам подій для забезпечення актуальності інформації на сайті.

• За наявності ресурсів, розсилати щоквартальний ньюс-леттер з переліком подій у Харкові на квартал базі контактів та реалізувати на сайті можливість підписки на нього.

20. Рекламні кампанії продуктів

Продуктами Харкова як туристичної дестинації є пропозиції туроператорів, що займаються прийомом, пропозиції окремих закладів розміщення, закладів культури, розважальних закладів, пропозиції у галузі бізнес-туризму, а також туристично привабливі події та заходи, що проводяться у місті. Безумовно, кожен організатор події чи надавач послуг намагається самостійно забезпечити промоцію свого продукту, проте маркетингові можливості окремого надавача послуг переважно є нижчими, ніж маркетингові можливості міста чи Туристичної ради.

Таким чином, місту потрібно визначити ряд продуктів, що:

1. Відповідають основним туристичним темам міста та представляють унікальні торговельні пропозиції Харкова

2. Здатні задовольнити потреби цільових груп туристів та потенційно привабити додатковий потік туристів

Запропоновані заходи

• Визначити перелік продуктів для просування спільно з туристичним бізнесом (для початку це можуть бути принаймні найбільші фестивалі/події, продукти парку розваг та відпочинку, комплексні конференц-пропозиції тощо)

• Розробити рекламні кампанії для даних продуктів, орієнтуючись на визначені цільові групи та ринки та враховуючи особливості їх купівельної поведінки (канали пошуку інформації та купівлі, джерела інформації при прийнятті рішень тощо)

21. Інтернет маркетинг

Останні дослідження підтверджують, що туристи, незалежно від віку, соціального статусу та мети подорожі все більше використовують Інтернет для планування подорожі, бронювання послуг та обміну враженнями після подорожі, при чому значна частка туристів використовує власне мобільний інтернет та спеціальні додатки для смартфонів, тому жодна дестинація не може дозволити собі обмежитись традиційними маркетинговими інструментами без здійснення промоції он-лайн.

Основні заходи для просування дестинації в он-лайн включають:

• медійну та контексту рекламу

• пошуковий маркетинг/оптимізацію пошуку

• просування у соціальних мережах

• прямий маркетинг з використанням email, RSS тощо

• вірусний, партизанський маркетинг

• інтернет-брендинг та ін.

Фактично кожен із зазначених вище заходів потребує залучення спеціалістів та додаткового бюджету. Проте є ряд заходів, які дестинація може і повинна здійснювати власними силами:

1. Аналіз відвідуваності і оптимізація контенту на офіційному туристичному веб-сайті. Аналіз відвідуваності можна зробити за допомогою сервісу Google Analytics, аналіз запитів потенційних цільових груп – Google Adwords.

2. Email маркетинг: розсилка інформаційного бюлетеня (newsletter) з анонсом найцікавіших подій, описом нових туристичних продуктів, що з’явились у місті, пропозицією участі у конкурсах, опитуваннях тощо. Даний бюлетень може бути розісланий по базі даних партнерів – як локальних (для їх інформування про те, що відбуватиметься у місті), так і зовнішніх – для заохочення їх привозити до Харкова туристів. Можливість підписки на бюлетень також може бути реалізована на сайті, щоб звичайні користувачі могли також його отримувати. Бюлетень може випускатись перед подіями (не пізніше 1 місяця), або раз на квартал. Для прикладу можна підписатись на відповідний бюлетень інших туристичних міст, наприклад, Відня: http://www.wien.info/en/newsletter

3. Постійний моніторинг, оновлення інформації та вчасна відповідь на запитання у соц. мережах. Аналіз статистики відвідуваності власних сторінок можна провести за допомогою безкоштовних інструментів, таких як: Hootsuite, Social Mention, TweetReach та ін..

Веб-сайт

Зазвичай, кожне місто має принаймні кілька веб-сайтів, що надають схожу інформацію та позиціонують себе як туристичні сайті даного міста. Переважно, один сайт є офіційним і підтримується офіційною організацією, що відповідає за туризм у місті, інші є комерційними проектами третіх сторін. Те саме стосується і сторінок у соц. мережах. Переважно, офіційний сайт має перевагу у тому, що його власники мають доступ до найбільш актуальної інформації, а також він представляє офіційну позицію міста, якій схильні довіряти туристи, проте недоліком таких сайтів є часто нижчий маркетинговий бюджет через обмежені можливості по залученню коштів, що часом відображається на якості його дизайну та функціональності. В той же час офіційні структури, що займаються менеджментом та маркетингом дестинації (у нашому випадку – міської ради), повинні прагнути підняти свій сайт якомога вище у рейтингу пошукових систем, щоб туристи, які шукають інформацію, могли знайти його.

Досягнути цього можна кількома шляхами:

1. Звернутись у професійну компанію, що надає послуги з оптимізації веб-сайтів – SEO, а також із підняття рейтингів веб-сайту.

2. Спробувати безкоштовні інструменти для оптимізації власного сайту – наприклад, Wordstream, Image SEO Tool, Title and Description Optimization Tool та ін.

3. Проаналізувати відвідуваність власного сайту (за допомогою Google Analytics) та спробувати оптимізувати контент самотужки. Для цього варто дати відповідь на питання:

   1. Що користувачі шукають, коли потрапляють на наш сайт? (Google Analytics) Чи знаходять вони дану інформацію?

   2. Що в принципі шукають користувачі, коли йдеться про поїздку до Харкова (Google Adwords)? Чи знаходять вони дану інформацію на нашому сайті?

   3. Наскільки інтерфейс сайту є зручним та зрозумілим? Чи пристосований він для перегляду на екрані смартфонів, планшетів?

   4. Наскільки актуальною є інформація, що відображається на сайті? Як часто вона оновлюється?

   5. Чи представлена на сайті інформація про найближчі події?

   6. Чи можуть користувачі не лише знайти інформацію, але й перейти до покупки безпосередньо на нашому сайті? (забронювати готель, купити квитки на події, замовити послуги он-лайн тощо)

   7. Чи забезпечений зворотній зв’язок із користувачами – чи можуть вони залишати питання, відгуки, скарги? Як швидко на них реагують?

   8. Чи існують унікальні сервіси/інформація, які представлені лише на нашому сайті? Наприклад, інтерактивний додаток «Сплануй свою подорож» тощо

   9. Якої інформації/сервісів бракує нашому сайту, порівняно з аналогічними ресурсами нашого міста?

Надавши відповідь на ці питання, можна бути скласти попередній план дій по подальшому розвитку туристичного веб-сайту Харкова. Доцільно також брати приклад з найбільш успішних туристичних міст, аналізувати структуру їх сайту, спосіб подачі інформації та запозичувати найцікавіший досвід (наприклад, туристичний сайт Відня: www.wien.info).

Соціальні мережі

Важливо також розуміти, які соц. мережі використовують цільові сегменти Харкова. Розглянемо ринки України та Росії, як найбільш перспективні.

В Україні, згідно досліджень Alexa Internet та GFK найбільш відвідуваною соціальною платформою є Вконтакте (9,5 млн. користувачів щодня у лютому 2013 р.). Кількість користувачів Facebook становила за розрахунками близько 3 млн. у тому ж 2013. Кількість користувачів Vkontakte в Росії сягає 49 млн., крім того даний сайт є впринципі другим за популярністю сайтом в країні. Друге місце за кількістю користувачів соц мереж у Росії посідає сайт Odnoklassniki.ru. Щодо Twitter, то хоча кількість активних користувачів даного сервісу зростає, вона є порівняно незначною: за даними 2012р., кількість користувачів Twitter в Україні становила 120 тис.

Враховуючи дану статистику, необхідно зосередити маркетингові зусилля на наступних соціальних мережах:

Vkontakte – сторінка українською/російською мовами

Facebook – сторінки українською/російською та англійською мовами

Youtube – завантаження промо-роликів, відео з визначних подій тощо.

Основні рекомендації щодо ведення сторінок у соціальних мережах:

1. Одним з найпростіших способів збільшити кількість фанів та фоловерів – проводити конкурси та ігри на власній сторінці (наприклад, розіграш квитків на концерт відомої групи чи денного абонементу в парк атракціонів + 1 ночі в готелі в обмін на «лайк» сторінки, поширення інформації про конкурс та комент щодо того, чому «Харків – розумне місто». Розіграш відбувається автоматичним жеребкуванням).

2. Проте варто пам’ятати, що часто такі фани сторінок не несуть користі у подальшій промоції, оскільки вони не будуть далі лайкати чи поширювати ваші пости. Важливим є залучити саме тих людей, які насправді надалі зможуть бути «послами бренду» міста. Потрібно пропонувати туристам, які вже відвідують Харків «лайкнути» сторінку на фейсбук, якщо їм сподобалось у місті – пропонувати це можна у ТІЦах, готелях, ресторанах, розважальних комплексах – усюди, де туристи відпочивають + мають потенційно доступ до Інтернету. Варто заохочувати туристів ділитись фотографіями зі своєї подорожі на сторінці міста.

3. Сторінки у соц. мережах – не місце для прямої реклами. Як тільки повідомлення починають носити характер неприхованої реклами, «фани» та «друзі» відчувають певну неприязнь до сторінки.

4. Більше не значить краще – траба намагатися обмежитись 1 постом на день, не більше.

5. Визначити людину, що буде відповідальною за підтримку зв’язку з користувачами – не залишати запитання на сторінці без відповіді.

6. Знайти усі сторінки, що теж репрезентують Харків як туристичну дестинацію чи спрямовані на висвітлення подій у Харкові – додати їх у друзі, постаратися не дублювати їх інформацію.

7. Репостити у соц. мережі новини чи іншу актуальну інформацію з власної веб-сторінки – таким чином додатково заохочуючи людей зайти на сайт.

8. Пости з фотографіями завжди збирають більше лайків, ніж сам текст. З іншого боку, пости з відео, переважно, навпаки є менш успішними.

9. Довжина поста в ідеалі повинна не перевищувати 3х рядків.

10. Найкращий час для розміщення посту – об 11, 19 та у неділю.

11. Проводити опитування у соц. мережах, заохочувати до діалогу своїх «фанів».

12. Використовувати можливості Facebook Ad, особливо для поширення інформації про конкурси.

Основною метою використання сторінок у соціальних мережах повинне стати поширення іміджу Харкова як міста, цікавого для туристів, а не лише ділового центру.

Запропоновані заходи

• Проаналізувати Google Analytics власного сайту, сайти конкурентів, оптимізувати власними силами контент+ за наявності ресурсів звернутись до спеціалізованої компанії, що займається просуванням веб-сайтів

• Реалізувати розробку та розсилку newsletter, а також можливості підписки на сайті

• Розробити та провести принаймні 3 конкурси та 1 опитування на сторінках у соціальних мережах

• Підключити Facebook Adds

22. Іміджеві ролики

Іміджеві ролики, або промо-відео міста повинні відповідати наступним критеріям:

• Відображати основні туристичні теми, унікальні торговельні пропозиції міста

• Апелювати до цільових груп

• Таким чином дестинація може мати кілька іміджевих роликів, наприклад, розрахованих на різні цільові аудиторії або присвячені різним темам.

Запропоновані заходи

• Іміджеві ролики повинні бути розміщені на офіційному туристичному каналі Харкова у Youtube та Vimeo, а також повинні бути на веб-сайті

• Бажано мати 2 версії роликів – російсько чи україномовну та англомовну

• Надати ролики усім місцевим провайдерам туристичних послуг для використання у їх промоційніцй діяльності (тур. фірмам, готелям, ресторанам – для трансляції у власних закладах тощо).

23. Фотоархів

Високоякісні професійні фото становлять основу для розробки друкованої продукції, дизайну веб-сайту та соціальних сторінок. Фотографії повинні відображати основні туристичні теми.

Для створення фотоархіву рекомендовано:

1. Придбати або спробувати отримати безкоштовно знімки Харкова, що вже були зроблені та використовуються для поліграфічної продукції

2. Замовити зйомку у професійного фотографа

3. Провести конкурс серед фотографів щодо найкращих фото Харкова (згідно умов, усі знімки, надані для участі можуть бути використані міською радою чи Туристичною радою з промоційною та некомерційною метою). Переможець отримує грошовий приз чи професійну камеру.

4. Заохочувати користувачів Інтернет надсилати свої найкращі фото Харкова (це можна робити через ТІЦи, на сайті, в соц. мережах, за допомогою місцевих ЗМІ тощо).

Запропоновані заходи

• Створити фотоархів, залучаючи існуючі та нові (попередньо замовлені) фото

• Забезпечити всі права на використання даних фотографій (узгодити з фотографами)

• Створити рубрику на сайті для ЗМІ та тур. бізнесу, де після реєстрації можна завантажити високоякісні фото. Перед завантаженням отримувати згоду щодо невикористання знімків з комерційною метою (тобто продажу відкриток, путівників, друку на сувенірах тощо)

• Налагодити контакти з організаторами великих подій та отримувати фото з їх заходів

24. Заходи стимулювання збуту

1. Участь у виставках

Туристичні виставки та ярмарки, що колись були основним місцем зустрічі туристичних провайдерів, переговорів та продажу туристичних продуктів, з розвитком Інтернету та інформаційних технологій загалом поступово втрачають свою роль. На сьогодні виставки є радше місцем особистих зустрічей та безпосереднього контакту тих партнерів з різних регіонів чи країн, які вже співпрацюють поза виставкою, а також є певним іміджевим кроком для дестинацій – фактично, присутність на великих міжнародних виставках є підтвердженням того, що дестинація вважає туризм важливою галуззю та володіє достатнім маркетинговим бюджетом.

В той же час виставки досі є важливим місцем для потенційних контактів зі спеціалізованими ЗМІ та тревел-блогерами, виробниками спеціального програмного забезпечення для індустрії гостинності, представниками он-лайн тревел операторів та туристичних видань, таких як Lonely Planet, організаторами подій тощо. Крім того виставки переважно є платформою для проведення семінарів, конференцій, презентацій та воркшопів, що дають можливість познайомитись та обмінятись досвідом з колегами з інших міст, отримати актуальну інформацію про стан ринку, а також представити свої продукти. Таким чином туристична організація дестинації не може дозволити собі повністю ігнорувати виставки, проте повинна переглянути формат своєї участі з огляду на ефективність використання маркетингового бюджету, зокрема:

1. Виставковий стенд для представлення міста можна і варто купувати сільно з Туристичною радою чи кількома представниками туристичної галузі, що прагнуть взяти участь у виставці. Промоційну продукцію, представлену на стенді, також можна виготовляти за спільний кошт гравців туристичного ринку – фактично, міська рада може виступати організатором та виконавцем робіт по розробці та виготовленню каталогу продуктів, готелів, конференц-можливостей, подій тощо, проте оплачувати витрати на його виготовлення повинен сам туристичний бізнес за рахунок розміщення в каталозі власних пропозицій чи реклами.

2. Участь у виставці не повинна обмежуватись представленістю на стендію: під час виставки дестинація має можливість орендувати конференц-зал для проведення презентації власних продуктів чи проведення прес-конференції. Для реалізації даних заходів необхідно:

   1. Вибрати партнера з числа місцевого бізнесу. Оренда приміщення на виставках є надзвичайно дорогою, тому пошук партнера, що здатен повністю чи частково покрити витрати на оренду є вирішальною. Партнерами можуть бути: великі готелі, конгрес-центри, розважальні заклади (парк атракціонів, наприклад), місцеві авіалінії, аеропорт тощо. Партнером також може бути інша дестинація, якщо ваші цільові ринки співпадають, а поєднання ваших пропозицій може виступати окремим продуктом для іноземних споживачів.

   2. Завчасно забронювати вибрати та забронювати приміщення

   3. Розіслати запрошення потенційним зацікавленим сторонам – туристичним компаніям з цільових ринків, що організовують тури в Україну, журналістам (якщо це прес-конференція) з цільових ринків. Перелік учасників виставки можна часто переглянути на сайті самої виставки, або ж варто зібрати контакти партнерів локальних тур. фірм та готелів – вони в першу чергу зацікавлені у збільшенні власних продажів.

   4. Надіслати усю інформацію про захід організаторам та подбати про вчасне розміщення інформації в каталозі подій виставки.

   5. Заздалегідь подбати про невеликий фуршет, особливо якщо йдеться про прес-конференцію, та/чи про інформаційні пакети та сувеніри учасникам: ручки, магніти, пакети, флешки з промо-роликами, прес-релізами та фотоматеріалами, каталоги продуктів тощо.

Деякі з найважливіших виставок з огляду на кількість учасників та доступ до цільових ринків:

• WTM, Лондон

• ITB , Берлін

• UITT, Київ та інші

Спеціалізовані MICE виставки:

• IMEX, Франкфурт

• EIBTM, Барселона та інші

Запропоновані заходи

• Визначення переліку виставок для участі на рік

• Пошук партнерів для спільного представлення на стенді та виготовлення промо-продукції

• Пошук партнерів для проведення презентації/прес-конференції протягом виставок, для прикладу однієї з виставок в Україні

• Формування бази даних контактів журналістів та туристичних провайдерів після кожної з виставок

• Розсилання календаря проведення основних туристичних виставок Європи, України та інших цільових ринків місцевим провайдерам туристичних послуг

2. Ознайомчі тури

Для безпосереднього контакту з туроператорами та іншими провайдерами туристичних послуг успішні дестинації також практикують проведення ознайомчих турів (fam trips) та організації/участі у семінарах (workshops). Метою проведення таких турів є безпосереднє знайомство тур. компаній чи організаторів бізнес-подій з Харковом, туристичною інфраструктурою та потенційними місцевими партнерами. Програма такого туру повинна включати:

1. Огляд закладів розміщення різних категорій та їх конференц-можливостей

2. Огляд ключових туристичних атракцій

3. Презентацію туристичних продуктів Харкова + основних подій, що відбуваються у місті

4. Зустріч з ключовими представниками туристичного бізнесу

Зазвичай, учасники таких турів самостійно покривають витрати на дорогу, а витрати пов’язані із проживанням, харчуванням та оглядом визначних місць у місті покриваються організаторами туру. Проте якщо дестинація зацікавлена у просуванні свого туристичного бренду та залучення нових партнерів більше, ніж власне самі туроператори у відвіданні Харкова, є певний сенс у тому, щоб також частково оплатити транспортні витрати учасників. Усі витрати, пов’язані із організацією такого інформаційного туру, повинні розділити між собою учасники туристичного ринку принаймні частково, оскільки саме вони зацікавлені в подальшій співпраці із запрошеними тур. компаніями чи організаторами бізнес-подій. Партнерами для організації промо-турів можуть бути:

1. Авіалінії. Окрім надання знижки на перевезення для туроператорів, авіалінії можуть безпосередньо взяти участь у наданні контактів тур. компаній з цільових ринків та їх запрошенні.

2. Готелі. Власники готелів можуть надати суттєву знижку чи навіть безкоштовні номери для учасників рекламного туру.

3. Ресторани. Можуть забезпечити харчування для учасників промо-туру.

4. Локальні тур. компанії можуть безкоштовно надати екскурсоводів, організувати презентації та трансфери учасників в межах міста.

5. Конгрес-центри. Можуть надати приміщення для презентацій.

Інформаційний тур може тривати 1-2 дні, тобто включати 1 ночівлю, або більше – в залежності від можливостей партнерів.

Контакти потенційних учасників для інформаційних турів можуть бути отримані від місцевих провайдерів тур. послуг (фактично, контакти тих компаній, з якими місцеві тур. фірми чи готелі хотіли б налагодити партнерство), а також від асоціацій тур. операторів на цільових ринках (часто дана інформація є платною), зібрані протягом виставок тощо.

Запропоновані заходи

• Знайти партнерів для проведення інформаційних турів

• Організувати принаймні 1 промо-тур для українських тур. компаній / організаторів бізнес-подій протягом 2015-2016 рр.

25. Робота з пресою та громадськістю

Хоча повідомлення у класичних засобах ЗМІ згідно опитувань є не найбільш впливовим фактором на вибір дестинації при плануванні подорожі, тим не менше саме за рахунок промоції у традиційних ЗМІ та повідомленнях блогерів Харків може збільшити впізнаваність власного туристичного бренду та посилити імідж власного міста як привабливої дестинації для туризму.

Варто також приділити увагу локальним ЗМІ, адже і місцеві мешканці повинні з часом почати сприймати Харків як місто, куди варто приїхати задля відпочинку та бізнесу, а також знати про туристичний бренд Харкова, використовувати його у своїй продукції (стосується виготовлення сувенірів тощо), пишатись ним.

Крім того важливим гравцем у формуванні громадської думки, особливо серед молоді, сьогодні стають не лише класичні ЗМІ, але й блогери. В Україні блогосфера лише розвивається, порівняно з Європою чи США, проте вже й у нас є люди, що здатні впливати на смаки та прийняття рішень інших. Переважно співпраця із блогерами у туристичних дестинаціях відбувається так само, як і з журналістами – шляхом проведення прес-турів. Для цього організатори спочатку обирають тих блогерів, які мають найширшу аудиторію читачів, яка також відповідає цільовій групі дестинації. Далі блогерів запрошують до міста, оплачують їх проживання, харчування та розважальну програму, часто оплачують також транспортні витрати, а деколи і гонорар. Особливістю роботи із блогерами порівняно із традиційними ЗМІ є те, що вони не скуті жодними стандартами чи рамками, оскільки «працюють» самі на себе і часто їх неформальний стиль викладу інформації якраз є причиною їх популярності серед читачів. Тому плануючи програму прес-туру для блогерів варто попередньо ознайомитись з їх звітами про інші подорожі, проаналізувати, що їх вражає, на що вони звертають увагу, постаратись відійти від зовсім «традиційних» екскурсій, а показати їм місто зі сторони його мешканців. Існують різноманітні сайти, де розміщені тревел-блоги українських та російських блогерів, а також рейтинги блогів, наприклад, http://travelbloggers.ru/rating.

Окрім спеціалізованих тревел-блогерів можна також звернути увагу на тих, чиї блоги в принципі найбільше читають в Україні. Для цього існує ресурс socialbakers.org, де можна переглянути найбільш популярні сторінки у Facebook та Twitter в різних країнах.

Запропоновані заходи

• Підготовка прес-релізів українською, російською та англійською мовами

• Пошук партнерів та організація прес-турів

• Організація блог-тріпів

• Розміщення на веб-сайті розділу для ЗМІ, де журналісти можуть завантажити прес-релізи, фотографії, відео

• Розміщення промо-статей про Харків в бортових журналах авіакомпаній, швидкісних поїздів, шатлів, що сполучають з аеропортами найбільших міст на цільових ринках (якщо такі видання існують).

• Формування медіа-плану для роботи із місцевими ЗМІ: їх потрібно інформувати про результати опитування туристів, про відвідуваність місцевих культурних та бізнес-подій, про статистику ТІЦів (наприклад, порівняння кількості відвідувачів ТІЦу із попереднім роком, аналіз географії походження відвідувачів тощо), фото звіт участі міста у виставках тощо – потрібне систематичне формування іміджу Харкова як туристичного міста також і в місцевого населення, заохочення місцевих мешканців запрошувати друзів та родичів відвідати Харків.

• Залучення відомих людей, що родом із Харкова, до промоції міста (так звані «посли бренду міста»), особливо серед молоді: наприклад, учасники гурту Танок на Майдані Конго, Яна Клочкова та ін. Кожеш з них може запостити на власних сторінках у соц. мережах запрошення відвідати «розумне місто Харків».

26. Тематичні робочі групи

Одним з основних завдань структур міської ради, відповідальних за туризм, є забезпечення сталої співпраці між гравцями туристичного ринку, надання їм актуальної інформації, а також акумулювання їх власного досвіду, ідей та бачення для вироблення цілісної та комплексної стратегії розвитку туризму у місті.

Для забезпечення цих завдань міська рада повинна постійно комунікувати з різними середовищами, що працюють у галузі туризму. На сьогоднішній день при Харківській міській працює Туристична рада, що вже частково виконує дані функції, проте існують окремі спеціалізовані середовища, що також потребують контакту з місцевим органом влади з тих чи інших питань. Зокрема, можуть бути створені тематичні робочі групи з числа представників:

1. Туристичних компаній та екскурсоводів

2. Закладів культури (музеїв, театрів, галерей)

3. Готелів та ресторанів

4. Розважальних закладів: парку атракціонів, нічних клубів, торгівельно-розважальних центрів

5. Вищих учбових закладів, наукових центрів

6. Організаторів подій

7. MICE-бізнесу

8. Аеропорту, залізниці, автовокзалу.

Представники усіх зазначених галузей можуть бути запрошені на зустріч з метою прийняття спільних рішень, брейнстормінгу, обміну інформацією, налагодження контактів чи інформування.

Наприклад, у разі появи нових закладів розміщення, відкриття авіа- чи залізничних сполучень, представники тур. фірм, екскурсоводи можуть бути запрошені для презентації даних нововведень безпосередньо працівниками готелю, аеропорту чи залізниці, а також для можливості задати запитання чи внести пропозиції. Організатори подій можуть презентувати іншим надавачам туристичних послуг концепцію нового фестивалю і пропонувати їх долучитись до спільної промоції даного заходу шляхом розміщення інформації у даних закладах. Представники музеїв можуть спільно з тур. компаніями та екскурсоводами розробити нові продукти, які були б цікавими сучасним туристам, тощо. Також можуть бути проведені спільні круглі столи між представниками тур. бізнесу і учбових закладів, що готують спеціалістів у галузі туризму, для з’ясування відповідності попиту та пропозиції на ринку праці таких спеціалістів та прогалин в очікуваннях роботодавця та знаннях спеціаліста.

Тематичні робочі групи можуть бути задіяні у розробці позиціонування міста, проведенні досліджень, визначення цільових показників тощо.

Важливим є те, щоб туристичний бізнес постійно відчував контакт із міською владою, бачив у ній свого партнера та союзника – лише тоді можлива ефективна співпраця, залучення коштів та помітний результат.

Такі зустрічі варто проводити принаймні раз на півроку, а також періодично інформувати їх про новини та події засобами електронної пошти.

Запропоновані заходи

• Формування тематичних робочих груп відповідно до актуальних потреб галузі

• Проведення зустрічей із робочими групами принаймні раз на півроку.

27. Гостинність та обслуговування відвідувачів

Попередні розділи стратегії стосувались переважно питання залучення туриста до Харкова. Проте це не єдине завдання туристичної організації міста, адже турист, що вирішив приїхати до Харкова, повинен також залишитись задоволеним поїздкою, що призведе до позитивних відгуків, які він поширить серед друзів та знайомих, та, можливо, повторного візиту.

Таким чином, забезпечення комфортного перебування туриста у місті є надзвичайно важливою задачею, та включає в себе:

1. Безпеку перебування у місті

2. Чистоту міста

3. Доступність інформації

4. Високу якість надання послуг

5. Привітність

Більшість згаданих критеріїв знаходять поза компетенцією та сферою впливу відділу розвитку туристської інфраструктури і іміджевих проектів, проте саме від нього залежить рівень комунікації із відповідними підрозділами та службами міської ради, а також гравцями туристичного ринку.

Зокрема, відділ розвитку туристської інфраструктури і іміджевих проектів може лобіювати:

1. Встановлення туристичного ознакування у місті

2. Виготовлення та розповсюдження картосхем міста (за допомогою залучення реклами) із схемами руху громадського транспорту

3. Проведення тренінгів для працівників сфери гостинності, зокрема завдяки Школі гостинності

4. Проведення професійних конференцій та семінарів на тему індустрії гостинності у місті

Крім того, місто, спільно з Туристичною радою чи іншою громадською організацією може започаткувати програму гостинності для готелів, ресторанів, служб таксі та ін. закладів, згідно якої мають бути розроблені певні стандарти обслуговування туристів, проведені презентації для даних закладів, а далі за допомогою системи «таємного покупця» - оцінка даних закладів. На основі даної оцінки може бути започаткована програма «Hospitality awards» із відзначенням найкращих закладів у різних категоріях (наприклад, найкращий бутік-готель, конгрес-готель тощо). Проведення даної оцінки та програми найкраще здійснювати у партнерстві із відомою місцевою івент-компанією, громадською організацією тощо, щоб уникнути підозр у «підкупі» представників місцевої влади.

28. Туристична інформація

1. Туристично-інформаційні центри

Дуже часто ТІЦи (туристично-інформаційні центри) є першим місцем контакту туриста з дестинацію, особливо це стосується ТІЦів в аеропортах чи на вокзалі, а також письмових запитів туристів, які вони здійснюють перед подорожжю. ТІЦ також виконує функцію певного посередника між туристом та туристичною організацією дестинації, оскільки саме через ТІЦ місто може комунікувати із своїм туристом шляхом надання туристичних порад, збору статистики, а турист у свою чергу – шляхом зворотнього зв’язку, побажань, чи, можливо, навіть скарг.

Сьогодні діяльність ТІЦу все більше поширюється також он-лайн – туристи мають змогу надсилати запитання шляхом електронної пошти чи на сторінках у соц. мережах. Тому, одним із завдань діяльності ТІЦу є забезпечення максимальної присутності в он-лайн джерелах для можливості оперативного реагування на запити туристів. Зокрема, працівники ТІЦу повинні мати доступ до соціальних сторінок та надавати відповідь на запити та запитання користувачів, а email ТІЦу повинен бути представлений на офіційному туристичному сайті, а також, бажано, на сайтах партнерів із числа Туристичної ради чи ключових гравців туристичного ринку, адже саме ТІЦ повинен бути джерелом актуальної, достовірної та неупередженої інформації про туристичні можливості міста.

Із збільшенням кількості працівників ТІЦу та розширенням мережі центрів виникає потреба у розробці стандартів обслуговування відвідувачів, що повинні включати у себе:

1. Стандарти зовнішнього вигляду

2. Стандарти привітання та прощання, спілкування по телефону, відповідей на email (наприклад, працівник зобов’язаний перейти на мову запиту відвідувача; якщо він не володіє даною мовою – перейти на англійську та запитати, чи зручно буде спілкуватись англійською? і т.д.)

3. Стандарти відповіді на типові запити: куди піти? Що подивитись? Де пообідати? тощо. У таких випадках найбільш ефективний є підхід із визначенням потреб відвідувача перед наданням рекомендації (якій кухні Ви надаєте перевагу? Готель якої категорії Вас цікавить? Чи важливе розташування? тощо)

4. Стандарти роботи зі скаргами (кому передається інформація про скаргу? Як швидко надається зворотній зв’язок користувачу? І т.п.)

5. Стандарти спілкування із відвідувачами, що перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, людьми із розладами психіки тощо. На жаль, такі відвідувачі також трапляються у ТІЦах.

6. Стандарти роботи із конктрагентами. Надавачі туристичних послуг часто звретаються у ТІЦ з пропозицією комерційної співпраці, наприклад, рекомендації конкретного закладу розміщення за комісійну винагороду. Усі працівники повинні дотримуватись єдиної схеми відповіді та співпраці у даних випадках. Те саме стосується пропозиції розміщення рекламної продукції у ТІЦі.

7. Стандарти проведення опитування у ТІЦі.

Після розробки даних стандартів усі нові працівники повинні бути ознайомлені з ними. Крім того, бажано розробити перелік інформації, який є обов’язковим для вивчення кожним новим працівником.

Деякі ТІЦи самостійно збирають інформацію про усі події у місті, проте якщо у місті налагоджена система збору даних про події, важливим є лише вчасна комунікація даної інформації з ТІЦом.

Для отримання оперативної інформації про зміни у графіках роботи, розкладах та схемах руху, программах заходів та ін., ТІЦу бажано налагодити особисті контакти із:

1. Музеями, театрами та галереями міста, туристично привабливими спорудами

2. Структурами, відповідальними за рух громадського транспорту

3. Організаторами найбільших подій тощо

Окрім безпосереднього консультування відвідувачів, працівники ТІЦу за наявності часових ресурсів та необхідних компетенцій можуть виконувати наступні функції:

1. Формувати, наповнювати та вносити зміни у базу даних провайдерів туристичних послуг міста

2. Розробляти пропозиції самостійних туристичних маршрутів для індивідуальних туристів

3. Збирати статистику про туристів, що відвідують ТІЦ

4. Відповідати на запити у соц. мережах, а також запити, що надходять електронною поштою, в тому числі на адреси інших структурних підрозділів та стосуються питань туризму

5. Надавати послуги бронювання (за відповідну комісію)⁸

6. Здійснювати посередництво у наданні послуг екскурсоводів (у разі звернення туриста за екскурсією)

7. Продавати квитки на громадський транспорт, концерти, фестивалі, спортивні події, туристичні путівники, сувеніри, листівки тощо.

8. Продавати рекламну площу в ТІЦі під розміщення промоційної поліграфії провайдерів туристичних послуг

Запропоновані заходи

• Розробити стандарти для ТІЦів

• Забезпечити відповідність оформлення ТІЦів вимогам бренду Харкова (Smart City)

• Налагодити контакт з закладами культури, структурами громадського транспорту, організаторами подій для отримання оперативної інформації про зміни

• Забезпечити оперативний доступ ТІЦІв до інформації про події у місті

• Вести у ТІЦах постійну статистику відвіданості (географія походження туристів, тематика запитів тощо)

• У місцях прибутття та концентрації туристів, де відсутні ТІЦи, встановити інфостійки з ключовою інформацією українською, російською та англійською мовами, наприклад: найближчі туристичні об’єкти та як до них добратись; схеми руху транспорту з даної точки до центру, вокзалу, аеропорту, автовокзалу, інших важливих інфраструктурних об’єктів; найближчі готелі.

• Організовувати тренінги для персоналу з обслуговування клієнтів, проводити навчальні екскурсії містом, походи в музеї та інші заклади туристичного значення – працівники ТІЦів повинні самі бувати у тих місцях, які вони рекомендують.

29. Менеджмент скарг

На жаль, скарги туристів, як споживачів будь-яких послуг, виникають завжди, не залежно від того, наскільки ретельно місто дбає про якість туристичних послуг у місті. Звичайно, потрібно прагнути до того, щоб кількість скарг була якнайменшою та не зростала, проте важливим завданням є оперативне та якісне реагування на скарги туристів. Часто роботою зі скаргами у туристичній дестинації займається ТІЦ як основний орган, що контактує з туристом від імені міста.

Не залежно від предмету скарги та адресата, потрібно забезпечити наступні умови:

1. Туристи повинні знати, куди вони можуть звернутись у разі виникнення скарг. Повідомлення про це може бути розміщене на сайті, у соц.. мережах, безпосередньо у ТІЦах із повідомленням «Для нас важлива Ваша думка про Харків!»

2. Відповідь на скаргу повинна надійти не пізніше, ніж протягом 24 години від моменту її появи. Якщо відповідь потребує додаткової інформації, на пошук якої потрібен час, перша відповідь повинна містити повідомлення наступного звіту (приблизно): «ми отримали Ваше повідомлення і вдячні за Вашу думку. Нам дуже шкода, що так сталось. Ми надамо детальний звіт по опрацюванню скарги до…».

3. Якщо скарга стосується діяльності чи якості послуг певної установи, працівник ТІЦу зобов’язаний повідомити даний заклад про отриману скаргу та бажано домогтися відповіді безпосередньо від даного закладу: переважно, туристи хочуть отримати відповідь саме від тих, на кого вони скаржаться.

4. У деяких випадках, якщо скаргу спричинила помилка зі сторони міських структур, разом із відповідю та вибаченням туристу може бути надісланий невеликий сувенір (дана практика застосовується, зокрема, у австрійському місті Грац)

5. Важливо зберігати усю історію переписки щодо скарг, можливо, створити навіть спеціальну папку у поштовому сервері ТІЦу.

6. Навіть у європейських ТІЦах найбільш болючою темою щодо скарг туристів є послуги таксі, громадський транспорт та паркінги, рідше – послуги закладів розміщення⁹, тому для Харкова також варто бути готовим до опрацювання цих скарг, зокрема цін на послуги таксі. Для вирішення даної проблеми потрібно організовувати зустрічі із службами таксі, проводити роз’яснювальні роботи та на основі відгуків туристів обрати саме ті компанії, що найбільш сумлінно виконують свою роботу.

Запропоновані заходи

• Визначити підрозділ, відповідальний за роботу зі скаргами

• Розмістити інформацію про контакт у випадку зауважень та пропозицій на офіційному веб-сайті

• Розробити стандарти відповіді на скарги та процедуру роботи зі скаргами.

30. Моніторинг ефективності заходів

Моніторинг повинен бути постійним процесом, провадженим від самого початку, тому що чекати до закінчення певних дій чи заходів для визначення результатів є помилковою позицією. Постійний моніторинг збільшить ефективність зокрема маркетингової стратегії, швидко визначаючи відмінності між планованими та реально отриманими результатами безпосередньо в процесі реалізації цих дій, а, отже, дозволить досягати цілі, які було визначено.

В будь-якому заході потрібно наперед планувати, як він буде оцінюватись:

• Вихідні дані (кількісні показники, отримані безпосередньо в результаті заходу). Наприклад, кількість відвідувачів стенду на виставці, кількість учасників промо-туру чи прес-туру, кількість відвіданих виставок чи організованих промо-акцій, кількість випущеної промо-продукції, кількість постів у соц. мережах і т.п.

• Зворотній зв’язок (стосується реакції цільових груп на організовані заходи). Для прикладу, нам недостатньо самого візиту туроператорів на рекламний тур (fam trip), якщо від них немає наступної реакції. Критеріям успішності звортнього зв’язку може бути, наприклад, кількість фанів сторінок у соціальних мережах, кількість відвідувачів веб-сторінки, кількість прес-релізів чи укладених контрактів внаслідок прес- чи інформаційного туру, кількість контактів під час виставки та ін.

• Кінцеві результати (чи досягнули ми бажаних результатів у рівні поінформованості, ставленні до міста чи зміні туристичної поведінки наших відвідувачів?). Чітким критерієм успішності є зростання туристичного потоку, зростання розміру туристичного збору, зростання завантаженості готелів, підвищення рівня задоволення туристичними послугами (може бути визначений в ході опитування туристів)

Запропоновані заходи

Для постійного моніторингу та оцінювання плану дій та маркетингового плану необхідно:

• Визначати, які пункти стратегії є пріоритетними для оцінювання, оскільки повне оцінювання є, як правило, неможливим через невигідність у фінансовому плані та затрати часу та інших ресурсів

• Визначити стандарти для подальшого порівняння з реальними результатами, наприклад, маркетингові пріоритети можуть бути стандартами для порівняння.

• Розробити формальні та неформальні способи збору інформації щодо реально отриманих результатів, наприклад, успіх промоційних заходів можна оцінювати через підрахунок надрукованих прес-релізів

• Порівняння результатів із пріоритетами.

31. Перелік заходів

• Розробити та провести дослідження туристичного потоку на основі опитування в’їзних туристів.

• Розробити та провести анонімне опитування серед закладів розміщення для розрахунку орієнтовного об'єму туристичного потоку.

• Налагодити співпрацю зі структурними підрозділами місцевої влади, що відповідають за економіку, для отримання інформації про кількість зайнятих у галузі, податкові надходження, туристичний збір тощо.

• Зібрати та систематизувати інформацію про конференц-можливості Харкова.

• Розробити методитику оцінки економічного ефекту від туризму для Харкова (залучити до дискусії навчальні заклади, наукові центри, громадські інституції тощо).

• Розробити пропозиції щодо застосування зібраного туристичного збору на потреби розвитку галузі, зокрема, на маркетингові цілі.

• Запровадити проект збору інформації по заселеності готелів.

• Визначити структуру, відповідальну за розвиток конгрес-туризму у Харкові у рамках існуючих структур чи у вигляді окремого утворення.

• Організувати навчання та обміну досвідом для працівників відповідної структури (прототипу конвент-бюро у майбутньому): відвідання конвеншн-бюро в інших містах України (Києві, Львові), по можливості – за кордоном (у Кракові, Варшаві, Відні тощо).

• Забезпечити налагодження стосунків з освітніми закладами та науково-досліжними центрами з метою збору інформації про потенційні події (наприклад, міжнародні конгреси у конкретних галузях, професійні зібрання тощо), які можна було б залучити до Харкова та вироблення спільного плану подальших дій щодо їх залучення. Запрошення найактивніших представників цих установ до роботи Туристичної ради.

• Провести інвентаризацію поточної інфраструктури та клієнтської бази з метою:

• визначення цільових сегментів відповідно до конференц-можливостей Харкова

• формування пакетних пропозицій та каталогу конференц-можливостей Харкова

• вибору партнерів зі сторони локального бізнесу

• формування бази потенційних клієнтів

• Розробити та провести опитування серед бізнес-туристів та організаторів бізнес-подій щодо рівня задоволеності конференц-сервісом Харкова, для визначення сильних та слабких сторін міста з т.з. ділового туризму, для з'ясування особливостей купівельної поведінки клієнтів у бізнес-туризмі (шляхи пошуку інформації, критерії вибору локації, процес бронювання тощо).

• Добитися покращення рівня сервісу в існуючих локаціях: розробка стандартів, проведення тренінгів для персоналу.

• Забезпечити лобіювання на рівні Уряду України якомога швидшого підписання угоди про відкрите небо.

• Забезпечити лобіювання на державному рівні відкриття прямих сполучень з містами України.

• Добиватися запровадження змін до законодавства у питаннях вуличного паркування.

• Провести переговори щод розробки та запровадження сполучення поїздами “Української залізничної швидкісної компанії” з містами України за гнучкими тарифами.

• Впровадити проект єдиного квитка на міський транспорт.

• Сприяти розширенню мережі ресторанів національної та регіональної кухні.

• Добиватися підвищення рівня обслуговування у закладах громадського харчування.

• Залучати представників закладів торгівлі до Туристичної ради.

• Залучати представників закладів культури до Туристичної ради.

• Розробити загальноміський календар подій та розмістити його на промоційному сайті.

• Розробити туристичне ознакування історичних пам’яток.

• Запровадити системи он-лайн продажу квитків у театри міста.

• Залучати фахівців культури до розробки туристичних пакетів.

• Провести визначення основних міст-конкурентів Харкова як туристичної дестинації на основі визначених УТП (які міста пропонують схожі переваги? Як вони реалізовують свою маркетингову стратегію по просуванню цих тем?), а також на основі опитування туристів.

• Розробити маркетинговий план по просуванню кожної з даних тем спільно з Туристичною радою: визначення цільових груп для кожної з тем та каналів комунікації з даними групами.

• Забезпечити проведення зустрічей з представниками туристичного бізнесу Харкова: закладами розміщення, харчування, туристичними компаніями, службами таксі, виставковими центрами, організаторами бізнес-подій тощо: обговорення УТП Харкова, актуалізація даного переліку.

• Залучати представників Туристичної ради, найбільших організаторів бізнес-подій, представників конференц-центрів та конгрес-готелів, представників наукових кіл та ВУЗів для спільної розробки маркетингового плану міста та маркетингової стратегії. До проведення даного заходу доцільно залучити професійного модератора/доручити проведення консалтинговій компанії.

• Організувати роботу Туристичної ради при Харківському міському голові над розробкою туристичної Візії та Місії Харкова , як туристичного центру.

• Залучити представників туристичної галузі до обговорення Візії та Місії Харкова.

• Розмістити на промоційному сайті міста Візію та Місію.

• Представити дані цілі та завдання Туристичній раді, внести необхідні коригування.

• Забезпечити перегляд та коригування даної стратегії, а особливо цілей та завдань принаймні раз на 2 роки.

• Запровадити використання туристичного бренду у діловій переписці Харківської міської ради, пов’язаної з міжнародною співпрацею з містами партнерами та у питаннях промоції міста.

• Надати у відкритий доступ на сайті міської ради логотип для використання місцевими туристичними операторами.

• Провести переговори з виробниками сувенірної продукції щодо розширення асортименту сувенірів з офіційним логотипом.

• Сприяти розповсюдженню офіційної сувенірної продукції у туристично привабливих місцях.

• Ініціювати проведення кластерного аналізу туристичного потоку на основі даних опитування туристів із залученням спеціалізованої компанії, що спеціалізується на соціологічних/маркетингових дослідженнях.

• Забезпечити актуалізацію цільових ринків на основі збору та аналізу даних, а також визначених критеріїв відбору – спільно з Туристичною радою.

• Провести специфікацію в рамках цільових ринків – визначення цільових регіонів/міст.

• Організувати представлення результатів обговорення представникам туристичної галузі – готелям, ресторанам, тур. фірмам. Усі представники галузі повинні знати, які ринки є пріоритетними для міста загалом.

• Розробити інформаційні буклети з описом туристичних тем.

• Розробити для кожної з туристичних тем список туристичних продуктів, які за підтримки міської ради промоціюватимуться на туристичних виставках та серед міст-партнерів Харкова.

• Розробити каталог готелів та каталог конференц залів та поширити його серед організаторів бізнес подій.

• Залучити, як мінімум, одного стратегічного партнера для організації концертів.

• Розглянути на засіданні Туристичної ради питання доцільності створення Туристичного альянсу Харкова.

• Запропонувати учасникам туристичного бізнесу на розгляд Статут Туристичного альянсу Харкова та визначити ініціативну групу для проведення консультацій з представниками готелі, ресторанів та туристичних агенцій.

• Визначити структуру/працівника, відповідального за збір, зберігання, аналіз та комунікацію даних про туристичний ринок.

• Спільно зі спеціалізованою соціологічною/консалтинговою компанією розробити методику та провести дослідження ринку в’їзних туристів.

• На основі результатів проведеного дослідження провести презентацію для місцевого туристичного бізнесу: готелів, тур. компаній, конгрес-центрів, розважальних закладів і т.п. Презентація цих даних може бути також додатковим приводом для структур міської ради познайомитись, налагодити контакт з даними закладами та домовитись про подальшу співпрацю щодо системного збору та аналізу даних.

• Провести прес-конференцію за результатами проведеного дослідження для місцевих ЗМІ: потрібно на внутрішньому ринку формувати уявлення про Харків як місто для туризму.

• Зібрати та систематизувати у бази даних інформацію, вже сьогодні наявну в органах місцевого самоврядування.

• Розробити бази даних з контактами туристичних компаній, представників ЗМІ та блогерів по кожному з цільових ринків. Дані збирати протягом кожної виставки, конференції та інших міжнародних/національних заходів. Контакти туроператорів з деяких країн можна придбати у асоціацій туроператорів.

• Принаймні раз на квартал обговорювати результати статистики по відвідуваності веб-сайту (Google analytics) та активності користувачів на сторінках міста у соціальних мережах.

• Для забезпечення своєчасності інформації про культурні події та заходи у місті, відділу туризму необхідно:

1. Визначити перелік усіх організаторів найбільш вагомих та цікавих заходів, що відбуваються у місті протягом року.

2. Надіслати усім організаторам запит про уточнення дат проведення їх заходів, умов участі, інших особливих умов чи додаткової інформації наприкінці року/кварталу.

3. На основі зібраної інформації сформувати календар подій на рік та розіслати його:

1. Представникам місцевого тур. бізнесу (тур. фірмам, що займаються прийомом, закладам розміщення тощо)

2. Переліку тур.компаній з цільових ринків/міст (як йшлося раніше, варто сформувати окрему базу даних контактів таких потенційних партнерів)

4. Розмістити даний календар на сайті та інформувати про це у соц. мережах.

5. Реалізувати можливість внесення змін у календар он-лайн та надати доступ організаторам подій для забезпечення актуальності інформації на сайті.

• За наявності ресурсів, розсилати щоквартальний ньюс-леттер з переліком подій у Харкові на квартал базі контактів та реалізувати на сайті можливість підписки на нього.

• Визначити перелік продуктів для просування спільно з Туристичною радою (для початку це можуть бути принаймні найбільші фестивалі/події, продукти парку розваг та відпочинку, комплексні конференц-пропозиції тощо).

• Розробити рекламні кампанії для даних продуктів, орієнтуючись на визначені цільові групи та ринки та враховуючи особливості їх купівельної поведінки (канали пошуку інформації та купівлі, джерела інформації при прийнятті рішень тощо).

• Проаналізувати Google Analytics власного сайту, сайти конкурентів, оптимізувати власними силами контент+ за наявності ресурсів звернутись до спеціалізованої компанії, що займається просуванням веб-сайтів.

• Реалізувати розробку та розсилку newsletter, а також можливості підписки на сайті.

• Розробити та провести принаймні 3 конкурси та 1 опитування на сторінках у соціальних мережах.

• Підключити Facebook Adds.

• Створити фотоархів, залучаючи існуючі та нові (попередньо замовлені) фото.

• Забезпечити всі права на використання даних фотографій (узгодити з фотографами).

• Створити рубрику на сайті для ЗМІ та тур. бізнесу, де після реєстрації можна завантажити високоякісні фото. Перед завантаженням отримувати згоду щодо невикористання знімків з комерційною метою (тобто продажу відкриток, путівників, друку на сувенірах тощо).

• Налагодити контакти з організаторами великих подій та отримувати фото з їх заходів.

• Визначити перелік виставок для участі щороку.

• Провести пошук партнерів для спільного представлення на стенді та виготовлення промо-продукції.

• Провести пошук партнерів для проведення презентації/прес-конференції протягом виставок, для прикладу однієї з виставок в Україні.

• Організувати формування бази даних контактів журналістів та туристичних провайдерів після кожної з виставок.

• Забезчити розсилання календаря проведення основних туристичних виставок Європи, України та інших цільових ринків місцевим провайдерам туристичних послуг.

• Формувати бази даних контактів журналістів та туристичних провайдерів після кожної з виставок.

• Знайти партнерів для проведення інформаційних турів.

• Організувати принаймні 1 промо-тур для українських тур. компаній / організаторів бізнес-подій протягом 2015-2016 рр.

• Організувати підготовку прес-релізів українською, російською та англійською мовами.

• Провести пошук партнерів для організації прес-турів.

• Організувати блог-тріпи.

• Розміщувати на веб-сайті розділу для ЗМІ, де журналісти можуть завантажити прес-релізи, фотографії, відео.

• Розміщувати промо-статті про Харків в бортових журналах авіакомпаній, швидкісних поїздів, шатлів, що прямують сполучають з аеропортами найбільших міст на цільових ринках (якщо такі видання існують існують).

• Формувати медіа-план для роботи із місцевими ЗМІ: їх потрібно інформувати про результати опитування туристів, про відвідуваність місцевих культурних та бізнес-подій, про статистику ТІЦів (наприклад, порівняння кількості відвідувачів ТІЦу із попереднім роком, аналіз географії походження відвідувачів тощо), фото звіт участі міста у виставках тощо – потрібне систематичне формування іміджу Харкова як туристичного міста також і в місцевого населення, заохочення місцевих мешканців запрошувати друзів та родичів відвідати Харків.

• Залучати відомих людей, які родом із Харкова, до промоції міста (так звані «посли бренду міста»), особливо серед молоді: наприклад, учасники гурту Танок на Майдані Конго, Яна Клочкова та ін. Кожеш з них може запостити на власних сторінках у соц. мережах запрошення відвідати «розумне місто Харків.

• Сформувати тематичні робочі групи відповідно до актуальних потреб галузі.

• Проводити зустрічі із робочими групами принаймні раз на півроку.

• Запровадити стандарти для ТІЦів

• Забезпечити відповідність оформлення ТІЦів вимогам бренду Харкова (Smart City)

• Налагодити контакт з закладами культури, структурами громадського транспорту, організаторами подій для отримання оперативної інформації про зміни в термінах проведення.

• Забезпечити оперативний доступ ТІЦІв до інформації про події у місті.

• Вести у ТІЦах постійну статистику відвіданості (географія походження туристів, тематика запитів тощо).

• У місцях прибутття та концентрації туристів, де відсутні ТІЦи, встановити інфостійки з ключовою інформацією українською, російською та англійською мовами, наприклад: найближчі туристичні об’єкти та як до них добратись; схеми руху транспорту з даної точки до центру, вокзалу, аеропорту, автовокзалу, інших важливих інфраструктурних об’єктів; найближчі готелі.

• Організовувати тренінги для персоналу з обслуговування клієнтів, проводити навчальні екскурсії містом, походи в музеї та інші заклади туристичного значення – працівники ТІЦів повинні самі бувати у тих місцях, які вони рекомендують.

• Визначити підрозділ, відповідальний за роботу зі скаргами.

• Розмістити інформацію про контакт у випадку зауважень та пропозицій на офіційному веб-сайті.

• Розробити стандарти відповіді на скарги та процедуру роботи зі скаргами.

Для постійного моніторингу та оцінювання плану дій та маркетингового плану необхідно:

• Визначати, які пункти стратегії є пріоритетними для оцінювання, оскільки повне оцінювання є, як правило, неможливим через невигідність в фінансовому плані та затрати часу та інших ресурсів.

• Визначити стандарти для подальшого порівняння з реальними результатами, наприклад, маркетингові пріоритети можуть бути стандартами для порівняння.

• Розробити формальні та неформальні способи збору інформації щодо реально отриманих результатів, наприклад, успіх промоційних заходів можна оцінювати через підрахунок надрукованих прес-релізів.

32. Додатки

Методика розрахунку кількості туристів, які відвідують місто на прикладі Львова.

Одним з основних показників ефективності роботи у галузі туризму є кількість туристів.

З огляду на це дуже важливим є розрахунок кількості туристів, яка щороку відвідує місто. Відповідно існують різні способи такого розрахунку. Найпоширенішим методом підрахунку є звітність туристичних агентств про кількість в’їзних туристів, які скористались їхніми послугами. Проте вагомим недоліком цього методу є неврахування тих туристів, які організували свою подорож, не користуючись послугами агентства. 

В Амстердамі калькуляція кількості туристів проводиться на основі таких показників: кількість місць для ночівлі у готелях, кількість іноземних пасажирів, які пройшли реєстрацію в аеропорту (Amsterdam Schiphol Airport), кількість відвідувачів музеїв та пам’яток в Амстердамі. Окрім цього, взято до уваги ще два критерії: кількість відвідувачів в туристичному центрі і кількість карт «I amsterdam» (квиток на проїзд в громадському транспорті), активованих щомісяця. 

Сьогодні досить важко визначити точну кількість туристів, які відвідують місто. На рівні держави ведеться облік іноземних відвідувачів завдяки даним прикордонної служби, але точної статистики для міст не існує, тим більше, що внутрішній туризм взагалі не обліковується. В західних країнах кількість туристів в містах обліковується за даними наповненості готелів, а також за даними галузевих туристичних об’єднань, які подають анонімні звіти щодо чисельності туристів. Точність офіційних даних по готелях в Україні викликає сумніви, адже підприємці використовують різні способи мінімізації оподаткування і статистичні звіти демонструють рівень наповненості, який не може забезпечити навіть мінімальну рентабельність. 

Інститут міста вже проводив оцінку кількості туристів, використовуючи метод експертних оцінок. Тепер ми використали іншу методику, яка базується на поєднанні експертних оцінок із результатами соціологічного дослідження, яке реалізовується двічі на рік у травні та вереснем з 2011 року. 

Таким чином, розрахунок відбувався на основі декількох вихідних даних: розмір наявного номерного фонду в готелях, завантаженість готельного фонду, середня тривалість перебування туриста у Львові, відсоток туристів, що залишаються на ночівлю у готелях Львова.

 

Огляд вихідних даних

Загальна кількість ліжко-місць у готелях міста. У Львові нараховується 4587 ліжко-місць у готелях ,які мають статус юридичних осіб. Ми свідомо використовуємо лише юридичних осіб, тому що це, як правило, великі готелі, які є досить помітними на ринку і постійно звітуються про наявний номерний фонд. Фізичні особи-підприємці, які надають готельні послуги часто використовують цілу мережу апартаментів, тому дати точну оцінку їх номерного фонду досить складно. 

Завантаженість ліжко-місць. Задля визначення середнього показнику завантаженості ліжко-місць у готелях Львова КП «Центр розвитку туризму» провів телефонне опитування найбільших гравців ринку стосовно їх оцінки середньої завантаженості по всіх готелях міста. За результатами вищезгаданого опитування готельно-житловий фонд Львова протягом року в середньому заповнений на 55%.

Відсоток туристів, що залишаються на ночівлю в готелях Львова. Цей показник ми отримали також завдяки згаданому соціологічному дослідженню. За результатами дослідження кількість туристів, які не зупиняються в готелях, а віддають перевагу ночівлі в хостелах, у друзів, знайомих чи взагалі не залишаються на ніч у місті, становить 70.6%. Відповідно при похибці репрезентативності вибірки  (надійний інтервал 95%) частка туристів, які проживають у готелях коливається від 24,94% до 33,86%.

Середня тривалість перебування туриста у Львові. У вересні-жовтні 2011 року Інститут міста на замовлення Центру розвитку туризму провів соціологічне опитування туристів методом «face-to-face», зокрема, одним із питань опитування було «Скільки днів туристи перебувають у місті?». Для розрахунку використовуємо формулу ,  де  - сума всіх можливих варіантів, N – кількість варіантів.

Відтак, середнє значення  (для туристів, які проживають у готелях).

 Середнє квадратичне відхилення визначаємо за формулою 

 Відтак, середнє квадратичне відхилення .

 Визначаємо похибку середнього .

 Зважаючи на те, що , середня кількість днів, яку проводять туристи, які проживають у готелях у Львові коливається від 3,37 до 4,12 днів.

Отже, на основі попередніх розрахунків, ми можемо підрахувати кількість туристів, які відвідують Львів протягом року.

2011 рік

к-сть місць в готелях	Завантаженість ліжко-місць,%	к-сть днів проживання в готелі	Частка туристів, які проживали в готелях	Загальна кількість ліжко-днів – річний готельний житловий фонд Львова	Завантаженість загального житлового фонду готелів м. Львів	Кількість туристів, які залишаються у місті з ночівлею у готелях, осіб	ймовірна к-сть туристів протягом 1 року у Львові
4587	55	3.37	24.94	1674255	920840	273475	1096744
4587	55	4.12	24.94	1674255	920840	223745	897306
4587	55	3.74	24.4	1674255	920840	246123	837154
4587	55	3.37	33.86	1674255	920840	273475	807550
4587	55	4.12	33.86	1674255	920840	223745	660701

На підставі наведених вище розрахунків ми можемо стверджувати, що кількість туристів, які відвідують Львів за рік знаходиться в інтервалі від 660’701 до 1’096’744 осіб за рік. Середнє значення цього інтервалу дорівнює приблизно 880 тис. чоловік. Минулого року в результаті підрахунків інтервал можливої кількості туристів визначався у діапазоні від 560’000 до 1’000’000 осіб. Середнє значення для інтервалу в 2010 р. дорівнювали 780 тис.осіб.

Що ж стосується середніх витрат, які здійснюють туристи у Львові, то цей показник виріс з 411 дол. США в 2010 до 525 дол. США  в 2011 р.

Таким чином, якщо використати середні значення діапазонів, то дохід від усіх туристів у 2010 році становив приблизно 320,5 млн.дол., а в 2011 році -  462 млн.дол. Саме таку суму доходів від туристів отримали підприємства туристичної галузі (готелі, ресторани, крамниці, туристичні агенції, виробники сувенірної продукції, музеї, театри, галереї, екскурсійні бюро та ін.). 

2012 рік

к-сть місць в готелях	Завантаженість ліжко-місць,%	к-сть днів проживання в готелі	Частка туристів, які проживали в готелях	Загальна кількість ліжко-днів – річний готельний житловий фонд Львова	Завантаженість загального жилового фонду готелів м. Львів	Кількість туристів, які залишаються у місті з ночівлею у готелях, осіб	ймовірна к-сть туристів протягом 1 року у Львові
5100	56,3	3,32	23,2	1861500	1048025	315670	1360647
5100	56,3	3,18	27,34	1861500	1048025	329324	1204697
5100	56,3	3,46	19,06	1861500	1048025	303103	1589980
5100	56,3	3,18	19,06	1861500	1048025	329324	1727526
5100	56,3	3,46	27,34	1861500	1048025	303103	1108779

На підставі проведених розрахунків ми можемо стверджувати, що кількість туристів, які відвідали Львів за 2012 рік, знаходиться в інтервалі від 1 108 779 до 1 727 526 осіб за рік., у 2011 році діапазон був від 660 701 до 1 096 744 осіб за рік, а у 2010 році можлива кількість туристів визначалася від 560 000 до 1 000 000 осіб. Отримані результати демонструють тенденцію зростання кількості відвідувачів Львова, на підставі чого можна говорити про збереження тенденції і у наступному році.

2013 рік

Кількість місць в готелях	Завантаженість ліжко-місць,%	к-сть днів проживання в готелі	Частка туристів, які проживали в готелях	Загальна кількість ліжко-днів – річний готель гот житловий фонд Львова	Завантаженість загального житлового фонду готелів м. Львів	Кількість туристів, які залишаються у місті з ночівлею у готелях, осіб	ймовірна к-сть туристів протягом 1 року у Львові
5100	56,3	3,1	23	1861500	1048025	338073	1457209
5100	56,3	2,83	27	1861500	1048025	370327	1354524
5100	56,3	3,37	19	1861500	1048025	310987	1631619
5100	56,3	2,83	19	1861500	1048025	370327	1942953
5100	56,3	3,37	27	1861500	1048025	310987	1137479

Так, за підрахунками, у 2013 році Львів відвідає від 1млн. 137 тис. 470 осіб до 1 млн. 942 тис. 953 осіб. Середній показник інтервалу – 1 млн. 631 тис. 619 осіб.

Що ж стосується середніх витрат, які здійснюють туристи у Львові, то цей показник виріс з 411 дол. США в 2010 до 525 дол. США  в 2011 р. Таким чином, якщо використати середні значення діапазонів, то дохід від усіх туристів у 2010 році становив приблизно 320,5 млн. дол., а в 2011 році -  462 млн. дол. Саме таку суму доходів від туристів отримали підприємства туристичної галузі (готелі, ресторани, крамниці, туристичні агенції, виробники сувенірної продукції, музеї, театри, галереї, екскурсійні бюро та ін.). 

Зразок анкети для проведення досліджень туристичного ринку

Центр вивчення громадської думки Інститут міста Львівська міська рада

Анкета для опитування відпочинкових туристів

1. Вкажіть, будь ласка, першочергову мету Вашої подорожі.

1) Відпочинок

2) Бізнес (перехід до анкети для опитування бізнес-туристів)

3) Відвідини друзів та родичів

2. Якими були Ваші очікування щодо відвідування Львова?

________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________

3. Вкотре Ви приїхали до Львова?

1) Вперше;	3) Бував/бувала декілька раз
2) Вдруге;	4) Часто відвідую це місто.

4. Чому Ви вибрали саме Львів для цієї подорожі (НЕ БІЛЬШЕ 3 ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ)?

1) Помірна вартість подорожі	9) Безпечне місто для туристів
2) Красива архітектура	10) Близька відстань / недалеко їхати
3) Цікава культура і традиції	11) Можливість активного відпочинку
4) Не потрібно візи	12) Можливість відпочинку з дітьми
5) Низький мовний бар’єр/ його відсутність;	13) Престижне для поїздки місто
6) Місто, в якому раніше не був(ла)	14) Ностальгічні мотиви (тут жили мої родичі, предки, пов’язано із спогадами)
7) Сприятливий клімат	15) Тут живуть мої друзі/родичі
8) Зручне транспортне сполучення	16) Інше ________________________________

5. Нижче наведено перелік різноманітних факторів, які можуть вплинути на вибір міста для подорожі. Використовуючи 5-ти бальну шкалу, дайте, будь ласка, відповідь на запитання: «Якою мірою особисто на Вас вплинули ці фактори при виборі для подорожі саме м. Львова?»

1 – ВЗАГАЛІ НЕ КОРИСТУВАВСЯ, 2 – ДУЖЕ МАЛОЮ МІРОЮ, 3 – МАЛОЮ МІРОЮ, 4 – ВЕЛИКОЮ МІРОЮ, 4 – ВЕЛИКОЮ МІРОЮ, 5 – ДУЖЕ ВЕЛИКОЮ МІРОЮ.

1) Попередній візит	1	2	3	4	5
2) За порадою друзів / родичів	1	2	3	4	5
3) Статті в журналі або газеті	1	2	3	4	5
4) Реклама в журналі / газеті	1	2	3	4	5
5) Туристичні брошури	1	2	3	4	5
6) Путівник-довідник	1	2	3	4	5
7) Радіопрограми	1	2	3	4	5
8) Телевізійні програми	1	2	3	4	5
9) Реклама на телебаченні	1	2	3	4	5
10) Сайт в Інтернеті	1	2	3	4	5
11) Порада від туристичного агента	1	2	3	4	5
12) Інше . Що саме?	1	2	3	4	5

6. Якою є очікувана тривалість Вашого перебування у Львові?

…….. ночей

88) 0 днів, без ночівлі

7. Чи є Львів єдиним містом у Вашій подорожі?

1) Так (ПЕРЕХІД ДО ПИТ. 9)

2) Ні, він входить до туристичного маршруту (ПЕРЕХІД ДО ПИТ.8.1.)

7.1. Які ще міста окрім Львова входять до Вашого туристичного маршруту? _______________________________________________________________________________________

8. Які інші міста Ви розглядали як альтернативу Львову для цієї подорожі? (НЕ БІЛЬШЕ 3 ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ)

1) __________________________________________________________________________________________

2) __________________________________________________________________________________________

3) __________________________________________________________________________________________

9. Яким чином Ви організовували свою подорож?

1) Самостійно (ПЕРЕХІД ДО ПИТ. 10)

2) Через туристичну агенцію (ПЕРЕХІД ДО ПИТ. 12)

10. Чи здійснювали Ви бронювання транспортних послуг?

1) Так 2) Не бронював/ла

10.1. Як саме Ви здійснювали бронювання транспортних послуг?

1) Самостійно. Вкажіть сайт, через який Ви здійснювали бронювання ________________________________________

2) Через туристичне агентство

11. Чи здійснювали Ви бронювання закладів розміщення?

1) Так 2) Не бронював/ла

11.1. Як саме Ви здійснювали бронювання закладів розміщення?

1) Самостійно. Вкажіть сайт, через який Ви здійснювали бронювання _______________________________________

2) Через туристичне агентство

12. Вкажіть, будь ласка, ключові джерела інформації про місто Львів, якими Ви керувалися при плануванні своєї подорожі.

1) Досвід попередньої поїздки до Львова	4) Туристичні путівники
2) Поради друзів/родичів	5) Туристичні агентства
3) Інтернет	6) Інше ______________________________

12.1. Які сайти Ви використовували?

1) Соціальні мережі

2) Офіційні сайти міста (lviv.travel, visit lviv.com)

3) Сайти туристичних агентств

4) Сайти, що містять коментарі туристів, блоги тощо (тур правда, tripadvisor)

5) Інше ___________________________________________________________________________________

13. Чи користуєтесь Ви під час подорожі наступними засобами для орієнтування по місту, вибору атракцій? (ОБЕРІТЬ УСІ МОЖЛИВІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ)

1) Друковані карти, путівники

2) Інтернет в кафе, комп’ютерних клубах (за допомогою власного комп’ютера, ноутбука чи комп’ютера в клубі)

3) Інтернет через мобільний телефон, мобільні аплікаційні додатки до смартфонів

4) Консультації в туристичних інформаційних центрах

5) Поради друзів, родичів, які проживають у Львові

6) Вся подорож була спланована туристичним агентством

14. Яким видом транспорту Ви приїхали до Львова?

1) Власний автомобіль	5)Літак (ЯКІ АВІАЛІНІЇ?) ___________________________
2) Рейсовий автобус	6) Автостоп
3) Туристичний автобус	7) Інше _______________________________________
4) Поїзд

15. З ким Ви приїхали до Львова?

1) Друзі	4) Самостійно
2) Родичі	5) Інше_________________________________________
3) Туристична група

16. Де саме Ви зупинилися / плануєте зупинитися під час свого перебування у Львові?

1) Готель (вкажіть зірковість готелю) ______________________________________

2) Хостел

3) Орендована квартира

4) В родичів/ друзів;

5)Не планую залишатися на ніч в місті;

17. Як Ви плануєте проводити свій час у місті? (ОБЕРІТЬ УСІ МОЖЛИВІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ)

1) Відвідування музеїв, галерей, виставок	7) Посиденьки в кафе/кав’ярнях/ресторанах
2) Відвідування театрів	8) Відвідування торгово-розважальних комплексів
3) Відвідування концертів, фестивалів	9) Походи по магазинах
4) Екскурсії по місту у супроводі гіда	10) Екскурсії за місто
5) Самостійні екскурсії містом (огляд визначних пам’яток)	11) Відвідування розважальних закладів (нічних клубів, казино, ін)
6) Відвідування релігійних об’єктів міста	12) Відвідання медичних закладів з метою лікування та оздоровлення
	13) Інше:

18. Якою є приблизна сума (в євро) Ваших загальних витрат на поїздку до Львова, включно з витратами на харчування, проживання, відпочинок, НЕ враховуючи транспортні витрати? _____________________________________

19. На скількох людей розрахована ця сума? ___________ дорослих, __________ дітей (в пропущених клітинках вкажіть кількість людей, на кого розрахована ця сума: на одного туриста, на сім’ю з кількох людей тощо)

20. Чи користувалися Ви послугами Туристично-інформаційних центрів?

1) Так (ПЕРЕХІД ДО ПИТ. 22) 2) Ні

21. Чому Ви не користувались послугами Туристично-інформаційних центрів?

1) Не було потреби

2) Не знав/ла про існування такого центру

3) Інше _____________________________________________________________________________________

22. Оцініть, будь ласка, зручність орієнтування на місцевості завдяки наступним засобам. (1 – ЗОВСІМ НЕ ЗАДОВОЛЕНИЙ, 5 – ЦІЛКОМ ЗАДОВОЛЕНИЙ, 88 – ВАЖКО ВІДПОВІСТИ; 6 - НЕ КОРИСТУВАВСЯ ТАКИМ ЗАСОБОМ ОРІЄНТУВАННЯ)

1) Маркування/ознакування в місті (інформаційні вказівники)	1	2	3	4	5	6	88
2) Туристично-інформаційні центри	1	2	3	4	5	6	88
3) Інформаційне табло	1	2	3	4	5	6	88

23. Як Ви б оцінили місто Львів за наступними критеріями? (1 – ЗОВСІМ НЕ ЗАДОВОЛЕНИЙ, 5 – ЦІЛКОМ ЗАДОВОЛЕНИЙ, 88 – ВАЖКО ВІДПОВІСТИ)

1) Атмосфера, аура, краса міста	1	2	3	4	5	88
2) Історичні та культурні пам’ятки	1	2	3	4	5	88
3) Релігійні місця	1	2	3	4	5	88
4) Якість харчування	1	2	3	4	5	88
5) Якість обслуговування у закладах громадського харчування	1	2	3	4	5	88
6) Якість житла	1	2	3	4	5	88
7) Громадський транспорт	1	2	3	4	5	88
8) Стан доріг	1	2	3	4	5	88
9) Екологічна ситуація	1	2	3	4	5	88
10) Туристична інформація	1	2	3	4	5	88
11) Гостинність жителів	1	2	3	4	5	88
12) Зручність пересування по місту	1	2	3	4	5	88
13) Розважальні та культурні події	1	2	3	4	5	88
14) Ціни на товари і послуги	1	2	3	4	5	88
15) Наявність необхідних товарів в магазинах	1	2	3	4	5	88
16) Безпека перебування у місті	1	2	3	4	5	88
17) Привабливість міста для туристів загалом	1	2	3	4	5	88
18) Зручність бронювання подорожі (для тих, хто бронював)	1	2	3	4	5	88

24. Вкажіть, що саме Вам найбільше сподобалось у Львові? (НЕ БІЛЬШЕ 3 ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ)

______________________________________________________________________________________________________________

25. Вкажіть, що саме Вам найбільше НЕ сподобалось у Львові? (НЕ БІЛЬШЕ 3 ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ)

______________________________________________________________________________________________________________

26. Скажіть, будь ласка, наскільки виправдались Ваші очікування щодо відвідування Львова? (1 – ЦІЛКОМ НЕ ВИПРАВДАЛИСЬ, 2 – РАДШЕ НЕ ВИПРАВДАЛИСЬ, 3 – ДЕЩО ВИПРАВДАЛОСЬ, ДЕЩО НІ, 4 – РАДШЕ ВИПРАВДАЛИСЬ, 5 – ЦІЛКОМ ВИПРАВДАЛИСЬ)

1 – Цілком не виправдались

2

3

4

5 – Цілком виправдались

27. Чи бажаєте Ви відвідати Львів ще раз? (1 – ТОЧНО НІ, 2 – РАДШЕ НІ, 3 – ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ОБСТАВИН, 4 – РАДШЕ ТАК, 5 – ТОЧНО ТАК)

1 - Точно ні

2

3

4

5 – Точно так

28. Ви будете рекомендувати своїм друзям відвідати Львів? (1 – ТОЧНО НІ, 2 – РАДШЕ НІ, 3 – ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ОБСТАВИН, 4 – РАДШЕ ТАК, 5 – ТОЧНО ТАК)

1 - Точно ні

2

3

4

5 – Точно так

29. Вкажіть, будь ласка, Ваш вік. _________ років

30. Стать респондента (ЗАКОДУВАТИ, НЕ ЗАПИТУЮЧИ) 1 – Ч 2 - Ж

31. Вкажіть, будь ласка, країну та місто Вашого постійного проживання

_____________________________________________________________________

32. Ваш сімейний стан?

1) Одружений(а); 2) Не одружений(а).

33. Вкажіть, будь ласка, Ваш рівень освіти?

1) Середня (лише шкільна освіта)	3) Вища освіта
2) Спеціальна (технікум, коледж)	4) Науковий ступінь

34. Будь ласка, вкажіть Ваш основний вид діяльності?

1) Підприємець/власник бізнесу	3) Студент
2) Найманий працівник	4) Пенсіонер
	5) Інше (Уточніть)_________________

35. Як Ви оцінюєте матеріальний стан Вашої сім’ї?

1) Низький (вистачає на харчування, для купівлі одягу, взуття потрібно накопичувати або позичати.)

2) Нижче середнього (для таких покупок як гарний костюм, мобільний телефон, пилосос потрібно накопичувати або позичати)

3) Середній (вистачає на харчування, необхідних обяг, взуття, інші покупки, але для купівлі дорогих речей (велика техніка, автомобіль тощо) потрібно накопичувати або позичати)

4) Високий (будь-які необхідні покупки можу зробити в будь-який час.)

36. Як часто Ви подорожуєте з метою відпочинку?

1) Раз на 4-5 роки

2) Раз на 2-3 роки

3) Раз на рік

4) 2 рази на рік та більше

Центр вивчення громадської думки Інститут міста Львівська міська рада

Анкета для опитування бізнес-туристів

1. Вкажіть, будь ласка, основну мету Вашого приїзду до Львова.

Переговори з партнерами

Конференції/конгреси

Тренінги/семінари

Корпоративні події

Виставки/ярмарки

Візит до відділення компанії

Інше. Уточніть ____________________________________________________________________________________

2. Вкажіть, будь ласка, галузь, в які працює Ваша компанія.

1) Маркетинг, реклама, PR	10) Журналістика/ ЗМІ
2) Медицина/ фармацевтика	11) Туристична сфера
3) Логістика	12) Готельно-ресторанна справа
4) Освіта, наука	13) Роздрібна/ оптова торгівля
5) Промисловість	14) Консалтинг
6) Будівництво/ архітектура	15) Інформаційні технології (ІТ)
7) Соціальна сфера	16) Нерухомість
8) Банківська /фінансова сфера	17) Юриспруденція
9) Страхові послуги	18) Сільське господарство
	19) Інше. Уточніть ____________________________________

3. Скільки працівників є у компанії, в які Ви працюєте?

1) 1-10 працівників	5) 201-500 працівників
2) 11-50 працівників	6) 501-1000 працівників
3) 51-100 працівників	7) 1000-5000 працівників
4) 101-200 працівників	8) понад 5000 працівників

4. Якою є очікувана тривалість Вашого перебування у Львові?

…….. ночей

88) 0 днів, без ночівлі

5. Як часто Ви відвідуєте Львів?

1) Вперше	4) 1 раз на півроку
2) Кілька разів на місяць	5) 1 раз на рік
3) 1 раз на місяць	6) Більше, ніж один раз на рік

6. Якою є Ваша посада в компанії?

1) Робітник	4) Директор
2) Спеціаліст	5) Власник
3) Керівник департаменту/відділу	6) Інше. Уточніть _____________________________________

7. Чи здійснювали Ви бронювання своєї подорожі?

1) Так (перехід до пит. 7.1) 2) Не бронював/ла (перехід до пит. 8)

7.1. Яким чином здійснювалось бронювання?

1) Самостійно через туристичне агентство	4) Секретар/помічник на свій розсуд
2) Самостійно через Інтернет	5) Сам/сама без посередників
3) Секретар/помічник за моїми вказівками

8. Яким видом транспорту Ви приїхали до Львова?

1) Власний /службовий автомобіль

2) Рейсовий автобус

3) Поїзд

4)Літак (ЯКІ АВІАЛІНІЇ?) _____________________________________________________

5) Інше _________________________________________________________________________

9. Де саме Ви зупинилися / плануєте зупинитися під час свого перебування у Львові?

1) Готель (ЯКИЙ САМЕ?) _________________________________________________

2) Хостел (ЯКИЙ САМЕ?) _________________________________________________

3) Орендована квартира

4) В родичів/ друзів;

5)Не планую залишатися на ніч в місті;

6) Інше________________________________________________________________

10. Якою є приблизна сума (в євро) Ваших загальних витрат на поїздку до Львова, включно з витратами на харчування, проживання, відпочинок, НЕ враховуючи транспортні витрати? _____________________________________

11. Скажіть, будь ласка, чи плануєте Ви здійснювати/уже здійснювали, які-небудь культурно-розважальні практики від час свого перебування у Львові?

1) Так (перехід до пит. 11.1) 2) Ні (перехід до пит. 12)

11.1. Що саме Ви плануєте робити/уже здійснили?

1) Відвідування музеїв, галерей, виставок	7) Посиденьки в кафе/кав’ярнях/ресторанах
2) Відвідування театрів	8) Відвідування торгово-розважальних комплексів
3) Відвідування концертів, фестивалів	9) Походи по магазинах
4) Екскурсії по місту у супроводі гіда	10) Екскурсії за місто
5) Самостійні екскурсії містом (огляд визначних пам’яток)	11) Відвідування розважальних закладів (нічних клубів, казино, ін)
6) Відвідування релігійних об’єктів міста	12) Відвідання медичних закладів з метою лікування та оздоровлення
	13) Інше:___________________________________________________

12. Вкажіть, будь ласка, Ваш вік. _________ років

13. Стать респондента (ЗАКОДУВАТИ, НЕ ЗАПИТУЮЧИ) 1 – Ч 2 - Ж

14. Вкажіть, будь ласка, Ваш рівень освіти?

1) Середня (лише шкільна освіта)	3) Вища освіта
2) Спеціальна (технікум, коледж)	4) Науковий ступінь

15. Вкажіть, будь ласка, країну та місто Вашого постійного проживання

_____________________________________________________________________________________________________________________

Додаток

Проект Статуту Громадської спілки «Туристичний альянс»

1. Загальні положення

1. Громадська спілка «Об’єднання …… туристичний альянс» (далі - Спілка) є добровільною місцевою громадською спілкою, яка створюється та діє на основі добровільності, рівноправності усіх членів, самоврядування, законності та гласності, відповідно до Конституції України, Закону України «Про громадські об’єднання», іншого законодавства України, а також у відповідності до даного Статуту.

1. Для виконання своїх статутних завдань Спілка може взаємодіяти з органами виконавчої влади, з органами місцевого самоврядування, з
   всеукраїнськими, міжнародними та іноземними громадськими (неурядовими) об’єднаннями, громадськими об’єднаннями області, підприємствами, установами, спілками та громадянами, спілками громадських організацій з подібними або спільними цілями та завданнями, підтримувати прямі контакти і зв'язки, укладати відповідні угоди, а також брати участь у здійсненні заходів, що не суперечать міжнародним зобов'язанням України і чинному законодавству України.

2. Спілка утворюється як неприбуткова, діяльність якої не спрямована на отримання прибутку згідно з чинним законодавством України.

3. Спілка не ставить перед собою політичних завдань, не бере участі у політичних рухах та партіях.

4. Спілка і створені нею госпрозрахункові установи та організації зобов'язані вести бухгалтерський облік, статистичну звітність у відповідності з чинним законодавством України.

5. Спілка може набувати майнові та особисті немайнові права, нести відповідальність, виступати позивачем, відповідачем, третьою особою у суді, господарському, адміністративному та третейському судах.

6. Спілка набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації, володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, печатку, штампи, бланки зі своїм найменуванням, власну символіку, зразки яких затверджуються Президією, поточні рахунки, в тому числі валютні, в банківських установах. Символіка Спілки реєструється в установленому законом порядку.

7. Офіційною мовою Спілки є українська мова.

8. Для виконання своїх статутних завдань Спілка може отримувати від державних та недержавних підприємств, установ і організацій, окремих громадян фінансову та організаційну підтримку.

9. Повне найменування Спілки українською мовою: Громадська Спілка «Об’єднання ………… туристичний альянс». Скорочене найменування: ГС «…… туристичний альянс». Найменування Організації іншими мовами визначається внутрішніми документами Спілки. Всі найменування рівнозначні. Найменування Спілки охороняється законом.

10. Територія діяльності Спілки - …… область.

11. Місцезнаходження Спілки: Україна, місто ……….., вулиця ___________________, будинок ______.

2. Мета і завдання Спілки

2.1. Основною метою діяльності Спілки є захист законних прав та інтересів її членів, всебічне сприяння розвитку туризму та інфраструктури туризму, здійснення культурної і просвітньої діяльності у даній сфері, пропаганда і популяризація гостинності у ………….. та ….. області.

2.2. Спілка ставить перед собою наступні завдання:

2.2.1. Сприяння в формуванні і реалізації власної стратегії розвитку туризму, туристичного бізнесу та інфраструктури туризму у у ………….. та ….. області.

2.2.2. Захист законних інтересів своїх членів і представництво їх інтересів у державних і громадських органах.

2.2.3. Сприяння в проведенні моніторингу основних напрямів розвитку туризму.

2.2.4. Організація видавництва і поширення методичної, довідково-інформаційної та інших матеріалів з питань розвитку туризму та заснування засобів масової інформації.

2.2.5. Сприяння в організації підготовки та перепідготовки кадрів для підприємств туристичної індустрії.

2.2.6. Сприяння в розширенні та зміцненні міжнародного співробітництва в галузі туризму, виходу вітчизняних суб'єктів туристичної діяльності – членів Спілки на світовий ринок туристичних послуг.

2.2.7. Організація інформаційної, рекламної та виставкової діяльності з питань туризму.

2.2.8. Відзначення юридичних та фізичних осіб, які зробили значний внесок у розвиток туристичної галузі.

2.2.9. Організація виставок, конференцій і семінарів з напрямків діяльності Організації. Організація та проведення промотурів для членів Спілки.

2.2.10. Вирішення організаційних питань із забезпечення членів Спілки в період проведення спільних зборів, засідань тощо.

2.2.11. Збір та аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду розвитку туристичного бізнесу та інфраструктури туризму, вивчення кон’юнктури ринку та доведення їх до членів Спілки.

2.2.12. Сприяння проведенню маркетингових досліджень ринку для членів Організації.

2.2.13. Вивчення та аналіз стану ринку рекламних послуг та вироблення єдиної стратегії просування туристичного продукту членів Спілки з орієнтацією на внутрішній та зовнішні ринки.

2.2.14. Вироблення для членів Спілки загальної стратегії укладення договорів; реалізації туристичного продукту.

2.3. Для реалізації основних завдань Спілка у взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, суб’єктами господарювання, відповідними міжнародними Спілками:

2.3.1. спільно з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування організовує виконання державних програм з розвитку туризму у ………….. та ….. області; здійснює практичну, методичну і організаційну допомогу своїм членам;

2.3.2. організовує видавництво і поширює методичні, довідково-інформаційні та інші матеріали з питань розвитку туризму та засновує засоби масової інформації;

2.3.3. організовує і проводить курси з підготовки та перепідготовки висококваліфікованих кадрів для підприємств туристичної індустрії;

2.3.4. сприяє активній участі своїх представників в національних та міжнародних об’єднаннях і Спілках;

2.3.5. організовує виготовлення і розповсюдження в межах області форми і інвентарю, атрибутики, друкованої продукції, кіно- і відеопродукції, реалізацію значків, сувенірів, емблем, рекламної символіки;

2.3.6. співпрацює та взаємодіє з неурядовими Спілками та іншими зацікавленими особами з питань захисту прав членів Спілки;

2.3.7. сприяє в побудові, організації діяльності та утриманні готельних закладів, ресторанів, об’єктів культурного дозвілля тощо;

2.3.8. представляє та захищає інтереси своїх членів у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, із споживачами, партнерами тощо;

2.3.9. приймає участь у розробці законопроектів і проектів підзаконних актів, актів органів місцевого самоврядування, розробляє пропозицій щодо удосконалення законодавчих актів, що можуть стосуватися розвитку туристичного бізнесу та інфраструктури туризму у ………….. та ….. області;

2.3.10. здійснює міжнародну діяльність у встановленому законодавством порядку.

2.4. Для здійснення своїх завдань Спілка користується правом:

2.4.1. виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права;

2.4.2. представляти і захищати свої права та законні інтереси своїх членів у всіх підприємствах, установах та Спілках, незалежно від форми власності та підпорядкування;

2.4.3. здійснювати необхідну господарську та іншу діяльність шляхом створення госпрозрахункових підприємств, установ і організацій, необхідних для виконання статутних цілей Спілки із статусом юридичної особи;

2.4.4. одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей та завдань;

2.4.5. вносити пропозиції до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

2.4.6. розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

2.4.7. володіти користуватися і розпоряджатися майном та коштами, переданими засновниками, членами або державою, набутим від вступних та членських внесків, майном та коштами, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, майном та коштами, отриманими від провадження основної діяльності Спілки та у вигляді пасивних доходів, отримувати доходи у вигляді дотацій або субсидій, одержаних із державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, з урахуванням обмежень, визначених чинним законодавством.

2.4.8. проводити культурно-масові заходи (семінари, курси, промотури, збори тощо).

2.4.9. користуватися іншими правами, передбаченими законами України.

3. Члени Спілки, їх права та обов'язки

1. Членство в Спілки є добровільним і може буди індивідуальним, колективним та почесним.

1. Членами Спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними.

2. Індивідуальними членами Спілки можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які досягли віку 18 років, визнають Статут Спілки, сприяють та підтримують організаційно або фінансово її діяльність, сплачують членські внески. Прийняття індивідуальних членів здійснюється на підставі заяви за рішенням Президії Спілки.

3. Колективними членами Спілки можуть бути колективи підприємств, установ, організацій в тому числі громадських організацій, клубів, які визнають Статут Спілки, сприяють та підтримують організаційно або фінансово її діяльність, сплачують членські внески. Прийняття колективних членів здійснюється за рішенням Президії Спілки на підставі колективної письмової заяви та рішення зборів колективу підприємств, установ, організацій, громадських організацій, клубів. Колективні члени Спілки приймають участь в її роботі через своїх повноважних представників (по одному від кожного колективного члена).

4. Почесними членами Спілки можуть бути особи, які зробили істотний внесок у розвиток туризму у ………….. та ….. області, Україні і в світі. Почесні члени не сплачують вступних і членських внесків. Почесні члени мають право дорадчого голосу на Загальних зборах Спілки. Загальні збори Спілки за поданням Президії Спілки можуть присвоїти звання Почесного члена Спілки, Почесного Президента Спілки та інші почесні звання будь-якій особі, яка має визначні заслуги в розвитку туризму.

5. Члени Спілки мають право:

1. брати участь у діяльності Спілки;

2. обирати і бути обраними до керівних та контрольних органів Спілки;

3. одержувати повну і достовірну інформацію щодо діяльності Спілки матеріальну, методичну, консультативну допомогу Спілки;

4. брати участь у навчальних, методичних та інших заходах, що проводяться Спілкою, на засадах і в порядку, визначених регламентуючими документами Спілки;

5. звертатись у відповідні органи Спілки за наданням допомоги;

6. представляти інтереси Спілки по довіреності;

7. вийти з членів Спілки у будь-який час за власним бажанням.

3.7. Члени Спілки зобов'язані:

3.7.1. вносити членські внески;

3.7.2. активно сприяти розвитку туризму у ………….. та ….. області;

3.7.3. дотримуватись у своїй діяльності вимог цього Статуту та регламентуючих документів Спілки;

3.7.4. здійснювати виконання всіх рішень Загальних зборів і Президії;

3.7.5. своєчасно сплачувати вступні, членські та інші внески, в тому числі цільові, затверджені Президією Спілки;

3.7.6. дотримуватись дисциплінарних вимог та правил вирішення спірних питань, передбачених регламентуючими документами Спілки.

3.8. У випадку порушення Статуту Спілки, невиконання рішень керівних органів Спілки, скоєння неетичних дій щодо окремих членів Спілки або дій, спрямованих на підрив авторитету Спілки в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, громадських та міжнародних Спілках, невиконання своїх обов'язків, пов'язаних з участю у діяльності Спілки, завдання шкоди майну Спілки на членів можуть бути накладені наступні стягнення:

3.8.1. догана;

3.8.2. виключення.

3.9. Членство у Спілці припиняється у разі:

3.9.1. не внесення або відмови від внесення членських внесків;

3.9.2. подання членом Спілки особистої заяви про вихід з Спілки;

3.9.3. порушення умов цього Статуту, невиконання рішень керівних органів Спілки; скоєння неетичних дій щодо окремих членів Спілки або дій, спрямованих на підрив авторитету Спілки в органах виконавчої влади, громадських та міжнародних Спілках, невиконання своїх обов'язків, пов'язаних з участю у діяльності Спілки, завдання шкоди майну Спілки – шляхом виключення.

3.10. Розмір членських внесків визначається Положенням про внески та витрати Спілки.

4. Органи управління Спілки

1. Під час створення Спілки на Установчих загальних зборах засновників обираються та призначаються на посади Президент Спілки, члени Президії, члени Ревізійної комісії, а також Виконавчий директор.

2. Вищим органом управління Спілки є Загальні збори членів Спілки (надалі – Загальні збори Спілки).

3. Загальні збори Спілки скликаються не рідше одного разу на рік.

4. Позачергові Загальні збори Спілки скликаються Президією Спілки з власної ініціативи або на вимогу Ревізійної комісії, або за заявою не менше ніж 1/3 членів Спілки для розв'язання термінових питань, що виникли в процесі діяльності Спілки та, які виходять за межі компетенції Президії Спілки.

5. Члени Спілки письмово повідомляються Президією Спілки про скликання Загальних зборів Спілки не пізніше як за 15 днів до їх скликання. У повідомленні мають бути зазначені питання, які пропонується розглянути на Загальних зборах Спілки.

6. Загальні збори Спілки вважаються повноважними для вирішення винесених на розгляд питань порядку денного, якщо на них присутні не менше 2/3 членів Спілки. На Загальних зборах Спілки головує Президент Спілки.

7. Рішення Загальних зборів приймаються простою більшістю присутніх членів Спілки шляхом відкритого голосування. Кожний член Спілки при голосуванні має один голос. При рівності голосів голос Президента Спілки є вирішальним.

8. Рішення про прийняття Статуту Спілки, внесення змін та доповнень до нього, про відчуження майна Спілки на суму, що становить п’ятдесят і більше відсотків майна Спілки, а також про припинення Спілки приймаються, якщо за нього проголосувало не менше ніж 3/4 присутніх на Загальних зборах членів Спілки.

9. Виключною компетенцією Загальних зборів є:

• прийняття Статуту Спілки, а також змін та доповнень до нього;

• визначення основних напрямів діяльності Спілки згідно з метою і предметом її діяльності;

• обрання Президента, Президії Спілки та Ревізійної комісії;

• заслуховування річних звітів Президії Спілки, Президента, Ревізійної комісії, виконавчого директора та прийняття відповідних рішень;

• прийняття рішень про проведення позапланових ревізій діяльності виконавчого органу Спілки;

• розгляд скарг щодо рішень Президента Спілки, Президії чи дій Виконавчого директора;

• припинення Спілки, призначення ліквідаційної комісії, визначення її повноважень, затвердження доповідей та звіту комісії.

На розгляд Загальних зборів Спілки можуть бути винесені й інші питання діяльності Спілки.

4.9. Загальні збори можуть передавати окремі питання, що віднесені цим Статутом до їх компетенції, для вирішення Президією.

4.10. Президія є постійно діючим колегіальним органом управління Спілкою. Президія здійснює загальне керівництво діяльністю Спілки в період між Загальними зборами.

4.11. Президія обирається Загальними зборами Спілки, таємним голосуванням простою більшістю голосів строком на 1 рік з числа членів Спілки, у кількості, яку визначають збори, але не більше 10 чоловік.

4.12. До компетенції Президії Спілки належить:

• скликання Загальних зборів Спілки, визначення порядку денного Загальних зборів Спілки, час і місце їх проведення;

• внесення на розгляд Загальних зборів Спілки проекту основних напрямків діяльності Спілки на поточний рік;

• здійснення контролю за виконанням рішень Загальних зборів Спілки і затверджених ними основних напрямків діяльності Спілки;

• прийняття рішень про прийняття та виключення нових членів Спілки;

• розробка кошторису ліміту витрат Спілки та надання його на затвердження Загальним зборам Спілки;

• затвердження штатного розкладу та розміру посадових окладів, в межах затвердженого кошторису;

• розробка та прийняття Положень та інших внутрішніх документів Спілки;

• затвердження зразка заяви на вступ до Спілки;

• призначення та звільнення виконавчого директора Спілки;

• визначення розмірів вступних і членських внесків;

• розпорядження майном та коштами Спілки;

• прийняття рішень про створення госпрозрахункових підприємств, установ і організацій, необхідних для виконання статутних цілей Спілки із статусом юридичної особи, затвердження їх Статутів.

4.13. Президія скликається Президентом Спілки при необхідності, але не рідше, ніж один раз у квартал. Члени Президії повідомляються про скликання Президії не пізніше, як за один тиждень до дня його засідання із зазначенням питань порядку денного.

4.14. Президія має право вирішувати винесені на його розгляд питання, якщо в його засіданні приймає участь не менше 2/3 членів Президії. Рішення приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів Президії шляхом відкритого голосування.

4.15. Кожний член Президії при голосуванні має один голос. При рівності голосів, голос Президента є вирішальним.

4.16. Рішення Президії є обов’язковими для виконавчого директора, якщо вони не суперечать рішенням Загальних зборів Спілки.

4.17. Президент Спілки обирається Загальними зборами Спілки строком на 1 рік. Президент Спілки виконує свої обов’язки на громадських засадах. У своїй діяльності Президент Спілки підпорядковується Загальним зборам Спілки.

4.18. Президент Спілки:

• представляє Спілку у відносинах з українськими та іноземними фізичними та юридичними особами, в органах державної влади, з усіх питань діяльності Спілки у межах компетенції згідно рішень Загальних зборів і Президії Спілки;

• організовує роботу Президії Спілки, виносить питання на розгляд Президії Спілки та головує на її засіданнях, підписує протоколи засідання Президії Спілки;

• здійснює нагляд за роботою Спілки в межах компетенції згідно з рішеннями Загальних зборів Спілки та в межах визначених цим Статутом.

4.19. У разі відсутності Президента Спілки чи неможливості виконання ним своїх функцій, окремі його повноваження тимчасово передаються за його особистим рішенням іншому членові Президії.

4.20. Виконавчий директор Спілки призначається і звільняється з посади наказом Президента Спілки за рішенням Президії. У своїй діяльності виконавчий директор Спілки підпорядковується Загальним зборам Спілки і Президії Спілки.

4.21. Виконавчий директор:

• укладає від імені Спілки контракти, угоди та договори у межах повноважень, передбачених Статутом, видає доручення, відкриває розрахункові та інші рахунки Спілки;

• організовує виконання рішень Загальних зборів Спілки та Президії Спілки;

• організовує та проводить дії на захист економічних і соціальних інтересів учасників Спілки;

• подає Президії Спілки на розгляд проекти кошторису адміністративно-господарських витрат на діяльність Спілки, плану роботи Спілки на наступний рік і звіт про його виконання; здійснює підготовку необхідних матеріалів та пропозицій, включаючи річні звіти для розгляду Президії та Загальними зборами;

• приймає на роботу та звільняє з роботи працівників;

• представляє Спілку у відносинах з українськими та іноземними фізичними та юридичними особами, в органах державної влади, з усіх питань діяльності Спілки у межах компетенції згідно рішень Загальних зборів і Президії Спілки;

• розпоряджається майном та коштами Спілки у межах кошторису згідно з рішеннями Загальних зборів і Президії;

• видає накази, розпорядження в межах своїх повноважень, затверджує інструкції, підписує грошові, звітні, та інші документи, видає доручення.

4.22. У разі відсутності Виконавчого директора чи неможливості виконання ним своїх функцій, в тому числі не призначення виконавчого директора чи його звільнення, його повноваження виконуються Президентом Спілки.

4.23. Ревізійна комісія Спілки здійснює контроль за адміністративно-господарською і фінансовою діяльністю Виконавчого директора Спілки. Ревізійна комісія складається з трьох осіб. Члени Ревізійної комісії обираються Загальними зборами Спілки на 2 роки відкритим голосуванням. Члени Ревізійної комісії обирають голову комісії з числа її членів.

4.24. Ревізійна комісія один раз на рік звітує Загальним зборам про результати своєї діяльності.

4.25. Ревізійна комісія зобов’язана:

• здійснювати перевірку виконання Виконавчим директором рішень Загальних зборів та Президії Спілки;

• перевіряти річний баланс Спілки та інші фінансово-бухгалтерські документи;

• повідомляти Загальні збори про всі встановлені під час проведення перевірок порушення.

4.26. Член Спілки не може бути обраний одночасно в Ревізійній комісії й органах управління Спілкою.

4.27. Витрати членів Ревізійної комісії, що пов'язані з виконанням своїх обов'язків можуть компенсуватися Спілкою в межах, передбачених кошторисом.

5. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів Спілки

5.1. Члени (учасники) Спілки мають право оскаржувати рішення, дії, бездіяльність керівних органів Спілки.

5.2. Члени (учасники) мають право виносити оскаржувані питання на розгляд Загальними зборами Спілки або звернутись із скаргою до Президії Спілки.

5.3. Члени (учасники) мають право оскаржувати рішення, дії, бездіяльність керівних органів Спілки у встановленому законом порядку до суду.

6. Майно та кошти Спілки

6.1. Спілка може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення її статутної діяльності.

6.2. Спілка набуває право власності на членські внески та інші кошти і майно, передані їй засновниками, членами або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та Спілками, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

6.3. Спілка також має право на майно та кошти, придбані в результаті господарської діяльності, створених нею госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств.

6.4. У власності Спілки можуть бути будівлі, споруди, житловий фонд, інше нерухоме майно, обладнання, інвентар, грошові кошти, акції, інші цінні папери та будь-яке майно, необхідне для матеріального забезпечення статутної діяльності Спілки, не вилучене з цивільного обігу і не обмежене у використанні.

6.5. Спілка самостійно і незалежно здійснює право володіння, користування та розпорядження належним її майном через її керівні органи.

6.6. Фінансово-господарська діяльність Спілки здійснюється на підставах затверджених річних кошторисів та балансу.

7. Облік та звітність

1. Бухгалтерський, оперативний облік та звітність в Спілки ведеться згідно з чинним законодавством України.

2. Відповідальність за стан обліку, своєчасне подання бухгалтерської та іншої звітності покладається на Виконавчого директора Спілки.

3. Фінансовий рік встановлюється з 1 січня по 31 грудня включно. Річний фінансовий звіт Спілки складається не пізніше, ніж через 25 днів після закінчення фінансового року.

8. Внесення змін та доповнення до Статуту

1. Внесення змін та доповнень до Статуту Спілки здійснюється за рішенням Загальних зборів Спілки, якщо за це рішення проголосувало більше 3/4 присутніх членів Спілки, та підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

9. Порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів Спілки

1. Створення та припинення діяльності відокремлених підрозділів Спілки належить до повноважень Президії.

2. Діяльність відокремленого підрозділу регулюється внутрішнім положенням, яке затверджується рішенням Президії.

3. Сфера діяльності відокремленого підрозділу повинна відповідати меті(цілям) та завданням Спілки.

10. Припинення Спілки

1. Припинення Спілки може бути здійснено шляхом передання всього або його частини свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам – правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Спілка може припинити свою діяльність за рішенням Загальних зборів Спілки, якщо за її розпуск проголосувало не менше як ¾ присутніх на Загальних зборах Спілки членів або у порядку передбаченому чинним законодавством.

2. Ліквідація Спілки здійснюється в установленому законодавством порядку.

При ліквідації за рішенням Загальних зборів Спілки створюється ліквідаційна комісія, а у випадку прийняття такого рішення судом - ліквідаційна комісія призначається органом, який прийняв дане рішення.

Загальні збори Спілки після прийняття рішення про ліквідацію визначають порядок та строки її проведення, строк подання претензій до Спілки.

З моменту прийняття рішення про ліквідацію до ліквідаційної комісії переходять усі повноваження по управлінню майном та справами Спілки.

3. Кошти і майно, що залишилися після ліквідації Спілки, повинні бути передані у порядку передбаченому законодавством України іншій неприбутковій Спілці відповідного виду або зараховані до доходів бюджету.